та філії – Черкаське облуправління

Рис. 3.4. Порівняння нормативів поточної ліквідності ВАТ «Ощадбанк»

Та філії – Черкаське облуправління

Рис. 3.5. Порівняння нормативів короткострокової ліквідності ВАТ «Ощадбанк» та філії – Черкаське облуправління

Як видно з представлених діаграм, що лише протягом перших трьох місяців ліквідність філії – Черкаського облуправління суттєво відрізнялась від відповідних показників, розрахованих для всього банку. При цьому дані зауваження не стосуються показника короткострокової ліквідності. Порушення нормативних вимог мало місце лише на регіональному рівні, що стосується лише поточної ліквідності. На рівні банку подібних негативних відхилень не було зафіксовано.

Контроль за дотриманням обов’язкових економічних нормативів комерційних банків здійснюється НБУ щоденно та щомісячно. Такий контроль дає змогу обмежити ризиковані активні операції банків, підтримувати їх ліквідність на достатньому рівні, допомогти банкам в управлінні ліквідністю встановленням певних орієнтирів (нормативів), яких банки зобов’язані дотримуватися. Обмеженням є те, що кошти обов’язкових резервів можуть бути витрачені практично тільки на повернення депозитів, а не на кредитування чи інші витрати. Дотримання норм обов’язкового резервування, проте, не гарантує ліквідності, тому банк повинен самостійно створювати необхідні резерви ліквідних коштів, не допускаючи при цьому зниження прибутковості. Механічне дотримання нормативів без прогнозування, без стратегії управління ліквідністю зменшує прибутковість банку та не гарантує фінансової стійкості банку в майбутньому.

Додатково для оцінювання ліквідності комерційного банку доцільно використовувати наступні допоміжні коефіцієнти (табл. 3.5). Аналіз проведемо на підставі додатків А та В.

Таблиця 3.5.

Коефіцієнти ліквідності ВАТ «Ощадбанк»

Показники	Оптим. значення			+/-		+/-
Коефіцієнт загальної ліквідності,%	не менше 100%
Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів, %	15- 20%			-11
Коефіцієнт співвідношення позик і депозитів, %	70-80%	60,85	209,82	148,97	185,29	-24,53
Коефіцієнт ліквідних цінних паперів	-	9,07	23,59	14,52	4,09	-19,5
Коефіцієнт структурного співвідношення вкладів	1:3	223,31	147,39	-75,92	77,64	-69,75

Продовження табл. 3.5.

Коефіцієнт ліквідності за строковими зобов'язаннями		-0,95	121,78	122,73	-24,44	-146,2
Коефіцієнт мобільності високоліквідних активів	-	65,07	28,53	-36,54	79,30	50,77
Співвідношення активів та зобов'язань з кінцевим строком погашення до 4-х років	в межах 100%	94,86	96,44	1,58	121,82	25,38
Співвідношення активів та зобов'язань зі строком погашення більше 4-х	в межах 100%	261,03	1371,43	1110,4	568,90	-802,5
Співвідношення кредитів зі строком погашення більше 365 дн. та суми власного капіталу та зобов'язань зі строком погашення більше 365 дн.	в межах 120%	143,12	79,73	-63,39	52,66	-27,07

Отже, протягом аналізованого періоду коефіцієнт загальної ліквідності мав позитивну динаміку – на 31.12.2009 року становив 138%, що на 24% вище ніж на 31.12.2007 року. Тобто, розміщення ресурсів відбувалося більш високими темпами, ніж залучення. Це також забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами.

Коефіцієнт співвідношення високоліквідних до робочих активів характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах. Як показують розрахунки, забезпеченість робочих активів високоліквідними суттєво знизилася: з 20% на 31.12.2007 до 9% на 31.12.2008, а на 31.12.2009 становив 10%.

Щодо коефіцієнта співвідношення позик та депозитів (в якості депозитів ми брали кошти клієнтів), то виходячи з одержаних значень, які суттєво перевищують рекомендоване значення, можна зробити висновок, що протягом 2008-2009 років депозити клієнтів не були переважаючим джерелом надання кредитів клієнтів. На цьому також наголошувалося у попередньому параграфі при розрахунку розривів ліквідності. Як зазначають експерти високе значення даного показника є відображенням більшого ризику, оскільки свідчить про слабшу ліквідність та вразливість щодо дій кредиторів, несприятливі економічні умови чи наслідки швидкого вилучення депозитів. У випадку ВАТ «Ощадбанк» дана динаміка досліджуваного показника є результатом різкого нарощування кредитних операцій, а також розширенням джерел формування фінансових зобов’язань.

Коефіцієнт ліквідних цінних паперів має динаміку до зменшення, що пов’язано з дострокових викупом довгострокових державних облігацій Національним банком України.

Коефіцієнт структурного співвідношення вкладів, який визначається відношенням депозитів до запитання до строкових депозитів, характеризує рівень стабільності ресурсів банку. Протягом 2007-2008 років кошти клієнтів, які залучені ВАТ «Ощадбанк» в більшій мірі формувалися за рахунок коштів на вимогу. Це негативно впливало на стабільність ресурсної бази, а отже, і на рівень ліквідності його балансу та ліквідність діяльності. У 2009 році, незважаючи на відтік депозитів з більшості банків України, у ВАТ «Ощадбанк» суттєво збільшився обсяг строкових депозитів клієнтів, який перевищив обсяг на поточних рахунках клієнтів банку. Дані результати позитивно вплинуть на ліквідність досліджуваного банку.

Коефіцієнт ліквідності за строковими зобов'язаннями визначається відношенням різниці між високоліквідними активами та зобов'язаннями на вимогу до строкових зобов'язань банку. Він відображає, яку частину строкових зобов'язань можна погасити з гарантією в разі призупинення банком проведення операцій. Якщо цей показник є від'ємним, то це свідчить, що погашення строкових зобов'язань можливе тільки за рахунок погашення наданих позичок у міру їх повернення. У випадку ВАТ «Ощадбанк» даний показник має від’ємне значення протягом 2007 та 2009 років. Станом на кінець 2008 року значення є додатне та складає 121,78%. Це означає, що у 2008 році банк мав суттєвий запас ліквідності і його здатність відповідати за своїми зобов’язаннями перед вкладниками була відносно (до певної міри) незалежною від якості кредитів. Природнім є, що подібні факти мають тимчасовий характер, оскільки утримання даного показника на високому додатному значенні у довготривалому періоді буде визначати таку діяльність як неефективну. В інші періоди даний коефіцієнт знаходиться в межах рекомендованого значення, що говорить якісне управління ліквідністю банку з паралельним урахуванням необхідності підвищення дохідності його діяльності.

Коефіцієнт мобільності високоліквідних активів визначається відношенням абсолютно ліквідних до високоліквідних активів. Даний показник вказує, якою часткою грошової наявності можна скористатися для негайного виконання чи погашення зобов'язань і боргів безпосередньо в установах одного банку. Високоліквідні кошти протягом 2007 та 2009 років більш, ніж на 50% складалися з абсолютно ліквідних активів. Зауважимо, що динаміка даного показника безпосередньо впливає на здатність банку щоденно дотримуватися нормативу миттєвої ліквідності, яка строго контролюється Національним банком України.

Щодо коефіцієнтів, які характеризують довгострокову ліквідність банку, то зауважимо, що ВАТ «Ощадбанк» є достатньо забезпечений ресурсами до 5-ти років, що дозволяє банку без надмірного ризику ліквідності здійснювати активні операції середньострокового характеру. Це також стосується кредитів до 1 року. Так, значення за даним показником перевищував рекомендоване значення лише у 2007 році. як було доведено у параграфі 3.2 саме у даному часовому періоді фінансові активи переважно формувалися за рахунок фінансових зобов’язань. У 2008 року ВАТ «Ощадбанк» здійснив дії щодо суттєвого збільшення статутного капіталу, а також направляв ці кошти у дохідні активи банку. Це було доведено у попередньому параграфі на підставі методу розриву ліквідності.

Однак, суттєвим відхиленням від рекомендованого значення характеризується коефіцієнт співвідношення активів та зобов’язань банку зі строком погашення понад 5-ть років. У даному напрямі чітко видно, що довгострокові активні операції переважно здійснюються за рахунок ресурсів зі строком погашення до 5-ти років. На нашу думку, це не є критичним для ліквідності банку. Це пояснюється тим, що за умови стабільної та надійної діяльності на фінансовому ринку у довгостроковому періоді буде стимулювати постійний приріст ресурсів до цього банку, що і стане інструментом забезпечення ліквідності та платоспроможності банку.

Отже, нами проведено комплексну оцінку ліквідності діяльності ВАТ «Ощадбанк». Для цього нами використано різноманітні методи, що мають місце у вітчизняній практиці. Проведений аналіз дозволив довести, що нормативи ліквідності не дозволяють виявити існуючі недоліки, які мають місце в діяльності банку, а отже, обмежують здатність банку щодо ефективного управління даним напрямом діяльності. Нормативи ліквідності є лише констатацією факту, саме тому у внутрішньому менеджменті банку обов’язково мають використовуватися коефіцієнти ліквідності, набір та рекомендоване значення яких має бути підлаштоване під внутрішні особливості конкретного банку.

Для факторного дослідження оберемо коефіцієнт довгострокової ліквідності, який у нашому випадку має суттєве відхилення від рекомендованого значення. Тобто це буде співвідношення активів та зобов'язань зі строком погашення більше 5-х років. Факторний аналіз проведемо протягом трьох років (2007-2009 років).

Уточнимо модель, яка буде запропонованого до факторного дослідження.

Співвідношення активів та зобов’язань зі строком погашення більше 5-х років = (Кошти в банках + ЦП у портфелях + Кредити клієнтам зі строком погашення більше 5-х років) / (Кошти банків + Кошти клієнтів + Інші залучені кошти + Субординований борг зі строком погашення більше 5-х років)

Факторний аналіз проведемо методом ланцюгових підстановок (табл. 3.6). Зауважимо, що в даній таблиці не представлено параметрів кошти в банках та кошти банків, оскільки протягом досліджуваних років банк не залучав, а також не розміщував на міжбанківському ринку коштів зі строком погашення понад 5 років.

Таблиця 3.6.

Факторний аналіз коефіцієнта довгострокової ліквідності (тис. грн.)

Підстановка	ЦП у портфелях	Кредити клієнтам	Інші фінансові активи	Кошти клієнтів	Субординований борг	Інші фінансові зобовязання	Коефіцієнт довгострокової ліквідності, %	Вплив фактору, %
2008-2007 роки
П000000		2 220 453		55 351	520 270	275 203	261.03	-
П100000	11 769 381	2 220 453		55 351	520 270	275 203	1644.27	1383.24
П110000	11 769 381	4 740 955		55 351	520 270	275 203	1940.51	296.24
П111000	11 769 381	4 740 955		55 351	520 270	275 203	1940.52	0.01
П111100	11 769 381	4 740 955		62 871	520 270	275 203	1923.52	-17.00
П111110	11 769 381	4 740 955		62 871	793 276	275 204	1459.35	-464.16
П111111	11 769 381	4 740 955		62 871	793 276	347 730	1371.43	-87.92
2009-2008 роки
П000000	11 769 381	4 740 955		62 871	793 276	347 730	1371.43	-
П100000	200 454	4 740 955		62 871	793 276	347 730	410.46	-960.97
П110000	200 454	4 455 888		62 871	793 276	347 730	386.78	-23.68
П111000	200 454	4 455 888		62 871	793 276	347 730	402.24	15.46
П111100	200 454	4 455 888		60 202	793 276	347 730	403.14	0.89
П111110	200 454	4 455 888		60 202	790 968	347 731	403.91	0.78
П111111	200 454	4 455 888		60 202	790 968		568.90	164.99

У результаті проведеного факторного аналізу динаміки коефіцієнта довгострокової ліквідності протягом 2008-2007 років серед показників, що мали найбільший позитивний ефект (1383,24%) було виділено обсяг цінних паперів, який протягом 2008 року зріс більш, ніж на 1 млрд. грн. При цьому негативний ефект (-464,16%) був спровокований збільшенням субординованого боргу. У даному періоді активи зі строком понад 5-ть років надмірно перевищують відповідні зобов’язання.

За умови довгострокового утримання подібної ситуації це могло б негативно відобразитися на стані банківської ліквідності. Однак, як ми бачимо у 2009 році даний показник має тенденцію до зниження. На це, по-перше, вплинув факт дострокового викупу довгострокових державних облігацій Національним банком України (на 960,97%), який був дещо знівельований зниженням інших фінансових зобов’язань (коефіцієнт довгострокової ліквідності збільшився на 164,99%). За результатами 2009 даний коефіцієнт склав 568,9%, що перевищує рекомендоване значення в 5,7 разів, що негативно характеризує рівень довгострокової ліквідності банку. Однак, як зазначалося вище, на нашу думку, це не є критично для досліджуваного банку та не здатне підірвати стабільність ВАТ «Ощадбанк».

Отже, загалом вважаємо, що ВАТ «Ощадбанк» проводить зважену політику в аспекті управління ліквідністю. Банком виконуються у повній мірі нормативи ліквідності, а також більшість коефіцієнтів ліквідності знаходяться в межах оптимальних значень. Аналогічні результати були одержані після проведення методу розриву ліквідності. Банк проводить незбалансоване управління активами та пасивами, а оскільки виконує всі обмеження щодо рівня ліквідності банку, то можна говорити про ефективне управління ліквідністю, яке дозволяє забезпечувати як стабільне функціонування на ринку, так і підвищувати рівень прибутковості власної діяльності.

Проведений нами аналіз довів високий рівень менеджменту банку у напрямку забезпечення належного рівня ліквідності. В якості пропозиції зауважимо, що оскільки у поточному 2011 році ВАТ «Ощадбанк» є банком, до якого переведені рахунки Родовідбанку, який знаходиться у стадії ліквідації, то з високою ймовірністю можна припустити, що в аспекті депозитних договорів матиме місце високий відсоток вимог щодо негайного повернення депозиту (за умови, що термін вкладу вже наступив). А отже, ВАТ «Ощадбанк» буде відчувати постійну потребу у ліквідних коштах. За даних умов, на нашу думку, ВАТ «Ощадбанк» доречно збільшити вкладення у державні цінні папери (наприклад, ОВДП), які він зможе оперативно перетворити у готівку при необхідності.

Розділ 3. Напрями удосконалення управління ліквідністю банківської системи

Дата добавления: 2015-07-11