Стиковання контактної мережі змінного і постійного струму

На мережі залізниць застосовується система стиковання електрифікованих ділянок постійного і змінного струму на станції (або в окремих її парках) способом перемикання секцій контактної мережі на два роди струму (Рисунок 5.23). Рівень ізоляцій контактної мережі на таких станціях повинен бути таким же, як на ділянках змінного струму, а спосіб зашиті опор від електрокорозії — як на ділянках постійного струму. Перемикані секції контактної мережі розділяються між собою секційними ізоляторами, які повинні мати незначну довжину. Межі перемиканих секцій контактної мережі співпадають з ізолюючими стиками рейкових ланцюгів пристроїв СЦБ.

Секційні ізолятори контактної мережі розташовуються стосовно ізолюючих стиків рейкового кола секцій, що перемикають, так, щоб при маневрових пересуваннях електровозів по станції стикування струмоприймач звільняв секцію контактної мережі раніше розмикання відповідної секції маршруту. Це досягається урізанням секційних ізоляторів у контактну підвіску над ізолюючими стиками. Таким чином, розташування секційних ізоляторів, що ізолюють стиків, сигналів (світлофорів) і положення струмоприймачів ЕРС взаємозалежні (Рисунок 5.24). Їхня залежність виражається співвідношеннями , що виключає влучення через полоз струмоприймача «чужого» роду струму при зупинці ЕРС у безпосередній близькості перед світлофором або після нього, а при підготовці черговим по парку (станції) маршруту — ще до звільнення секції.

Рисунок 5.23. Схема живлення і секціонування контактної мережі станції стикування: 1 і 8 — контактна мережа постійного і змінного струму перегонів; 2 і 7 — фідерні лінії постійного і змінного струму; 3 і 9 — неперемикані секції постійного струму; 4 — перемикані секції; 5 і 6 — розпристрої постійного (3,3 кВ) і змінного (27,5 кВ) струму на тяговій підстанції; 10 — пункти угрупування; 11 — нейтральна вставка

Рисунок 5.24. Схема залежності розташування секційного ізолятора, світлофора, ізолюючого стику рейкового ланцюга і струмоприймача ЕРС (стрілкою вказаний напрям руху): 1 — секційний ізолятор; 2 і 5 — ЕРС з переднім і заднім піднятим струмоприймачем: 3 — світлофор; 4 — ізолюючий стик рейкового ланцюга

Секції контактної мережі, де рух ЕРС здійснюється на одному роді струму, не входять до групи перемиканих секцій і харчуються від окремих розєднювачів контактної мережі. Контактна мережа станції і перегону розділяється повітряними проміжками. Між перемиканими секціями і повітряними проміжками повинні бути неперемикані секції контактної мережі з тим же родом струму, що і на перегоні, щоб виключити випадки відходу «чужого» роду струму на перегін.

Перемикачі станцій стикування групуються в окремі пункти угрупування і розміщуються на узбіччі шляху або в широкому міжколійі залежно від схеми путнього розвитку станції. Вони оснащуються захистом станцій стикування від попадання змінного струму в ланцюг постійного. На введенні 25 кВ встановлений трансформатор струму ТФН-35 для живлення струмового реле, що сигналізує на пост електричної централізації ЕЦ або МРЦ про к.з. на ПГ. Відстань від ПГ до перемиканих секцій контактної мережі вибирається мінімальною. Живлення контактної мережі постійним і змінним струмом здійснюється від тягової підстанції по окремих повітряних лініях-фідерах по кільцевій схемі, що забезпечує її гнучкість (див. Рисунок 5.23).

Схеми живлення і секціонування пунктів угрупування приведені на Рисунок 5.25.

Пункти угрупування можуть бути відкритого (Рисунок 5.26) і закритого типів. Територія ПГ захищається огорожею заввишки 2 м. Захист устаткування від перенапружень здійснюється розрядниками контактної мережі або ОПН.

Кожен пункт угрупування, окрім шин постійного і змінного струму, повинен мати резервну шину з резервним перемикачем.

Управління перемикачами здійснюється в єдиній системі маршрутно-релейної централізації (МРЦ) залізничної станції черговим, одночасно з перемиканням стрілок і сигналів при підготовці маршруту.

Живлячі лінії до шин пунктів угрупування повинні підключатися через розєднювачі з дистанційним управлінням. Вони обладналися блокуванням, яке повинне запобігати:

- включення або відключення розєднювачів при включеному положенні перемикачів;

Рисунок 5.25. Схеми живлення і секціонування пунктів угрупування з перемикачами МПС 3,3/27,5 (д) і ППС (б): 1 і 3— фідера постійного і змінного струму; 2 і 6 — шини постійного і змінного струму; 4 — трансформатор струму; 5 — резервний перемикач; 7 — резервна шина; 8 — перемикана секція контактної мережі; 9 — живляча лінія; 10 — секційний ізолятор контактної мережі; 11 — рейка; 12 — апаратура захисту ЗСС; 13 і 15 — робочі перемикачі; 14 — врізний ізолятор; 16 — резервний осередок з перемикачем

Рисунок 5.26. План відкритого пункту угрупування: 1,2,6 — смуги заземлення на глибині 1,5; 1 і 0,5 м; 3 — огорожа; 4 — дріт заземлення; 5 — шляховий дросель-трансформатор; 7 — осередки (камери) перемикачів; 8 — робочий майданчик

- включення заземляючого ножа при включеному положенні одного з розєднювачів;

- включення розєднювача при включеному заземляючому ножі.

Як правило, що відсисають лінії постійного і змінного струму повинні підключатися спільно до головних шляхів в створі тягової підстанції до одних і тих же дроссель-трансформаторам, між другими встановлюється міжшляхова перемичка (Рисунок 5.27, а) Дроссель-трансформатори можуть бути розташовані в будь-якій з горловини станції або на самій станції стикування.

Кожна з відсисаючих ліній постійного або змінного струму тягової підстанції може підключатися до двох різним ДТ, один з яких встановлений на головному шляху, а інший — на бічному (Рисунок 5.27, б). При цьому до ДТ, встановленому на одному з головних шляхів двоколійної ділянки, підключається відсисаюча лінія постійного струму, до іншого ДТ, встановленому на іншому головному шляху, підключається відсисаюча лінія змінного струму. До ДТ, встановленому на бічному шляху, підключається відсисаюча лінія як постійного, так і змінного струму. Між вказаними точками підключення відсисаючих ліній до ДТ повинно бути не менше 10 (при сигнальній частоті 25 Гц) і не менше шести (при частоті 50 Гц і вище) двохниткових рейкових ланцюгів (РЦ).

Рисунок 5.27. Схема підключення ланцюгів відсмоктування до двох дроссель-трансформоторам головних шляхів (а) і до дроссель-трансформаторам головних і бічних шляхів (б): 1 — ізолюючий стик рейкового ланцюга; 2 — міжшляхова перемичка; 3 — ізолюючий стик з дроссель-трансформатором; 4 - перемички між відсисаючими лініями і головними шляхами; 5 - шафа відсисаючої лінії постійного струму; 6 і 8 — відсисаючі лінії постійного і змінного струму; 7— тягова підстанція; 9 - двохниткові рейкові ланцюги; 10 — опора відсисаючої лінії змінного струму; 11 — тягова підстанція

Знак-покажчик підключення робочого заземлення до ДТ або рейок «Небезпечно висока напруга» на станціях стикування встановлюється в місці підключення відсисаючих ліній постійного і змінного струму до головних і бічних шляхів, а також з обох кінців найближчих до місця підключення відсисаючих ліній постійного і змінного струму до рейкових ланцюгів міжшляхових перемичок.

Перемикачі пунктів угрупування станцій стикування призначені для перемикання роду струму в секціях контактної мережі постійного (3 кВ) і змінного (25 кВ) струму без навантаження. Вузли перемикача ПСС-1V2 (Рисунок 5.28) змонтовані на зварному візку з каркасом із сталевих швелерів і куточків загальною масою близько 700 кг

Технічні характеристики перемикача ПСС-1V2 приведені в табл. 5.7.

Перемикач ПСС-2V2 — це модернізований перемикач ПСС-1V2.

Перемикач станції стикування ЦНІЇ МПС з втичними контактами типу викочування знятий з виробництва, але ще знаходиться в експлуатації. Технічні характеристики перемикачів ЦНІІ МПС і малогабаритних МПС 3,3/27,5 приведені в табл. 5.8

Рисунок 5.28. Перемикач викочування станції стикування ПСС-1V2: 1 — ізолятор осередку перемикача; 2 — ламелі втичних контактів; 3 і 8— нерухомий і рухомий ізолятори; 4 - каркас перемикача; 5 — гнучкий шунт; б — оглядове вікно; 7 — нерухомий контакт; 9 і 10 — рукоятки механізму доведення ручного перекладу приводу (курбель); 11 — контакти заземляючого пристрою; 12 — електропривод; 13 — блок управління; 14 — дзеркало

Таблиця 5.7

Дата добавления: 2015-07-11