Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. Загальні положення
  3. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  4. Апарати захисту від перенапруг: принцип дії, особливості конструкції, вади та переваги. Загальні вимоги до розрядників
  5. В) загальні фізичні властивості
  6. Визначення положення загального центру тяжіння тіла людини графічним методом.

Стаття 1. Сфера застосування Закону.Цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів України, регульованих нормами міжнародного права і укладених відповідно до Конституції України та вимог цього Закону.

 

Стаття 2. Визначення термінів.У цьому Законі терміни вживаються в тако­му значенні:

міжнародний договір України – укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права, який регулюється міжнарод­ним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов’яза­них між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо);

укладення міжнародного договору України – дії щодо підготовки тексту між­народного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписан­ня міжнародного договору та надання згоди на його обов’язковість для України;

повноваження – документ, яким одній або декільком особам у встановленому цим Законом порядку доручено представляти Україну з метою підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підпи­сання міжнародного договору та, у випадках, передбачених міжнародним догово­ром, надання згоди на його обов’язковість для України;

підписання – або стадія укладення міжнародного договору, або форма надання Україною згоди на обов’язковість для неї міжнародного договору у випадках, передбачених міжнародним договором чи іншою домовленістю сторін;

ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання – залежно від конкрет­ного випадку форма надання згоди України на обов’язковість для неї міжнарод­ного договору;

заява – односторонній акт, яким сторони міжнародного договору вислов­люють своє тлумачення або розуміння його положень і з якого для них не випли­вають міжнародно-правові наслідки;

застереження – одностороння письмова заява, зроблена при підписанні, рати­фікації, затвердженні, прийнятті міжнародного договору або приєднанні до нього, якою висловлюється бажання виключити або змінити юридичну дію певних поло­жень договору щодо їхнього застосування до України;

міжнародна організація – міжнародна міжурядова організація;

сторона – держава, інший суб’єкт міжнародного права, які погодились на обов’язковість для них договору і для яких договір є чинним;

депозитарій – держава, міжнародна організація або її головна виконавча по­садова особа, якій здається на зберігання оригінал міжнародного договору і яка виконує стосовно цього договору функції, передбачені міжнародним правом;

припинення дії – втрата міжнародним договором своєї сили за умов, визначе­них самим міжнародним договором, або за вольовим рішенням сторін (денонса­ція, вихід з договору);

зупинення дії – перерва дії міжнародного договору протягом певного проміжку часу.



 

Стаття 3. Види міжнародних договорів України. 1. Міжнародні договори України укладаються:

Президентом України або за його дорученням – від імені України;

Кабінетом Міністрів України або за його дорученням – від імені Уряду України;

міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, держав­ними органами – від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої вла­ди, державних органів.

2. Від імені України укладаються міжнародні договори України:

а) політичні, мирні, територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України;

б) що стосуються прав, свобод та обов’язків людини і громадянина;

в) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об’єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на тери­торію України, умови їх тимчасового перебування, включаючи терміни виведен­ня, фінансово-економічні, екологічні та інші наслідки і компенсації;

ґ) про використання території та природних ресурсів України;

д) яким за згодою сторін надається міждержавний характер.

3. Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори України з еко­номічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних та інших питань, відне­сених до відання Кабінету Міністрів України.

4. Міжвідомчими є міжнародні договори України з питань, віднесених до відання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

 


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: РОЗДІЛ І. | СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА | Принцип рівноправності й самовизначення народів | Частина I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | Частина III. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ | Частина IV. Об’єднання і відділення держав | ЧАСТИНА II. ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ | ЧАСТИНА IV. ДЕРЖАВНІ БОРГИ | Європейська рамкова конвенція про транскордонне | Про транскордонне співробітництво між територіальними |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ ІІ.| II. УКЛАДЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.009 сек.)