Принцип рівноправності й самовизначення народів

На підставі принципу рівноправності й самовизначення народів, закріпленого в Статуті Організації Об’єднаних Націй, всі народи мають право вільно визначати без втручання із зовні свій політичний статус і здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток, а кожна держава зобов’язана поважати це право у відповідності з положеннями Статуту.

Кожна держава зобов’язана сприяти шляхом спільних і самостійних дій здій­сненню принципу рівноправності й самовизначення народів відповідно до положень Статуту та подавати допомогу Організації Об’єднаних Націй у виконанні зобов’я­зань, покладених на неї Статутом щодо здійснення даного принципу, з тим щоб:

а) сприяти дружнім відносинам і співробітництву між державами і

b) невідкладно покласти край колоніалізму, проявляючи належну увагу до вільно вираженої волі заінтересованих народів, а також маючи на увазі, що підко­рення народів іноземному ярму, пануванню і експлуатації є порушенням цього принципу, як і відмовленням в основних правах людини, і суперечить Статутові Організації Об’єднаних Націй.

Кожна держава зобов’язана сприяти шляхом спільних і самостійних дій загаль­ній повазі та додержанню прав людини й основних свобод відповідно до Статуту.

Створення суверенної і незалежної держави, вільне приєднання до незалежної держави чи об’єднання з нею, або встановлення будь-якого іншого політичного статусу, вільно визначеного народом, є засобами здійснення цим народом права на самовизначення.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від будь-яких насильницьких дій, що позбавляють народи, про які говориться вище, при конкретизації цього прин­ципу, їх права на самовизначення, свободу й незалежність. У своїх діях проти таких насильницьких заходів і в опорі їм ці народи, добиваючись здійснення свого права на самовизначення, мають право просити й одержувати підтримку відпо­відно до цілей і принципів Статуту.

Територія колонії чи інша несамоврядована територія має згідно із Статутом статус, окремий і такий, що відрізняється від статусу території держави, яка керує нею; такий окремий згідно із Статутом статус існуватиме доти, поки народ даної колонії чи несамоврядованої території не здійснить своє право на самовизначення відповідно до Статуту і особливо до його цілей і принципів.

Ніщо у наведених вище абзацах не повинно тлумачитись як таке, що санкціо­нує чи заохочує будь-які дії, що вели б до розчленування, часткового чи повного порушення територіальної цілісності або політичної єдності суверенних і незалеж­них держав, що діють додержуючись принципу рівноправності й самовизначення народів, як цей принцип викладений вище; і внаслідок цього мають уряди, які представляють весь народ, що належить до даної території, незалежно від раси, віросповідання чи кольору шкіри.

Кожна держава має утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на часткове чи повне порушення національної єдності й територіальної цілісності будь-якої іншої держави або країни.

Дата добавления: 2015-07-14