Дякую тобі, мій Боже!

Я, Марія з Болехова, хочу розповісти вам про могутню силу Господа Бога нашого і Його велике милосердя до нас, грішних.

Кілька місяців тому зі мною сталось велике нещастя, мене мучили і терзали всякі страхи і думки, такі страшні душевні муки були, що вже аж не хотілось мені жити.

Я пішла до ворожки, бо думала, що вона мені допоможе. Дала вона мені своєї води напитися, говорила, що вода свячена і мені стане легше і щоб я знову прийшла. Нічим вона мені не допомогла, а, навпаки, ще гірше зробила.

Мені так і не ставало легше, але все гірше і гірше. Я не могла ні їсти, ні спати, проте не занепадала духом, ходила на молитву, почала дуже багато молитися, ходити до церкви і просити в Бога, щоб Він подав мені розсудливий розум і не дозволив занапастити своє життя, бо дуже сильно хотіла жити. Я просила в Господа, щоб Він дозволив мені заслужити на те велике спасіння душі моєї! І такою була Воля Божа, щоб я жила. Він показав мені, що в Нього немає нічого неможливого. Він керував моїм розумом і життям. Він подав мені велику силу волі та віри в воскресіння з тих душевних мук, на яке я так чекала.

Сьогодні, я складаю найщирішу подяку і найнижчий уклін земний Господеві Богові за отриману ласку Божої благодаті, яку Він мені подав, і перш за все те, що Він мені послав в опіку і оборону таких могутніх помічників з Неба, як-от: Ісуса Христа, Св. Діву Марію, Св. Юду-Тадея, Св. Філомену, Св. Кипріяна, Св. Шарбеля, Св. Параскевію і всіх святих, бо вони своєю ласкою випросили у Господа Бога спасіння для мене.

Пам'ятайте, коли вам тяжко на душі і терзають злі думки, коли страждання і втома змушують вас занепадати духом і зневірюватись, не йдіть до ворожок, а йдіть краще до Церкви, помоліться до Бога, і Він, як добрий наш Отець Небесний, подасть вам неодмінно все те, що ви в Нього попросите. Головне те, з якою вірою і побожністю ви будете до Нього звертатися.

Я чекала на те велике спасіння кілька місяців, і з Божої Волі його отримала, бо немає більшого щастя на землі, як любити Бога і жити тим життям, яке Він приготував для добрих Своїх дітей. Люблю Тебе, мій Боже, і Матір Твою єдину, Пречисту Діву Марію, і всіх святих помічників, яких Ти мені послав, щоб спасти мене, усім серцем своїм і всією душею своєю!

Бо Ти є моє сонце, З-посеред темряви. Ти є моя надія, З-посеред зневіри. Ти є моє натхнення. З-посеред страждання, Бо Ти, Господи Боже Святий, Є все моє життя... Дякую Тобі, мій Боже!

22.06.2006р.

"ГОСПОДЬ БОГ ЗНАЄ, ЯК НАС ЛІКУВАТИ"

(На підтвердження цієї тези болехівський священик зібрав десятки фактів чудодійного зцілення земляків)

Доля водила отця Володимира Серемчука через такі екстремальні ситуації, що їх описання вистачило б на кілька повноцінних томів пригодницького жанру. І авторам навряд чи довелося б щось дофантазовувати задля крутішого сюжетного "замісу". Власне, на священнослужителя він був висвячений у 1986 році, маючи солідний п'ятдесятирічний життєвий стаж. Спершу був призначений на парафію в селі Бубнище, нині - в місті Болехові.

Зустрічаючись з людьми вже будучи душпастирем, він дізнавався від них незвичайні, часом драматичні і навіть трагічні історії, які підтверджували очевидний вплив Небесного Творця на наше життя, що і підказало отцю Володимиру ідею видання унікальної книги.

І хоча вона написана у формі невеличких духовних новел, за кожною оповіддю - реальні події, місцеві адреси і персонажі. З "перевіркою" достовірності однієї з них автор цих рядків, тобто кореспондент "України молодої", побував у Бубнищі, після чого з'явився нарис "Німий заговорив. На слові "Вірую", опублікований цьогорічного червня.

Сама ж книжка під назвою "Божий палець", написана о. Володимиром, упродовж кількох останніх років, витримала чотири перевидання, останнє - в 2002-му. Щоправда, невеличкі наклади -дві-три тисячі примірників — суттєво звузили коло "можливих читачів".

Дата добавления: 2015-10-30