Читайте также:
|
|
Якщо побудована модель виявилася адекватною, то ми можемо використовувати її для знаходження прогнозних значень результативної змінної.
Припустимо, нам відомі значення факторів в період , тоді ми можемо отримати прогнозне значення за моделлю:
Інтервальні прогнози результативної змінної з рівнем довіри для побудованої моделі обчислюються за формулами:
для індивідуального значення залежної змінної:
для математичного сподівання:
Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
Для десяти цехів машинобудівного підприємства наведено такі дані (табл. 5.1). Побудувати багатофакторну лінійну регресію, яка описуватиме зв’язок продуктивності праці з наведеними чинниками.
Таблиця 5.1. Вихідні дані задачі
Номер цеху | Продуктивність праці, тис. грн. | Середньомісячна зарплата, грн. | Фондомісткість продукції, тис. грн. | Виконання норми виробітку , % |
0,20 | ||||
0,04 | ||||
0,30 | ||||
0,20 | ||||
0,10 | ||||
0,10 | ||||
0,25 | ||||
0,03 | ||||
0,15 | ||||
0,32 |
Розв’язання
Продуктивність праці залежить від трьох чинників – середньомісячної зарплати, фондомісткості продукції та відсотку виконання норми виробітку. Загальний вигляд трифакторної регресійної лінійної моделі буде такий:
,
де – продуктивність праці, тис. грн.; – середньомісячної зарплата, грн., – фондомісткість продукції, тис. грн., – відсоток виконання норми виробітку; – стохастична складова, – параметри моделі, а вибіркової регресійної моделі:
,
де – оцінки параметрів моделі.
Щоб мати явний вигляд залежності, необхідно знайти (оцінити) невідомі параметри за МНК.
Введемо допоміжну змінну , яка відповідатиме параметру і запишемо модель в матричному вигляді: . Тоді оцінки параметрів можна знайти за формулою:
;
;
Виконавши необхідні розрахунки, отримуємо:
В результаті модель має вигляд:
Виконаємо перевірку статистичної значимості оцінок параметрів моделі за допомогою t -критерію Стьюдента. Для цього виконаємо необхідні розрахунки:
; ; ;
; ; ;
Коли стандартні помилки параметрів більші за абсолютні значення оцінок цих параметрів, то це може означати, що оцінка параметра є зміщеною. Якщо, наприклад, стандартна помилка на 10 % перевищує абсолютне значення оцінки параметра, то можна говорити про те, що цей параметр має зміщення щодо його істинного значення. Така ситуація спостерігається стосовно оцінки і її стандартної помилки : або .
Критичне значення критерію Ст’юдента для рівня значимості та ступенів вільності ( – кількість параметрів) знаходимо за допомогою таблиць –розподілу Ст’юдента: .
Оскільки, < , то оцінка вважається статистично значимою, тобто, зі ймовірністю 95% вплив рівня середньомісячної зарплати на продуктивність праці визнається істотним. > , > , > , тому оцінки зі ймовірністю 95% не є статистично значимими, що підтверджує нульову гіпотезу про неістотність впливу змінних та на результативну ознаку .
Довірчі межі коефіцієнтів регресії зі ймовірністю 0,95:
або
або
або
або
Коефіцієнт детермінації використовується як критерій щільності зв’язку між залежною та незалежними змінними:
З цього випливає, що варіація залежної змінної на 86% визначається варіацією незалежних змінних.
З урахуванням кількості чинників та кількості спостережень обчислимо скоригований коефіцієнт детермінації:
Виконаємо перевірку моделі на адекватність за – критерієм Фішера.
Задаємо рівень значимості: .
За статистичними таблицями – розподілу Фішера з ступенями вільності та заданим рівнем значимості знаходимо критичне значення критерію: . , то зі ймовірністю 0,95 ми стверджуємо, що побудована нами модель є адекватною.
Оскільки побудована модель виявилася адекватною, то ми можемо використовувати її для знаходження прогнозних значень результативної змінної.
Припустимо, нам відомі значення чинників в період – , тоді ми можемо отримати прогнозне значення :
Інтервальні прогнози результативної змінної з рівнем довіри для побудованої моделі:
для індивідуального значення:
;
для математичного сподівання:
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 214 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії | | | Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії |