про зобов’язання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

До Малиновського районного суду м.Одеси

65033, м. Одеси, вул. В.Стуса,1а,

тел.: [phone]

Позивач:

Суренщикова Наталія Василівна, що проживає:

65059, м. Одеса, вул. Кропивницького, 24/26, кв. 36

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

65007, м.Одеса,

вул. Прохорівська, 3/5

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про зобов’язання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

У відповідності до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року (далі – Закон)та довідкою Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 986 від 9 травня 2009 року, я є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 Закону, з 01.01.2006 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

Мною 16 вересня 2011 р. було направлено письмове звернення до відповідача з запитом про фактично здійснені виплати и з вимогою здійснити нарахування належної мені – як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2009-2010 роки та забезпечити її виплату. Відповідач 22 вересня 2011 року, діючи, як орган владних повноважень, відмовив мені у моєму гарантованому ст. 6 Закону праві, посилаючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. і Закону України вiд 14 червня 2011 р. № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” (відповідь УПФ додається).

Вважаю, що відмова відповідача є незаконною.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та Законами України основних соціальних гарантій. Державні соціальні гарантії, відповідно до ст. 1 цього Закону, це встановлені законами… розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму”.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України “Про соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус “дитини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (п. 5.4.) було беззаперечно визначено, що “Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів… законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює суперечності у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони”.

Відповідно до позиції Європейського Суду у справах “Кечко проти України”, “Бурдов проти Росії”, № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Тобто, з врахуванням зазначених норм Конституції України і Рішень Конституційного суду України, зміна Законом України вiд 14.06.2011 р. № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” розмірів виплат, встановлених ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” на 2011 рік є явно неконституційною. А з врахуванням зазначеної позиції Європейського суду – також і такою, що не відповідає нормам міжнародного права, схваленим Україною, зокрема не відповідає вимогам Європейської “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” і протоколів до неї.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені соціальної державної допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, порушує мої права на соціальний захист.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 8 КАС України, “Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується”.

За статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривню, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 498 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні.

Прошу Суд взяти до уваги те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч. 2. ст. 46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, за період з 22.05.07 по 05.04.2011 року відповідач не доплатив мені пенсію на суму 8071,8 (вісім тисяч сімдесят одна гривня вісімдесят копійок), що видно з розрахунку, наведеного нижче.

Місяць	30% мінімальної пенсії за віком (рн..)	Розмір мінімальної пенсії за віком (рн..)
Липень 2007 року	121,5	406,00
Серпень 2007 року	121,5	406,00
Вересень 2007 року	121,5	406,00
Жовтень 2007 року	123,3	411,00
Листопад 2007 року	123,3	411,00
Грудень 2007 року	123,3	411,00
Травень 2008 року	144,3	481,00
Червень 2008 року	144,3	481,00
Липень 2008 року	144,6	482,00
Серпень 2008 року	144,6	482,00
Вересень 2008 року	144,6	482,00
Жовтень 2008 року	149,4	498,00
Листопад 2008 року	149,4	498,00
Грудень 2008 року	149,4	498,00
Січень 2009 року	149,4
Лютий 2009 року	149,4
Березень 2009 року	149,4
Квітень 2009 року	149,4
Травень 2009 року	149,4
Червень 2009 року	149,4
Липень 2009 року	149,4
Серпень 2009 року	149,4
Вересень 2009 року	149,4
Жовтень 2009 року	149,4
Листопад 2009 року	149,4
Грудень 2009 року	149,4
Січень 2010 року	208,5
Лютий 2010 року	208,5
Березень 2010 року	208,5

Квітень 2010 року	211,8
Травень 2010 року	211,8
Червень 2010 року	211,8
Липень 2010 року	212,7
Серпень 2010 року	212,7
Вересень 2010 року	212,7
Жовтень 2010 року	216,9
Листопад 2010 року	216,9
Грудень 2010 року	220,2
Січень 2011 року
Лютий 2011 року
Березень 2011 року
Всього

Вважаю, що відповідач повинен нарахувати і виплатити мені недоплачні суми.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Достовірно я узнав про порушення моїх прав відповідачем лише з його відповіді мені 22 вересня 2011 р. Таким чином я рахую, що мій строк звернення до суду з цими позовними вимогами не пропущений.

Але, якщо суд буде вважати, що цей строк в якійсь його частині мною пропущений, то прошу поновити його в зв’язку з зазначеними причинами пропуску, які я вважаю поважними.

Оскільки я маю значний вік, 72 роки. Відповідно до медико-соціальної комісії про умови і характер праці інвалідів, Приморська медико-соціальна експертна комісія видала довідку від 21.10.1996 року серія: МСЕ № 098920 про те, що я є інвалідом II групи, причиною інвалідності є загальне захворювання (посттравматична енцифолопатія з постійними епілептичними припадками, що виникла внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми), маю скрутне матеріальне становище, оскільки отримую незначний прожитковий мінімум (станом на 26.10.2011 отримала 878 грн, що підтверджується квитанцією), щоб замовляти передплату періодичних видань, все це в певній мірі не давало можливості позивачу прослідковувати за прийняттям законів. Весь цей час відповідач не вчиняв будь-яких дій, направлених на реалізацію мого права і не роз’яснював мені про відновлення права на отримання пенсії, але зобов’яний був зробити.

Вважаю ці обставини також поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 3, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 8, 22, 55 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду Україні від 9.09.2010 року у справі 1-40/2010, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 100, 102, 158, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПРОШУ:

1. У разі, якщо суд вважає строк мого звернення до адміністративного суду з позовними вимогами понад 6 місяців пропущеним, прошу поновити цей строк;

3. Зобов’язати відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси і провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до норми ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і виплатити мені недоплачені, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з 22 травня 2008 року(від дня прийняття Рішення Конституційного суду України 10-рп/ 2008), а також за 3 місяці 2011 року на 6194 грн.

3. Допустити негайне виконання судового рішення;

4. Встановити для відповідача строк подання суду звіту про виконання Постанови суду;

5. Позов прошу розглянути без моєї участі.

6. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI п.9 ч.1 ст. 5 звільнити мене від сплати судового збору, так як я є інвалідом II групи

Додатки:

1. копія паспорта

2. копія пенсійного посвідчення з відміткою “Діти війни”;

3. лист-відмова відповідача;

4. довідка від 21.10.1996 року серія: МСЕ № 098920 про те, що я є інвалідом II групи (загальне захворювання)

5. Копія позову з копіями додатків.

6 Довідка Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 986 від 9 травня 2009 року про те, що я є дитиною війни..

липень.2013р. Суренщикова Н.В.

Дата добавления: 2015-10-29