Структурна схема та класифікація електроприводу

Електроприводом (ЕП) називається електромеханічна система, що призначена для приведення в рух виконавчих органів виробничої (робочої) машини або установки і керування цим рухом.

Основним елементом будь-якого електропривода 6 служить електричний двигун 1, який виробляє механічну енергію МЕ за рахунок електричної енергії ЕЕ.

Від електродвигуна (EД) механічна енергія через передавальний пристрій 9 (механічний, гідравлічний, змішаний, електромагнітний) подається на виконавчий орган 7 робочої машини 8. Функція передавального пристрою полягає в узгодженні параметрів руху електродвигуна та виконавчого органа. Електрична енергія поступає в ЕП від джерела енергії 3. Для отримання енергії з потрібними для електродвигуна параметрами та керування потоком цієї енергії між двигуном та джерелом електроенергії вмикається силовий перетворювач 2. Функції керування та автоматизації в ЕП виконуються малопотужним блоком керування 4. Цей блок виробляє сигнал керування за допомогою вхідного сигналу завдання Uз і декількох додаткових сигналів Uдс, що подають інформацію про хід технологічного процесу, характер руху виконавчого органу, роботу окремих вузлів ЕП, виникнення аварійних ситуацій. Перетворювач 2 разом з блоком керування 4 складають систему керування 5.

За характером руху розрізняють ЕП обертового та поступального руху, при цьому їх швидкість може бути регульованою і нерегульованою, а сам рух – неперервним або дискретним, однонаправленим, двонаправленим (реверсивним), вібраційним (зворотно-поступальним).

Основними технічними показниками регульованого електроприводу являється: діапазон регулювання (відношення максимальної робочої частоти обертання до мінімальної, кількість ступенів і напрямок регулювання).

За кількістю використаних двигунів розрізняють групові, індивідуальні та багатодвигунні електроприводи:

– в груповому електроприводі один електродвигун приводить в рух декілька робочих машин і механізмів через спільну трансмісію – розподільчий вал з набором шківів, з яким він зв’язаний пасовою або канатною передачею;

– при індивідуальном у електроприводі кожна робоча машина має свій електродвигун із безпосереднім зв’язком. Часто в такому приводі відсутні механічні передачі, т.я. електродвигун складає єдине ціле з машиною і навіть виконує яку-небудь її функцію;

– в багатодвигунному ЕП робоча машина має не один, а декілька ЕД різної потужності, кожний з яких приводить в рух окремі виконуючі органи або вузли.

Основним напрямком в розвитку ЕП є повна його автоматизація при комплексній механізації та автоматизації всього виробництва.

Дата добавления: 2015-10-23