Читайте также:
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни:
Схемотехніка пристроів технічного захисту інформації
Київ – 2012
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
| Затверджую Директор ННІЗІ ______________Толюпа С.В. «___» _________2012 року |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Денної форми навчання
Дисципліна Схемотехніка пристроів технічного захисту інформації
Напрям підготовки 1701 Інформаційна безпека
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр
Спеціальність 8.17010201 Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки
| Програму рекомендовано кафедрою СЗІ Протокол № 1/09 від «20» вересня 2012 року Завідувач кафедри СЗІ д.т.н. професор Розорінов Г.М. | |
| Узгоджено Начальник навчально-методичного відділу к.т.н. доцент Гніденко М.П. «_____»____________2012 року |
I. Поянювальна записка
Предметом навчальної дисципліни є: схемотехніка аналогових та імпульсних пристроїв, які використовуються у техніці захисту інформації.
Метою вивчення навчальної дисципліни є:
-вивчення схемотехнічних основ побудови систем технічного захисту інформації;
-надання навичок аналізу електронних пристроїв(ЕП)
Завданням навчальної дисципліни є: одержання студентами необхідних теоретичних знань про аналогові та імпульсні електронні пристрої захисту інформації, по оцінці параметрів та характеристик елементів типоих цих пристроїв.
Вивчення дисципліни будується на знаннях відповідних дисциплін, а саме:
-вивчення маиематики;
-основи теорії кіл, сигналів та процесів в системах технічного захисту інформації;
-компонентна база в системах технічного захисту інформації;
Вивчення дисципліни «Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації» необхідно для освоєння наступних дисцилін.
У результаті вивчення дисципліни «Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації» студенти повинні мати уявлення про:
-основні напрямки розвитку науки та техніки в основі захисту інформації та інформаційній безпеці;
-системи та пристрої виявлення каналів витоку інформації;
-системи та пристрої захисту інформації.
Необхідно знати:
-принципи роботи аналогових та імпульсних пристроїв систем зхахисту інформації;
-методику схемотехнічних рішень,які використовуються при розробці типових електронних пристроїв.
Необхідно вміти:
-оцінювати параметри і характеристики електронних елементів
-характеризувати схемотехнічні рішення, які використовуються при розробці типових електронних пристроїв;
-вибирати та забезпечувати необхідні режими роботи ЕЕ в різних пристроях ВТЗ;
Мати досвід:
-роботи з технічною літературою;
-практичного виготовлення окремих аналогових та імпульсних пелементів електронних систем захисту інформації.
Дисципліна «Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації» вивчається 4 семестри, годинний обсяг складає 84 години.
| Семестр | Всього годин | Розподіл навчального часу за семестрами та видами занять | Семестр атест. | |||||
| Лекц. | Лабор. | Практ. | Семін. | МК | СРС | |||
| - | - | Екзамен | ||||||
| Всього | - | - | Екзамен |
Розподіл навчального часу за розділами, темами і видами занять
| Номери та найменування тем | Всього годин | Розподіл навчального часу семестри видами занять | ||||
| Ауд. | Лекц. | Лаб. | МК | СРС | ||
| Модуль 1 | ||||||
| Тема № 1 Аналогові електронні пристрої Лекція № 1 - Вступна лекція Введення. предмет дисципліни, цілі і завдання дисципліни, її структура Загальні відомості про підсилювачі . | - | - | ||||
| Лекція № 2 – Основи теорії зворотних зв'язків | - | - | ||||
| Лекція № 3 – Режими роботи підсилюючих каскадів | - | |||||
| Лекція № 4 – Типові каскади посилення | - | - | ||||
| Лекція № 5 – Підсилювачі потужності | - | - | ||||
| Лекція № 6 – Підсилювачі постійного струму | - | - | ||||
| Лекція № 7 – Операційні хсилювачі. | - | |||||
| Модульна контрольна робота № 1 | - | - | - | - | - | |
| Всього за модулем № 1 | ||||||
| Модуль 2 | ||||||
| Тема № 2 Імпульсні електронні пристрої Лекція № 8 – Транзисторний ключ. Тригери | - | - | ||||
| Лекція № 9 – Мультивібратори. | - | |||||
| Лекція № 10 – Блогінг-генератор | - | - | ||||
| Модульна контрольна робота № 2 | - | - | - | - | - | |
| Всього за модулем № 2 | ||||||
| Всього за навчальною дисципліною | 54 | 34 | 2 |
II. Зміст навчальної дисципліни
Тема №1 Аналогові електронні пристрої
Загальні відомості про підсилювачі. Основні параметри та характеристики підсилювачів. Основи теорії зворотніх звязків Режими роботи підсилювачів та каскадів. Принципи роботи підсилювачів. Класи роботи підсилювачів та каскадів. Методи завдання режиму роботи, температурна стабільність. Типові каскади посилення. Каскадіз загальним емітером. Каскад із загальним витоком. Каскад із загальним колектором. Методи підвищення коефіцієнта посилення. Безтрансорматорні каскади. Трансформаторні каскади. Підсилювачі постійного струму.Диференціальні каскади. Операційні підсилювачі. Резонансні підсилювачі. Регулювання посилення.
Тема №2 Імпульсні електронні пристрої
Транзистроний ключ. Процеси в транзисторному ключі. Варіанти схем транзисторних ключів. Тригери. Симетричний тригер. Несиметричний тригер. Мультівібратор. Чекаючий мультивібратор. Автоколивальний мультивібратор. Блокінг-генератор.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ.
Модуль №1
Аналогові електронні пристрої
| № з/п | Види навчальних занять,самостійні заняття,індивідуа-льні заняття та їх номери,контроль- ні заходи | Кількість годин | З них | Номери семестрів,номери розділів,тем і занять,їх найменування,навчальні питання | Матеріально-технічне забезпечення занять | Інформаційно-мето- дичне забезпечення | |
| Навчальні заняття | Самостійна робота | ||||||
| Лекція №1 | Введення: предмет дисципліни, цілі і завдання дисципліни, її структура Загальні відомості про підсилювачі 1.1.Класифікація підсилювачів 1.2.Основні параметри та характеристики підсилювачів 1.3.Підсилювач як чотириполюсник 1.4.Питання до самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.3-17 | ||||
| Лекція №2 | Основи теорії зворотних зв'язків 1. Класифікація зворотних зв'язків 2. Вплив зворотного зв'язку на основні параметри 3. Вплив зворотного зв'язку на основні характеристики 4. Стійкість підсилювачів зі зворотним зв'язком 5. Питання до самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч. Класс. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.17-25 | ||||
| Лекція №3 | Режими роботи підсилюючих каскадів 1. Принцип роботи підсилювача 2. Класи роботи підсилюючих каскадів 3. Методи завдання режиму роботи 4. Температурна стабільність режиму 5. Методи зменшення впливу температури 6. Питання до самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч. класс. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [1] с.26-37 | ||||
| Лаб.работа №1 | 1. Простейшие транзисторные усилители. | Лабор. кафедри | [5] с.3-37 | ||||
| Лекція №4 | Типові каскади посилення 1. Каскад із загальним емітером 2. Каскад із загальним витоком 3. Каскад із загальною базою 4. Каскад із загальним коллектором 5. Посилення імпульсних сигналів 6. Трансформаторні каскади 7. Питання для самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.41-56 | |||
| Лекция №5 | Підсилювачі потужності 1. Безтрансформаторні каскади 2. Трансформаторні каскади 3. Фазоінверсних каскади 4. Методи поліпшення показників 5. Питання до самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.72-82 | ||||
| Лекція №6 | Підсилювачі постійного струму 1. Побудова підсилювачів постійного струму 2. Диференціальні каскади 3. Питання до самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.88-113 | ||||
| Лекція №7 | Операційні підсилювачі 1. Параметри і характеристики ОУ 2. Схеми включення ОУ 3. Статичні похибки ОУ 4. Функціональні схеми на базі ОУ 5. Питання для самоперевірки Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [5] с.96-116 | ||||
| Лаб.работа №2 | ЭЛЕКТРОННЫЕ УСТРОЙСТВА НА ОПЕРАЦИОННЫХ УСИЛИТЕЛЯХ | Навч. клас | |||||
| Модул. контроль | - | Навч. Клас | [5] с.3-120 |
Модуль №2
Імпульсні єлектронрні пристрої
| Лекція №8 | Транзисторний ключ 1. Варіанти схем транзисторних ключів 2. Тригери 3. Симетричний тригер 4. Несиметричний тригер Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [4] c.15-29 [4] c.31-45 | ||||
| Лекція №9 | Мультивібратори 1. Чекаючий мультивібратор 2. Автоколивальний мультивібратор Завдання для СРС: Поглиблене вивчання головних положень лекції. | Навч.клас. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [4] с.45-61 | ||||
| Лаб.работа №3 | Мультивібратори 1..Чекаючий мультивібратор 2. Автоколивальний мультивібратор | Лабор. кафедри | |||||
| Лекція №10 | Блогінг-генератор
| Навч.клас. Проекційна система, слайди, роздрукований методичний матеріал. | [4] с.61-66 | ||||
| Модул. контроль | |||||||
| ІСПИТ |
V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ
Індивідуальні завдання
| Вид індивідуальних завдань | Тематика індивідуальних завдань | Всього годин | З них | |
| Ауд. занять | СРС | |||
| Самостійна робота | Вивчення характеристик, принципу дії аналогових електронних пристроів. | |||
| Вивчення характеристик, принципу дії імпульсних електронних пристроів. | ||||
| Курсові проекти | Розробка аналогових та імпульсних електронних пристроів.. | - | ||
| Всього |
Контрольні заходи
| Назва контрольного заходу | Всього годин | З них | |
| Ауд. занять | СРС | ||
| Модульний контроль 1 (3 семестр) | |||
| Модульний контроль 2 (3 семестр) | |||
| Екзамен (3 семестр) | |||
| Всього |
VI. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Курс Схематехника пристроів систем захисту інформації (СПЗІ) відноситься до професійно-орієнтованих дисциплін за напрямом 1701 Інформаційна безпека. Разом з дисциплінами Методи та пристрої захисту інформації, Основи інформаційної безпеки держави та інші вона забезпечує загальне професійне спрямування процесу навчання студентів та їхню підготовку для вивчення інших професійно-орієнтованих дисциплін та професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програми: методи та засоби обробки сигналів, електромагнітна сумісність, спеціальні радіовимірювання, менеджмент інформаційної безпеки
Основними формами вивчення дисципліни є лекції, лабораторні заняття, виконання індивідуальних завдань шляхом написання комплексних завдань, курсової роботи, та самостійна робота студента.
На лекціях закладаються основи розуміння студентами сутності знань з захисту інформації, ставлення до цих знань, визначаються шляхи й способи їх отримання. Лекція повинна організувати творчу думку студентів, активізувати їх роздуми над цією чи іншою проблемою захисту інформації. Слідкуя за логікою викладення лекції, студенти повинні вчитися усвідомлювати основні поняття та положення захисту інформації, самостійно виділяти та засвоювати головне. Вони повинні мати на увазі, що лекція не копіює підручник, а висвітлює найбільш важливі та складні проблеми теми.
Студентам рекомендується уважно прослухати та записати план лекції, стежити за ходом викладу відповідно до плану, за переходом від однієї частини плану до іншої. Головні тези лекції лектор виділяє різними засобами:
затриманням або прискоренням темпу, підвищенням інтонації, більш виразною дикцією, повторенням окремих фраз, вказівкою, щоб студенти записали дане визначення або положення, своїми записами на дошці, проектуванням на екрані за допомогою технічних засобів навчання, вивішуванням плакатів і т.ін.
Конспект лекції повинен представляти скорочений запис, за яким за допомогою активної думки та пам'яті виділяється головне. Нові поняття, визначення та найбільш інформативні висновки слід записувати повністю, для спрощення їх подальшого відтворення. Це ж стосується різноманітних схем, які наводяться викладачем у процесі викладення матеріалу. Слід також застосувати певні загальноприйняті скорочення записів, що застосовуються в літературі з інформаційної культури.
Для організації самостійної роботи студента, в першу чергу, необхідна наявність навчальної програми з курсу Системи та пристрої інформаційної безпеки. При цьому, частково під час лекції, частково при її наступному перегляді студенти мають встановити, які питання програми і в якому обсязі висвітлені в лекції, а які частково залишаються для самостійної роботи. Для полегшення роботи викладач може назвати ці питання, а також рекомендувати основну та додаткову літературу, дати методичні поради. Для самостійної роботи студентів разом з рекомендованою літературою рекомендується користуватися електронними версіями підручників, посібників, документів, словників та довідників підготовленими на кафедрі та представленими в інформаційній мережі університету або на оптичних дисках.
На лабораторні заняття відбирається такий навчальний матеріал, на якому можна наочно розкрити суть первинних навичок, необхідних для формування високої інформаційної культури майбутнього фахівця з інформаційної безпеки: самостійне оперування з кількісними та якісними характеристиками систем та пристроїв інформаційної безпеки, здійснення класифікації засобів захисту інформації, практичний підхід до використання систем та пристроїв інформаційної безпеки, організації інформаційної безпеки, вибір необхідних інформаційних технологій для захисту інформації, а також робота з джерелами інформації.
Написання контрольного завдання та курсового проекту - це самостійна індивідуальна робота, яка дозволяє оцінити ступінь засвоєння студентами тем дисципліни Системи та пристрої інформаційної безпеки.
Відповіді на питання по кожній індивідуальній темі повинні охоплювати основні питання, які розглядаються в програмі дисципліни. Тут важливо поєднати загальні відповіді з конкретними, збагативши перші конкретним матеріалом, який зв'язаний з цією темою.
Контрольне завдання та курсова робота виконуються на стандартних листках паперу формату А4, скріплених у папку. Усі листки повинні бути пронумеровані. З лівого боку необхідно залишити поле до 30 мм, із правого - 10 мм, зверху - до 30 мм, знизу до 30 мм. Робота повинна бути надрукована принтером (як виключення дозволяється написати від руки).
Титульний лист і вся робота оформляється встановленим в університеті порядком.
Важливе місце у підготовці студентів із даної дисципліни займають консультації різних видів (настановні, тематичні, проблемні, оглядові). Вони складаються переважно з порад із підготовки студентів до занять, написання рефератів, підготовки до заліку, відповідей на питання, які виникають у процесі навчання, рекомендацій щодо використання відповідної літератури.
Контроль знань студентів проводиться у формі заліку за допомогою засобів модульного контролю. Головна мета контролю - перевірка рівня засвоєних студентами основних положень інформаційної культури, опанування основними термінами та категоріями інформаційної культури на рівні їх тлумачення та відтворення для практичного застосування та втілення у процесі фахової діяльності майбутнього спеціаліста з інформаційної безпеки.
Підготовка до модульного контролю спирається на використання навчальної програми з дисципліни, а також кваліфікаційних завдань відповідного виду контролю.
Модульний контроль складається з двох частин: практичне відпрацювання останньої теми Модуля у складі групи та індивідуальне виконання кваліфікаційного завдання згідно фонду кваліфікаційних завдань за Модулем.
Відповідь студента повинна бути стислою та вичерпною за змістом. Він зобов'язаний показати уміння правильно формулювати основні поняття та положення інформаційної культури, розуміти сутність принципів, що лежать в основі побудови інформаційного суспільства та розвитку інформаційної культури спеціаліста, здатність оперувати ними при викладенні матеріалу, а також уміння відстоювати свої погляди, вести дискусію.
IV. Основна рекомендована література
1. Андреев. В.А, Войшвило. Г.В, Усилительное устройство М., Радио и связь 1993,352 ст.
2. 2.Быстров Ю.А, Мироненко Н.Г Электронные цепи и микросхемотехника. Высшая школа 2002-384 ст.
3. Нефёдов В.Н. Основы радио электроники –М., Высшая школа 2000-339ст.
4. Калабеков Б.А., Мамзелев И.А. Основы автоматики и вычислительной техники.- М.: Связь, 1980. - 296 с.
5. Шамшин В.Г. Основы схемотехники уч. пособие ГДВГТУ 2008-178ст.
6. Максименко Г.А., Хорошко В.О. Методи виявлення, обробки та ідентифікації сигналів радіозакладних приладів. - К.: ООО „Поліграф Консалтинг”, 2004.-317 ст.
7. Ленков С.В., Перегудов Д.А., Хорошко В.А. Методы и средства защиты информации. – К: Арий, 2008, т. 1, 2 - 806 ст.
8. Куренков Е.В., Лысов А.В., Остапенко А.Н., Каторин Ю.Ф., Большая энциклопедия промышленного шпионажа. - СПб.: Полигон, 2000.
9. Карпов О.Н., Гайович А.Г., Марченко Б.Г., Хорошко В.О.,Щербак Л.Н. Компютерні технології розпізнання мовних сигналів. - К.:ООО „Поліграф Консалтинг”, 2005. - 138 ст.
10. Хорошко В.О., Чирков Д.В., Браіловський М.М. Основи захисту інформації, навчальний посібник. – К.: НАУ, 2004. – 87.
11. Хорошко В.О., Азаров О.Д., Максименко Г.О., Яремчук Ю.Є. Пошук та локалізація радіозакладних пристроїв. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 332.
12. Расторгуев С.П. Основы информационной безопасности. – М.: „Академия”, 2007. – 187 ст.
13. Анімов П.С.,Євстретов Ф.Ф. та інші. Знаходження радіосигналів/піл редакцією А.А.Колосова.- М.:Радіо та зв'язок, 1989. - 288ст.
14. Корнейчук Н.П. Сигнали в теорії приближень. - М.: Наука, 1980.- 352ст.
15. Тіхонов В.І. Оптимальний прийом сигналів,-М: Радіо та зв'язок, 1989.-320ст.
16. Акимов П.С., Бакут П.А. та інші/під редакцією П.А.Бакута Теорія знаходження сигналів.- М.:Радіо та зв'язок, 1984. - 440ст.
17. Керівництво з експлуатації багатофункціонального тестового передавача ТЕСТ-031.
18. Керівництво з експлуатації персонального детектора поля Protect-1210.
19. Керівництво з експлуатації портативного високочутливого цифрового детектора поля Protect-1206і.
20. Керівництво з експлуатації портативного скануючого приймача
AR-8200.
21. Керівництво з експлуатації портативного скануючого приймача
ІС-R5
22. Керівництво з експлуатації скануючого приймача IC-R2500.
23. Керівництво з експлуатації портативного скануючого приймача
IC-R20.
24. Керівництво з експлуатації пошукової системи Digi Scan EX Professional.
25. Керівництво з експлуатації багатофункціонального пошукового приладу ST - 032.
26. Керівництво з експлуатації локатора нелінійностей NR-900EM.
27. Додаткова література:
28. Долматов А.Д., Єлисєєв А.А. та інші/під редакцією А.П. Мукошкина Обробка сигналів в радіотехнічних системах. - Л.: ЛГУ, 1987. - 400ст.
29. Демирович В.П., Марок І.А. Основи обчислювальної математики. - М.: Фізмат, 1960. - 660ст.
30. Карпов О.Н. Технологія побудови засобів розпізнання мови. -Дніпропетровськ, 2001. - 190ст.
31. Мяснікова О.Н, Об’єктивне розпізнавання звуків мовлення. - Л.: Енергія, 1967. - 148 ст.
32. Карманов В.Г. Математичне програмування. - М.: Наука, 1995. - 272ст.
33. Попов Е.В. Експертні системи. Рішення неформалізованих задач в діалозі з ЕОМ. - М.: Наука, 1997. - 288ст.
34. Сікарєв А.А., Лєбєдєв О.П. Мікроелектронні прилади формування та обробки складних сигналів. - М.: Радіо та зв'язок, 1989. - 216ст.
35. Тузов Г.І., Сивов В.А. та інші/під редакцією Г.І. Тузова Поміхостійкість радіосистем з складними сигналами. - М: Радіо та зв'язок, 1985. - 264ст.
VIIІ. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ
СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Основні терміни, поняття, означення
8.1.1. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.
8.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.
8.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.
8.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам аудиторного робочого часу.
8.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
8.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
8.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
8.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
8.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
8.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
8.1.6.5. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
8.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).
Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – дев’ятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.
Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
8.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 8.1.
Таблиця 8.1. Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
| 17 семестр | ||||
| Модуль № 1 | Модуль № 2 | Мах кількість балів | ||
| Вид навчальної роботи | Мах кількість балів | Вид навчальної роботи | Мах кількість балів | |
| Виконання та захист лабораторної роботи № 1 | Виконання та захист лабораторної роботи № 3 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи № 2 | Виконання та захист лабораторної роботи № 4 | |||
| Виконання модульної контрольної роботи № 1 | Виконання та захист лабораторної роботи № 5 | |||
| Виконання та захист лабораторної роботи № 6 | ||||
| Виконання та захист лабораторної роботи № 7 | ||||
| Виконання модульної контрольної роботи № 2 | ||||
| Усього за модулем № 1 | Усього за модулем № 2 | |||
| Семестровий диференційований залік | ||||
| Усього за 17 семестр |
8.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 8.2.
Таблиця 8.2 Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | ||
| Виконання та захист лабораторних робіт, модуль № 1 | Виконання та захист лабораторних робіт, модуль № 2 | Виконання модульної контрольної роботи | |
| 7-10 | 8-10 | 9-10 | Відмінно |
| 7-8 | Добре | ||
| 5-6 | 5-6 | Задовільно | |
| менше 5 | менше 5 | менше 5 | Незадовільно |
8.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
8.2.4. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.
8.2.5. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.
8.2.6. Сума рейтингових оцінок поточної та контрольної модульної роботи становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 8.3.
Таблиця 8.3. Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою
| Модуль №1 | Модуль №2 | Оцінка за національною шкалою |
| 28-30 | 57-60 | Відмінно |
| 23-27 | 52-56 | Добре |
| 16-22 | 46-51 | Задовільно |
| менше 16 | менше 46 | Незадовільно |
8.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 8.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 8.3).
Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.
У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 8.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.
8.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
8.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
8.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює восьми (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 8.2.
8.2.11. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
8.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 8.4).
Таблиця 8.4 Таблиця 8.5
Відповідність підсумкових семестрових Відповідність залікової
модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці
оцінкам за національною шкалою за національною шкалою
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | |
| 88-90 | Відмінно | 9-10 | Відмінно | |
| 84-87 | Добре | 7-8 | Добре | |
| 79-83 | Задовільно | 5-6 | Задовільно | |
| менше 79 | Незадовільно | менше 5 | Незадовільно |
8.2.13. Сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 8.6).
Таблиця 8.6 Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| Оцінка | Пояснення | ||
| 95-100 | Відмінно | A | Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) |
| 85 – 94 | Добре | B | Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками) |
| 75 – 84 | C | Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок) | |
| 65 – 74 | Задовільно | D | Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків) |
| 60 – 64 | E | Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям) | |
| 40 – 59 | Незадовільно | FX | Незадовільно (з можливістю повторного складання) |
| 0 – 39 | F | Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом) |
8.2.14. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у сімнадцятому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 10 балів, для “Добре” – 8 балів, для “Задовільно” – 5 балів).
8.2.15. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
8.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
8.2.17. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 97/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 63/Задов./Е тощо.
IХ. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СИСТЕМИ ТА ПРИСТРОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ». ЗВ’ЯЗОК ЇЇ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ
 |
|
Програму розробив:
Третяков Б.К., к.т.н., доцент кафедри СЗІ
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 330 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Комплексне регулювання телевізора | | | глава 7 - Немного о . |