Оцінка результативності проектування технологічного процесу на підприємстві

Досліджуючи результативність проектування технологічного процесу ми бачимо, що виробнича діяльність підприємства має бути спрямована на досягнення максимальної ефективності при мінімальних матеріальних трудових витратах при плановому веденні господарства на основі господарського розрахунку.

Виробнича діяльність підприємства являє собою складний, багатосторонній предмет вивчення, що знаходиться в стані безперервної зміни і розвитку. Тому первісна оцінка роботи підприємства повинна грунтуватися на загальних підсумках виконання плану. Це відповідає характеру роботи госпрозрахункових підприємств, які самостійно оперують наданими їм коштами і відповідають перед державою за досягнуті результати [6].

Виробнича діяльність підприємства заснована на поєднанні централізованого керівництва з господарською самостійністю й ініціативою підприємства. Управління підприємством будується на основі єдиноначальності. Належать підприємству права здійснює директор, а у випадках, передбачених законом, спільно або за погодженням з фабричним, заводським комітетом профспілки.

Виробнича діяльність підприємства загалом в кожному цеху окремо являє собою складний багатогранний процес, що охоплює техніку, технологію, організацію виробництва в усіх її різновидах. Для глибокого аналізу і контролю за виробничо-господарською діяльністю підприємства,цеху, дільниці застосовується особливий засіб контролю.

Для того, щоб досягнути вище зазначене ТОВ «Микулинецький Бровар» технологічний процес здійснює у такій послідовності:

1. Першим етапом виготовлення пива на підприємстві є виготовлення солоду, яке включає такі під етапи:

• Очистка ячменю;

• Замочка ячменю, його промивка;

• Проростання ячменю;

• Просушування ячменю;

• Обрубування паростків;

• Виготовлення солоду шляхом помелу ячменю.

2. Далі солод засипають в заторні чани, додають воду і варять.

3. Отриману рідину після варки переправляють у фільтр – чан, де проводиться його фільтрація. В результаті цього отримують неочищене сусло, до нього додають хміль.

4. Неочищене сусло переливають у сусловарочний апарат, де знову проводиться варка.

5. Варене сусло переливають у вірпул, де тверді частинки осідають, тобто проводиться очищення сусла.

6. Сусло охолоджується у пластинчастому охолоджувачі до 10 ºС, до нього додають дріжджі, а потім направляється в бродильні чани в підвалах або в циліндро –конічні танки.

7. Процес бродіння, який триває 1 – 1,5 місяці.

8. Фільтрація пива.

9. Пиво надходить у фарфаси, де зберігається до розливу.

10. Розлив на автоматичній лінії у пляшки місткістю 0,42 та 0,5 л або в КЕГи місткістю 50 та 30 л.

На підприємстві використовують систему управління запасами з фіксованим розміром запасу, тобто розмір замовлення є постійною величиною, і повторне замовлення здійснюється при зменшенні наявних запасів до точки замовлення [6].

Щодо управління якістю, то на досліджуваному підприємстві це є одним з найважливіших питань, тому що політикою підприємства було і залишається виготовлення, перш за все, якісної продукції. Контроль якості на підприємстві ТОВ "Микулинецький Бровар" здійснює відділ технічного контролю та мікробіолог, які здійснюють постійний аналіз якості продукції, досліджують фізико – хімічні показники пива, їхню відповідність стандартам. Результатом їхньої діяльності є складання порівняльної таблиці досягнутих і доведених ДСТУ фізико – хімічних показників пива.

Для аналізу структури запасів використаємо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Структура запасів підприємства на кінець року

Показники, тис. грн.	2012 р.	2013 р.	Відхилення
+,-	%
Виробничі запаси	6273,6	3628,9	-2644,7	-42,1
Незавершене виробництво	263,4	332,3	+68,9	+26,1
Готова продукція	111,9	51,1	-60,8	-54,33
Товари	264,7	178,2	-86,5	-32,68
Всього запасів	6913,6	4190,5	-2723,1	-39,39

Бачимо, що рівень запасів на ВАТ «Бровар» у 2013 році зменшився на 2723,1 тис. грн. або на 39,39%. Це є позитивним, оскільки дозволяє зменшити витрати на зберігання запасів. Зменшення рівня проходило по усіх запасах, крім незавершеного виробництва, обсяг якого зріс на 68,9 тис. грн.

Також потрібно визначити кількість оборотів товарних запасів - відношення обсягів продажу(О) до вартості матеріальних запасів(МЗ):

(2.1)

Кількість оборотів товарних запасів зросла з 2061 до 4,31, тобто на 65,13%, що є позитивним для підприємства.

Оборот товарних запасів у днях - відношення добутку вартості матеріальних запасів і кількості днів у році до обсягів продажу:

(2.2)

Оборот товарних запасів зменшився до 84,77 днів, тобто на 55,13 дні, що свідчить про пришвидшення господарських процесів на підприємстві. Отже, рівень організації виробничих процесів є високим.

Детальніше розглянути обсяги виробництва пива по Україні за 2012р. можна у додатку Д.

Для перехідної економіки України цілком природнім є факт реконструкції діючих підприємств, який потребує менших капіталовкладень. Проте, паралельно, у всьому світі йде тенденція інтенсивного розвитку малих і середніх підприємств, розрахованих на місцеве споживання. Переваги такого пивоваріння забезпечуються якістю самого продукту, свіжістю, насиченістю (пиво не фільтрується), відсутністю консервантів та високими смаковими характеристиками. Мале пивоваріння не потребує великих інвестицій, проте його розвиток безпосередньо пов'язують із розвитком сфери послуг, яка розширює ринки готової продукції.

До 1990 року оснащення нових пивзаводів здійснювалося на базі не лише вітчизняного, а й імпортного обладнання, головним чином, укомплектованого у Чехословаччині. За останні ж роки через нестачу валютних коштів у бюджеті країни, закупівлі імпортного обладнання на державному рівні практично не існує. Натомість, незважаючи на тривалі терміни окупності інвестицій в пивоварну галузь (10-15 років), в Україні триває приплив іноземних інвестицій, розпочатий у середині 90-х років. Наша пивоварна промисловість приваблює інвесторів перспективною, постійно відтворюваною власною сировинною базою для виробництва хмільного напою, дешевою робочою силою і великим потенціалом ринку [11].

Діяльність усіх названих вище підрозділів підвищує творчий потенціал організації, сприяє зростанню наукоємності продукції, зміцнює її конкурентні позиції і робить більш мобільною та гнучкою. Але здатність організації до інноваційної діяльності передбачає не лише спроможність її працівників продукувати ідеї та розробляти стратегію й тактику їх комерціалізації.

Починаючи характеристику зовнішньоекономічних зв'язків підприємства, слід в першу чергу зазначити, що на даний момент підприємство не збуває своєї продукції за кордоном,але закуповує імпортне обладнання, створює СП.

Продукція ТОВ «Микулинецький Бровар» реалізовується тільки по Україні,це пов'язано з ще не досить великою потужністю підприємства. В загальному до заводу зверталися іноземні фірми з подібною пропозицією, але голова правління змушений був відмовитися від неї, так як з виходом на зарубіжний ринок підприємство може втратити споживача на Україні. Але при подальшій ефективній діяльності заводу, яка зараз там проводиться, можливло в недалекому майбутньому микулинецьке пиво питимуть у Західній Європі.

Оцінка реалізації функції планування діяльності. Обґрунтування цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів всіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку на ТОВ «Микулинецький Бровар» здійснюється за допомогою функції планування. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства.

Розглядаючи планування у вузькому розумінні, його можна визначити як систематизовану підготовку рішень. Планування, з цієї точки зору, означає системну підготовку до формування майбутнього стану підприємств. Головний сенс планування полягає у підвищенні ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації та координації всіх процесів, виявлення ризиків і зниження їх рівня, підвищення гнучкості й адаптованості до змін.

Планування у структурованій за різновидами управлінській діяльності слугує основою для прийняття управлінських рішень [7].

На підприємстві планування розпочинається із розробки загальних цілей, далі визначаються конкретні, деталізовані цілі на заданий період, визначаються шляхи та засоби їх досягнення, і нарешті, здійснюється контроль за досягненням поставлених цілей. При цьому планування, передбачаючи майбутнє, завжди ґрунтується на визначених гіпотезах стану оточуючого середовища.

Оскільки на будь-якому підприємстві планування базується на неповних даних, навіть якщо на ньому чітко налагоджена система бухгалтерського і статистичного обліку, існує проблема в тому, що деякі аспекти функціонування економічної системи не піддаються оцінці, а залежать від зовнішнього середовища, яке характеризується швидкою мінливістю. В західній економіці ця мінливість пояснюється в першу чергу високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуальним і швидкозмінним характером.

Оцінка реалізації функції інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності організації. Володіння достовірною і актуальною інформацією поряд з умінням ефективно використовувати адекватні методи її збирання, аналізу і надання, є основою успішної діяльності підприємств і організацій будь-якої організаційно-правової форми.

Диференціація попиту на всі види інформації – наукову, технічну, економічну, урядову, задоволення зростаючих інформаційних потреб є актуальним завданням у сфері управління. Інтуїтивні дії у цій сфері, відсутність інформаційної політики підприємства можуть призвести до неадекватних рішень і відчутних фінансових витрат.

На ТОВ «Микулинецький Бровар» однією з особливостей управлінської праці є постійна необхідність прийняття рішень в умовах дефіциту часу. Процес вироблення і прийняття рішень в системі управління за суттю є інформаційним процесом. Рішення – це “згусток” інформації, спеціально зібраної, проаналізованої і опрацьованої суб’єктом управління. Рішення інформаційне за своєю сутністю, при чому являє собою констатацію нинішнього стану системи, синтез інформації про сьогоднішній день з інформацією про майбутнє, яке виражене у меті, яка поставлена перед системою.

Взаємодія об’єкта і суб’єкта управління - це, перш за все, інформаційна взаємодія. Завдяки обміну інформацією між суб’єктом і об’єктом управління система виробляє команди управління для підтримання своєї життєдіяльності і виконання поставлених перед нею цілей і потребує зворотнього зв’язку - надходження інформації про результати.

Тільки систематизована інформація дає можливість керівнику визначати ефективність організаційно-економічних, соціальних та інших заходів, а також залежно від умов, які складаються, змінювати накреслену програму. Чим краще поінформований керівник, тим більш оперативні і вищі за якістю його рішення.

На підприємстві суб’єкт управління, виробляючи управлінські рішення, передає їх об’єкту управління, оформлюючи інформацію у вигляді організаційно-розпорядчих документів (положень, інструкцій, правил, наказів, постанов, рішень та ін.). Часто для одержання ефективного результату в процесі управління необхідна як усна, так і письмова взаємодія між суб’єктом і об’єктом, однак, для більшості процесів управління важлива наявність інформації, закріпленої на матеріальному носії.

Таким чином, результат управління залежить від того, наскільки продумано, систематично і професійно відбувається інформаційна взаємодія між суб’єктом і об’єктом управління.

Оцінка реалізації підприємницької функції. Контроль - найважливіший фундаментальний елемент керування. Всі функції керування, такі як: планування, мотивація, створення організаційних структур, нерозривно пов'язані з контролем. Контроль - це процес досягнення організацією намічених цілей. Він необхідний для виявлення й дозволу виникаючих проблем раніше, ніж вони придбають серйозні наслідки. Самі по собі мети, плани й структура організації визначають її напрямок діяльності, контроль же розподіляючи зусилля направляє виконання робіт [7].

На ТОВ «Микулинецький Бровар» контроль за забезпеченістю ресурсами відповідної території та виконанням управлінських рішень здійснються:

• використовуючи принципи зворотного зв'язку, здійснення контролю за ефективністю дій виконавців конкретних рішень;

• контроль за станом забезпеченості відповідної території ресурсами, за рівнем запасів та своєчасним їх поповненням;

• контроль за виконанням програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;

• контроль за станом обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту і зв'язку усіх форм власності;

• здійснення контролю за станом забудови відповідної території;

• формування механізму оцінки управлінської діяльності, систематичне здійснення процедури об'єктивного оцінювання результативності діяльності управлінського апарату;

• заохочення підлеглих до розвитку самоконтролю га самодисципліни.

Також контроль за фінансовою діяльністю та розрахунковими операціями:

• здійснення контролю за своєчасністю здійснення розрахунків і надходження платежів, за оформленням фінансово-розрахункових і банківських операцій;

• здійснення контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету підприємствами усіх форм власності;

• здійснення контролю за дотриманням цін і тарифів.

В основному на підприємстві використовують такі види контролю, які відрізняються як за часом їхнього здійснення, так і по змісту:

Попередній контроль - це здійснення комплексу організаційних і матеріально-технічних мір спрямованих на гарантоване виконання директивних вказівок (вироблення правил, підготовка співробітників, забезпечення матеріально-технічних і соціально-психологічних умов праці). Даний вид контролю здійснюється до початку фактичних робіт. Основним засобом здійснення попереднього контролю є реалізація певних правил, процедур і ліній поводження. В організаціях попередній контроль використовується в трьох ключових областях: стосовно людських, матеріальних і фінансових ресурсів.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт і базується на вимірі фактичних результатів роботи й коректуванню їх заради досягнення бажаних цілей. Важливим елементом поточного контролю є зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дуже важливий, тому що організація є відкритою системою.

Заключний контроль порівнює отримані результати з необхідними. Оцінка результатів контролю ведеться з метою вдосконалювання методів контролю й досягнення виховних цілей. Заключний контроль може бути представлений у вигляді зборів, нарад, зустрічей, на яких аналізуються результати проведеного контролю. Зворотний зв'язок використовується, після того як робота виконана й необхідна для оцінки результатів контролю.

Результати контролю і їхній аналіз показують чи виконує система свої намічені цілі й головну функцію.

Основні показники ефективності процесу контролю.

Контроль повинен мати деякі характеристики, що роблять його найбільш ефективним. Насамперед, – це стратегічна спрямованість контролю, тобто контроль повинен відбивати загальні пріоритети організації й підтримувати їх. Діяльність, що не має стратегічного значення, не повинна піддаватися тотальному й строгому контролю. Абсолютний контроль над дрібними операціями не має змісту, і буде тільки відволікати сили від дійсно важливих цілей.

Орієнтація на результати: кінцева мета контролю полягає в тому, щоб вирішити проблеми варті перед організацією й досягти бажаних результатів. Контроль впливає на організацію. Невдало спроектовані системи контролю можуть зробити поводження людей орієнтованим на них, тобто співробітники будуть прагнути до задоволення вимог контролю, а не до досягнення цілей організації.

Для того щоб бути ефективним контроль повинен відповідати контрольованому виду діяльності. Він повинен об'єктивно вимірювати й оцінювати те, що дійсно важливо [5].

Важливою вимогою до ефективного контролю є його своєчасність. Своєчасність полягає в наявності тимчасового інтервалу (між проведенням вимірів або оцінок), що адекватно відповідає контрольованому явищу. Значення оптимального тимчасового інтервалу визначається з урахуванням тимчасових рамок основного плану, швидкості змін і витрат на проведення вимірів і поширення отриманих результатів. Крім цього найважливішою метою контролю залишається усунення відхилень перш, ніж вони придбають необоротний характер.

Контроль повинен бути досить гнучким і пристосовуватися до змін, що відбуваються. Без достатнього ступеня гнучкості система контролю буде не діюча в тих ситуаціях, для яких вона призначалася.

Простота контролю є запорукою його ефективності. Найпростіші методи контролю вимагають менших зусиль і більше економічні. Для того щоб бути ефективним контроль повинен відповідати потребам і можливостям людей, взаємодіючих із системою контролю й реалізуючих її.

Моніторинг ринку, на якому функціонує організація. Сьогодні український ринок перенасичений різноманітним асортиментом пива, що випускаються великими пивними компаніями, які інвестуються із закордону. Тому підприємству, яке намагається вижити за власні зароблені кошти триматися на плаву нелегко. Боротися за лідерство під силу лише тим виробникам, що гарантують високу якість. Для ТОВ “Микулинецький Бровар” це домінантна ознака, головний фактор, який в усі часи допомагав бути в числі перших.

Микулинецька пивоварня єдина в Україні, яка за високу якість продукції відповідно до європейських стандартів, відзначена дипломом та сертифікатом Європейської Бізнес Асамблеї м. Оксфорд (Англія 2006 рік). На даний час потужність заводу становить 1 500 тис декалітрів пива, 1 500 т солоду, 450 000 декалітрів безалкогольних напоїв.

Продукція ТОВ «Микулинецький Бровар» реалізується в роздрібних торговельних точках Тернопільської, Хмельницької, Львівської, Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської області, а також у Києві, Львові, Полтаві, Харкові, Кривому Розі, Чернівцях, Дубні та інших населених пунктах України. Водночас, основним ринком збуту ТОВ «Микулинецткий Бровар» залишається Тернопільська область, на яку припадає 55 % всього виробленого підприємством пива. На підприємстві діє широка мережа фірмової торгівлі (бази, бари, магазини), розроблена гнучка система ціноутворення в залежності від обсягів пива, які купує клієнт, і ступеня прихильності споживача до підприємства.

Якщо проаналізувати ціну Микулинецького пива, то вона на 6,3грн/дал. вища від середньої ціни пивної продукції в Україні [4]. Проте це можна оправдати високою якість пива та затратами на екологічне та інноваційне виробництво даного продукту. Оскільки виробники не стараються здешевити свій товар хімічними добавками і спростити технологію,то і ціна залишається дещо завищеною. Проте вона продовжує бути доступною для більшості споживачів.

Дата добавления: 2015-10-29