Методи дослідження

З променевих методів дослідження молочних залоз використовують: рентгенологічний, КТ, УЗ та МРТ.

Основним методом дослідження залишається мамографія, яку виконують за допомогою спеціального рентгенодіагностичного апарата — мамографа, який дає високоінформативне зображення і низький рівень опромінювання. Чутливість метода становить 83—95%, специфічність — 93—99%. Показаннями до проведення рентгенологічного дослідження молочних залоз є такі: профілактичне обстеження жінок віком понад 35 років з метою виявлення патологічного процесу, що має прихований перебіг; наявність у залозі ущільнення; вивчення внутрішньої структури кістозних утворів молочних проток; спостереження за динамікою процесу під час консервативного лікування.

1 2 3 4

Мал..38. Мамографія:1 – виконання мамографії; 2 – нормальна залоза жінки репродуктивного віку; 3 – нормальна залоза жінки клімактеричного віку; 4 – кальцинований імплантат молочної залози.

Розрізняють стандартну безконтрастну оглядову мамографію та спеціальні контрастні методики (дуктографію, подвійне контрастування молочних проток, пневмокістографію), пункційну прицільну біопсію під контролем стереотаксичного рентгенівського пристрою, передопераційне внутрішньотканинне маркірування непальпованих утворів.

Мамографію проводять у першу фазу менструального циклу, на 3-тю—10-ту добу після закінчення менструації.

Оглядові рентгенограми обох молочних залоз виконують у прямій і бічній або у прямій і косій проекціях.

За наявності у молочній залозі рідиновміщуючої кісти проводять пневмокістографію. Для цього виконують пункцію кісти і після відсмоктування її вмісту вводять повітря. На стінках кісти на тлі повітря можуть визначатися папіломатозні розростання або ракова пухлина.

Мал..39. Пневмокістографія.

Дуктографію виконують при наявності патологічних виділень із соска. З цією метою вводять у протоку водорозчинні контрастні речовини (0,3—1 мл) до появи болю. На дуктограмах можна виявити деформацію, звуження або розширення проток, наявність кістоподібних порожнин, внутрішньопротокових розростань. Для виявлення ранніх форм внутрішньопротокового раку слід застосовувати методику подвійного контрастування проток: після відсмоктування рентгеноконтрастної речовини у протоку вводять повітря. Ця методика дозволяє виявити дрібні пристінкові утвори діаметром до 0,1—0,2 см.

Мал..40. Дуктографія.

КТ дослідження застосовують поряд з мамографією, як додатковий метод дослідження молочних залоз. За його допомогою можна вивчити стан ретромамарного простору, що не завжди вдається під час мамографії. КТ дає змогу встановити наявність пухлинного вузла у тканинах залози при інфільтративо-набряковій формі раку, проростання пухлини у передню грудну стінку і в органи середостіння, а також виявити метастази раку молочної залози в регіонарні та середостінні лімфатичні вузли. КТ дозволяє досліджувати додаткові молочні залози та залозисті часточки. Причини для обмеження застосування КТ: досить висока доза променевого навантаження на молочну залозу (поглинута доза рентгенівсь опромінювання в середньому становить 0,01 Гр) низька ефективність щодо виявлення мікрозвапнених утворів, характерних для злоякісних пухлин.

МРТмамографія дозволяє пошарово вивчати молочну залозу, грудну стінку та аксилярну ділянку. Неможливість виявлення мікрокальцинатів і висока вартість дослідження обмежують використання МРТ.

Мал..41. МРТ нормальної молочної залози.

Ультразвуковий метод діагностики має певні переваги перед мамографічним дослідженням молочних залоз у молодих жінок. Його також використовують для диференціальної діагностики солідних утворів і тих, що містять рідину. Ехографію доцільно проводити у комплексі з клінічним та рентгенологічним методами дослідження.

Мал..42. Нормальна молочна залоза УЗД

Доплерографію використовують для визначення особливостей кровопостачання об'ємних утворів, що поліпшує їх диференціальну діагностику.

Дата добавления: 2015-10-28