Назвіть основні моделі оцінки вартості окремих компонентів

Моделі визначення вартості капіталу від випуску акцій

Привілейовані акції.

Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного процента від вартості акції на час її випуску. Ринок відіграє велику роль у визначенні дивідендного доходу від цих акцій. Визначальними є тут доходи від подібних привілейованих акцій, які котируються на біржі. Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійсню­ється за такою формулою:

де К_р — вартість капіталу від випуску привілейованих акцій;

Р — привілейований дивіденд;

Р_s— ринкова вартість привілейованих акцій;

V— витрати на випуск привілейованих акцій.

На відміну від облігацій, поправка на податки не ро­биться, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток. Таким чи­ном, фірма бере на себе всі ринкові витрати фінансування приві­лейованих акцій.

Звичайні акції.

Вартість капіталу від звичайних акцій виводиться з трьох факторів: ціни звичайних акцій; дивідендів, що сплачуються фір­мою та темпу приросту дивідендів. Таким чином, формула розра­хунку вартості капіталу від звичайних акцій буде мати такий вигляд:

де К, — вартість капіталу від випуску звичайних акцій; Р — дивіденди;

Рs — ринкова вартість звичайних акцій; V— витрати на випуск звичайних акцій; G— постійний темп приросту дивідендів.

Для оцінки вартості капіталу від випуску звичайних акцій можуть використовуватися також поточна доходність акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева та сукупна доходність акцій.

Вартість капіталу від звичайних акцій можна також підрахувати з допомогою моделі капітальних активів МОКА або (САРМ). Використання цієї моделі найбільш поширено в умовах стабільної ринкової економіки при наявності значного числа да­них, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Модель використовує показник ризику конкретної фірми, який формалізується введенням показника в. Цей показник працює та­ким чином:

в = 0, якщо активи компанії без ризикові;

в =1, якщо ризик активів компанії на рівні середньому по рин­ку усіх підприємств країни;

0 < в < 1, якщо активи підприємства менш ризикові по відно­шенню до інших підприємств на ринку;

в > 1, якщо активи підприємства мають велику ступінь ризику.

Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від випуску звичайних акцій матиме такий вигляд:

де Кs, — вартість капіталу від звичайних акцій;

i — показник прибутковості для без ризикових вкладенькапіталу;

Rm — середній по ринку рівень прибутковості;

Ds-- фактор ризику активів.

Основною проблемою у визначенні вартості капіталу від звичайних акцій за МОКА є те, що важко визначити якою бу­де безпечна ставка доходності в певний час та як правильно виз­начити фактор ризику Ds. Тому ця методика може використовува­тися як контроль результатів звичайного способу визначення вартості капіталу Ks.

Модель вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків

Нерозподілені прибутки —- це джерело внутрішнього по­ходження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у фірму. З нероз­поділеними прибутками не пов'язані ніякі витрати на випуск цінних паперів. Проте вони пов'язані з вартістю капіталу. Причи­на та, що альтернативою нерозподіленим прибуткам, коли треба залучати капітал, був би випуск додаткових звичайних акцій. От­же, та ж сама вартість капіталу, що має відношення до звичайних акцій, відноситься і до нерозподілених прибутків. Крім того, влас­ники акцій є власниками фірми. Коли частина прибутків зали­шається у фірмі, замість того, щоб бути розподіленою на дивіден­ди, власники акцій вважають, що ці утримані кошти дадуть потім необхідну ринкову доходність звичайних акцій. Ця необхідна ринкова ставка доходу і є вартістю від звичайних акцій.

З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, поправка на податки непотрібна.

Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків буде мати такий вигляд:

де К_s — вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків;

Р — дивіденди на звичайну акцію;

Р_s — ринкова вартість звичайних акцій;

G — постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків узагалі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених звичайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.

Отже, загалом, вартість капіталу для фірми — незалеж­но від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні пла­тежі фірми інвесторам відповідно до їхніх інвестицій. Вартість капіталу від облігацій менша за вартість капіталу від звичайних акцій, головним чином тому, що в разі неплатоспроможності кредиторам гроші сплачуються в першу чергу. Інвестори, що ку­пують боргові зобов'язання фірми, ризикують менше, ніж влас­ники акцій. Крім того, дивіденди на звичайні акції, на відміну від процентів за борги, не дають податкових пільг.

Модель зваженої граничної вартості капіталу

Ціна інвестиційного капіталу не є постійною величи­ною, бо підприємству завжди необхідно залучати додаткові кош­ти фінансування інвестицій, що приводить до зміни структури капіталу та ціни окремих джерел. Ціна капіталу, яка визначаєть­ся на основі прогнозних величин фінансових витрат, пов'язаних із забезпеченням необхідної структури джерел фінансування, і може базуватися на поточній інформації про стан фінансового ринку або на передбачених оцінках майбутніх змін умов надання
капіталу, називається зваженою граничною вартістю капіталу (МСС).

Якщо в результаті використання додаткових коштів фінансування змінюється не тільки структура капіталу, а й ціна окремих джерел, тоді варто визначати граничну ціну для кожно­го джерела фінансування. Наприклад, гранична ціна боргових коштів (МСВ) визначатиметься за такою формулою:

де — ціна боргових коштів відповідно в новій та старій структурі капіталу, коефіцієнт;

— величина боргу після і до залучення додаткових кош­тів, грн.

Гранична ціна інших джерел фінансування визначається аналогічно. І завершальним етапом є розрахунок узагальнюючого показника граничної ціни капіталу, який буде визначатися як сума усіх граничних цін джерел фінансування інвестованого капіталу.

Дата добавления: 2015-10-26