III. Оголошення теми й мети уроку. IV. Актуалізація опорних знань

IV. Актуалізація опорних знань

1. Робота в парах за біографією Ф. Достоєвського

2. Переказування сюжету роману, створення головного «сюжетного ланцюжка»

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Більшість літературознавців вважають, що роман «Злочин і кара» створено «на підставі глибоких і сумних роздумів письменника над найважливішими проблемами часу. Достоєвського цікавлять, перш за все, моральні наслідки повсюдного збіднення, зростання злочинності й народного пияцтва, спричинені реформою 1861 року й подальшим розгулом капіталістичного хижацтва».

Головним мотивом роману «Злочин і кара» Достоєвський робить мотив падіння моральності, людського роз’єднання, зростання злочинності й трагедію «маленької людини». Він усвідомлює, що всі злочини, внутрішні страждання та метання головного героя, муки совісті й боротьба розуму та серця є відображенням конфліктів і парадоксів навколишньої дійсності.

Щодо назви твору, то в перекладі з російської символічне значення назви дещо звузилося. Російською мовою «преступление» — це ще й «переступ», перехід через межу, через яку переступати людині не можна, тобто через моральні, «неписані» закони. У своєму творі Достоєвський запропонував новий, поліфонічний тип художнього мислення. Жанр його «Злочину і кари» дехто навіть визначає як поліфонічний роман. Що це означає? У музиці поліфонія — багатоголосся. У літературі поліфонічність — «множинність самостійних і не злитих голосів та свідомостей», незалежність художніх світів, що відображають свідомість героїв.

2. Визначення жанрових особливостей роману за допомогою інтерактивного прийому «Сонечко»

3. Аналітичне коментування. Прокоментуйте уривок із листа Ф. Достоєвського М. Каткову:

«Чи можу я сподіватися вмістити у Вашому журналі «Русский вестник» мою повість?..

Це — психологічний звіт одного злочину. Дія сучасна, цього року. Юнак, виключений зі студентів університету, міщанин за походженням, живе у жорстоких злиднях, з легковажності, через хиткість у поняттях, піддавшись деяким дивним «недовершеним» ідеям, що носяться в повітрі, вирішив разом вийти зі скрутного свого становища. Він зважився вбити одну стару, титулярну радницю-лихварку...

Йому зовсім випадково вдається здійснити свій намір. Майже місяць минає після того до остаточної катастрофи. Жодних на ньому підозр немає і не може бути. Саме тут і розгортається весь психологічний процес злочину. Питання, що їх не розв’язано, постають перед убивцею; непідозрювані та неочікувані почуття крають його серце. Божа правда, земний закон беруть своє, і він закінчує тим, що змушений сам на себе донести. Вимушений, щоб хоча і загинути на каторзі, але приєднатися знову до людей; почуття розірваності з людством, що відчув він одразу ж після скоєння злочину, замучило його. Закон правди і людська природа взяли своє. Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою справу. У повісті моїй є, окрім того, натяк на ту думку, що юридичне покарання за злочин значно менше лякають злочинця, ніж гадають законодавці, почасти тому, що він і сам його морально потребує.»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Знайдіть «точки дотику» роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» та таких висловлювань письменника:

• «Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей»;

• «Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості».

VII. Домашнє завдання

З’ясувати історію задуму роману, його жанр, новаторство письменника; дібрати матеріали для вікторини за змістом твору.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Урок № _____ Дата проведення________

Тема: Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета: допомогти учням глибше засвоїти провідні ідеї твору, виражені в художніх образах; розвивати навички визначення основних думок, висловлювання та обґрунтування своїх міркувань; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

«Кожна людина мусить бути людиною і ставитися до інших, як людина»,— ця істина, висловлена Достоєвським, близька до біблійної, актуальна і в наш час. Письменник-гуманіст прагнув, щоб такої думки дотримувалися, так чинили і політики, і влада, і звичайні громадяни одне щодо одного. Ідеї, які письменник проводить у своєму романі, ми розглянемо сьогодні на уроці.

Дата добавления: 2015-10-26