III. Оголошення теми й мети уроку. IV. Актуалізація опорних знань

IV. Актуалізація опорних знань

1. Складання таблиці (учні заповнюють самостійно.)

2. Опрацювання таблиці

Висновки

• Література в усі часи свого розвитку не була відстороненою від дійсності, зображувала її й
намагалася вплинути на неї.

• У центрі реалістичної літератури — людина.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Заслуховування повідомлень учнів про досягнення природничих наук у ХІХ ст.

2. Міні-лекція

Дев’ятнадцяте століття — одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку світової літератури. Реалізм як літературний напрям (особливо у прозі) набув найбільшого розквіту в середині століття.

Видатні представники реалізму: у Франції — Стендаль, О. де Бальзак, П. Меріме, Г. Флобер, Гі де Мопассан, Е. Золя; в Англії — Ч. Діккенс; В. Теккерей, Ш. Бронте; у Росії — І. Гончаров, І. Тургенєв, М. Лєсков, М. Салтиков-Щедрін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.

«Золота доба» класичного роману в ХІХ ст. позначилась у соціально-психологічному, історичному, автобіографічному, філософському та інших напрямах.

Письменники-реалісти вивчали матеріальні мотиви людської поведінки, приватне життя окремих людей і намагалися зображувати життя об’єктивно, неупереджено, показуючи як позитивні, так і негативні його риси. Тому в їх творах часто порушуються «низькі», «брудні» теми — гроші, злочини, аморальні вчинки. Одним із найважливіших принципів реалістичного мистецтва є показ літературного героя у тісному зв’язку з оточенням, яке впливає на формування його характеру. Ретельно аналізуючи дійсність, різні варіанти соціальної поведінки, митці-реалісти створювали типи — узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи — своєрідний аналог видів і підвидів у біології.

Принципи реалізму, звісно, не підтримують романтичного захоплення культом уяви, фольклором, історією та природою, звернення до надприродного та фантастичного, але повністю відмежуватися від цього не можуть, адже в житті об’єктивно завжди присутнє щось незбагненне й таємниче.

Реалізм розвивався в різних стилях, одним із яких наприкінці ХІХ ст. став натуралізм (основоположник — Е. Золя). Натуралісти вважали, що витвір мистецтва повинен бути справжнім «людським документом» — вичерпним описом того чи іншого суспільного явища. Доля персонажів, їх психологія залежать від спадковості (життєвий шлях, характер героя обумовлені його генами, спадковістю), середовища (персонаж є витвором середовища, у якому формувався) та історичного часу. Натуралісти зняли табу з багатьох тем, яких до того не можна було описувати в літературі.

Ще в 1850-ті роки у Великій Британії та Франції поширився естетизм («парнасці» Д. Г. Россетті, Д. Рьоскін, В. Пейтер та ін.). Письменники-естети проголосили красу головною цінністю, писали лише про вишукане, досконале, прекрасне і навіть вважали, що краса є вищою за мораль (найяскравіший представник — Оскар Уайльд).

У 1870-1880-ті роки у деяких країнах набув поширення неоромантизм — повернення письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня особистість, а також до тем екзотичних країн, пригод, таємниць (найяскравіші представники — Р. Л. Стівенсон, Р. Кіплінг, Е. Ростан та ін.). Автори неоромантичних творів багато що взяли від реалізму (наприклад, мистецтво психологічного аналізування у зв’язку з оточенням).

Як бачимо, реалізм у ХІХ ст. не тільки займав панівні позиції, але й значною мірою впливав на інші напрями літератури, «готував ґрунт» для появи нових стилів і течій.

Із найвидатнішими художніми творами ХІХ ст. ми ознайомимося в 10-му класі. Щоб зрозуміти й сприйняти твір, необхідна співпраця читача й автора, вдумливе літературознавче аналізування твору в історичному та естетичному контекстах, а також погляд із позицій утвердження загальнолюдських цінностей.

Історичний контекст передбачає визначення місця й ролі твору в історико-культурному, літературному процесах доби, його актуальність для свого часу, співзвучність сюжету історичній епосі. Естетичний контекст передбачає розкриття естетичних ідеалів автора, визначення художньої вартості літературного твору, його художньо-емоційної природи, особливостей поетики.

Зрозуміло, що художній твір успішно витримує випробування часом, якщо сповідує загальнолюдські цінності, звучить актуально в усі часи й для всіх народів.

Наше завдання — осягнути великі гуманістичні ідеї реалістичної літератури ХІХ ст., пройнятися ними, знайти зернята життєвої мудрості й долучити їх до свого життєвого досвіду і, безперечно, отримати естетичну насолоду від справжніх мистецьких шедеврів.

3. Опрацювання статті підручника, визначення акцентів, про які не згадувалося

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

• Поясніть значення висловлювання Сен-Реаля: «Роман — це дзеркало, з яким ідеш великим шляхом».

VII. Домашнє завдання

Опрацювати тему, розпочати читання роману Стендаля «Червоне і чорне».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• В історії людства ХІХ ст. було.

• Література ХІХ ст. здається мені.

• Реалізм як літературний напрям приваблює такими рисами, як…

Урок № ____ Дата проведення_________

Тема. Стендаль. Життєвий і творчий шлях, світоглядно-естетичні позиції письменника, їх втілення у творчості. Синтез романтизму й реалізму у творах митця.

Мета: ознайомити із життям і творчістю письменника, зацікавити ними; розкрити значення творчості Стендаля у світовій літературі; розвивати навички виокремлення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків (людина-суспільство, людина-історія); розвивати вміння працювати з підручником та додатковими джерелами інформації; виховувати повагу до митців, їх духовних надбань, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, МП

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

♦ Назвіть основні прикмети ХІХ ст. з історичного та літературного погляду.

♦ Схарактеризуйте реалізм ХІХ ст. як літературний напрям, назвіть представників.

♦ Поясніть, чому ХІХ ст. називають «золотою добою» класичного роману.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Міні-лекція

Стендаль (1783—1842). Справжнє ім’я — Анрі-Марі Бейль. Його називають духовним сином епохи Просвітництва. Він любив повторювати думку філософа Д. Дідро, що все починається з людини й завершується нею. Прихильники Просвітництва вчили, що головне в житті людини, її стимул — це прагнення до щастя. Проте, щоб воно не спричинило індивідуалістичний егоїзм, особисте щастя має урівноважуватися щастям суспільним. Усе дуже складне, багато в чому не розгадане й донині життя Стендаля було служінням цьому ідеалові. Він не лише намагався втілити його у своїх творах, але й боровся за нього, беручи участь в італійському національно-визвольному русі. Стендаль провів юність в Італії та на все життя зберіг прихильність до цієї країни, до її мистецтва, неповторного «італійського характеру». Саме з останнім пов’язане переконання письменника в тому, що всіма вчинками людей керують пристрасті. Сучасна Стендалю Франція, як і вся Європа, намагалася забути ідеї просвітників та задовольнити свою жагу буржуазного збагачення. Якщо й говорилися красиві слова, то тільки для того, щоб зручніше обманювати й грабувати. Погляди письменника суперечили як принципам режиму Реставрації королівської влади, так і принципам буржуазної республіки. Тому влада постійно «наглядала» за ним. Це змушувало Стендаля шифрувати свої художні твори й листи (були прочитані лише у ХХ ст.).

Стендаль уважав себе романтиком, але романтизм розумів не як бездіяльне мрійництво, а в байронівській активній, бунтарській формі. Романтизм для нього — це мистецтво, що відповідає потребам сучасності, яка допомагає осмислити її реальну сутність. Це яскраве, пристрасне мистецтво із сильними характерами героїв і водночас правдиве й повною мірою відображає багатогранність життя в усіх його проявах та розвитку.

2. Робота з підручником

Складання хронологічної таблиці життя і творчості Стендаля з аналітичним коментуванням щодо його світоглядно-естетичних позицій. (таблиця 1)

Ø На духовне становлення Стендаля, як вважають дослідники, вплинули його складні взаємини з батьком. Шерубен Бейль здавався синові уособленням обмеженого буржуазного світовідчуття. Тому у своїх творах Стендаль нібито полемізував із батьком, поставивши в центрі героя з власним «я», не підпорядкованим усталеним обивательським уявленням. Серед літературних авторитетів письменника були В. Скотт, французькі класи цисти та представники літератури Просвітництва. Знаковою постаттю для Стендаля був Наполеон, якого він оцінював як політичного діяча неоднозначно, але схилявся перед його героїчною вдачею, славою та енергією перемог.

Художній світ Стендаля характеризується:

• зображенням внутрішнього життя героїв, їх пристрастей та почуттів;

• протиставленням буржуазної цивілізації природній людській вдачі;

• переплетенням в долях героїв авантюрного та героїчного начал;

• усебічним розробленням теми кохання;

• відкиданням пишномовності, широким використанням символіки.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

• Поясніть вислів Стендаля «Коли розум не відважний, то навіщо ж розум?»; наведіть факти із
біографії письменника на підтвердження своїх думок.

VII. Домашнє завдання

Вивчити біографію Стендаля, продовжити читати роман «Червоне і чорне».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше мене вразило...

• Письменник Стендаль уявляється мені як людина.

• Мені імпонує в письменникові те.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі. Гостра критика режиму Реставрації. Сюжет твору.

Мета: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати в учнів навички визначати ключові епізоди, коментувати їх, висловлювати й обґрунтовувати власні думки про них; виховувати стійкі моральні переконання.

Оснащення: портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Людське життя, як і природа, сповнене контрастів. День та ніч, спека та мороз, добро та зло, молодість та старість, благородна мета та неблагородні засоби її досягнення. Такими контрастами пронизаний один із найкращих творів Стендаля «Червоне і чорне», про що свідчить уже сама його назва. Багатогранність аспектів цього твору, перипетії сюжету ми розглядатимемо сьогодні на уроці.

Дата добавления: 2015-10-26