Повноекранний режим RAR

Коли ви запускаєте архіватор командою "RAR" із командного рядка DOS, ви можете працювати з RAR інтерактивно - це так званий повноекранний інтерфейс RAR.

Наприклад, ви ввели:

C:\> RAR

На правій половині екрана, який з'явився, розташоване інформаційне вікно з розділами „Пам'ять” і „Установки”, які містять інформацію про використання пам'яті в поточному методі стиску за умовчанням, заданий пароль чи ні, режим створення безперервних архівів і т.ін. Ліворуч розташоване робоче вікно зі списком файлів у поточній директорії. Ви можете рухати курсор файлами у вікні за допомогою стрілок – клавіш керування чи курсором за допомогою лівої клавіші миші. Натискання Enter у момент, коли курсор знаходиться на директорії, посилання на верхній каталог ("..") чи на ім’я файла архіву виконує відповідно вхід у каталог, вихід у верхній каталог, вхід в архів.

RAR "знає" такі типи архівів як: RAR, ARJ, ZIP і LZH.

Після входу в архів виводиться список його файлів, які у звичайній директорії.

Таким чином, можна "ходити" по каталогах і архівах, працювати з файлами як в архівах, так і в нормальних каталогах.

Коли ви знаходитеся в директорії, внизу екрана є рядок функціональних клавіш (рис. 5.4), які підказують, як виконати ту чи іншу операцію, яку з функціональних клавіш потрібно натиснути для цього.

Рис. 5.4. Рядок функціональних клавіш

Натиснувши F1, ви одержите довідкову інформацію про даний режим.

Додати файли в архів чи створити архів можна клавішею F2.

Перегляд файла здійснюється клавішею F3 і т.ін.

Для виходу з RAR натисніть F10.

Усі ці функції доступні Вам, коли ви знаходитеся в директорії (а не в архіві).

Список додаткових функцій (рис. 5.5) з'являється, коли ви тримаєте натиснутою клавішу Alt:

Рис. 5.5.Список додаткових функцій

Це значить, що натискання клавіш Alt+F2 використовується для створення і додавання в неперервні архіви, Alt+F3 - для перегляду файла вбудованою програмою перегляду (на відміну від зовнішньої) і т.ін.

Коли ви ввійшли в архів (рис. 5.6), його вміст розташований на лівій половині екрана. Файли з цього списку можна також переглядати, відзначати і т.ін., як і файли в звичайній директорії.

У списку поруч із іменами файлів, закодованих паролем, ставиться символ зірочка (*).

Під списком файлів розташований службовий рядок. Він містить інформацію про розмір і кількість позначених файлів і каталогів. Якщо жоден файл не позначений, то в службовому рядку виводиться ім'я поточного обраного файла, а наприкінці - метод стиску, розмір словника і ступінь стиску.

На правій половині екрана розташоване інформаційне вікно, де виводяться відомості: ім'я архіву і його статус, наявність коментаря, наявність файлів, закодованих паролем, наявність захисту від ушкоджень, наявність електронного підпису, розмір словника, а також статистична інформація про кількість файлів в архіві, їхньому сумарному розмірі, ступені стиску, мінімальна версія RAR для розпакування даного архіву й операційна система, у якій був створений архів.

Функціональні клавіші викликають наступні дії:

- F1 - довідкова інформація;

- F2 - тестувати архів;

- F3 - перегляд файла (якщо зовнішня програма перегляду не встановлена, використовується внутрішня програма);

- F4 - витягти файл(и) з архіву з повними шляхами (зі створенням структури директорів);

- F5 - додати коментар до архіву;

- F6 - витягти файл(и) у поточний каталог;

- F7 - перетворити в (SFX) архів, який саморозпаковується;

- F8 - видалити файл(и) з архіву;

- F9 - конфігурація / Збереження конфігурації;

- F10 - вихід з архіву. Клавіша ESC виконує цю ж функцію;

- Alt-F3 - перегляд файла (вмонтований переглядач);

- Alt-F4 - витягти файл(и) у зазначений каталог;

- Alt-F5 - додати коментарі до файлів;

- Alt-F6 - додати захист від ушкоджень архіву;

- Alt-F7 - заблокувати архів від змін.

Рис. 5.6. Склад архіва

Коли ви працюєте з багатотомними архівами в повноекранному режимі, необхідно починати розпакування такого архіву з першої його частини (з першого тому). Інакше вам буде запропоновано меню:

„Обробити всі томи з поточного”

„Обробити тільки обрані файли”

Виберіть той метод, який вам необхідний.

Довжина файлів, частини яких виявилися в різних томах, відноситься тільки до поточного тому. Символ ‘←‘ означає, що файл продовжується з попереднього тому. Символ ‘→’ означає, що даний файл продовжується в наступному томі.

Стрілки вліво і вправо в архіві здійснюють перехід до попереднього і наступного тому відповідно.

5.3.4. Режими програм PKZIP/PKUNZIP і ARJ

Програми PKZIP/PKUNZIP і ARJ мають велику кількість функцій. Вибір потрібних функцій виконується в командному рядку при виклику програм.

Задання функцій програми здійснюється за допомогою вказівки коду команди і режимів. Код команди — це одна буква, яка знаходиться в командному рядку відразу за ім’ям програми і задає вид діяльності, який повинна виконати програма. Наприклад, А — додавання файлів в архів, Т — перевірка архіву, Е — витяг файлів з архіва і т.ін.

Для уточнення того, які саме дії вимагаються від програми ARJ, можна задавати режими. Режими можуть вказуватися в будь-якому місці командного рядка після коду команди, вони задаються або з попереднім знаком -:, -V, -М і т.ін., або з попереднім знаком /:, /V, /М і т.ін. (однак в одному командному рядку поєднувати ці два способи не можна).

Задання функцій програм PKZIP/PKUNZIP здійснюється тільки за допомогою вказівки режимів. Режими можуть вказуватися в будь-якому місці командного рядка після імені програми, вони задаються або з попереднім знаком «-», або з попереднім знаком «/».

5.3.4.1. Розміщення файлів в архів

Формат команд. При розміщенні файлів в архів використовуються наступні формати виклику:

PKZIP режими ім’я_архіву [імена_файлів]...

ARJ команда режими ім’я_архіву (каталог \) [імена_файлів]...

Параметри:

- команда — одна буква, яка задає для програми ARJ вид виконуваної діяльності.

Наприклад:

- А — додавання файлів в архів,

- М — пересилання файлів в архів і т.ін.;

- режими — вказуються з попереднім знаком «-» або «/», вони задають чи уточнюють необхідні для програми архівації дії;

- ім’я-архіву — задає оброблюваний архівний файл. Якщо цей архівний файл не існує, він автоматично створюється. Якщо розширення в імені файла не зазначено, то мається на увазі розширення.ZIP для програми PKZIP і.ARJ для програми ARJ;

- каталог — для програми ARJ задає базовий каталог, у якому містяться файли, які включаються в архів. Втім, за допомогою задання каталога в самих іменах файлів в архів можна включити і файли, які містяться в інших каталогах. Якщо базовий каталог не заданий, то він вважається рівним поточному каталогу;

- імена-файлів — задають файли, які включаються в архів. При заданні імен файлів можна використовувати символи * і?. Якщо імена файлів не задані, то маються на увазі всі файли з поточного (для програми ARJ — базового) каталога.

Після введення команди програми-пакувальники починають виконувати задані дії. На екрані зображуються імена файлів, які поміщаються в архів. При стиску кожного файла виводиться або відсоток обробленої частини файла, або горизонтальна смужка, яка повідомляє про хід стиску. Після закінчення стиску файла праворуч від його імені повідомляється про ступінь стиску, однак програми ARJ і PKZIP роблять це по-різному. Наприклад, якщо вихідний файл вдалося зжати в 10 разів, то програма ARJ виведе по закінченні стиску 10% (відношення довжини стиснутого файла до довжини вихідного файла), a PKZIP — 90% (на скільки відсотків вдалося зжати файл при розміщенні в архів).

Дата добавления: 2015-10-26