Робота всережимного регулятора

Вступ.

Призначення.

Будова всережимного регулятора.

Робота всережимного регулятора.

5. Технічне обслуговування.

Висновок.

7. Техніка беспеки.

8. Список використаної літератури.

ВСТУП

Трактор (англ. tractor, лат. traho — тягну) — безрейковий транспортний засіб, що використовується як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги.

Широко застосовується в сільському господарстві для оранки землі та переміщення несамохідних знарядь та машин. Трактор може бути обладнаний навісними та напівнавісними знаряддями.

Перші колісні трактори з паровими двигунами з'явилися в Англії і Франції в 1830 році, вони як правило застосовувалися для транспортування вантажів у військовій справі, з 1850 року парові трактори почали використовуватись в сільському господарстві цих країн, а з 1890 — в сільському господарстві США. Трактор складається з кістяка (остова трактора), двигуна, трансмісії, ходової частини, механізму керування та робочого і допоміжного обладнання.

Конструкції тракторів постійно удосконалюються в напрямі зниження питомої металоємності, збільшення потужності двигуна та робочої швидкості трактора, підвищення енергооснащеності, поліпшення тягових властивостей трактора. Два основні типи тракторів — колісні і гусеничні. Обидва типи мають переваги і недоліки..

Призначення

Всережимний регулятор частоти обертання автоматично підтримує заданучастоту обертання колінчастого вала зміною (залежно від навантаження)кількості впорскуваного в циліндр палива. Регулятор дизеля Трактора розміщується в розвалі корпусу паливного насоса високого тиску йприводиться в дію від його кулачкового валика. Під час роботи двигуна зчастотою обертання колінчастого вала, що відповідає даному положеннюпедалі керування подачею палива, відцентрові сили тягарців регуляторазрівноважені зусиллям пружини. Якщо навантаження на двигун зменшиться (наприклад, автомобіль поїде на спуск), то частота обертання колінчастого вала почне зростати, тягарці регулятора, долаючи опір пружини, трохи розійдуться й перемістять рейку паливного насоса — подача палива зменшиться, що не дасть змоги дизелю істотно збільшити частоту обертання вала. В разі зниження частоти обертання вала відносно тієї, що відповідає положенню педалі керування подачею палива, відцентрова сила тягарців зменшиться й регулятор під дією зусилля пружини перемістить рейку в зворотному напрямі — подача палива збільшиться, а частота обертання колінчастого вала зросте до заданого положенням педалі значення. У разі збільшення частоти обертання колінчастого вала тягарці під дієювідцентрових сил розходяться, в результаті чого ведена і півмуфтаповертається відносно ведучої в напрямі обертання кулачкового валика, щозбільшує кут випередження впорскування палива. В разі зменшення частотиобертання колінчастого вала тягарці під дією пружини сходяться. Веденапівмуфта повертається разом із валиком паливного насоса в бік,протилежний напряму обертання валика, що зменшує кут випередженнявпорскування палива.

Рис. 1. Всережимний регулятор дизеля Д-240:

1 — сухар; 2 — маточина; 3 — кулачковий вал; 4 — упорна шайба; 5 — муфта; 6 — вантаж: 7 — пружина коректора подачі палива; 8 — гвинт коректора подачі палива; 9 — важіль пружини регулятора; 10 — пружина збагачувача; 11 — рейка паливного насоса; 12—кришка; 13 — серга; 14 — тяга; 15 — пружина; 16 — шпилька кріплення пружини збагачувача; 17 — шток коректора подачі палива; 18 — шпилька: 19 — болт номінальної частоти обертання колінчатого вала; 20 — корпус коректора подачі палива; 21 — болт; 22 — проміжний важіль; 23 — основний важіль; 24 — корпус регулятора; 25 — вісь; 26—упорний кульковий підшипник; 27 — бочкоподібний ролик; 28 — зливальна пробка; 29 — важіль керування; 30 — пробка; 31 — горловина; 32 — болт максимальної частоти обертання колінчатого вала

Всережимний регулятор дизеля Д-240 — без прискорювальної передачі. Його корпус 24 (рис. 1) кріплять до фланця паливного насоса УТН-5. Всередину корпуса 24 входить хвостовик кулачкового вала 3. На лиски хвостовика напресована упорна шайба 4, зв'язана сухарем 1 (пружною ланкою) з маточиною 2 вантажів 6, що вільно сидить на хвостовику. Одна частина сухаря входить в отвір упорної шайби 4, а інша— в отвір маточини 2 вантажів.

На хвостовик кулачкового вала 3 вільно насаджена муфта 5 із упорним кульковим підшипником 26. Муфта може пересуватися в осьовому напрямку і передавати зусилля на ролик 27 проміжного важеля 22, що тягою 14 з'єднаний з рейкою 11 паливного насоса. Основний 23 і проміжний 22 важелі встановлені на осі 25 і зв'язані між собою болтом 21, що забезпечує необхідний кутовий зазор між важелями. Основний важіль 23 пружиною 15 з'єднаний з важелем 9, що жорстко закріплений на одній осі з зовнішнім важелем 29 керування швидкісним режимом.

На проміжному важелі 22 розташована шпилька 16 кріплення пружин 10 збагачувача і коректор циклової подачі палива, що складається з корпуса 20, штока 17, пружини 7 і гвинта 8.

У задню стінку корпуса 24 вкручений болт 19 номінальної частоти обертання колінчатого вала, а в спеціальний приплив у горловині 31 — болт 32, що обмежує максимальну частоту обертання колінчатого вала.

Рис. 3. Автоматична муфта випередження уприскування палива:

а — муфта в зборі; 6 — деталі муфти: 1 — ведуча підлозі муфта; 2 — кільце ущільнювача; 3 — самопіджимний сальник: 4 — корпус муфти; 5 — ведена напівмуфта; 6 — вантаж; 7 — пружина; 8 — вісь; 9 — упорний палець; 10 — шпилька; 11 — криволінійна поверхня вантажу

Для зупинки дизеля важіль 29 (рис. 2) повертають вперед по ходу трактора. При цьому важіль 9 через пружину 15 подає основний важіль 23 до упора в шпильку 18. Тому що важіль 23 болтом 21 зв'язаний з важелем 22, то рейка 11 насоса переміщається вправо настільки, що подача палива припиняється.

Швидкісним режимом дизелів Д-21А1, Д-144, Д-240 і СМД-60 керують за допомогою важеля і педалі. Ручним важелем встановлюють необхідний постійний швидкісний режим роботи дизеля, а натискаючи ногою на педаль, збільшують швидкісний режим від встановленого до номінального. На транспортних роботах, а також при русі по пересіченій місцевості, коли потрібно часта зміна швидкісного режиму дизеля, користаються педаллю. Ручний важіль і педаль зблоковані між собою так, що переміщення важеля викликає переміщення педалі, а при натисканні на педаль важіль залишається на місці.

Влаштована муфта таким чином. Ведена напівмуфта 5 (рис. 3, а, б) за допомогою шпонки і кільцевої гайки закріплена на передньому кінці кулачкового валу насоса. На нерухомі осі 8 веденої напівмуфти 5 вільно надіті вантажі 6. Корпус 4 навернений на напівмуфту 5. Провідна напівмуфта 1 має дві шпильки 10, що передають момент, що крутить, від валу приводу насоса, і два наполегливі пальці 9. Вона вільно посаджена на маточину веденої напівмуфти 5. Пальці 9 провідної напівмуфти 1 входять у виріз вантажів 6 і спираються на їх криволінійні поверхні 11. Між осями 8 і наполегливими пальцями 9 встановлені пружини 7.

При обертанні провідної напівмуфти 1 її пальці 9 чинять тиск на криволінійні поверхні 11 вантажів 6, яке через осі і ведену напівмуфту 5 передається кулачковому валу насоса.

Коли частота обертання колінчастого валу дизеля збільшується, вантажі 6 під дією відцентрової сили розходяться в сторони, ковзаючи криволінійною поверхнею по пальцях 9 провідної напівмуфти 1. При цьому відстань між осями 8 і пальцями 9 скорочується пружини 7 стискаються і ведена напівмуфта 5 разом з кулачковим валом повертається по напряму обертання кулачкового валу. Внаслідок цього паливо раніше поступить в циліндри дизеля, тоєсть збільшиться кут випередження уприскування палива.

З пониженням частоти обертання колінчастого валу вантажі 6 сходяться, ведена напівмуфта 5 під дією пружин, що розтискали, повертається в напрямі, протилежному напряму обертання кулачкового валу, і кут випередження уприскування палива зменшується.

Рис. 4. Кінематична схема всережимного регулятора частоти обертання

1 – важіль керування: 2 – муфта; 3 – тягарці; 4 – рейка; 5 – плунжерна пара

Робота всережимного регулятора

Рис. 2. Схема роботи регулятора дизеля Д-240:

I — положення важелів і вантажів при пуску дизеля; II — положення важелів і вантажів при максимальній частоті обертання колінчатого вала на холостому ходу дизеля; III — положення важелів і вантажів при номінальній частоті обертання колінчатого вала дизеля; IV — положення важелів і вантажів при перевантаженні дизеля (позначення ті ж, що і на рис. 1).

При пуску дизеля важіль 29 (рис. 2, вид I) повертають до упора в болт 32. При цьому важіль 9 розтягує пружини 15 регулятора і збагачувача 10. Пружина 15 притискає основний важіль 23 до головки болта 19, а пружина 10 переміщає проміжний важіль 22 з тягою 14 і рейку 11 насоса вліво, збільшуючи циклову подачу палива. Після запуску дизеля і підвищення частоти обертання його колінчатого вала відцентрова сила вантажів 6, переборюючи зусилля пружини 10, перемістить вправо муфту 5 і важіль 22, і тому циклова подача палива зменшиться.

При роботі дизеля з максимальною частотою обертання на холостому ходу дизель не завантажений і важіль 29 (рис. 2, вид II) впирається в болт 32. Відцентрова сила вантажів 6 зрівноважується зусиллям пружини 15, а проміжний важіль 22 притиснутий до основного 23, так що працюють вони як один важіль, установлюючи рейку 11 насоса в положення, що забезпечує необхідну подачу палива.

В міру збільшення навантаження дизеля частота обертання колінчатого вала знижується, отже, зменшується відцентрова сила вантажів і важелі 23 і 22 під дією пружини 15 переміщають рейку 11 вліво, збільшуючи подачу палива.

При номінальній частоті обертання колінчатого вала дизеля важіль 23 (рис. 2, вид III) впритул підходить до головки болта 19. Коли дизель працює на максимальній, номінальний і проміжних між ними частотах обертання колінчатого вала, шток 17 коректора, стискаючи пружину 7, втоплений у корпусі 20.

Якщо частота обертання колінчатого вала дизеля стає менше номінальною (внаслідок перевантаження), важіль 23 не змінює свого положення, а проміжний важіль 22 (рис. 2, вид IV) і рейка 11 переміщаються вліво під дією пружини 7 коректора, збільшуючи подачу палива, що забезпечує зростання крутного моменту і подолання тимчасового перевантаження дизеля. Коректор може збільшити подачу палива на 15...22% стосовно подачі при роботі дизеля на номінальній частоті обертання колінчатого вала.

Технічне Обслуговування

До несправностей системи живлення дизельного двигуна, викликає погіршення його роботи, відносяться утруднений пуск, перебої в роботі, нерівномірна робота, зниження потужності двигуна, димний випуск відпрацьованих газів, нестійка робота двигуна і «рознос», коли двигун важко зупинити. Складність пуску двигуна відбувається в результаті надмірного зниження тиску при впорскуванні і зменшення подачі палива. Ці несправності виникають внаслідок зносу плунжерній пари і отворів розпилювача форсунки, зменшення пружності пружини форсунки, поганого кріплення штуцерів, засмічення фільтрів і трубопроводів.

Двигун працює з перебоями, якщо нещільно затягнуті штуцера паливопроводів високого і низького тиску, нещільно прилягають кришки паливних фільтрів (підсос повітря), несправний топливоподкачивающий насос, порушено регулювання величини та рівномірності подачі палива секціями насоса високого тиску.

Потужність двигуна знижується із-за недоліку в подачі палива та неправильного регулювання насоса.

Димний випуск відпрацьованих газів є наслідком надмірної подачі палива і поганого його розпилення або неправильної установки насоса високого тиску і зносу поршневих кілець. Надмірна подача палива відбувається із-за неправильного регулювання насоса високого тиску, а погане розпилювання із-за втрати пружності пружин форсунки, нещільного прилягання голки та зношування отворів розпилювача.

Робота двигуна «в рознос» відбувається у випадку заїдання рейки, поломки пружини важеля проводу рейки і попадання зайвого масла в камеру згоряння при зносі поршневої групи.

При виконанні складально-розбірних робіт необхідно забезпечити максимальну чистоту, так як навіть незначне потрапляння пилу і бруду в систему живлення може призвести до її засмічення і зносу деталей. Після від'єднання паливопроводів усі отвори приладів і трубопроводів повинні бути закриті пробками, ковпачками або замотані чистої ізоляційною стрічкою, а перед складанням усі деталі повинні бути ретельно промиті.

Паливопроводи і фільтри потрібно промивати і продувати стисненим повітрям. Паливні фільтри замінюють при їх значному забрудненні або у відповідності із заводською інструкцією.

В несправному топливоподкачивающем насосі і насосі високого тиску зношені або поламані деталі замінюють. Насос високого тиску після обслуговування відчувають і регулюють на спеціальному стенді СДТА-1. Регулювання виробляють на початок, величину і рівномірність подачі палива.

У форсунках перевіряють чистоту отворів і якщо вони закок-сованы, то їх прочищають сталевий дротами діаметром 0,3 мм. Зібрану форсунку перевіряють на тиск впорскування і на розпилювання. Голка форсунки повинна щільно прилягати до свого гнізда, а якщо посадка порушена, голку потрібно притерти фільтра фільтруючий елемент повітроочисника замінювати.

Витік в системі живлення, крім збільшення витрати палива, призводить до порушення режиму роботи двигуна. Для перевірки герметичності паливопроводів низького тиску застосовують прилад типу НИИАТ-383. У цьому приладі створюється тиск 0,3 МПа і він підключається до паливопроводів з боку бака, при цьому всі нещільності в з'єднаннях виявляються обилы ному витіканню палива. Витік в трубопроводах високого тиску також виявляється по вытекающему палива.

Початок подачі палива секціями насоса високого тиску регулюють на стенді типу СДТА-1 зі знятою муфтою випередження впорскування.

Регулювання величини та рівномірності подачі палива секціями насоса проводять на тому ж стенді. Величина і рівномірність подачі визначається іо кількістю палива' в мірних чарках для кожної паливної секції.

Регулювання частоти обертання колінчастого вала на холостому ходу здійснюють при прогрітому двигуні обертанням корпусу буферній пружини всережимного регулятора.

Максимальну частоту обертання регулюють обмежувальним гвинтом максимальних обертів. Перевіряють по тахометру.

Перевірка і регулювання форсунки на тиск впорскування і якість розпилювання палива здійснюється на стендах типу КП 1600А.

Регулювання форсунки на тиск впорскування виробляють при знятому ковпачку шляхом обертання викруткою регулювального гвинта, який попередньо потрібно расконтрить.

У справної форсунки паливо выпрыскивается одночасно з усіх отворів у вигляді туману, після закінчення уприскування не повинно бути течі.

Основні роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні системи живлення дизельного двигуна. ЕО. Очистити від бруду н пилу прилади системи живлення. Перевірити рівень палива в баку і при необхідності зробити заправку автомобіля паливом. Злити з паливного фільтра попереднього очищення 0,1 л, а з фільтра тонкого очищення 0,2 л палива. Перевірити герметичність з'єднання паливного бака, паливних фільтрів, топлнвЪ-підкачувальних насоса, насоса високого тиску і форсунок і комунікацій від повітряного фільтра. Перевірити рівень масла п картері корпусу всережимного регулятора частоти обертання колінчастого вала, стан привода керування насосом високого тиску, роботу покажчика рівня палива в баку.

ТО-1. Перевірити кріплення впускного і випускного трубопроводів, паливних фільтрів і топлмвоподкачивающего насоса і герметичність повітропроводів від повітряного фільтра. Злити відстій з паливного, бака. Промити корпус і замінити фільтруючі елементи паливних фільтрів. Змастити шарнірні з'єднання приводів керування насосом високого тиску.

ТО-2. Промити паливний бак. Перевірити кріплення глушника і всережимногб регулятора; герметичність системи харчування і циркуляцію палива, а також дію насоса високого тиску і форсунок. Регулювати частоту обертання колінчастого вала двигуна на холостому ходу. Через кожні 1000 год роботи фільтра фільтруючий елемент повітроочисника замінювати.

При сезонному обслуговуванні провести очищення першої ступені фільтра очищення повітря. Не рідше одного pasa у два роки проводити перевірку показань індикатора засміченості повітряного фільтра.

Техніки безпеки і Охорони праці

1. При проходженні навчальної практики з технологічного обслуговування і ремонту машин дотримуватись дисципліни, порядку і організованості на робочих місцях навчально - виробничої майстерні.

2. До виконання ремонтних робіт допускаються тільки учні, які засвоїли теоретичний матеріал та одержали інструктаж по техніці безпеки та промислової санітарії.

3. Виконувати роботу необхідно в головному уборі, спецодяг не повинен сковувати рухів і бути добре підігнаним. Працювати без головного убору і спецодягу категорично забороняється.

4. Категорично забороняється працювати несправним інструментом, діагностичними приладами, пристроями та іншим технологічним обладнанням.

5. Включати верстати, випробувальні стенди і інше обладнання необхідно тільки з дозволу викладача або майстра виробничого навчання.

6. При діагностуванні і ТО тракторів, автомобілів і с/г машин необхідно дотримуватись правил електробезпеки, оберігатись обертових частин.

7. Всі операції по діагностуванню і ТО виконувати тільки з дозволу або під керівництвом викладача або майстра виробничого навчання.

8. Перевірка натягу паса вентилятора, механізмів трансмісії, рульового керування і ходової частини проводити тільки після повної зупинки машини і заглушеному двигуні.

9. Не допускати захаращення робочих місць. Слідкувати за тим щоб проходи між машинами, обладнанням, стендами відповідали встановленим нормам.

10. При користуванні домкратами, кран-балкою, тельфером і іншими підйомно транспортними необхідно перевіряти їх справність. Підставки під

Машини повинні бути справними і надійними. Категорично забороняється стояти під піднятим вантажем.

11. При діагностуванні і ТО паливної апаратури і гідросистеми перевірити щільність і надійність з'єднань шлангів і паливо проводів.

12. При перевірці технічного стану електрообладнання не допускати попадання електроліту на одяг та відкриті частини тіла. Перевіряючи рівень електроліту в акумуляторних батареях, необхідно користуватись гумовими рукавицями.

13. Корпуси джерел живлення електричної дуги, зварювального обладнання і вироби повинні бути надійно заземлені, а електропроводи мати надійну ізоляцію.

14. Ковальсько-зварювальні роботи виконувати тільки в спецодязі на обладнаних робочих місцях. Категорично забороняється викопувати ці роботи в загальному цеху майстерні, працювати без захисних окулярів або щитка з світлофільтром.

15. Категорично забороняється при виконанні газозварювальних робіт працювати без води у водяному затворі ацетиленового генератора, несправному запобіжному клапані, відігрівати конденсат в редукторі відкритим полум'ям.

16. Переносні ацетиленові генератори та кисневі балони повинні знаходитись не ближче 10 м. від місця зварювання. Не допускати попадання паливо-мастильних матеріалів на шланги і вузли апарату.

17. Робота по відновленню деталей полімерними матеріалами і клеями, гальванічним нарощенням повинні виконуватись на спеціально обладнаних робочих місцях з примусовою вентиляцією.

18. Для миття вузлів і деталей використовувати тільки спеціальні мийні засоби і препарати. Забороняється використовувати легкозаймисті та отруйні речовини.

19. При розбиранні і збиранні вузлів і агрегатів, що мають пружини необхідно користуватись спеціальними знімачами або пристроями.

20. Фарбування машин необхідно виконувати в камерах або в спеціально відведених місцях, користуючись респіратором чи протигазом. Категорично забороняється виконувати ці роботи в загальному цеху учбово-виробничої майстерні.

21. Розлиту на підлогу фарбу, мастило, мийну рідину необхідно засипати тирсою або піском, видалити і протерти місце насухо.

23. Під час приготування електроліту кислоту потрібно лити у дистильовану воду тонкою цівкою. Зберігати кислоту потрібно тільки в скляному посуді у спеціально відведеному місці. Концентрація шкідливих газів, пилу не повинна перевищувати допустимих норм. У частки з агресивними умовами роботи повинні мати примусову припливно-витяжну вентиляцію.

24. Для живлення переносних електроламп, ламп місцевого освітлення верстатів і обладнання дозволяється використовувати напругу не більше 36В. При користуванні електроінструментом обов'язково використовувати гумові рукавиці.

25. У безпосередній безкості до робочих місць повинні бути аптечки з необхідними матеріалами і медикаментами для надання першої допомоги при нещасному випадку.

26. По закінченню роботи необхідно прибрати робоче місце, скласти інструмент, пристосування і вироби у відведені для цього місця. Про всі помічені недоліки чи несправності сповістити викладача або майстра виробничого навчання.

Список використаної літератури:

1. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - (У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. - 342 с; Кн. 2: Організація, планування і управління. - 383 с; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. - 599 с.

2. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

3. Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004.-492 с.

4. Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного оборудования. - М.: ЦНИИМЗ, 1979. - 237 с.

5. Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ, 2005. - 30 с.

Дата добавления: 2015-10-26