Лабораторна робота №59

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ НАПІВПРОВІДНИКОВОГО ВИПРЯМЛЯЧА

Мета роботи: вивчити роботу одно- і двопівперіодного випрямлячів, побудувати залежність ККД випрямлячів від струму, що споживається навантаженням.

Обладнання: напівпровідникові діоди, джерело змінного струму, трансформатор, два вольтметри, два амперметри, осцилограф, реостат, з’єднувальні провідники.

Напівпровідниковий діод має різні опори в прямому і оберненому напрямках (див. опис лабораторної роботи №56). Опори можуть відрізнятися у декілька десятків тисяч разів. Ця властивість діода використовується при побудові випрямлячів – приладів, які перетворюють змінний струм у постійний за напрямком.

1. Однопівперіодний випрямляч.

Електрична схема простого однопівперіодного випрямляча показана на рис.1. Нехай в деякий момент часу на вхідний затискач 1 подається потенціал “+”, а на затискач 2 “–”. В зв’язку з тим, що опір діода Д в прямому напрямку малий, то можна вважати, що вся напруга яка подається на вхід випрямляча в цей момент падає на опір навантаження :

(для простоти вважаємо, що навантаження має тільки омічний опір). Струм у навантаженні в цьому випадку визначається лише опором самого навантаження і прикладеної до випрямляча напруги.

Рис. 1	Рис. 2

Через півперіод полярність напруги на вході випрямляча змінюється на протилежну. Опір діода при цьому різко зростає і значно перевищує опір навантаження ( – опір діода в оберненому напрямку). Струм через навантаження в цьому випадку визначається так:

і буде значно менший, ніж прямий струм. На рис.2 показані графіки напруги, прикладеної до входу випрямляча, і струму, що тече через навантаження. Практично через навантаження тече пульсуючий струм сталого напрямку. В цьому і полягає основний недолік однопівперіодних випрямлячів.

До позитивних якостей слід віднести простоту схеми і її високу надійність.

Однонапівперіодні випрямлячі використовуються для живлення приладів, для яких несталість випрямленого струму по величині не має суттєвого значення, наприклад, для зарядки акумуляторів.

2. Двопівперіодний випрямляч.

Існують дві принципово різні схеми двопівперіодних випрямлячів. На рис. 3 показана схема двопівперіодного випрямляча на двох діодах. Ця схема зустрічається в практиці порівняно рідко, бо в ній обов’язково повинен бути використаний трансформатор, що ускладнює і здорожує випрямляч.

Рис. 3.

Найбільш поширеною в наш час є схема випрямляча, зображеного на рис. 4. Розглянемо роботу такого випрямляча. Припустимо, що на вхідний затискач 1 подається позитивний потенціал. Струм проходить через діод Д1, навантаження і діод Д2. Діоди Д3 і Д4 при такій полярності напруги включені в протилежному напрямку і не пропускають струм. Якщо полярність на вхідних затискачах змінюється, то в прямому напрямку будуть працювати діоди Д3 і Д4. Неважко пересвідчитись, що струм через опір іде в тому ж напрямку, що і в першому випадку. Графік випрямленого струму показаний на рис.5.

Кожний напівпровідниковий діод характеризується двома параметрами: максимальною зворотною напругою і максимальним струмом . Діоди, які використовуються в лабораторній роботі, витримують зворотну напругу не більше 300 В, можуть пропускати в прямому напрямку струм не більше 0,4 А. При режимах поза вказаними межами діоди руйнуються.

Рис.4

Рис.5

Дата добавления: 2015-10-24