Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обсуждение ситуации.

Читайте также:
  1. Ведущий 3: У нас готовы ребята рассказать о найденном решении в трудной ситуации.
  2. Личностная составляющая антропологического события: три примера характеристики познавательной ситуации.
  3. Магия контекста ситуации.
  4. ОБСУЖДЕНИЕ
  5. Обсуждение
  6. Обсуждение
  7. Обсуждение в Классе

В данной ситуации целесообразно рассмотреть следующие виды эффективности: организационную, экономическую, социальную, технологическую и психологическую. В них могут реализоваться общие потребности и интересы.

Организационная эффективность УР проявляется в системе стимулирования,

новой организационной культуре.

Экономическая эффективность УР связана с увеличением прибыли.

Социальная эффективность УР воплощается в хорошем социально-психологическом климате в подразделении, взаимопомощи, неформальных отношениях, приводящих к лучшим экономическим показателям.

Технологическая эффективность УР претворяется в достижения научно-технического прогресса, применение современных приемов творческого труда.

Психологическая эффективность УР воплощается в достижении корпоративной культуры компании, во взаимопомощи, патриотизме и лояльности.

Оценим значения экономической эффективности для каждого решения по косвенному методу сопоставления различных их вариантов.

Решение 1. Ээ = 0,4 х (35/180 - 20/140) х 100%. Э. =2,1%.

Решение 2. Ээ = 0,4 х (10/140 - 20/140) х 100%. Ээ = -2,8%.

Решение 3. Ээ = 0,4 х (45/185 - 20/140) х 100%. Ээ = 4,0%.

Экономическая эффективность третьего решения выше других.

Кроме того, для третьего решения набор значений параметров (время реализации УР, социальная устойчивость и технологические перспективы в совокупности) является лучшим.

Послесловие. Как показало время, компания правильно выбрала и реализовала третий вариант УР. Сделав ставку на активизацию человеческих ресурсов, компания добилась того, что фактические результаты оказались лучше расчетных.

В рамках этого подхода были созданы комфортные условия для работы: обеспечение спецодеждой, пятнадцатиминутные перерывы, поддержание чистоты и комфорта в помещениях. Работникам предоставляется бесплатное медицинское страхование, бесплатное питание в столовой, оплачиваемый отдых в санатории. Сформирована организационная культура компании на базе хорошей и дружественной обстановки в коллективе, прием новых работников идет только по рекомендации работников компании.


 

Самостоятельно:

 

Тема 5 – Прогнозування та аналіз господарських рішень.

5.1 Основні завдання прогнозування.

5.2 Принципи прогнозування господарських рішень.

5.3 Сутність та принципи аналізу господарських рішень.

5.4 Методи аналізу господарських рішень та їх інструментарій.

5.5 Сфери застосування методів прийняття господарських рішень.

 

3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень

Мета прогнозування — зробити зрозумілим процес розробки рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній сфері; визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибко­подібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети управління.

Основні завдання прогнозування:визначення проходження процесу зміни об’єкта прогнозування протягом майбутнього періоду; обґрунтування економічної доцільності розробки ГР, виходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.



Ключові принципи прогнозування господарських рішень:

Ø системність (взаємопов’язаність і підпорядкованість прогнозів розвитку об’єктів прогнозування та прогностичного фону);

Ø комплектність (необхідність врахування технічних, технологічних, соціальних та інших аспектів діяльності підприємства);

Ø неперервність (коригування прогнозу в разі появи нових даних про об’єкт);

Ø варіантність (забезпечення зіставленості варіантів аналізу за різними характеристиками);

Ø адекватність (урахування ймовірнісного характеру реальних процесів основних тенденцій та оцінка ймовірності реалізації однієї з них);

Ø оптимальність (можливість вибору найкращого варіанту);

Ø своєчасність (отримання прогнозів з визначеним ступенем точності);

Ø надійність (одержання надійних прогнозів);

Загрузка...

Ø простота методики прогнозування для розуміння та використання.

Основні джерела інформації для прогнозування — статистична, фінансово-бухгалтерська й оперативна звітність підприємств, організацій, установ; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР.

Успішність прогнозуваннязалежить від таких умов [24]: обсягу та якості інформації про прогнозований процес, об’єкт управління; правильності формулювання задачі прогнозування й обґрунтованості вибору методу її розв’язання; наявності необхід­них обчислювальних засобів і обчислювального апарата відповід­но до обраного методу.

Мета, час, умови прогнозу та специфіка розробки рішення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. Для прогнозування в практичній діяльності застосовують кількісні та якіс­ні методи. Кількісні методи базуються на інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об’єкта управління. Сучасні методи прогнозування засновані на використанні різних математичних теорій. До них належать функціональний аналіз, теорія рядів, теорія екстраполяції та інтерполяції, теорія ймовірності, математична статистика, теорія випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорія розпізнавання образів.
В основуякісних методів покладено експертні оцінки фахівців у сфері прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевант-
них сферах), моделі очікування споживача (опитування клієн­тів) [32].

Вдалий вибір методу прогнозування значно поліпшує якість прогнозу, оскільки: забезпечує функціональну повноту, вірогідність і точність прогнозу; зменшує тимчасові та матеріальні витрати на прогнозування. На вибір методу прогнозування впливають: практична сутність розв’язуваної проблеми; динамічні ха­рактеристики об’єкта прогнозування в ринковому середовищі; вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об’єкт прогнозування; комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару чи послуги; період попередження та його співвідношення з передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки чи модифікації товару, послуги; вимоги до результатів прогнозування й інші особливості конкретної проблеми. Усі пере­лічені фактори слід розглядати в системній єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду.

На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливі фактори — витрати й точність [43]. Кращий прогноз, як правило, являє собою оптимальну комбінацію точності та вартості. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовуються одночасно кілька методів.

Сутність і принципи аналізу господарських рішень підпорядковані законам діалектики та пов’язані зі специфічними принципами аналізу:

· принцип єдності аналізу та синтезу — розбиття певної проблеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх у цілому (у взаємозв’язку та взаємозалежності);

· принцип відділення провідної ланки (принцип ранжування проблем) і другорядних проблем передбачає постановку цілей та визначення способів їх досягнення;

· принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різ­ними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання);

· принцип кількісного визначення;

· принцип оперативності та своєчасності.

Головне завдання ОПР полягає в проведенні аналізу із забезпеченням максимального зіставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням факторів — часу, якості об’єкта, інфляції, ризику, невизначеності тощо. Основні правила забезпечен­ня порівняння альтернативних варіантів:

· кількість альтернативних варіантів має бути не менша двох; формування альтернативних варіантів слід здійснювати на основі умов забезпечення високої якості та ефективності господарських рішень;

· за базовий варіант рішення доцільно брати останній із запропонованих варіантів; решту варіантів привести до базового за допомогою коригуючих коефіцієнтів;

· для скорочення часу, підвищення якості рішення та зменшення витрат рекомендується широке застосування сучасних можливостей інформаційних технологій.

Основні методи аналізу господарських рішень [2; 14; 24] подано в табл. 3.4.

Математичні методи та методика їх застосування докладно розглядаються в [2; 29; 43]. У табл. 3.5 подано коротку характеристику найбільш уживаних методів.

Таблиця 3.4


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 198 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 1 – Сутнісна характеристика господарськихрішень. | Альтернатив для ухвалення господарських рішень | Тема 2 – Технологія прийняття рішень господарської діяльності. | Характеристика моделей процесу прийняття рішень | Тема 3 – Методичні основи підготовки господарських рішень. | Характеристика аналітичних, статистичних й математичних методів | Характеристика експертних методів | Евристичні методи підготовки господарських рішень | Попит на хліб на добу | Решение |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
КАК ОЦЕНИВАЕТСЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ХР?| Основні методи аналізу господарських рішень

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.018 сек.)