Українська преса в Бразилії

Приблизив в тих часах, як і в Канаді, появляється українська преса в Бразилії. Першим органом стає двотижневик „Зоря", який 1907 р. почало видавати Т-во „Просвіта" в Курітібі. У першому числі зазначував цей часопис, що його програма є „ніщо інше, як моральна, просвітня и економічна робота... ніщо інше, як єдинити і просвіщати, через то назвалисьмо товариством „Просвіта".

Своїм змістом цей перший українсько-бразилійський часопис мало чим різниться від своїх побратимів Канади і ЗДА. Серед літературних творів (переважно поезії) приносив він твори таких місцевих авторів, як: Гр. Хандри, М. Бірецького, Гр. Чорнія та передруки творів українських письменників зі старого краю.

Часопис вживає всіх сил до свого поширення серед бразилійської української еміґрації. Як йшло це поширення, можна бачити з руху передплатників, що їх „Зоря" регулярно подавала на своїх сторінках.

Так, напр., на 1908 р. цілорічних передплатників було 113, піврічних і чвертьрічних та інших часткових – 36. Хоч на місцеві умови опечатку кількість ця була ніби і поважною, але, як видко з тих же сторінок часопису, не була вона достатньою, щоб часопис міг фінансово утриматися.

Піднести кількість передплатників не пощастило і в 1909 р. „Зоря" примушена була припинити свое існування. її місце зайняв „Прапор". Був це так само двотижневик, що його впродовж двох років видавав Комітет Народньої Друкарні спочатку в Курітібі, а потім в Прудентополісі за редакцією колишнього редактора „Зорі" Ст. Петрицького та Клима Гутковського (1910-1911).

Врешті 1913 р. в Прудентополісі „Видавнича Спілка" почала видавати просвітній двотижневик п. н. „Праця", що з деякими змінами в напрямі та деякими перервами пережив до першої світової війни.

РОКИ 1905-1914

Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях

Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала серед украшського суспільства надію на створення національної преси українською мовою. Дехто вже плянував видавати тижневик для селянства (Е. Чикаленко), інші думали про перетворення „Киевской Старики" на журнал українською мовою п. н. „Київська Основа", беручи за зразок колишню „Основу" петербурзьку. Тим часом почали надходити до Киева вимоги з провінції, щоб кияни взялися за видання щоденної газети. В наслідок цього Е. Чикаленко заручився обіцянкою фінансової підтримки з боку відомого мецената українського культурного руху В. Семиренка і почав підготовчу працю з тим, щоб з нового 1906 р. приступити до видання української щоденної газети.

Дата добавления: 2015-07-08