ВИСНОВКИ. В даній дипломній роботі досліджувалось питання щодо визначення стратегії

В даній дипломній роботі досліджувалось питання щодо визначення стратегії конкурентоспроможності україно-польського прикордоння в контексті туристичного співробітництва.

З вищенаведеного випливає, що посилення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону передусім потребує окреслення пріоритетів стратегії, її інституціонального базису та, в подальшому, реалізації сукупності програмно-цільових засобів і заходів посилення конкурентних переваг підприємств базових галузей регіону, активізації інтер регіонального і транскордонного співробітництва, інвестиційно-інноваційної діяльності в регіоні, покращення якості життя населення, протидії корупції, тінізації та підвищення ділової активності в малих містах і сільських поселеннях регіону.

Стратегічними пріоритетами посилення конкурентних переваг підприємств базових галузей економіки регіону для туристичної галузі визначено: використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону, його історико-культурних та природно-ресурсних факторних переваг для максимізації інтегральної конкурентоспроможності туристичної сфери у формі кластерної моделі інтеграції транскордонної туристичної діяльності через стимулювання ділової, у тому числі інноваційно-інвестиційної, активності у сфері туризму та рекреації, збереження довкілля та культурної спадщини, модернізацію туристичної інфраструктури регіону (підвищення якості послуг, розширення пропозиції та промоції туристичних продуктів, формування позитивного туристичного іміджу регіону).

Необхідність підвищення рівня конкурентоспроможності прикордонних регіонів, у тому числі таких її характеристик, як секторальна, статична і динамічна, потрібно розглядати у контексті євроінтеграційного курсу держави. Реалізація намірів інтеграції в європейський економічний простір потребує забезпечення належних передумов досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності, а також вироблення відповідної моделі управління розвитком регіональної соціально-економічної системи, яка би відповідала принципам та вимогам регіональної політики ЄС. Це особливо актуально для прикордонних малих міст України у зв’язку з тим, що вони першими відчують вищий рівень конкурентної боротьби в умовах європейської інтеграції, при низькому рівні їх соціально-економічного розвитку і недостатньому – конкурентоспроможності.

Внаслідок істотних недоліків інституційних та соціально-економічних передумов українсько-польського туристичного співробітництва (нестачі кваліфікованих кадрів та недостатньо ефективної системи підготовки спеціалістів, асиметричного режиму перетину кордону, диспропорцій фінансового забезпечення та низької ефективності реалізації стратегій і програм розвитку туристичної сфери, неузгодженості стратегічних програмних документів зі стратегіями транскордонного розвитку) потенціал і факторні переваги конкурентоспроможності цього сектору економіки регіону не використовуються. Це підтверджується структурним дисбалансом обсягів головною мірою туристичних потоків між країнами, недостатньо високою ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємств, що функціонують у сфері міжнародного та транскордонного туризму в прикордонних регіонах України та Польщі, незадовільним розвитком туристичної інфраструктури.

З огляду на те, що обсяги та спрямованість інвестиційних процесів в економіці детермінують на середньо- і довгострокову перспективу характер відтворення економіки та ключові параметри її технологічного розвитку, загальногосподарська ефективність інвестицій значною мірою визначає конкурентоспроможність регіону. Проте диспропорції у розвитку галузей економіки, постійна нестача власного капіталу суб’єктів підприємництва для фінансування інвестицій все більше потребують удосконалення регулювання податкового навантаження. Регулювання податкового навантаження доцільно розглядати як вагомий та об’єктивно необхідний інструмент подальшої активізації інвестиційної активності.

Дата добавления: 2015-07-08