Загальний огляд. Економіка є мабуть найбільш критичною, актуальною та впливовою соціальною

Економіка є мабуть найбільш критичною, актуальною та впливовою соціальною характеристикою, яка взагалі існує. Практично кожен аспект нашого життя, часто без свідомого розпізнавання, має зв’язок на тому чи іншому рівні з історичним розвитком та теперішньою практикою економічної думки, об’єднуючи наші найбільш базові соціальні інститути, основні вірування та цінності. Як факт, сама суть того, як ми, як суспільство, думаємо про стосунки один з одним та про середовище, яке нас підтримує є в більшій мірі прямим результатом економічні теорії та практики, яку ми увіковічуємо.

Глибокий огляд історичних релігійних та моральних філософій, розвитку державності, політичних партій, правових актів та інших соціальних контрактів та вірувань, які містить в собі дана соціальна система та її культура, показує який глибокий вплив економічні припущення мають і продовжують мати у формуванні «духу часу» нашої епохи.

Рабство, класовість, ксенофобія, расизм, сексизм, підкорення і багато інших розбратних та експлуататорських понять, які все ще є загальноприйнятими в культурній історії людини як виявляється в тій чи іншій мірі несуть зерна для зародження чи увіковічення багатьох загальноприйнятих економічних філософій. Історія є досить одностайною щодо того, як соціальні умови створюються панівними на даний період економічними припущеннями і нажаль в сучасному світі такому широкому соціологічному розгляду надається мало уваги під час міркування про те, чому світ є таким яким він є і чому ми мислимо саме таким чином.

У якості відправного моменту, моменту, який буде пізніше знову з’являтися в цьому есе, звичайно виступає двоякість помічена в більшості сучасних економічних думок де, «вільний ринок капіталізму», який означає «вільні» дії незалежних виробників, робітників та торгівців, що працюючи в сукупності купують, продають та дають чи наймаються на роботу (166), часто протиставляються тому, що «держава», яка означає уніфіковану систему делегованої влади, яка має повноваження встановлювати законну політику та економічні мандати, може завадити діям «вільного ринку» через своє втручання. Більшість економічних дебатів сьогодні обертається навколо цієї двоякості на тому чи іншому рівні, між принципом необмеженої свободи підприємництва або тими, хто бажає мати повністю нерегульовану ринкову економіку та які постійно у стані війни з «державниками» та тими, хто думає, що певний вид централізованого державного контролю та прийняття рішень щодо економічного планування і політики є найкращим варіантом.

165 Джерело: The Cancer Stage of Capitalism, John McMurtry, Pluto Press, 1999, p.viii

166 Більш-менш узагальнене визначення «вільного ринку» є наступним: «економічна система, в якій ціни та зарплата визначаються необмеженою конкуренцією між підприємствами, без державного регулювання або страху монополій». (http://dictionary.reference.com/browse/free+market)

Рух «Zeitgeist» не приймає жодну з цих сторін, навіть якщо у більшості тих, хто чує пропозиції руху «Zeitgeist» трясуться піджилки від припущення зв’язку з останнім («етатизмом») (167).

Так як і в багатьох традиційних системах вірувань, поляризовані точки зору та їх захист є загальноприйнятими, а ідея, що немає іншої можливої точки зору відносно того як економічна система може розвиватися та керуватися, догматично ізолює себе від багатьох актуальних та постійно виникаючих міркувань.

Наступне коротке трактування стосується історичного розвитку економіки. Ми простежимо загальну історію економічної думки приблизно з 17го століття і далі, висвітлюючи основні фактори впливу, які породили сучасну «капіталістичну систему вільного ринку». Тим не менше, хоча ця тема буде більше розкриватися в Частині ІІІ, тут будуть також згадуватися різноманітні перспективи на майбутнє. Ми будемо називати все це «механістичним» оглядом. Механістична точка зору на економічні фактори змушує по іншому поглянути на причинні, наукові реалії людського існування і середовища нашого перебування та дає змогу будувати модель економічної теорії з точки зору стратегічного міркування, а не історичної традиції.

Суть полягає в тому, що сучасна економічна думка є насправді зовсім не сучасною, а переважна більшість припущень все ще сприймається як «дане», як наприклад «право власності», «гроші», «класовість», теорії «вартості», «капіталу» та інші поняття, які пройшовши крізь практично всі контекстні історичні дискусії, є насправді застарілими в своїх базових передумовах. Швидкий розвиток в індустріальних, інформаційних на гуманітарних науках, який в більшості був проігнорованим устояною економічною традицією, ставить вимогу критичного перегляду та створення нових взаємозв’язків, які просто не існують в традиційних моделях (168).

Що стосується постійно мутуючих «шкіл» мислення, які привели економічні дебати туди, де вони є зараз, то академічна, часто стереотипна традиціоналізована еволюція устояної економічної теорії (і практики) як виявляється має свою власну розвинуту систему вихідних умов на які постійно посилається (169).

Іншими словами, важливість найбільш загальнопоширених «мейнстрімових» економічних міркувань, які сьогодні обговорюються та приймаються, тих міркувань, які найбільш пропагуються в престижних академічних школах та на державних конференціях, як виявляється, насправді походить лише з того факту, що вони розглядалися у якості важливих впродовж тривалого часу. У якості метафори можна навести приклад що це схоже на те, коли Ви розглядаєте двигун автомобіля вважаючи, що його загальна структура є безальтернативною, а можливою є лише зміна його існуючих компонентів, що суперечить радикальній ідеї перепроектування всієї структури двигуна з нуля, базуючись можливо на новій технології та інформації, що більш успішно та ефективно прислужать його корисності.

167 Як буде описано в пізніших есе, рух «Zeitgeist» часто помилково потрапляє в категорію «державників». Це пов’язано з його загальною опозицією принципам ринку, які він вважає нестійкими та часто контрпродуктивними. «Етатизм», який може приймати багато форм, як, наприклад, комуністичний, фашистський або соціалістичний, відстоює позиції «центральної влади», яка вирішує як повинні розвиватися економічні та політичні процеси, з найменшим впливом чи взагалі його відсутністю зі сторони загального населення. Рух «Zeitgeist» в загальному підтримує відкритий процес прийняття рішень, який відбувається у відповідності до перевірених законів наукової стабільності та ефективності.

168 Тут мається на увазі поняття «зовнішніх факторів», яке буде пізніше згадуватися в цьому есе. Більшість екологічних та соціальних витрат, які є систематичними при ринковому підході, разом з можливою втратою ефективності, а відтак і процвітання, не беруться до уваги в теоретичному рівнянні ринку серед багатьох інших подібних проблем.

169 Економічний філософ Джон МакМартрі в загальному стверджує щодо цього питання наступне: “Ця тенденція, яка переважає у філософії з часів континентальних раціоналістів, як наприклад, Лейбніца, Спінози, Декарта, Берклі, Канта та Гегеля в тій чи іншій мірі мала у якості передумов соціальний режим їхніх днів і його складові форми, які сприймалися нібито вони якимось чином були вираженням божественного Розуму, який вони вважали своїм раціональним обов’язком лише схвалити або виправдати.” «Ракова стадія капіталізму» (англ. «The Cancer Stage of Capitalism», Pluto Press, 1999 рік, ст.7).

«Сучасна» економічна думка та практика є старим двигуном з цілими поколіннями неминучих «експертів», які працюють над обслуговуванням його старих компонентів, відмовляючись визнати можливість, що весь двигун є застарілим і можливо занадто шкідливим. Вони все ще продовжують опубліковувати аргументи, теорії та рівняння, які посилюють фальшиву важливість цього старого двигуна (стара «система вихідних даних») ігноруючи нові досягнення в науці, технологіях та охороні здоров’я, які суперечать їхньому традиціоналізму. Це не чим не відрізняється від довгої історії інших «устояних» ідей, як наприклад, огидного людського рабства, при якому суспільство в більшості насправді не ставило під сумнів таку практику, і розглядало такий устояний лад, що існував в прихованому та нав’язаному вигляді, у якості «природного» для умов людського існування (170).

Дата добавления: 2015-07-10