В завершення

Це есе є спробою зробити стислий огляд основних причинно-наслідкових зв’язків щодо здоров’я людини як на психологічному так на фізичному рівні. Його тему присвячено тому, як соціально-економічні умови в загальному покращують або погіршують здоров’я суспільства в цілому, натякаючи на необхідність створення ідеальних умов, які могли б підвищити рівень щастя, зменшити загальнопоширені хвороби та усунути епідемію поведінкових проблем, таких як насильство. В той час як очевидними є прямі зв'язки економіки з тим, як вона зменшує охорону здоров’я та саме здоров’я взагалі шляхом абсолютних позбавлень, - таких як неможливість отримання якісної їжі, пов’язане з роботою обмеження в часі, що зменшує емоційну та розвиваючу підтримку дітей, втрату якості освіти завдяки проблемам регіонального фінансування, разом з безладом в кожному окремому випадку, як наприклад факт того, що більшість шлюбів розпадаються через грошові проблеми (164), - відповідній проблемі позбавлень тут надається більше уваги в зв’язку з фактом того, що вона є менш усвідомленою і більш актуальною ніж більшість може собі уявити.

Ці реалії, покладені в структурний, соціально-економічний контекст, твердо кидають виклик тим моральним уявленням, що конкуренція, класовість та інші «капіталістичні» поняття стимулювання і прогресу є рушіями соціального прогресу та здоров’я. Чим більше ми вивчаємо це явище, тим сильнішим стає аргумент на користь того, що природа нашої соціально-економічної системи є чимось зворотним у своєму фокусі та намірах. Очевидним є те, що людський прогрес, здоров’я та успіх не визначаються постійним збільшенням доступних до продажу ринкових товарів, пристроїв та матеріальних виробів. Охорона здоров’я та саме здоров’я взагалі базується та тому, як ми ставимося один до одного і до навколишнього середовища в цілому, а вимушена ринкова стратифікація є вкрай руйнівною для суспільства.

Результатом є прихована форма насильства над населенням, а оскільки проблеми охорони здоров’я, які ми розглядаємо є насправді проблемами громадськості та прав людини, відтак вони просто не повинні існувати. Коли ми бачимо у світі чистий геноцид, ми палко заперечуємо його цілковито посилаючись на моральне підґрунтя. Але що, якщо існує постійний геноцид, який є невидимим, але дуже реальним та увіковіченим не якоюсь специфічною персоною або групою, а розладом, породженим стресом та діями, які були згенеровані традиційними методами людської взаємодії і економічного впорядкування, що були створені та приведені в дію?

Як буде показано в наступних есе, одних лише регулювань поточної соціально-економічної системи недостатньо в довготерміновому періоді для ґрунтовного вирішення цих проблем. Самі фундаментальні принципи нашої поточної моделі прив’язані до ієрархічних економічних та конкурентних орієнтирів, і для видалення цих атрибутів та їх наслідків потрібна повна трансформація всієї соціальної системи.

164 Посилання: Money Fights Predict Divorce Rates, Catherine Rampell

(http://economix.blogs.nytimes.com/2009/12/07/money-fights-predict-divorce-rates/)

-ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ-

«Відчутною ознакою нашого стану є те, що жодна устояна школа, дисципліна чи загальна теорія соціального аналізу сама по собі не ґрунтується на реальних життєвих потребах…Замість цього, деякі соціальні конструкції безальтернативно приймаються у якості початкової точку відліку, - як, наприклад, набір певних ідей, державність, ринок, класовість, технологічний розвиток або деякі інші фактори, - замісіть того, на чому ґрунтується саме життя (165)»

- Джон МакМартрі

Дата добавления: 2015-07-10