Основні теми

З історичної точки зору, Європа в Середні віки (171) є в загальному підходящою ідеологічною стартовою точкою, оскільки більшість головних ідейних характеристик сучасного капіталізму, які пізніше поширилися по всьому світу, почали устоюватися саме впродовж цього періоду (172). Ми бачимо, що найбільш впливові філософи, яким сьогодні приділяється багато уваги в традиційних історичних книжках, з’являються саме з 17го століття. В той час як історики віднайшли, що базові зародки «права власності» та акту «торгівлі заради прибутку» сягають другого тисячоліття до н.е. (173), основний фундамент їхнього розвитку та інституалізація лежить в межах пізніх періодів феодального та раннього меркантилізму. Замість того, щоб обговорювати різні відмінності між соціально-економічними системами, які передували сучасному капіталізму, більш доцільним є відзначити їх загальні схожості. В цьому широкому контексті виявляється, що капіталістична система є очевидною еволюцією того, що в більшості глибоко сягає історичних припущень щодо людської природи та соціальних стосунків між людьми (174).

Перш за все, можна помітити, що в тій чи іншій мірі класовий поділ визнавався та застосовувався в продовж всієї цієї еволюції. Люди в загальному були поділені на дві групи (175) – тих, які щось виробляли за мінімальну винагороду та тих, які мали прибуток із такого виробництва.

170 В той час як Аристотелю (384 – 322 роки до н.е.) приписують широкий науковий, логістичний та філософський вклад, він також схвалював рабство, виправдовуючи такі реалії тим, що можна ймовірно назвати упередженням, а не здоровим глуздом. Він зазначав: «Але чи визначає природа кому бути рабом і для кого таке становище є доречним та правильним, чи все ж таки не все рабство є насильством природи? Немає нічого складного у відповіді на це питання, виходячи з фактів та здорового глузду. Через це, хтось повинен керувати, а інші підкорятися, що є не тільки необхідним, але й доцільним. З моменту свого народження одні призначені для того, щоб підкорюватися, а інші для того, щоб правити», Політика, Книга I, Розділи з III до VII.

171 Терміном “Середні віки” в загальному позначають період Європейської історії, який тривав з 5го до 15го століть.

172 Для детального вивчення середньовічної економічної системи та суспільства, рекомендуються наступна робота: The Agrarian Life of the Middle Ages, J.H. Chapman and Eileen E. Powers, eds., 2d ed., The Cambridge Economic History of Europe, vol. 1 London, Cambridge University Press, 1966 рік.

173 Посилання: Macroeconomics from the beginning: The General Theory, Ancient Markets, and the Rate of Interest, David Warburton Paris, Recherches et Publications, 2003 р., ст.49

174 “Нові” міркування щодо економічного розвитку стають відносно новою концепцією, найбільш широко представленою Торстейном Вебленом на початку 20го століття. Для вивчення тематики економічної еволюції рекомендується для вивчення наступний матеріал:

The Evolution of Institutional Economics: Agency, Structure and Darwinism in American Institutionalism, Geoffrey M. Hodgson, London, Routledge, 2004 р.

175 Розмежування «класів» на спеціальні категорії історично залишається без точного визначення. Головним моментом тут є постійна присутність очевидно пануючого класу, незалежно від того чи є це, наприклад, стародавня шляхта чи сучасна фінансова олігархія.

Починаючи з рабства давнього Єгипту (176) до селян, які задля здобуття засобів для існування в часи середньовічного феодалізму тяжко працювали на пана (177) та прихованого гніту державними монополіями ринкових торговців при меркантилізмі (178), питання нерівності стояло дуже чітко й твердо.

Другою рисою, яка властива в загальному панівним західним соціально-економічним філософіям є базове нехтування (або скоріше ігнорування) критичних зв’язків між людським видом та керуючим, підтримуючим середовищем його існування. В той час як певні виключення можна віднайти у випадку з місцевими племенами, як наприклад, доколоніальними тубільними американськими суспільствами (179), західна економічна думка позбавлена таких міркувань за виключенням більш недавніх екологічних проблем, які змусили проявити певну реакцію зі сторони держави та громадськості і виявити досить поверховий інтерес щодо їх «реформ» (180).

Третьою і остаточною широко поширеною особливістю, яку тут варто зазначити є загальна відмова соціального визнання матеріального достатку людини на рівні її потреб, а отже і охорони здоров’я. Досягнення в гуманітарних науках, які в більшості відбувалися після того як основні доктрини економічної думки традиційно вводилися в дію, виявили, що людські бажання та людські потреби (181) це не одне й теж саме, а позбавлення останніх можуть утворювати багато негативних наслідків не лише для індивіда, але і для самого суспільства. Наприклад, виявляється, що джерелом антисоціальної, «кримінальної» та насильницької поведінки є багато різних форм соціальних позбавлень, які беруть свій початок в соціально-економічній традиції (182). Простіше кажучи, система ігнорує такі соціальні наслідки за своєю структурою, у більшості випадків лише зводячи ці результати у категорію «зовнішніх факторів».

Ці реалії були посилені в 18му столітті, коли «соціально дарвіністичний» (183) відтінок створених умов «роботи заради нагороди» звів значення людини до об’єкта який повинен бути визначений та кількісно оцінений відповідно до його чи її внеску в систему праці. Якщо середньостатистична людина не змогла отримати роботу або бути успішно залученою до ринкової економіки, не існує жодної гарантії щодо її виживання чи здоров’я, за виключенням тих «втручань», які походять від «держави» у формі «доброчинності». В наші дні, реальністю є велика суперечливість коли заклики до «соціалізму» викликають судорожні осудження кожен раз коли державна політика намагається надати пряму підтримку громадянам без повноцінного використання ринкового механізму.

176 Посилання: The Historical Encyclopedia of World Slavery, Junius P. Rodriguez, Vol I, Section E

177 Посилання: Mediaeval Feudalism, Carl Stephenson, Cornell University Press, 1956

178 Посилання: A History of Economic Theory and Method, Robert B. Ekelund; Robert F. Hébert, New York: McGraw–Hill, 1975 р.

179 Посилання: Defending Mother Earth: Native American Perspectives on Environmental Justice, Jace Weaver, Orbis Books, 1996 р.

180 Перелік екологічних проблем, з якими зараз зіштовхнулося людство, починаючи з дестабілізації клімату до забруднення, вичерпування ресурсів, втрати біорозмаїття та інших незмінних загроз здоров’ю суспільства, буде занадто широким, щоб його тут деталізувати. З точки зору руху «Zeitgeist», ці проблеми є в більшості результатом створених капіталізмом умов, а також затверджених ним підходів та цінностей.

181 Структура споживання в сучасних суспільствах показує довільний характер щодо «людських бажань» через потужну зміну цінностей, яка відбулася на початку 20го століття при застосування сучасної західної реклами. «Людські потреби», тим не менше, є базовою необхідністю, яку поділяє більшість людей, та яка підтримує їхнє фізичне та психологічне здоров’я.

182 Дивіться есе «Визначення здоров’я суспільства».

183 “Соціальний дарвінізм” є дуже загальною ідеологією, яка прагне застосувати біологічні концепції дарвінізму або теорій типу «виживання найбільш пристосованих» до соціології та політики. Історик Річард Хофстедтер популяризував цей термін в США в 1944 році. Тим не менше, інтуїція цієї концепції, з’явилася у філософській думці задовго до часів Дарвіна.

Дата добавления: 2015-07-10