Критерії ризику, що свідчать про можливість ухилення від сплати податків.

Для оперативного відпрацювання та оперативного супроводження документальних перевірок працівниками податкової міліції обираються СГД з наступними критеріями ризиків (наказ ДПА України від 01.04.11 № 190 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання"):

- рівень зростання податків не відповідає рівню зростання валових доходів або рівень сплати податків не відповідає рівню сплати податків по відповідній галузі, або рівень податкової віддачі менше 1 відсотка, якщо середній рівень податкової віддачі по галузі перевищує 1 відсоток;

- декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2 податкових періодів;

- декларування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 100 тис. грн.;

- наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (заниження податкового зобов’язання/завищення податкового кредиту) у сумі понад 100 тис. гривень;

- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо, у яких обсяги взаємооперацій більше 500 тис. гривень;

- наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів державної податкової служби щодо взаємовідносин із суб’єктами господарювання:

1. які мають ознаки фіктивності;

2. є учасниками конвертаційних центрів;

3. реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

4. щодо яких порушено кримінальну справу;

5. щодо яких заведено оперативно-розшукову справу;

- декларування платником податків значних оборотів (понад 100 млн. грн. з одночасним декларуванням від’ємного значення фінансового результату попереднього року або збитку від операцій з цінними паперами та без фактичного отримання позитивного фінансового результату з метою оподаткування на загальних підставах (або отримання позитивного фінансового результату у розмірах, що не відповідають рівню доходів по операціях з цінними паперами).

Для аналізу діяльності суб’єктів господарювання приймаються відомості про обсяг валових доходів та витрат, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток, обсягів сформованого податкового кредиту та зобов’язань, відомості про стан платника, чисельність працівників та інше. Зазначені показники містяться у наявних інформаційних ресурсах ДПС. Так, аналіз діяльності СПД на предмет ухилення від сплати податку на прибуток заключається в підтвердженні правомірності віднесення грошових витрат до складу валових витрат підприємства. Також, про можливість ухилення від сплати податку на прибуток можна говорити виходячи з результатів порівняння обсягів валових доходів, валових витрат та розмірів нарахованих податків.

Аналіз можливості ухилення від нарахування та сплати ПДВ складається із підтвердження фактів фінансово-господарських взаємин аналізованого підприємства з суб’єктами, які містіть ознаки фіктивності, а саме спів поставлення обсягів сформованого податкового кредиту та податкових зобов’язань зазначених підприємств.

За результатами перевірки приймається рішення:

- ініціювати проведення документальної перевірки стосовно платника податків;

- долучити до матеріалів планової документальної перевірки платника;

- завести оперативно-розшукову справу для проведення оперативної розробки правопорушників.

Структурно діяльність по спостереженню за станом оперативної обстановки включає такі елементи: активізація дій оперативного працівника ситуації, що сообразно укладається; удосконалювання системи збору й опрацювання інформації; прийняття оперативних рішень по змінах оперативної обстановки; жорсткість контролю за виконанням прийнятих рішень; внесення змін у розставляння наявних сил і засобів.

Інформація про стан оперативної обстановки, отримана у процесі оперативного обслуговування може використовуватися: власне для цілей оперативного обслуговування (наприклад, при перевірці кандидата до конфіденційного співробітництва); для передачі іншим суб'єктам, із якими взаємодіє співпрацівник ПМ; для визначення перспективних напрямків оперативно-пошукової роботи (цей напрямок є основним); для попередження і розкриття злочинів (у даному випадку отримана інформація частіше виступає в якості допоміжної).

Одержання оперативним робітником первинної інформації є першою стадією діяльності, спрямованої згодом на вивчення, аналіз і оцінку оперативної обстановки. Сутність оцінки стану оперативної обстановки можна розглядати в двох аспектах:

1. Вибір із числа утворюючих її чинників таких, що відбивають
криміногенні або анти криміногенні явища і можуть впливати на результати
оперативно-службової діяльності працівника оперативного підрозділу ПМ.

2. Визначення значимості впливу цих чинників на результати діяльності
оперативного працівника, із метою виробітки мір, необхідних для підвищення
результативності його роботи.

Іншими словами, оцінка стану оперативної обстановки забезпечує своєчасне прийняття оперативним робітником оптимальних рішень для підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в сфері економіки.

Оперативна обстановка вивчається й оцінюється з метою: удосконалювання оперативно-службової діяльності співробітника оперативного підрозділу ПМ на визначений планований період; удосконалювання організації боротьби з яким або окремим видом злочинів; оптимізації розставляння негласних співробітників; проведення конкретного оперативно-пошукового заходу; з'ясовування причин різкої зміни якогось із її елементів і т.д.

У цілому методика вивчення оперативної обстановки зводиться до поетапного засвоєння інформації, що надходить, що характеризує кожний її елемент. Тут можуть бути виділені такі стадії:

1. Виявлення негативних умов або тенденцій в окремих елементах
оперативної обстановки, у першу чергу, у стані правопорушень, а також діяльності оперативного працівника.

2. Встановлення причин виявлених явищ.

3. Розробка і вживання заходів, спрямованих на усунення негативних
чинників.

Інформація, що надходить, повинна відповідати таким вимогам:

1. Достовірність - з'ясовується ступінь відповідності наявних зведень
об'єктивній реальності. Ця вимога звертає увагу на надійність і досконалість
засобів і способів одержання інформації; психологічні аспекти сприйняття та
передачі інформації джерелами і т.д. Необхідно намагатися одержати
інформацію про одне явище з різних джерел.

2. Повнота (оптимальність) - тобто кількість отриманої інформації
повинна бути достатньою для вирішення поставлених завдань. Повнота
інформації з'ясовується у кожному конкретному випадку. Вона
характеризується ступенем зняття невпевненості і забезпечується добором необхідних зведень, у процесі відсівання не потрібної інформації.

3. Своєчасність - припускає наявність таких зведень, які важливі саме в дійсний момент.

Отримана з різноманітних джерел інформація про стан оперативної обстановки знов перевіряється з метою визначення її істинності і піддається первинному опрацюванню, сутність якого полягає в приведенні наявних зведень до форм, зручним для аналізу й оцінки. При цьому масиви інформації систематизуються у співвідношенні з вже наявними.

Визначається їхня терміновість, важливість і достовірність, з урахуванням надійності джерел одержання інформаці

Дата добавления: 2015-07-10