Функції обслуговування Зміст функцій

Рис. 8.18. Структура функцій обслуговування.

Форми обслуговування робочих місць

Рис. 8.19. Зміст форм обслуговування робочих місць.

Системи обслуговування робочих місць

Обслуговування здійснюється з одного центру, який підпорядковується цеху, відділу

Функцію обслуговування викону-ють або безпосередньо працівники, або допоміжний персонал

Одна частина функцій обслугову-вання здійснюється централізовано, інша частина ­− децентралізовано

Рис. 8.20. Системи обслуговування робочих місць та їх сутність.

Таблиця 8.3.

Типова карта організації праці на робочому місці

Підприємство	Карта організації праці на робочому місці (методична схема)	Цех_____________________ Відділення_______________ Робоче місце___________
I. Вихідні дані	Предмет праці та технологія обробки	Форма організації праці	Оплата праці
Дані про предмет праці та номер відповідного документа – крес-лення, ескіз та інше; дані про зміст обробки та номер технологічної карти або карт комплексної технології; маршрут переміщення деталей по операціях.	Індивідуальна, бригадна. Зазначається вид бригади: наскрізна, змінна, комплексна, спеціальна та інше.	Система і форма оплати та матеріального стимулювання праці.
II. Трудовий процес	Елементи процесу праці	Час	Методи праці	Графік синхронізації процесу
Комплекси прийомів: прийоми, трудові дії, рухи; ступень розчленування у залежності від повторюваності		Графічне зображе-ння зони рухів; опис способів дій та ілюстрацій; тра-єкторії руху, прийоми праці; графік суміщення у часі рухів правою та лівою руки; дії різних виконавців; особливі вимоги до методівпраці які обумовлені забез-печенням якості продукції.	Графік багатоверс-татного обслуговування; графік бригадної роботи біля загального технологічного агрегату; графік суміщення дій людини та роботи машини.
III Робоче місце	Просторова організація робочого місця	Оргоснащення
Зовнішнє планування	Розташування предметів у зоні роботи	Рід оснащення	Означення
Циклові переходи	Від-стань	Час	Способи розкладання та зберігання деталей, інструментів на підставках, у тарі і в інструментальних шафах.
IV. Обслуговування РМ	Функції обслуговування	Способи та режими обслуговування	Види самообслуговування	Засоби зв’язку
Перелік функцій, за якими здійснюється спеціалізоване обслуговування.	Виконавці функцій обслуговування, графік роботи, технічне оснащення, час на виконання роботи.	Види допоміжних робіт, які виконуються основними робітниками; обсяг відвернення за зміну; затрати часу на кожний вид роботи.	Сигнальні лампочки, засоби виробничої інформації тощо.
V. Умови та охорона праці	Чинники	Засоби захи-сту від нес-приятливих умов	VI. Норми праці	VII. Вимоги до виконавця роботи
Санітарно-гігієнічні; психофізіологічні; естетичні.	Захисні засоби; протишуми; сигнальні кольори та знаки безпеки; спецхарчування та інше.	Норми виробітку; прогресивні показники на аналогічній роботі.	Професія_______ Розряд__________ Стать___________ Освіта__________ Спеціальні вимоги
Режим праці й відпочинку.	Загальні техніко-економічні показники.
Регламентовані перерви; виробнича гімнастика; Функціональна музика.	Використання фон-ду часу обладнан-ня; Використання змінного фонду робочого часу по групам тощо.
Карту склали (дата, підписи)	Узгоджено: (з ким, дата, підписи)	Затверджено: (дата, підписи)	Зміни: (умовний код)

Не залежать від особливостей виробництва

Природні

(географо-кліматичні, біологічні, геологічні)

Соціально-економічні (визначаються системою прийнятого в державі трудового законодавства)

Визначаються особливостями виробництва

Виробничі

(санітарно-гігієнічні, інженер-но-психологічні, естетичні, техніко-технологічні фактори безпеки)

Соціально-психологічні (взаємовідносини у трудовому колективі, стиль керівництва)

Рис. 8.21. Фактори формування умов праці.

поділяються на

на робочому місці формуються за наступними елементами:

	-психофізіологічними -санитарно-гігієнічними -естетичними -социально-психологічними -техничними

Рис. 8.22. Сутність умов праці.

Незначне, середнє, важке, дуже важке

Незначна, середня, підвищена

Помірний, середній, високий

Обмежене, незручне, незручно-обмежене, дуже незручне

Незначна, середня, підвищена

Незначне, підвищене, середнє, високе, дуже високе

Незначна, середня, підвищена, сильна, дуже сильна

Помірний, підвищений, сильний

Підвищені, сильні, дуже сильні

Недостатня і погана, осліплююча

Рис. 8.23. Фактори виробничого середовища та їх характеристика.

П Р А Ц Е З Д А Т Н І С Т Ь

в в с с а     а       1 2 3 4 5 6 7 8 9   Три фази працездатності: а – впрацьовування (від декількох хвилин до 1,5 години, що залежить від особливостей роботи, яка виконується, та від самої людини); б –стійка висока працездатність (настає в результаті накопичення стомлюваності); в- зниження працездатності, стомлення.

Рис. 8.26. Динаміка працездатності людини

Пріоритет життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукції.

Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм.

Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та стану.

Використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці.

Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці.

Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Рис. 8.28. Базові принципи державної політики в галузі охорони праці.

Рис. 8.29. Основні напрямки удосконалення умов праці.

Kij = 1 - , де Kij- приватний коефіцієнт ОП за і-тим чинником у підрозділи; Твтр.ij – втрати робочого часу за і-тим чинником у підрозділі; Тзм. – тривалість зміни; Чj – чисельність працівників у підрозділі; m –кількість елементів організації праці

_підр К оп = , де К1, К2,… Кn – часткові коефіцієнти організації праці у первинному підрозділі; П – кількість приватних коефіцієнтів

Коп ^підпр. = , де q – кількість цехів на підприємстві; Чц – чисельність персоналу в цеху

Рис. 8.30. Оцінка рівня організації праці на мікрорівні.

Δ ПП = - 100, де В1 и В2- показники виробітку продукції на одного працівника на рік до та після реалізації заходів по ОП.

За рахунок зниження трудомісткості продукції: Δ ПП = , де t – зниження трудомісткості продукції в результаті реалізації заходів по ОП, %.

За рахунок вивільнення чисельності персоналу: ΔПП = , де E_ч – економія чисельності персоналу в результаті реалізації заходів по ОП; Ч_сп – розрахункова середньоспискова чисельність працюючих.

Eрічн. = (С₁ - С₂)* В₂ – В_одн.*Е_п, де С₁ та С₂ – собівартість одиниці продукції у порівняних цінах до та після реалізації заходів по організації праці; В₂ – річний обсяг продукції у натуральному виразі після реалізації заходів по ОП; В_одн. – витрати одноразові; Е_п – нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій  

Рис. 8.31. Економічна ефективність заходів з покращання організації праці.

Дата добавления: 2015-07-08