Йога — шлях удосконалення 7 страница

§ 1-й рівень емпатії вважається найнижчим. Люди сконцентровані на собі, вони

абсолютно не цікавляться думками й почуттями інших людей. Іноді вони перебувають

у впевненості, що розуміють оточуючих, проте їх думка є неправильною, оскільки через концентрацію на собі вони не в змозі це усвідомити.

§ 2- й рівень емпатії є найпоширенішим. Більшість людей можуть ігнорувати

думки й почуття інших людей лише в певних ситуаціях. Уважається, що в різних виявах цей тип властивий більшості людей.

§ 3- й рівень емпатії вважається найвищим. Такі люди постійно й глибоко відчувають

оточуючих, здатні подумки відтворити будь-які переживання, розуміють людей кра­

ще, ніж вони самі себе. Такі люди не нав’язують свою думку й дають слушні поради — адже вони даються з точки зору запитувача. Саме такі люди стають найкращими друзями й психологами.

Нескладно зрозуміти, що емпатія та симпатія тісно пов’язані між собою. Ми тягнемося до людей, які добре розуміють нас, і відштовхуємо тих, хто зрозуміти нас не в змозі. Кожна людина прагне бачити біля себе таких друзів, які будуть розуміти її, як вона сама.

ü Вправа на розвиток емпатії «Карусель»

Учні встають у два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме — це і є карусель. Кожен раз спілкування відбувається з різними партнерами таким чином: за сигналом зовнішнє коло робить крок убік, і пари міняються партнерами.

Пропонується зобразити такі ситуації (на кожну по 2- 3 хвилини):

1) Перед вами людина, яку ви знаєте, але довго не бачили. Ви раді цій зустрічі.

2) Перед вами незнайома людина. Ви випадково стикаєтесь з нею.

3) Перед вами маленька дитина, яка чогось злякалася. Заспокойте її.

4) Зобразити без слів емоції: гнів, сум, страх, нетерпіння, радість, здивування, занепокоєння тощо. Опонент має впізнати емоцію.

ü Розповідь учителя з елементами бесіди

Також для взаєморозуміння дуже важливим є вміння сприймати людину такою, яка вона є. Людину, яка з повагою ставиться до інших, поважає їх погляди та уподобання, називають толерантною.

— Пригадайте, що таке толерантність.

Толерантність — це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, що відрізняються від власних.

Толерантність — це не байдужість. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, вона полягає у визнанні права іншої людини жити відповідно до власного світогляду.

Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння інших культур, способів самовираження й вияву людської індивідуальності. Під толерантністю не мається на

увазі поступка, поблажливість чи потурання. Вияв толерантності також не означає терпимість до соціальної несправедливості, відмову від своїх переконань або поступки чужим переконанням, а також нав’язування своїх переконань іншим людям.

ü Вправа «Межі схожості»

Вправа дозволяє виявити спільні риси та якості, що є в людей, якими б різними вони не здавалися спочатку.

— Поміркуємо про те, що нас об’єднує в цьому світі.! Для цього слід вибрати собі партнера і сісти поруч із ним, узявши чистий аркуш паперу і ручку. Напишіть заголовок «Наша схожість» та поставте двокрапку. Подивіться уважно на людину, що сидить поруч із вами. Вона не схожа на вас. Інший характер, зріст, маса, колір волосся або очей дуже багато відмінностей. І це природно, адже всі ми різні. Але зараз подумайте про те, що вас об’єднує. Адже спільні риси є. Тільки не можна про це питати партнера. Протягом 2-3 хвилин будемо мовчки працювати, заповнювати аркуш, одночасно думаючи про цю людину і про себе. Намагайтеся написати не тільки про фізичні або біографічні подібності. Вони важливі, але поміркуйте про психологічні характеристики, що можуть вас об’єднувати.

Що це? Ви обидва товариські й добрі? Або мовчазні й зам­

кнуті?

Наприклад: «Ми обидва(і) добрі»; «Ми обидва(і) тактовні»; «Ми обидва(і) приємні в спілкуванні»; «Ми обидва(і) любимо слухати музику» тощо. Після того як закінчите роботу, передайте аркуші один одному для того, щоб погодитися або

заперечити те, що написав партнер. Якщо ви нічого не маєте проти його записів, вони залишаються в переліку. Якщо вас щось не влаштовує, ви просто викреслюєте цей запис, тим самим даючи зрозуміти, що ваш партнер помилився. Після взаємного аналізу можете обговорити результати роботи, особливо якщо є викреслені записи..

3. Методи покращення стосунків

ü Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошиті

Методи покращення стосунків:

1. Не зациклюйтесь на образах.

2. Не нав’язуйте свою думку, обговорюйте проблемні питання.

3. Намагайтеся завжди зрозуміти іншу людину, поставити себе на її місце, зрозуміти її почуття.

4. Не намагайтеся змінити людину — приймайте її такою, яка вона є, з усіма перевагами та недоліками — адже ніхто не досконалий.

5. Не ображайте одне одного, не вживайте образливі слова.

6. Намагайтеся більше спілкуватися, знаходьте спільні інтереси: музика, книги, фільми. Частіше вигадуйте якісь спільні справи, проекти.

7. Пробачайте та просіть вибачення. Не намагайтесь бути завжди правим. Щоб уникнути конфлікту, не бійтесь першими попросити вибачення.

8. Довіряйте одне одному.

Отже, ми з’ясували, що для налагодження стосунків з будь-якою людиною треба намагатися зрозуйіти її, поставити себе на її місце. Але це не так легко. Людина в різних

життєвих ситуаціях може поводитися різно, залежно від певних умов.

Ось, наприклад, учитель на уроці спокійно пояснює матеріал, учні працюють, у класі відбувається плідна співпраця, усі спокійні, зосереджені. І ось ситуація змінюється: хтось починає пустувати. Учитель змінює манеру поведінки — стає

строгим, робить зауваження. Змінилися настрій і вираз обличчя у вчителя, у дітей. А ось на уроці настав момент відпочинку: учитель запропонував пограти в рухливу гру. І знову настрій і поведінка змінюються: усі починають посміхатися, розслабляються.

Структура особистості

У сучасній психології особистість кожної людини розглядається в трьох станах: Дитина, Дорослий, Батько (за Еріком Берном).

♦ Довідка

Ерік Берн (1910-1970 рр.) — американський психолог і психіатр. Відомий, перш за все, як розробник транзакційного аналізу. Розвиваючи ідеї психоаналізу, Берн зо­

середив увагу на «транзакціях» (від англ. Ігапзасііоп — угода), що лежать в основі міжособистісних стосунків. Берн розглядав три стани особистості: Дорослий, Батько й Дитина. Вступаючи в контакт із навколишнім середовищем, людина, на думку Берна, завжди перебуває в одному із цих станів.

Стан «Дитина» — це джерело інтуїції, творчості, спонтанних спонукань і радості.

Стан «Дорослий» необхідний для повсякденного життя.

Людина переробляє інформацію, яку потрібно знати, щоб ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Наприклад, при переході вулиці необхідно швидко провести оцінку ситуації. Людина починає діяти тільки тоді, коли оцінить ступінь безпеки переходу вулиці.

Стан «Батько» здійснює дві основні функції. По-перше, завдяки цьому стану людина може ефективно виконувати роль батька своїх дітей, забезпечуючи тим самим виживання людського роду. По-друге, завдяки «Батькові» багато наших реакцій перетворилися на автоматичні, що допомагає зберегти час і енергію. Люди багато чого роблять тільки тому, що «так прийнято робити». Це звільняє «Дорослого» від необхід­

ності приймати безліч тривіальних рішень, завдяки чому людина може присвятити себе вирішенню більш важливих життєвих проблем, залишаючи буденні питання на розсуд

«Батька». Наприклад, немає необхідності кожен раз оцінювати важливість і необхідність чищення зубів. Два рази на день ми їх чистимо без роздумів, оскільки «так треба».

ü Комунікативна вправа «Дитина — Дорослий— Батько»

Ця вправа для групового психологічного тренінгу, основне завдання якого — продемонструвати учням характерні відмінності позиції «Дитини», «Дорослого» і «Батька».

Учитель готує три стільці. Викликає трьох добровольців. Між ними розподіляє ролі: один — «Дитина», другий — «Дорослий», третій — «Батько». Він пояснює правила:

1) учасники по черзі згадують якусь подію, що сталася з ними нещодавно (значима чи ні — не принципово), і оголошують цей спогад;

2) учитель тим часом стоїть ззаду добровольців, після кожного спогаду він кладе свою руку на плече одного з трійки «Дитина — Дорослий — Батько»;

3) відповідно цей учасник повинен якось прореагувати на почутий спогад, але прореагувати відповідно до своєї ролі;

«Дитина» реагує бурхливо, емоційно, може або заплакати, або заплескати в долоні, може вголос висловити свої бажання чи почуття («я теж так хочу», «я б образився», «ця історія зовсім мене засмутила» тощо);

«Дорослий» реагує спокійно, раціонально, намагається спиратися на факти й робити,логічні висновки («історія повчальна, хоча особисто для мене не представляє великого інтересу», «факт полягає в тому, що наступного разу вона буде обережніше»);

«Батько» реагує іронічною посмішкою або осудливим киванням голови, дає повчальні нотації, використовує приказки («не треба бути таким дурнем», «сім разів відміряй —

один відріж», «усі хлопці однакові»).

Після декількох історій відбувається зміна учасників, вибираються нові добровольці. Якщо вчитель не дуже задоволений грою попередніх «акторів», він дає поради новим добровольцям.

У кінці гри відбувається обговорення:

— Які ще характерні жести й слова існують у кожній із ролей?

— Чи є у когось приклади із життя?

V. ПІДСУМОК РОБОТИ НА ТРЕНІНГУ

ü Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується пригадати, що нового вони дізнались на цьому уроці.

ü «Дерево очікувань»

Учні підходять до свого стікера і залишають або знімають його з «Дерева очікувань» залежно від виправданих (або невиправданих) очікувань. Коментують своє рішення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Домашня практична робота «Складання плану покращення міжособистісних

стосунків».

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Прийом «Бажаю вам...»

Учні по черзі «дарують» побажання своїм однокласникам. Наприклад: «Бажаю вам завжди мати вірних друзів»,

«Бажаю вам доброго настрою» тощо.

УРОК № 19

Поняття конфлікту. Вплив конфліктів

на здоров'я. Види і способи розв'язання

конфліктів

Мета: розглянути поняття «конфлікт», види конфліктів, негативний вплив

конфліктів на здоров'я людини, розвивати навички конструктивного

розв'язання конфліктів, виховувати толерантне ставлення до переко­

нань і поглядів інших людей.

Матеріали та обладнання: роздавальний матеріал.

Поняття: конфлікт, компроміс, ескалація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ü Фронтальна бесіда

— Схарактеризуйте основні стилі спілкування.

— Який стиль спілкування ви вважаєте найпродуктивнішим?

— Як ви вважаєте, які види стосунків найбільш важливі для збереження душевного спокою людини?

— Назвіть основні правила ефективного спілкування.

— Що таке емпатія та толерантність?

ü Перевірка виконання домашньої практичної роботи «Складання плану

покращення міжособистісних стосунків»

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ü Слово вчителя

Епіграфом до нашого уроку є вислів: «Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс».

Конфлікти виникають на всіх рівнях суспільства: ви можете не порозумітися із сусідом по парті, а одна держава може вступити в конфлікт з іншою державою. Місію залагодження міжнародних конфліктів бере на себе ООН — Організація Об’єднаних Націй.

♦ Довідка

ООН — міжнародна організація, створена для підтримки й зміцнення миру й безпеки, розвитку співробітництва між державами.

Переговори є ефективним універсальним засобом урегулювання відносин міждержавами, що застосовується з давніх часів. Важливу роль відіграють переговори в підтриманні і

дружніх стосунків між державами і запобіганні конфліктним ситуаціям та міжнародним спорам. Разом із тим, переговори є дієвим засобом розв’язання вже існуючих конфліктів. По­

яснюється це простотою, гнучкістю і зручністю цього засобу, і що робить його дуже поширеним. Переговори посідають перше і місце в переліку мирних засобів вирішення спорів (ст. 33 Статуту ООН).

ü Фронтальна бесіда

— Як ви розумієте висловлювання «Іноді те що ми бачимо, залежить від кута зору»?

Сьогодні на уроці ми познайомимось з поняттям «конфлікт», розглянемо класифікацію конфліктів та їх вплив на здоров’я людини.

ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття конфлікту

ü Евристична бесіда

— Що ви розумієте під поняттям «конфлікт»?

— Чи можна дати однозначне визначення поняттю «конфлікт»?

ü Розповідь учителя

Конфлікт — це відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть

бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята її точка зору й мета, і заважає пішій стороні робити те ж саме. Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, загрозами,

суперечками, ворожістю тощо. У результаті існує думка, що конфлікт — явище завжди небажане, що його слід негайно розв’язувати, як тільки він виникає. Але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різні точки зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більше число альтернатив або проблем.

Розглянемо структурну модель конфлікту:

Конфліктна ситуація

Інцидент  

Конфлікт

Конфліктна ситуація є основною умовою виникнення конфлікту, що виявляє й чітко визначає дисбаланс інтересів учасників ситуації.

Поштовхом для перетворення ситуації на конфлікт може стати зовнішній чинник або інцидент.

Інцидент — це певна подія або дія, яка різко уразила інтерес однієї зі сторін, що призвело до активної протидії.

Інцидентом можуть бути дії третьої сторони, причому як свідомі, так і не свідомі. Інцидент може відбутися незалежно від бажання учасників, а як наслідок яких-небудь об’єктивних процесів. Психічний стан однієї зі сторін так само може стати

причиною інциденту.

ü Фронтальна робота. Моделювання ситуації

Щоб закріпити модель конфлікту, учні аналізують запропоновану ситуацію.

Між двома працівниками фабрики не склалися стосунки. У приватній розмові один висловився не зовсім коректно щодо свого співрозмовника. Той образився, грюкнув дверима та написав скаргу на першого. Директор фабрики викликам кривдника й примусив його вибачитися. «Інцидент вичерпано»,— заявив керівник задоволено, маючи на увазі, що конфлікт розв’язано. Чи це так?

Завдання для учнів:

1. Зверніться до моделі конфлікту і визначте:

а) що є конфліктом;

б) конфліктною ситуацією;

в) інцидентом.

2. Якими можуть бути наслідки цього конфлікту?

2. Причини виникнення конфліктів

ü Розповідь учителя

Говорити про причини конфліктів досить складно, оскільки конфлікт — закономірне явище міжособистісної взаємодії і породжується самою природою відносин людей

у суспільстві. Однак одні люди більш схильні до конфліктів, ніж інші, і в будь-якій групі вони відіграють роль своєрідного каталізатора конфлікту. Рівень конфліктності людини в психології визначається як «поріг конфліктної реакції».

Поріг конфліктної реакції — це та межа в міжособистісних стосунках, за якою людина йде на конфлікт. Він залежить від індивідуальних особливостей людини: темпераменту (у холериків, зазвичай поріг конфліктної реакції нижчий, ніж у флегматиків, їх легше вивести із себе), від вольових якостей (слабовільна людина менш стримана й одночасно більш обережна), від життєвого досвіду (люди з великим жит­

тєвим досвідом більш упевнені в собі, тому вони менш конфліктні). Конфліктні люди невпевнені в собі, відчувають чиюсь перевагу та прагнуть приховати свою

невпевненість за підвищеною агресивністю. Поріг конфліктної реакції також залежить і від конкретної ситуації: схильність людини до конфліктів збільшується під впливом негативних емоцій (страху, образи, розчарування) і в умовах стресу.

Причинами конфліктів є:

§ відмінність інтересів;

§ відмінність цінностей;

§ відмінності у сприйнятті будь-чого або будь-кого;

§ суперечність потреб;

§ недолік ресурсів;

§ дискримінація.

Як показали дослідження, 80 % конфліктів виникає всупереч бажанню їх учасників.

3. Види конфліктів

ü Розповідь учителя

Види конфліктів:

За числом учасників:

§ парні;

§ локальні;

§ загальні.

За складом:

§ міжособистісні;

§ міжнаціональні;

§ міждержавні;

§ релігійні.

За сферою вияву конфлікту:

§ економічні;

§ ідеологічні;

§ соціально-побутові;

§ родинно-побутові.

За формою вияву:

§ відкриті;

§ приховані.

За наслідками:

§ позитивні, конструктивні — припускають подолання проблеми, уміння йти на

компроміс, подальше спілкування й навіть співпрацю, дають вихід негативним емо­

ціям, допомагають удосконалюватися й використовувати отримані знання й досвід;

§ негативні, деструктивні — пов’язані з порушенням прав людини і

дискримінацією, спричиняють подальшу ескалацію конфлікту, призводять до припинення спілкування, перешкоджають ефективній взаємодії й ухваленню рішень, формують низьку' самооцінку й спричиняють стрес.

♦ Довідка

Слово «компроміс» походить від латинського слова сотрготіззит, що бук­

вально означає згоду або угоду. Тому компроміс можна визначати як взаєморозу­

міння і згоду, яких досягли завдяки взаємним поступкам.

Ескалація — це планомірне нарощування, збільшення та посилення чогось. Існує сталий вираз «ескалація конфлікту».

Залежно від предмета суперечки розрізняють:

§ конфлікти поглядів;

§ конфлікти інтересів.

Конфлікти, спричинені розбіжностями в поглядах, смаках чи уподобаннях людей, називають конфліктами поглядів.

Часто, коли люди мають різну віру, переконання або їм подобаються чи не подобаються певні речі (одяг, музика, футбольна команда), вони ніби спілкуються різними мовами. Те, що для одного добре, може бути поганим для іншого. Те, що одному подобається, в іншого може викликати неприємні відчуття.

Однак розв’язання такого конфлікту не означає, що його учасники мають змінити свою віру, погляди чи переконання. У таких випадках слід пригадати народну мудрість: «Про смаки не сперечаються». Дуже важливо розвинути в собі то­

лерантність уміння визнавати й поважати право іншої людини на власну, відмінну від твоєї, думку і пам’ятати, що толерантність — це пошук того, що об’єднує, а не роз’єднує людей.

Коли конфлікти виникають унаслідок зіткнення інтересів чи бажань людей — це конфлікти інтересів.

Зіткнення інтересів двох осіб або ігнорування однією з них інтересів і потреб іншої — це причини, з яких виникає переважна більшість конфліктів. Якщо люди діють без урахування інтересів інших осіб, то навіть у випадку примирення конфлікт не вичерпується.

ü Анонімне анкетування «Які конфлікти частіше трапляються ваму житті?»

На окремих аркушах паперу без підпису учні самостійно відповідають на поставлене запитання.

Це анкетування допоможе отримати інформацію для наступного уроку, на якому будуть розглядатися конкретні методи розв’язання конфліктів, відпрацьовуватимуться конкретні практичні кроки з розв’язання конфліктів.

Анкетування також допоможе краще зрозуміти потреби та проблеми учнів.

4. Вплив конфліктів на здоров'я

ü «Мозковий штурм»

Конфлікти спричиняють у людей, які сваряться, незадоволення, ворожість, почуття напруженості, образи та багато інших негативних емоцій, що врешті-решт погано відбиваються на здоров’ї.

— Які неприємні відчуття виникають у вас, якщо ви раптом стали учасником конфлікту?

— Які негативні наслідки для здоров’я мають конфліктні ситуації?

Результати «Мозкового штурму» відображаються на

дошці у вигляді Схеми (або схема роздруковується для учнів як роздавальний матеріал).

Орієнтовна схема «Вплив конфліктів на здоров’я»:

Вплив конфліктів на здоров'я

Збільшується частота пульсу

Погіршується частота серця

Виникає головний біль

Підвищується тиск

Може розвинутися виразка шлунка

Погіршується апетит

Виникають розлади сну (безсоння)

5. Способи розв'язання конфліктів

ü Розповідь учителя

Способи розв’язання конфліктів зводяться до п’яти варіантів типу поведінки, які обирає людина при появі перших ознак конфліктної ситуації.

1. Ухилення. Людина, передбачаючи наперед загострення ситуації, прагне уникати дій, що провокують інцидент.

Така роль пасивного спостерігача притаманна особам, які не зацікавлені в змінах, прагнуть уникнути загострення суперечностей.

2. Згладжування. Тип поведінки, що має багато спільного з попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву,

ліквідуються чи завуальовуються суперечності сторін.

3. Примус. Контроль над ситуацією й регулювання її розвитку. При небажаному напрямі розвитку конфлікту особа, яка наділена владою й повноваженнями, втруча­

ється та силовими методами впливає на ситуацію, спрямовує конфлікт у бажане русло.

4. Компроміс. Тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники йдуть на взаємні поступки, частково приймають точку зору іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє, залишаючи його відкритим.

5. Вирішення конфлікту. Найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Сторони детально ознайомлюються з аргументацією як «за», так і «проти», йдуть на взаємні поступки, вузлові питання вирішують колективним ухваленням рішень.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Робота в парах «Взаємоопитування»

Про що ми говорили сьогодні на уроці? Що таке конфлікт?

— Назвіть види конфліктів.

— Який конфлікт називають конструктивним, а який деструктивним?

— Назвіть основні структурні елементи конфлікту.

— Доберіть приклади конфліктних ситуацій, в яких виявлялися б конфлікти різних видів (конструктивні, деструктивні, відкриті, приховані тощо).

По завершенні роботи в парах учитель може викликати кількох учнів. Той, у кого виникли утруднення, вимовляє фразу типу: «У мене викликали утруднення такі запитання: ………………………..

ü Робота з підручником, обговорення ситуативних завдань

Завдання:

1. Розгляньте ситуації, представлені в підручнику, та зробіть висновки щодо проблемних ситуацій.

2. Визначте, які із ситуацій можна вважати конфліктом,а які ні.

ü Рольова гра «Безлюдний острів». Робота в малих групах

Психологічний зміст гри — навчитися відстоювати свою думку і прислухатися до думки інших.

— Уявіть ситуацію, що ви опинилися на безлюдному острові, де немає ніяких ознак цивілізації.

Учням у групах необхідно визначити та записати 10 предметів, які знадобляться їм на цьому острові для існування.На ухвалення рішення дається 5 хвилин. Потрібно подумати та обґрунтувати свій вибір.

— Що було легше, відстоювати свою думку або погоджуватися з іншими?

— Чи вдалося взяти те, що дійсно необхідно, щоб вижити?

— Через що частіше виникали конфлікти (спори)?

— Як ви дійшли спільної думки?

ü Психологічний тест «Чи конфліктна ти людина?»

Учні працюють на роздрукованих картках (роздавальний матеріал до уроку). Відповідають на запитання тесту та самостійно визначають результат.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти прислів’я та цитати долання конфліктів.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Учням пропонується оцінити свій настрій та досягнення на уроці, намалювавши в зошитах один з трьох «смайликів».

УРОК № 20

Конструктивне розв'язання конфліктів.

Запобігання ескалації конфлікту.

Самоконтроль у конфліктних ситуаціях

Мета: розвивати вміння розв'язувати конфлікти, долати негативні наслідки

конфліктів, відпрацьовувати конкретні прийоми самоконтролю в конфліктних ситуаціях, виховувати толерантне ставлення до інших людей.

Матеріали та обладнання: роздавальний матеріал, відеоматеріали.

Поняття: стратегія, конкуренція, співробітництво, ухиляння, пристосування,

компроміс.

Тип уроку: комбінований.

Хід урок

І. ОРГАНІ ЦІННИЙ МОМЕНТ.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ü Фронтальна бесіда

— З якими образами у вас асоціюється слово «конфлікт»?

— Що таке «конфлікт»? конфліктна ситуація?

— Слова «конфлікт» і «насильство» означають для вас одне й те саме чи це різні поняття? Поясніть свою думку.

— Як ви вважаєте, конфлікти завдають шкоди чи корисні?

— Згадайте прислів’я та сталі вирази про те, як поводитись у конфліктній ситуації (наприклад: «Як гукнеться, так і відгукнеться»). Висловте своє ставлення до цих висловлювань.

— Як ви зазвичай намагаєтесь вирішувати конфлікти?

ü Гра-змагання. Робота в групах

Гра-змагання на знання прислів’їв та цитат про конфлікти і шляхи їх подолання.

Кожна група по черзі називає прислів’я або цитату. Вислови не мають повторюватися. Перемагає команда, яка підготувала найбільшу кількість прислів’їв та цитат.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Епіграфом до нашого уроку є вислів польського педагога та громадського діяча Януша Корчака: «Треба розуміти одне одного, поважати, прощати й любити».

♦ Довідка

Януш Корчак (справжнє ім'я Генрик Гольдшміт; 1878 — 1942) — польський педа­

гог, письменник, лікар.

Народився у Варшаві 22 липня 1878 року в інтелігентній родині. Шкільні роки про­

вів у Варшаві, у російській гімназії. У 1898 році Корчак вступив до медичного фа­

культету Варшавського університету. У 1914-1918 роках Корчак жив в Україні, зокрема у Києві, де, крім діяльності військового лікаря, займався облаштуванням

дитячого будинку для польських дітей, а також написав книгу «Як любити дитину».

У 1940 році разом із вихованцями будинку сиріт був переміщений у Варшавське

гетто. Він відхилив усі пропозиції шанувальників свого таланту вивести його з гетто

і сховати від фашистів. Коли в серпні 1942-го прийшов наказ про депортацію будинку сиріт, Корчак пішов разом з 200 дітьми на станцію, звідки їх у товарних вагонах відправили до концтабору. Він відмовився від запропонованої в останню хвилину свободи і вважав за краще залишитися з дітьми, прийнявши з ними смерть у газовій камері.

ü Відеохвилинка. Перегляд випуску дитячого кіножурналу «Єралаш»

До уваги учнів можна запропонувати випуск 106, серія 1, 1994 р. «Битва». Це гротескова історія про те, як конфлікт між двома хлопчиками, що почався через дрібницю, переростає в масштабний бій за участю авіації, флоту та сухопутних військ.

(Або перегляд мультфільму «Конфлікт» (СРСР, 1983 рік), який розповідає про сварку, що спалахнула між сірниками з безглуздого, дріб’язкового приводу та переросла в суцільну бійку і закінчилася вельми плачевно.)

ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

Дата добавления: 2015-11-04