Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методика обстеження уміння виділяти перший та ос­танній звуки у слові.

Тема: «Методичні консультації з питань розвитку мовлен­ня дітей. Аналіз та оцінка відкритих занять з розвитку мов­лення». | Тип: множинний вибір — єдина відповідь. | Усвідомлення дитиною мовлення | Зміст Державного стандарту початкової загальної освіти | Тема: Звуковий аналіз слів. | Оцінювання навчальних досягнень студентів |


Читайте также:
  1. V. МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ КУЛЬТУРНО-ДОСУГОВЫХ ПРОГРАММ
  2. Ароматерапия — эстетическая методика. Чувство меры – признак высокого вкуса.
  3. Глава 8 Методика преподавания или поиграем в математику
  4. Глава 9. Методика изучения географии Республики Татарстан
  5. Гласные звуки
  6. Данная методика направлена на выявление эмоциональных проблем и трудностей взаимоотношений в семье.
  7. Диагноз? Группа диспансерного учета? Методика лечения?

Мета: дослідити вміння дітей середньої групи виділяти перший та останній звуки в слові.

Матеріал: казковий будиночок, тварини, предметні кар­тинки.

Хід досліду: вихователь створює ігрову ситуацію: перед ди­тиною ставиться іграшковий будиночок і вона слухає розповідь: «У цьому будиночку живуть тварини: лисиця, ведмідь, кіт, со­бака, коза, свиня. Біля будиночка тече річка і тому потрапити до нього можна тільки ось по цьому містку. Цей місток чарів­ний. На ньому сидить учений Ворон.

Таблиця 26.

Прізвище, ім'я дитини Перший звук у слові Останній звук у слові Перший звук у слові за картинкою Останній звук у слові за картинкою
Петренко Іван лисиця л(+) ведмідь В(+) я(-)   дь(-) вовк в(-) рак р(+) к(+)   к(+)

Примітка. Якщо дитина правильно виділяє звук у слові, цей звук записують, а в дужках ставлять позначку плюс (+), якщо не виділяє - мінус (-).

- Того, хто підходить до містка, він запитує, який перший (чи останній) звук у його імені. Під тим, хто не знає відповідь, місток провалюється. Підійшли тварини до містка, а ввійти в будиночок не можуть, бо не знають, який у їхньому імені пер­ший звук. Допоможи їм». Наступного разу діти визначають пер­ший та останній звуки в словах — назвах картинок.

Результати досліду заносять до протоколу, який ведеться окремо на кожну дитину (табл. 26).

Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи.

Мета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготов­леності дітей до школи та рівень мовленнєвої активності й сформованості оцінно-контрольних дій (ОКД).

Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують по­слідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну кар­тинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із влас­ного досвіду на тему, запропоновану дослідником.

Результати дослідження заносять до табл. 27.

Таблиця 27.

Ім'я, пріз­вище Активність Якість відповідей ОКД Рівень мовленнєвого розвитку
висока недостатня низька висока недостатня низька наявні відсутні висока недостатня низька
                       

 

У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкретні приклади.

Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опор­ними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: чер­воною — все правильно, синьою є деякі помилки, чорною — багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь розповідь із помилками).

Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою:

де Fokд, F1 -показники сформованості;

тд , т1 - кількість допущених помилок;

п п , п1 - відповідно кількість помічених дитиною помилок.

Результати досліду заносять до табл. 28.

Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності.

Мовленнєва активність: наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосе­реджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповід­но до вказівок педагога; зацікавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відповідати, звертатись із запитан­нями, доповнювати відповіді однолітків, виправляти помилки (Основные показатели готовности детей шестилетнего возраста к школьному обучению / Ред.: Л.A. Венгер, Г.Г. Кравцов. - М.: НИИ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25).

Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова доповнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мовленні, виправити їх.

Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромиться, нервує.

Таблиця 28.

Ім'я, прізвище дитини Оцінна ситуація Кількість помилок F, % Кіль­кість дітей F1, % Кіль­кість дітей
Во Со т п т1 п1
                     

Примітка. Во — взаємооцінка; Со — самооцінка.

Активність нестійка: під час заняття дитина часто відво­лікається, не може зосередитися на запропонованій темі.

Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відпо­відати; не виявляє інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.

Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню.

Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, потребує додаткових запитань.

Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточнювальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мов­ленні допускає багато помилок.

Контрольні дії- це усвідомлене регулювання дитиною мов­леннєвої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помил­кам, їх констатування та виправлення, а також забезпечення відповідності результатів мовленнєвої діяльності запропонова­ному плану (вимогам, зразку, нормам вимови).

Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнє­вої діяльності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відпо­відної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки.

Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва активність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; відсутність граматичних помилок; достатній обсяг слов­ника; уміння самостійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправ­ляти помилки.

Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовлен­нєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя.

Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мов­леннєва активність і якість відповідей; у мовленні багато поми­лок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуатив­не мовлення; відсутні ОКД.


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема: Ознайомлення дітей з твердими і пом'якшеними приголосними.| Тип: множинний вибір — єдина відповідь.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)