Методика художнього читання та розповідання в різних вікових групах

Художньо-мовленнєва діяльність є одним з найулюблені­ших способів самовираження маленької дитини. Вона відбу­вається в організованих формах та просто за ініціативою дітей, поза спеціальних занять. Незважаючи на різноманітність форм прояву художньої, ігрової та пізнавальної активності дошкіль­нят, є те, що об'єднує всі ці прояви, - це словесна творчість. Вона є природною для дітей дошкільного віку, адже дає змогу самовиразитися, самореалізуватися. В сюжетно-рольовій грі словесна творчість виявляє себе через сюжетоскладання, каз­кові, ігрові діалоги, сценарії; в пізнавальній діяльності - через вислови-міркування, вислови-пояснення, вислови-запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уяв­лення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, не­зрозуміле, проблеми, з якими постійно стикається дитина; в образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяль­ності — через акомпанемент дій, їх коментар, словесне малю­вання; у спілкуванні з однолітками і дорослими — через самопрезентацію й фантазування; і, нарешті, через складання за власною ініціативою казок, оповідань, віршів, а також — мовні ігри (дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички тощо). Ініціативна художньо-мовленнєва діяльність базується на досягненнях, знаннях, досвіді дитини, які вона здобула у процесі навчання.

Для виникнення та активізації художніх проявів дітей не­обхідно створити сприятливі умови, занурити її у світ творчості, оточити необхідними художніми матеріалами, урізноманітни­ти її художній, естетичний, емоційно-чуттєвий досвід. Важли­во, щоб дорослі, які оточують дитину, теж виявляли інтерес до художньої діяльності, спрямовували її інтереси та дії.

Центральне місце в організації художньо-мовленнєвої діяльності займає художнє слово, яке виступає стрижнем ху­дожньо-мовленнєвої творчості дітей.

Виховна та художня цінність літературного мистецтва обу­мовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього обра­зу як спресованої типовості узагальнених життєвих явищ, ство­рення художньої моделі реального світу. На важливість заохо­чення дітей до художньої літератури як мистецтва слова вказу­вали педагоги, психологи, психолінгвісти різних часів, підкрес­люючи її неперевершене значення у формуванні світогляду дошкільника, розвитку мислення й уяви, збагачення емоцій­ної сфери, сприйняття дивовижних зразків рідної мови. Клю­човою для усвідомлення необхідності удосконалення змісту й способів роботи з літературним твором (у широкому розумінні цього поняття) є думка, що він акумулює в собі надзвичайні розвивальні й виховні можливості мистецтва, педагогіки і пси­хології, які можуть бути реалізовані лише за умови готовності дитини до його сприйняття, прийняття й активного творчого содіяння з героями твору чи в середовищі, відображеному в ньо­му. Отже, адекватний виховний та розвивальний вплив літера­турного мистецтва стає можливим за умови забезпечення ак­тивного сприйняття твору, максимально повного емоційного переживання й проживання подій, взаємин, почуттів, про які в ньому йдеться, заснованих на його розумінні.

Послуговуючись терміном «літературні твори», ми в жод­ному разі не намагаємося мінімізувати значення й місце творів усної народної творчості в освітній роботі з дошкільниками. Фольклор є живодайним джерелом розвитку художньої літера­тури, а фольклорні твори супроводжують життя дитини від са­мого народження. Казка як класичний зразок фольклору з ог­ляду на її яскраве, романтичне зображення казкового світу, іде­алізацію позитивних героїв, захоплює й одночасно повчає дітей основним законам соціуму. Колоритна, яскрава мова казок вик­ликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Повною мірою особливості українського фольклору проявляються й у малих формах: прислів'ях, приказках, загадках, гуморі. Прості й не­величкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, ши­роким використанням мовних виразних засобів. Усе в них еко­номно, доцільно, кожне слово на своєму місці. Художня форма загадок, пустобайок, колисанок, забавлянок, жартів, ігор з тек­стами, скоромовок поєднується з глибокою узагальнюючою дум­кою, що дозволяє використовувати ці твори як важливий засіб виховання мовленнєвої культури дошкільників.

Провідною формою роботи з художньою літературою є різно­манітні за організацією фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні форми роботи, які чередуються рівномір­но впродовж тижня, місяця, кварталу.

Наводимо орієнтовний перелік видів і типів занять з художньо-мовленнєвої діяльності, які проводять у всіх вікових гру­пах ДНЗ (див. табл. 24).

Таблиця 24

Дата добавления: 2015-11-04