Матері Божій грушівській

У кожної людини на небесах є Мати,

Яка усіх нас любить і поміч подає.

Це – Матінка Пречиста, вона надія наша,

Вона нас у молитвах до Господа веде.

Підносимо ми руки і зі слізьми благаєм:

„Почуй нас, о Маріє, і поміч нам зішли.

Дай втіху і розраду, о Мати Всеблагая,

І під покров небесний своїх дітей прийми“.

Над хмарами стоїш Ти, Свята, у Божій Славі,

Пречудная Леліє, Зірниця в небесах.

А серце Твоє чисте і повне милосердя

Хай квітне, як троянда, у наших молитвах.

О пресвята Царице! З’явися тут, між нами,

Благослови, Маріє, і від гріха спаси.

Ми наші вірні душі Богу й Тобі вручаєм.

Врятуй нам Україну й до неба заведи!

СОНАТА

Зацвіла під вікном

Сніжно-біла черешня

І вихитує вітами ніжний танець.

Це Тобі, найрідніша,

Дарунок принесла

Це весна, це чудове життя, що іде.

Розквітають луги,

Зеленіють діброви…

Повертаюсь я знову на мамин поріг

І несу серця спів,

Перли слів і любові

І мелодію сонця складаю до ніг.

Рідна Мамо моя!

Це весняна соната

Лиш для Тебе у світі цілому звучить

За життя, що змогла Ти мені дарувати

Буду вдячна Тобі кожну мить.

* * *

Прилетіла ластівочка

Під твоє віконце –

Це весна вітає з святом

І дарує сонце,

Щоб моя матуся мила

Усміхалась щиро

І її добре серденько

Враз повеселіло.

Помолюсь я тихо Богу за тебе, рідненька.

Це від нього дар великий –

Найдорожча ненька.

ТОБІ, ЛЮБА МАМО!

Проліски білі,

Фіалки малі,

Троянди розкішні –

Усе на землі

Дарує тобі чарівниця весна,

Мамо, лелійко моя!

Сни кольорові,

Роси барвінкові,

Зоряні ночі,
Засіяні очі

Дарує тобі неповторне життя,

Мамо, веселко моя!

Спів соловейка у тихому гаю,

Мрію свою заповітну, що маю,

Віршів рядки ці

Присвячую я

Тобі, люба мамо,

Голубко моя!

КАЛИНА

Цвіте калина, аж в долині ясно,

І соловейко там щебече дзвінко,

Немов дівчина, заквітчалась рясно,

Мов одягла віночок українка.

Вже ягідки – червоні намистинки

Між листям пломеніють, виглядають.

Вони, мов крові козацької краплинки,

До єдності і волі закликають.

РАНОК МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ

Вже ранок барвистий постукав в вікно

І кличе в смарагдові далі.

В блакитну глибінь лине серце моє.

Все рідне мені, де не гляну!

Я вмиюсь росою, вклонюся землі,

Що сили дає мені змалку,

Землі яснолицій, батьківській святій –

Її не любить я не можу.

О земле вкраїнська! Колиско моя!

Тобою живу і втішаюсь.

Хай пісня велична і мова жива

Лунає від краю до краю.

Хай вільно живе Батьківщина моя,

Красою й людьми незрівнянна.

І сонце промінням своїм зігріва

Мою Україну кохану!

Дата добавления: 2015-10-28