За об’ЄднаннЯ

Вірні християни,

Сестри і брати,

Об’єднаймось нині

На усі віки

Об’єднаймось разом

У паству одну,

Щоб разом служити

Ісусу Христу

Бо церкви Господні

Усі на землі,

Де молимось Богу

Господові всі

Та й Діва Марія

У всіх нас одна,

Яка захищає

Покровом щодня

Об’єднаймось і любімся,

Як Христос сказав,

Бо за нас він, безневинний,

На хресті страждав.

Об’єднаймось, християни,

Об’єднаймось назавжди,

Господь й Бог один на світі –

Й кому поклоняємось ми.

СумнІ вІршІ

Мамі Анні

Чорний ворон, чорний ворон

Над селом літає

Над хатою, де моя,

Мати умирає.

Він літає, він кружляє

І жалібно кряче,

І немов мені говорить:

Кріпися, одначе.

Ой, кріпися, чоловіче,

Ти цієї днини,

Бо вже більше не побачиш

Рідної людини.

Бо лежить вона у комі

Уже другу днину.

Ще хоч раз би подивилась

На рідну дитину

І сказала б хоч словечко,

На яке чекаю,

Бо у сумі великому

Сльози витираю.

І дивлюся я на маму,

Яка умирає.

Тяжко дихає вона,

Бо життя кінчає.

Коло неї я стою.

На неї дивлюся,

За відхід її душі

До Бога молюся.

Чорний ворон, чорний ворон

Над домом кружляє,

Де моя рідненька мати

В ліжку умирає.

* * *

Сум великий у родині

І у нашій хаті,

Бо доводиться нам нині

Померлу ховати.

Плачуть діти, гірко плачуть,

Сльози проливають,

Бо рідненьку матусеньку

До труни вкладають.

Плачуть діти, гірко плачуть,

Плаче вся родина,

Бо небіжка ціле життя

Тяженько робила.

І не раз, може, її

Сльозонька обмила,

Хоч здоров’я не було

Вона все робила.

Серед хати у труні

Мама спочиває

І в натружених руках

Свічечку тримає.

Труну внуки обступили,

Яких є немало,

Вони плачуть і голосять

За своєю бабов.

Бо усе земне життя

Вона їх любила

І кожному чим могла,

Кожен день годила.

Всі сусіди і родина

Прийшли проводжати,

Щиро богу помолитись,

Шану й честь віддати.

Бо настала та година,

Доки мала жити,

А тепер прийшла пора

Життя закінчити.

Син і донька гірко плачуть

Мамо вже за вами,

Бо з сьогоднішнього дня

Стали сиротами.

* * *

Стоїть верба над річкою,

Гілля опустивши

Під вербою сидить хлопець,

Голову схиливши.

Сидить один у журбі

І гадку гадає,

Бо остався сиротою –

Нікого немає.

Похоронив вчора маму,

Яка слабувала.

Може, ще б жила на світі,

Та грошей не мала.

Бо пенсія дуже мала –

Неможливо жити,

Не то що собі ліки

Дорогі купити.

Вже й корову спекулянтам

За безцінь продали,

Бо життя рідній матусі

У ці дні спасали.

Все, що ліпше було в хаті,

Хвороба забрала,

Відступити не хотіла,

А все насідала.

І от мами вже немає,

Що сина любила.

Що доброти і чесності

Все його учила.

* * *

Схаменіться, люди добрі,

Кайтеся в гріхах щодня,

Бо коли, ніхто не знає,

В нас закінчиться життя.

А життя земне не вічне,

Скоро пролетять роки.

Не встиг навіть і пожити,

Треба в інші йти світи.

У земних своїх турботах

Забуваєм геть про все,

Що Бог й Божий храм на світі,

Де Пречиста нас зове,

Щоб покаялась людина,

В церкву пресвяту прийшла,

Щиро Богу помолилась

Й каяття своє знайшла.

У гріхах ми потопаєм.

Порятуймось, люди всі,

А спасіння, пам’ятаймо, –

В святій вірі і Христі.

Він спасе Тебе, людино,

Ти на Нього покладись

І прийди у храм в молитві,

Щиро Богу покорись.

* * *

Коло хати у садочку

Соловей співає.

Мати доньку в Італію

Вранці проводжає.

Вийшла рано мати з хати

Поблагословила.

А дочка все обнімає

Дві доньки і сина.

Обнялися – стоять, плачуть,

Не мож розірвати,

Бо діточки ще маленькі –

Їм потрібна мати.

Цілий тиждень по селі

З мамою ходили.

Під проценти долари

У людей просили.

Бо роботи для всіх нема –

Що має робити?

Треба малих діточок –

Одягти, кормити.

Вивчилась за вчительку,

Щоб дітей учити.

Тепер мусить в Італії

Багатшим служити.

В Італію мати доньку

Вранці проводжає,

Їй щасливої дороги

В Господа благає.

* * *

О Покрово наша ненько,

О Маріє пресвята,

Ми до тебе прибігаєм

Впродовж нашого життя.

У покорі прибігаєм

У життєві наші дні.

Ти в житті допомагаєш,

Бо ми люди немічні.

Просимо Тебе в молитві,

Щоб нам в горю помогла,

Від біди нас захистила,

Під покров свій узяла.

* * *

О Ісусе, Божий Сину,

Змилуйся над нами,

Ми до Тебе прибігаєм –

Щирі християни.

Прибігаєм у покорі

Ми на Україні,

Просимо Тебе в молитві:

Прости людей нині.

Поможи нам, християнам,

Більше не грішити,

Нашу віру укріпи нам,

Щоб Тобі служити.

Серцем, щоб Тобі служити,

Добрими ділами,

Приходити у покорі

З своїми гріхами.

Научи нас, о Ісусе,

Ближнього любити,

І усе земне життя

Їм добро робити.

Бо ніхто нам не поможе,

Крім Бога живого,

Який завжди усе може –

Звертаймось до Нього.

* * *

Думи мої, думи мої,

Думи невеселі,

Часто летите в село

У мою оселю.

Часто летите до хати,

Де я народився,

Де такий я ще малий

Без батька лишився.

Півтора я року мав,

Як його не стало,

Як його гаряче серце

Битись перестало.

Бідна матінка моя

Тяженько страждала,

Бо лишилася одна,

Ще й двох дітей мала.

І мусила у колгоспі

Тяжко працювати,

В лютий холод і у спеку

Тварин годувати.

А на пенсію пішла –

Далі працювала,

Своїм рідним діточкам

Усе угоджала.

ЩЕДРІВКА

Ой, на річці, на Йордані,

В Ізраїльськім краї,

Там Ісус Христос хрестився –

В воді стояв й молився.

Іван води набирає,

І Ісуса він вітає.

І Ісуса він вітає

Та водою охрищає.

Та водою охрищає –

Тут ся небо відкриває,

Тут ся небо відкриває,

І голос Творця лунає.

І голос Творця лунає,

То він Сина прославляє,

То він Сина прославляє –

Святий Дух йому зсилає.

Святий Дух йому зсилає,

Що, як голуб, прилітає,

Що, як голуб, прилітає –

На Ісуса він сідає.

На Ісуса він сідає

І його благословляє,

І його благословляє –

Вся земля ся звеселяє.

КОЛЯДА

Радість йде по світі

Від хати до хати,

Бо родився нам Спаситель –

Треба го вітати.

Треба го вітати,

Шану й честь віддати –

Про Різдво святе Ісуса

Завжди пам’ятати.

Завжди пам’ятати,

Бога прославляти,

І народжене дитятко

Божим Сином звати.

В місті Вифлеємі

Ісус народився,

Із Пречистої Марії

На світ появився.

Колядуймо нині,

Бога прославляймо,

Про Ісуса і Марію

Завжди пам’ятаймо.

ПОСТАНОВКА

Заходить Миколай, на плечах несе мішок з подарунками.

МИКОЛАЙ:

Слава Богу і Господу Ісусу Христу!

ДІТИ:

Слава навіки!

МИКОЛАЙ:

По світі возив на коні

Подарунки дітворі,

А зараз в Україні я

Подарунки приніс цього дня.

Знімає мішок з плечей і говорить:

Діти любі ви мої,

Вам даю гостинці ці,

Які для вас привіз я щиро –

Нехай для вас це буде диво.

Ану розкажіть мені,

Які молитви знаєте святі

І чи молитесь щодня

До Бога і Господа Христа.

Діти говорять „Отче наш“ і „Богородице Діво“.

МИКОЛАЙ дякує і говорить:

О тепер побачив я,

Що кріпне християнська сім’я

І що заміна підростає

В молитвах Бога вихваляє.

Скажіте, діти ви усі,

Чи слухняні ви в сім’ї,

Чи поважаєте ви рідних.

ДІТИ:

„Поважаємо!“

МИКОЛАЙ:

Чи знаєте ви про те,

Яке свято скоро велике буде?

ДІТИ:

Це Різдво і Коляда

Нашого Господа Христа.

Божим сином він є

Ми пам’ятаємо про те.

МИКОЛАЙ:

Хто може мені

Про Святого Миколая

Гарні розповісти вірші?

Хлопець чи дівчинка розказує вірш про Святого Миколая. Миколай дякує, розв’язує мішок і дає подарунок. І так усім дітям. Діти дякують, і хтось один (або всі) говорить:

Ми дякуєм дуже, Миколаю, Тобі

За гарні подарунки Твої,

І що не забув Ти до нас завітати

І зі святом привітати.

МИКОЛАЙ:

Бувайте здорові всі:

Батьки, діти, вчителі.

Щастя, здоров’я, багатства на всі дні

Бажаю Вам від усієї душі,

Бо треба мені

У всіх побувати в ці дні,

Бо з нетерпінням діти чекають,

Мене виглядають.

Миколай виходить.

ВЕРТЕП

ВЕДУЧИЙ АНГЕЛ:

Веселіться люди добрі

І на Україні,

Бо Цар Божий народився

В ці дні в Вифлеємі.

Появляються три царі.

ПЕРШИЙ:

Подивіться ви, царі,

На небо погляньте:

Нова зірка появилась –

На те всі зважайте.

ДРУГИЙ:

Разом ходімо, царі,

Від свого народу

Зірка хай нас поведе

До Царя світу всього.

ТРЕТІЙ:

Візьмімо дарунки дорогі

Ходімо Царя вітати.

Зірка допоможе нам

Його розшукати.

Прийшли вони до царя Ірода. Цар Ірод сидить, а з двох боків по воїну з мечами і щитами.

ЦАР ІРОД:

Куди, славні царі,

Йдете ви зі сходу,

Що зайшли в наші краї

Від свого народу?

ОДИН З ЦАРІВ:

Зірка ясна нас веде по твоїй країні

Цар великий народився у Юдеї нині.

Йдемо новонародженого Царя привітати,

Несемо йому дарунки, щоб подарувати.

АНГЕЛ:

Ірод дуже налякався

Повідомлення такого:

Цар великий народився

Сильніший за нього.

І собі постановив

Дитятко скарати.

Тільки не знав він того,

Де його шукати.

ЦАР ІРОД:

Тому прошу вас, царі:

Як будете вертати,

Щоб до мене ви зайшли

Про все розказати.

2-й АНГЕЛ:

Зірка царів привела

Й над яслами стала,

Яскраво все освітила –

Ісуса вітала.

В стаєнку вони зайшли,

Богу помолились,

Народженому Царю

Низько поклонились.

Золото-ладан, миро йому дарували

І Бога Творця вони прославляли.

Пастухи теж туди прийшли,

Бо Ангелом сповіщені були.

1-й АНГЕЛ:

Ой, ви славні три царі,

Як будете вертати,

Іншою дорогою ідіть,

Бо Ірод хоче Дитятко скарати.

Коли Ірод зрозумів,

Що царів не буде,

Дуже розлютився він

Й каже своїм слугам:

ЦАР ІРОД:

Вірні воїни мої,

Наказую вам в ці дні,

Щоб ви по Юдеї йшли –

І всі хлопчики до двох років

Знищені були!

2-й АНГЕЛ:

Думав Ірод – підла душа,

що так уб’є Ісуса Христа.

Та Ангел Йосипу сказав,

Щоб з Дитятком і Марією втікав.

Йосип дитятко в Єгипті сховав,

А Ірод дітей всіх у злості скарав.

І плач великий був тоді

По всій Юдейській землі.

СМЕРТЬ ІРОДА:

За гріхи земні тяжкі

Бог віддав тебе мені,

І твоя темна душа

Тебе покине цього дня.

Смерть замахується косою. Ірод падає і вмирає.

1-й АНГЕЛ:

Ангел Йосипу сказав

Щоб додому повертав,

Іродові більш не жити:

Він Христа хотів згубити!

Дата добавления: 2015-10-28