Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні методи врегулювання конфліктів

Суб'єкти політич­них конфліктів | Криза і конфлікт | Типологія політичних конфліктів | Політичний конфлікт як процес | Функції політич­них конфліктів | Війна як форма соціально-політичного конфлікту | Терміни і поняття | Поняття соціально- політичного конфлікту | Міжкласові конфлікти | Міжетнічні конфлікти |


Читайте также:
  1. I. Методические рекомендации курсантам по подготовке к групповому упражнению.
  2. I. Методические рекомендации курсантам по подготовке к групповому упражнению.
  3. I. Методические рекомендации курсантам по подготовке к практическому занятию.
  4. Nbsp;   ІІ. Опис приладів і методика вимірювання
  5. V. Способи подолання конфліктів і вихід з них.
  6. Автобіографія, резюме: основні вимоги до структури тексту цих документів
  7. ВИДИ КОНФЛІКТІВ У ВНЗ

Подолання конфліктів — це, як в дипломатії, мистецтво мо­жливого, коли невдачі пояснюються скоріше складністю си­туації, неможливістю її подолання, ніж неправильними діями. Подолання конфліктів — це мистецтво і наука. Вирішення конфлікту може іти різними шляхами, залежно від масштабів, складу учасників, глибини його розвитку, доктрин. Конфлік-тологія виробила низку методів подолання конфліктів, які до­вели свою дієвість на практиці.

Перший метод — це уникнення конфлікту. Цей метод най­поширеніший, але не завжди ефективний. За ним передбача­ється відхід з Політичної арени того чи іншого діяча; звільнення з роботи за власним бажанням, якщо та чи інша особа не може спрацюватися з керівництвом (адміністрацією) або з колективом; еміграція з країни, в якій подальше пере­бування стає неможливим; ігнорування супротивника, уник­нення зустрічі з ним, відсутність реакції на дії протилежної сторони. Але уникнення конфлікту ще не означає кінцевого його вирішення. Сама суперечність, яка призвела до конфлік­ту, залишається.

Другий метод вирішення конфлікту можна визначити як спосіб відкладення конфлікту. Це означає відхід від політич­ної боротьби взагалі, відхід зі своїх позицій. Цей метод досить таки розповсюджений в практиці політичної боротьби (кон­флікт між політичними партіями та їх лідерами, між гілками влади та тими, хто їх очолює, а також між державами). Але, як і в першому випадку, цей метод не приводить до кінцевого по­долання конфлікту. Сторона, яка здала свої позиції, з подаль­шим накопиченням сил і зміною ситуації на свою користь може поновити свої претензії другій стороні, тобто повернути втраче­не. Ілюструє це твердження Версальський договір 1919 p., гра­біжницький і принизливий для Німеччини і деяких інших кра­їн. Наслідки його відомі — друга світова війна.

Третій метод урегулювання конфлікту — це мирне протибор­ство сторін на основі зближення їх позицій та інтересів через посередника. Роль посередника можуть виконувати слідчі або погоджувальні комісії, а останнім часом у вирішенні конфліктів у деяких крашах беруть участь менеджери з конфліктів.

Завданням посередників є надання допомоги сторонам в конфлікті. Цей метод застосовувався ще в стародавні та се­редні віки і відігравав позитивну роль. Практика застосування цього методу була схвалена Гаагською конвенцією 1907 р. Процедура діяльності погоджувальної комісії регламентована Лігою Націй в 1928 р. і ООН в 1948 p.

Четвертий метод подолання конфлікту — арбітраж. Кон­фліктуючі сторони добровільно передають свої суперечності для розгляду третій стороні, рішення якої є обов'язковим для двох сторін. Арбітри, розглядаючи конфлікт, керуються нор­мами міжнародного права, конституціями конфліктуючих сторін, нормами договорів. Учені та практики-політики вва­жають, що даний метод урегулювання конфлікту може допо­могти розв'язати його на даний момент, проте часом він може поновитися.

П'ятим, найефективнішим методом подолання конфлікту є переговори. Переговори дозволяють дійти згоди, вони відкри­вають шлях до співробітництва конфліктуючих сторін. Цей метод використовувався з часу виникнення конфліктів взага­лі, тобто з виникненням людського суспільства. Однією з найважливіших вимог під час проведення переговорів є від­мова від позиційних торгів. Коли стоять твердо на позиціях, не вникаючи в інтереси один одного, згоди, звичайно, не до­сягають. Той факт, що позиційний торг дуже заважає в пере­говорах, був добре проілюстрований провалом переговорів про загальну заборону на ядерні випробування за часів прези­дентства Кеннеді. В сучасних умовах ми бачимо це саме нав­коло подій на Близькому Сході, в колишній Югославії тощо. Щоб дійти розумного вирішення, необхідно примирити інте­реси, а не позиції. Основна проблема переговорів полягає не в конфліктних позиціях, а в конфліктах між потребами, ба­жаннями, турботами і побоюваннями кожної із сторін. А такі потреби, бажання і є інтересами.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ| КОНФЛІКТОЛОПЧНИЙ ПІДХІД ДО СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)