Образотворче мистецтво.

Утворення української академії мистецтв – за сприяння М.Грушевського (04.12.1917р.). перші академіки: Василь та Федір Кричевські, А.Маневич, О.Мурашко, Г.Нарбут (графік, проекти грошових знаків, поштових марок, державного герба та печатки УНР).

Жовтень 1918 р. – м. Ромни (Сумщина) – перший в Україні пам’ятник Т.Г.Шевченко (автор – І.Кавалеридзе).

Більшовики: підпорядкування мистецтва ідеологічним потребам (зокрема, план монументальної пропаганди: ”Про знесення з майданів та вулиць пам`ятників, збудованих царям та царським посіпакам).

Релігія.

Після Лютневої революції, Російська православна церква відновлює Московський патріархат (скасовано ще Петром І), прагне до контролю над усіма єпархіями колишньої імперії.

На Україні – прагнення до автокефалії. Рух – на чолі з В.Липинським. 1 січня 1919 р. – Директорія проголосила автокефалію Української православної церкви. Але! Це рішення не вдалося реалізувати.

Більшовики: антицерковна політика: „Закон про відокремлення церкви від держави і школи – передача церковного майна і храмів державі, право органів влади закривати церкви.

Нова економічна політика і Україна.

В кінці 1920 р. – на початку 1921 р. в Україні:

- господарська розруха;

- продовження політики „воєнного комунізму”: грудень 1920 р. – 7 всеросійський з`їзд Рад, прийняття плану електрифікації Росії – ГОЕЛРО, найпотужніші електростанції планувалося побудувати в Україні, серед них Дніпрогес;

- політична криза: населення не сприймає політики „воєнного комунізму”, антибільшовицькі партії створюють підпільні організації і повстанські формування (в лютому 1921 р. – 118 значних повстань на Україні). Проти повстанців – регулярні частини Червоної армії. Серед повсталих – загони Н.Махна. на підприємствах – страйки, не тільки з економічними, а й політичними вимогами („Ради без більшовиків”).

Перехід до нової економічної політики (НЕП):

- початок переходу – березень 1921 р., рішення Х з`їзду РКПб про заміну продовольчої розкладки продовольчим податком – на основі цього рішення ВУ ЦВК і РНК УСРР прийняли рішення про запровадження непу в Україні.

Засади Непу:

1. заміна продрозкладки (встановлювався на початку року і не міг протягом цього року змінюватись);
2. відновлення вільної торгівлі;
3. скасовано заборони на приватне підприємництво і торгівлю;
4. дозволено оренду землі і використання найманої праці в сільському господарстві;
5. дозвіл іноземних інвестицій;
6. запровадження госпрозрахунку (главки скасувалися, державні підприємства об`єднувалися в трасти).

Особливості здійснення Непу в Україні.

1. обсяги продподатку були дуже великими (наприклад, в Олександрійській губернії дорівнювали валовому збору зерна). По суті продрозкладка збереглася.
2. окремі особи або групи осіб здобули право засновувати власні фабрики і заводи, торгові заклади. Частина націоналізованих підприємств передавалась в оренду.
3. політичних змін не відбулось:

- приватні власники позбавлені політичних прав;

- однопартійна система – КП(б)У – на правах обласної організації РКП(б) (1925 р. – „укапісти” змушені оголосити про саморозпуск).

- В селах: діють військові заготівельні організації. За невиконання продподатку – штраф або арешт, беруться заручники.

- Селянські виступи. Проти селян – військові з`єднання (приклад, розправа в Холодному Яру на Черкащині, де боротьба велася під самостійницькими гаслами, страчено тисячі повстанців та членів їх сімей.

Голод 1921 – 1922 рр. в Україні.

1921 р. – засуха і неврожаї – Поволжя, Північний Кавказ, південні та степові райони України.

В Україні:

- військові підрозділи перекрили шляхи, що зв`язували північні області з південними. В постраждалі райони навіть родичі не могли завезти продовольство;

- в постраждалих районах тривали хлібозаготівлі. Жодна з голодуючих губерній не була звільнена від податку;

- від голоду загинуло від 1.5 до 2 млн. чоловік;

- лише з другої половини 1922 р. допомогу почала надавати Американська адміністрація допомоги;

- голод був ліквідований лише у 1923 р.

Дата добавления: 2015-09-02