Українська течія суспільно – політичного руху:
- з’явилась після ліквідації автономії Гетьманщини;
- пов’язана з опозиційною діяльністю козацької старшини.
Прояви:
- патріотичний гурток в Новгороді – Сіверському:
o ідеї української самостійності;
o боролися за права української старшини та козацтва;
- 1787 р. – група автономістів – Василь Капніст:
o проект відновлення козацького війська – урядом не прийнято;
o частина старшини за встановлення зв’язків з руським королем. 1791 р. – „місія” Капніста в Берліні: чи підтримає Прусія українське повстання в разі війни з Росією? Але! Пруссько – російська війна не відбулася.
Початок українського національного відродження.
Кінець 18 ст. – козацька старшина одержує права російського дворянства, відмовляється від опозиції самодержавству.
Але! Аж до початку 40-х років 19 ст. – лідерство нащадків козацької старшини в інтелектуальній сфері:
- п. 19 ст. – „Історія Русів” – висвітлення боротьби українців проти польського і московського панування. Поширювалась у рукописах. О.Оглоблин. історик: „Історія Русів” – „Декларація прав української нації... вічна книга України”.
- І.Котляревський „Енеїда”, перша частина – 1798 р., початок нової української літератури, яка ґрунтувалась на живій українській мові. З опублікування першої частини „Енеїди” починається українське національне відродження – розвиток духовної культури, відтворення історії, захист мови. Наслідок – виникнення і розвиток руху за відновлення національної держави.
Масонство в Україні („вільні каменярі”)
Гасло масонів: „Свобода. Рівність. Братство”. К. 18 ст. – масонські ложі в Житомирі, Одесі, Харкові, Полтаві, Львові, Самборі. Центр масонського руху – Київ. Серед українських масонів – ідеї слов’янської федерації і, навіть, державності України.
Відомі ложі: „Любов до істини” – І.Котляревський, закрита особистим указом царя. Але! На її базі в 1821 р. утворилося таємне „Малоросійське товариство” (Василь Лукашевич).
Члени: Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Василь Тарнавський – ідея державної незалежності України, скасування кріпацтва, запровадження європейських форм правління.
Кирило – Мефодіївське братство.
З початку 40-х рр.. 19 ст. місце козацької еліти займають різночинці – вихідці з сімей дворянства, купців, міщан. Селян.
Діє з січня 1846 р. до кінця березня 1847 р.
Склад: 12 осіб:
- можливо Т. Шевченко, за підготовку до повстання проти самодержавства.
- Микола Костомаров – один із засновників, історик; В.Білозерський, вчитель, Микола Гулак, професор Київського університету.
- П.Куліш: „Книга Куліша могли б так само впливати на малоросіян, як і вірші Шевченко, тим більше, що створені для дітей старшого віку” (шеф жандармів).
Програмні документи:
- „Книга буття українського народу”.
- „Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія”.
П рограма:
Створення демократичної федерації рівноправних слов’янських народів, знищення самодержавства, скасування станів і кріпацтва, демократичні права і свободи для громадян, рівність у правах на розвиток національної мови, культури. Освіти всіх слов’янських народів.
Головна мета:
Здобуття державної незалежності України у федерації незалежних слов’янських держав, кожна з яких – штат (або поділяється на кілька штатів). Столиця – Київ.
Діяльність:
Розповсюдження програмних документів, прокламацій („До братів українців”, „До братів - великоросів і поляків”);
Написання наукових праць;
Піклування про розвиток освіти (збирали кошти на відкриття народних шкіл);
Видавали книжки (підручник з історії „Повість про український народ”, збірка поезії Шевченка);
Розкрито за доносом студента Петрова.
Покарання:
- Т.Шевченко – в солдати з забороною писати і малювати;
- М.Гулак – трирічне ув’язнення у Шліссельбурзькій фортеці.
Західноукраїнські землі в кінці 18 – у першій половині 19 ст.
Закарпаття – управлялось з Будапешту Угорщини;
Буковина (1787 р.) – приєднання до Галичини (після 1849 р. їй знову надано право окремої провінції;
Інші українські землі плюс польські, які відійшли до Австрії – „Королівство Галичини і Лодомерії”.
Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ
Господарство Західної України.
Основна галузь – сільське господарство, але практично не застосовуються агротехнічні технології, ручна праця.
Посилення панщини (всупереч закону – 5-6 днів на тиждень).
Обезземелення селян.
Промисловість розвинена слабо.
Селянські виступи.
Форми:
- колективні скарги до адміністративних органів та пов’язані з ними судові процеси;
- потрави панських посівів, порубка лісів, підпалення садиб;
- відмова сплачувати податки, бойкот рекрутських наборів;
Повстання:
Буковина, 1843 – 1844 рр., повстання на чолі з Лук’яном Кобилицею, охопило 22 села, встановлення самоврядування, придушене військами.
Рух опришків
– форма відкритої збройної боротьби, Прикарпаття. Особливий розмах у 1810 – 1825 рр. найвідоміший загін – Мирона Штолюка.
„Холерні бунти”:
Закарпаття. Під їх впливом у 1836 р. було скасовано частину повинностей.
Українське національне відродження. Кінець 18 – п.п. 19 с..
Очолює – греко – католицьке духовенство.
Один із осередків – Перемишль, де сформовано культурно – освітній осередок навколо греко – католицьких єпископів Михайла Левицького та Івана Снігурського.
Входили: Іван Могильницький, Йосип Левицький. Йосип Лозинський. Іван Лаврінський.
Діяльність: розвиток освіти (відкриття шкіл), видання підручників, зокрема, граматики, видання літератури українською мовою.
„Руська трійця”
студенти Львівської греко – католицької семінарії:
- Маркіян Шашкевич,
- Яків Головацький,
- Іван Вагилевич,
Діяльність:
- збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.
- Виступ М.Шашкевича на урочистих зборах семінарії, присвячених дню народження імператора Франца І, українською мовою.
- Вірш М.Шашкевича „Рідна мова”.
- 1834 р. – гурток, на який поширюється назва „Руська трійця”.
- 1837 р. – видання збірки (альманаху) „Русалка Дністрова” у Будапешті, в яку входили народні пісні, думи, перекази, історичні документи, публіцистичні твори. Майже весь наклад арештований і знищений.
Революція 1848 – 1849 рр. у Австрійській імперії та західноукраїнські землі.
1848 – 1849 рр. – революції в Європі (Франція, Італія, Німеччина). Березень 1848 р. – початок революції в Австрійській імперії (повстання у Відні). 15 березня 1848 р. – проголошення конституції. Утворення парламенту, надання свободи слова, друку, зборів.
Аграрна реформа:
Скасування панщини (в Галичині в квітні 1848 р.. на 5 місяців раніше ніж в інших частинах Австрійської імперії) - за грошове відшкодування від держави.
Скасування панщини на Буковині – серпень 1848 р., але селяни мали заплатити 2/3 викупних платежів.
Культурно – освітній рух:
1848 р. – львівські українці надіслали імператору петицію з вимогами перетворень у культурній сфері (запровадження української мови в школах, видання українською мовою законів, вивчення української мови чиновниками, доступ українців до державних установ).
Заснування першої газети українською мовою „Зоря Галицька”, Львів.
Зародження українсько – польського протистояння в Галичині.
Утворено:
| Центральна рада народова (поляки) | Головна руська рада (травень 1848 р.) |
| Мета: Створення Литовсько – Русько – Польської Речі Посполитої Але! Більшість поляків вважають, що галицькі українці – гілка польського народу, українська мова – діалект польської. | Відстоює інтереси українців. Програма: галицькі українці належать до єдиного українського народу; заклик до національного пробудження; боротьба за поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську). |
Але! В Галичині частина ополяченої української шляхти (І.Вагилевич) – створюють власну організацію „Руський собор”.
Мета: створення незалежної Польщі під протекторатом Габсбургів.
Ситуація загострюється. Пропольські сили утворюють власну гвардію.
Про українські – стрільців.
Червень 1848 р. - Слов’янський з’їзд у Празі.
Рішення: про рівноправність української мови, рівність всіх національностей і віросповідань, тощо... Але, органи влади ці рішення ігнорували. Рівність з українцями не хотіли визнавати і польські політики.
10 липня 1848 р. початок роботи австрійського парламенту: 39 українських депутатів (27 селян). Вимоги українців в парламенті: територіально – національний поділ Галичини (на Східну – українську, Західну – польську). Ця вимога задоволена не була.
Революція 1848 р.- 1849 р. значно пожвавила громадсько – культурне життя Галичини.
Жовтень 1848 р. – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти. За його рішеннями:
- засновано „Галицько – руську матицю” – культурно – освітню організацію, завдання якої видання популярних книг для народу.
1848 р. в Коломиї засновано першу в Галичині українську читальню. Засновано Народний дім у Львові.
Революційні події на Буковині та в Закарпатті.
Буковина:
активність українців під час виборів (38 депутатів – 5 українців). Один із делегатів - Лук’ян Кобилиця. Депутати діяли спільно з депутатами з Галичини. Підтримали вимогу виділити території, заселені українцями, в окремий коронний край.
Закарпаття:
Українці не підтримали у 1848 р. угорське національно – визвольне повстання під проводом Кошута (угорці не визнавали національних прав українців).
Лідери українців: Олександр Духнович. Адольф Добрянський.
Ідея автономії Закарпаття й об’єднання в єдине Руське воєводство. Але! Ці плани не були здійснені.
Збройне повстання у Львові.
Осінь 1848 р. – контрреволюція в Австрії, що приводить до повстання у Відні (жовтень), звістка про це доходить до Львова. Сутички між урядовими військами і національною гвардією.
1 листопада – повстання, барикади, Львів в руках повсталих. Але! Повстання придушене.
Березень 1848 р. – розпущено австрійський парламент.
1851 р. – заборонено діяльність Головної руської ради.
Але! Селяни не припинили боротьби – повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Образотворче мистецтво | | | Розвиток культури. |