Богдан Хмельницький

Народився 27 грудня 1595р – в сім’ї дрібного шляхтича на хуторі Суботові на Чигиринщині.

Освіта – в школі при одному з монастирів Києва, в єзуїтському колегіумі у Львові.

Брав участь:

- у битві на Цецорських полях (2 роки турецького полону);

- в морських походах проти Туреччини;

- 1646р – разом з І.Золоторенком брав участь в облозі французьким військом принца Конде м. Дюнкерк;

- 1646-1647рр – обговорює з польським королев Владиславом ІV участь козаків у воєнних діях Польщі проти Туреччині;

- суперечки з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським за маєток у Суботові, які закінчились вигнанням родини Хмельницького та побиттям його сина Юрія;

- готує повстання;

Але восени 1647 року заарештований, тікає з в’язниці в Запоріжжя.

- на Січі (Микитин Рів) польська залога(польський загін та реєстровий полк);

- Хмельницький будує табір на о. Бучки, гирло р. Томаківка;

- 24 січня 1648р – захоплює Січ, козацька рада обирає його гетьманом;

- розсилає універсали до українського народу із закликами вступати до козацького війська;

- налагоджує виробництво пороху, купує зброю тощо;

- веде переговори з Туреччиною та Кримським ханством, укладає угоду з останнім про військову допомогу проти Польщі;

- Польщі відомі наміри Хмельницького, похід на Запоріжжя. Війська очолює: Миколай Потоцький (коронний гетьман Польщі), Мартин Калиновський і Стефан Потоцький.

- Битва на Жовтих Водах – 5-6 травня 1648р.

Поляки – загін Стефана Потоцького, козаки – 8тис козаків, 20тим ординців оточили польський табір, перехід на бік Хмельницького реєстровців, поразка поляків. Хмельницький вирушає до Корсуня, поляки відступають з Черкас до Корсуня, куди підходять водночас з повстанцями, спалюють місто, щоб не дісталось Хмельницькому. Під прикриттям табору відступають на Богуслав, їх переслідують козаки.

16 травня 1648р – Корсунська битва біля урочища Горохова Діброва, перемога козаків, в полон взято коронного гетьмана Потоцького. Богдан Хмельницький збирає війська в Білій Церкві, направляє полковника Максима Кривоноса визволяти Правобережжя.

До кінця липня 1648р – визволено Лівобережжя, до кінця серпня – Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам’янця), воєводства на Правобережжі, східні і південні райони Волинського воєводства.

Вересень 1648р – відновлення воєнних дій. Битва під Пилявцями 11-13 вересня 1648р – перемога козаків на чолі з Хмельницьким, похід в Галичину. 26 вересня 1648р – початок облоги Львова, захоплення Високого замку. Викуп. Похід на Замостя, облога міста, яка знята після отримання викупу.

На початку листопада 1648р – Хмельницький починає переговори з польським урядом(не вистачає продуктів, боєприпасів, виснаження війська, епідемія чуми, татари повертаються в Крим). Перемир’я з новообраним королем Яном ІІ Казимиром.

14 листопада 1648р – Хмельницький повертає на схід, однак планував весною 1649р знову зібрати військо, покликати татар і поновити військові дії.

Економіка релігія та соціальні рухи в ХV – XVI століттях

Економіка

Після Люблінської унії польське панство дуже швидко захоплює землі на Україні. Розвиток фільваркового господарства – господарство, що спрямоване на ринок, але засноване на праці кріпаків. Збільшення панщини та зменшення селянських наділів.

Третім Литовським статутом (1588р) – селяни, що проживали на землі феодала ставали кріпаками. Поступове погіршення становища селян призводить до селянських повстань

1490-1492рр – очолюваний Мухою (Буковина, Галичина, Покуття і Молдавія).

Міста з магдебурзьким правом: Сянок (1), Володимир-Волинський (1йУ), Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Кременець, Житомир, Київ, Рівне.

Релігія (після Берестейської унії)

1. Православна церква;
2. Реформація – широкого впливу протестантизм на Україні не мав, але переклади святого письма українською мовою в середині ХVI ст. – Пересопницьке Євангеліє;
3. Католицизм – 1582 календарна реформа, впровадження григоріанського календаря;
4. Уніатська церква – перший митрополит – Михайло Рогоза, 2й – Іпатій Потій;
5. Соціанство – напрямок протестантської церкви.

Лекція № 7

Національно – визвольна війна. Гетьман Іван Виговський.

23 грудня 1648 р. – урочистий в’їзд Хмельницького до Києва.

Зустріч: Єрусалимський патріарх Паїсій, київський митрополит Сильвестр Косов (вітали гетьмана, як „нового Мойсея” – визволителя свого народу від іноземних поневолювачів); студенти КМА (вірші – панегірики).

Лютий 1649 р.: промова Хмельницького, проголошена під час переговорів з королівським посольством – програма розбудови Української держави:

”Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі весь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів. Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи. А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні, а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому війську”. – створення Української держави в етнічних межах.

Весна 1649 р. – відновлення воєнних дій, вздовж лінії кордону, що пролягала р. Случчю.

Польські війська з’єдналися під Старокостянтиновом, звідти – назустріч козацьким військам. Але! Відступають під Збараж. Частина – у збаразькому замку, частина – неподалік будує табір, що не був закінчений до підходу українських і татарських військ (30 червня). Облога Збаража.

27 липня – генеральний наступ козаків (3-годинний бій).

28 липня – повідомлення про те, що з Варшави під Збараж виступає головне польське військо на чолі з королем Яном Казимиром.

Хмельницький таємно відходить від Збаража назустріч королю. Частина козаків продовжує облогу Збаража.

Польські війська підходять до Зборова, вони розтяглися на кілька кілометрів.

15 серпня 1649 р. – початок зборівської битви. Перемога Хмельницького, можливість остаточного розгрому поляків. Але! Кримський хан переходить на сторону Польщі.

18 серпня 1649 р. – Зборівський мирний договір:

- під владою гетьмана: Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства;

- на цих територіях заборонялося розміщувати польські війська, державні посади займали тільки православні;

- реєстр – 40 тисяч козаків;

- учасникам війни – амністія;

- шляхта поверталася у свої володіння, а селяни повинні були виконувати довоєнні повинності;

1650 р. – підготовка Польщі і України до нового етапу війни.

Кінець 1650 р. – сейм схвалює воєнний наступ на Україну. Командувачі польських військ:

- Миколай Потоцький,

- Мартин Калиновський.

10 лютого 1651 р. Відновлення воєнних дій. Захоплене поляками м. Красне (Поділля). Гине полковник Нечай.

28 червня – 10 липня 1651 р. вирішальна битва біля м. Берестечко (Волинь). Найбільша битва національно – визвольної війни за чисельністю учасників. Зрада татар. Ув’язнення Хмельницького ханом. Козаки не мають чіткого плану дій.

Іван Богун проривається з оточення. Основна частина козаків відходить. значні втрати у козаків. Хмельницький на початку липня повертається з полону. Зупиняє просування польських військ під Білою Церквою.

28 вересня 1651 р. – Білоцерківський мирний договір:

- територія, що підпорядковувалася гетьману – Київське воєводство;

- до Брацлавського і Чернігівського воєводств – повернення польської адміністрації;

- шляхта отримувала довоєнні маєтки;

- козацький реєстр – 20 тисяч козаків;

Молдавські походи

Мета Хмельницького: воєнно – політична ізоляція Польщі. Але! Молдавський господар Василь Лупу підтримує польський уряд.

1650 р. – перший молдавський похід Хмельницького спільно з татарами.

Результат:

- захоплення м. Ясси;

- встановлення союзницьких відносин між Україною і Молдавією;

- угода про шлюб Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Роксандою (Розанда);

Але! Після Берестецької битви, Василь Лупу відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України.

1652 р. – новий молдавський похід. Біля молдавських кордонів козаків зустрічає 60-тисячна польська армія. Битва біля гори Батіг (1-2 червня 1652 р.). українські війська очолює Тиміш Хмельницький (передові загони) та Б.Хмельницький. розгром польського війська.

Білоцерківський договір втрачає чинність. Тиміш одружується з Роксандою.

Посилення українсько – молдавського союзу приводить до утворення антиукраїнської коаліції (Польща, Валахія, Трансільванія). Боротьба за молдавський трон. Василь Лупу звертається за допомогою до Богдана Хмельницького.

1653 р. – допомога Василю Лупі (похід Т.Хмельницького). останній підбурює Тиміша до походу на Валахію, де Тиміш зазнає поразки і повертається в Україну. Невдовзі Лупу скинули з трону. Прагнучи надати йому допомогу, гине під Сучавою Тиміш Хмельницький.

Осінь 1653 р. – новий наступ Польщі. З-під Львова до Галича – до Кам’янця – Подільського. Польський табір – під містечком Жванець (на шляху від Кам’янця – Подільського до Хотина). Облога польського табору.

15 грудня 1653 р. – угода між польським королем і татарами:

- татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях.

Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини в кінці 1653 року:

- спустошення України (знелюднення Брацлавщини і Київщини);

- занепад сільського господарства;

- втечі до Московії та Слобожанщини;

- заворушення селян проти гетьманського уряду;

- погіршення міжнародного становища;

- антиукраїнська коаліція (Молдавія, Польща, Валахія, Трансільванія);

- зради кримського хана;

- Польща готується до нового наступу.

Дата добавления: 2015-09-02