Читайте также:
|
Центральна Азія: початок ХІІІ ст. – створення монгольської держави. 1206р. – великим ханом проголошено Тимучина (титул – Чингісхан), який починає завойовницькі війни:
- перші походи в Сибір та Північний Китай
- Середня Азія
- Афганістан, Північний Іран
- Закавказзя
Велику роль у військових успіхах відіграло створення Чингісханом чисельного, добре озброєного, навченого і високо дисциплінованого війська. У китайців було запозичено облогову техніку(баллісти, катапульти тощо), що давало можливість успішно брати міста-фортеці.
Весна 1223р. – 30-тисячне військо монголів вийшло з півдня через Закавказзя у половецькі степи і розгромило одну із орд. Половецькі хани звернулись за допомогою до руських князів.
1223р – на з’їзді князів у Києві було вирішено:
- надати допомогу половцям
- з’єднатися з ними
- виступити назустріч монголам
31 травня 1223р, недалеко від річки Калки об’єднана русько-половецька рать зустрілася з основними силами монголів.
Але! Єдине командування у русичів відсутнє; неузгодженість дій; ворожнеча між
князями, поранено Данила Галицького. Як наслідок – поразка руського війська. „Татаро-монголи ж, захопивши князів, поклали їх під дошки, а самі сіли на дошках обідати і подушили їх”
Виснажившись у битві на Калці, монголи повертаються до Монголії.
Але! У 1235 – рішення про похід монгольських військ на захід для завоювання країн Європи. На чолі війська – хан Батий(Бату)
1237-1238рр – нашестя Батия на Північно-Східну Русь.
1239р – напад на Південно-Західну Русь(власне українські землі):
- весна: розгромлено Переяславське князівство
- осінь: спустошено Чернігово-Сіверщину.
Початок 1240р: передовий загін монголо-татар з’являється під Києвом. В кінці листопада сюди підтягуються основні сили. Оборону Києва очолює воєвода Дмитро. 9 днів кияни відбивали напади монголів. На десятий день монголи вдерлися в місто - боротьба на вулицях. Останній форпост – Десятинна церква, яку ординці почали руйнувати за допомогою стінобитних машин. Частина церкви впала, останні захисники Києва були поховані під її стінами(7 грудня)
Після захоплення Києва – удар по землях Галицько-Волинського князівства.
Взявши великі міста Галицько-Волинського князівства =>на Польщу, Угорщину, Чехію, країни Балканського п-ова. Влітку 1242р доходять до кордонів Північної Італії, до Відня(Австрія) та до кордонів Німеччини.
Але! Війська монголів виснажені. Батий через південноукраїнські степи повертається на схід – до Волги. Держава монголо-татар – Золота Орда, столиця – м. Сарай (на Волзі). Панування монголо-татар: монголо-татарське іго ( сплата данини, збирають баскаки, князі – одержують ярлик на правління).
Так в кінці 1245 – поч.. 1246р. – до ставки Батия їде Данило Галицький: визнав себе васалом Золотої Орди, за що одержав право володіти своєю землею. „О лихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає”
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
| XIVст. | |||
| Галичина | Литва | Закарпаття | Буковина |
| Західна Волинь> до Польщі | ХІІ ст. – Міндовк об’єднує Литву. Через 50 років об’єднує Гедимін, столиця – м. Вільно, „король Литовський і Руський”. 1340р – Любарт Гедимінович здобуває право на Волинь 1345р. – литовський князь Ольгерд: „Вся Русь просто повинна належати литовцям!” 1355-1356рр – підпорядковує Чернігово-Сіверщину, 1361-1362рр – Київ, Київщину, Переяславщину 1362-1363рр – битва з монголами на р. Сині Води(Синюха)>Ольгерд розгромив татар. Для України і Білорусі кінець іга | ХІ-ХІІ ст. захоплює Угорщина | У ХІVст. До Молдови |
Більша частина українських земель>до Литовського князівства. Історики Велике князівство Литовське називають Литовсько-Руською державою:
- підкорення відбувалось переважно мирно
- місцева українська знать обіймає високі адміністративні посади
- на місцях залишилась попередня система управління
- принцип: „Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо.”
- Культура Русі мала значний вплив на литовців
- Державна мова – руська мова
- Поширення православ’я
- Дія „Руської правди”
- адміністративний устрій: Ольгерд поділив українські землі на удільні князівства, в яких посадив правити своїх синів та племінників(1377р)
Кревська унія(1385) – початок утворення Речі Посполитої
Причини укладання:
- наступ Тевтонського ордену
Зміст:
- покатоличення населення Литви
- доручення до польської корони земель Великого князівства Литовського
- одруження литовського князя Ягайла з польською королевою Ядвігою
Але! Укладання унії викликає незадоволення литовських і руських магнатів(великих землевласників), які об’єднуються навколо Вітовта
Вітовт Гедимінович(1392-1430рр)
- прагне ліквідувати Кревську унію, але добився тільки компромісу: зберігав по життєвий титул Великого князя Литовського, але визнавав над собою владу Ягайла
- 1399р – програв битву монголо-татарам на р. Ворскла
- 1410р – разом з Ягайлом очолював союзницьке військо у Грюнвальдській битві(розгромлено Тевтонський орден, німецький наступ на схід зупинено) – Битва народів
- 1430р – мав коронуватися у Луцькому замку, але через конфлікт з Ягайлом коронація не відбулась
- ліквідує удільні князівства. Удільні князі зрівнювались в правах з боярством і шляхтою. Замість князів – великокнязівські намісники(„И по всим городам князь великий Витовт свои старосты посажал.”)
- 1413р: Городельська унія Литви і Польщі – на вищі посади в Литві могли призначитися тільки католики
- воює з ординцями, вихід на береги Чорного моря
По смерті Вітовта(1430р) великим князем литовським проголошено князя Свидригайла Ольгердовича
Свидригайло Ольгердович
Мета: здобуття Великим князівством Литовським незалежності від Польщі.
Спирається на підтримку українських і білоруських православних феодалів.
Але! Така політика викликає незадоволення литовських феодалів-католиків, які за підтримки Польщі проголошують Великим князем литовським князя Вітовта – Сигізмунда. 1432р. Наслідок: прихильники князя Свидригайла відмовились визнати владу Сигізмунда, який відновив унію з Польщею. Літописець: „Князі руські і бояри посадили князя Свидригайла на Велике княжіння Руське.” Фактично Було утворено Українсько-білоруську державу(Київщина, Чернігово-Сіверщина, Волинь, Східне Поділля, Смоленщина, Вітебщина та Полоцька земля).
1432р – привілей: Сигізмунд зрівнює в правах православних феодалів з католиками
1435р – битва під Вількомиром (м. Укмерге, Литва) – війська Свидригайла зазнають поразки від армії Сигізмунда, посиленої польськими загонами. Повстання потерпіло поразку.
Але! Ще близько 100 років представники української аристократії борються з зазіханнями литовських феодалів-католиків:
- 1440р – волинські князі Іван і Олександр Чорторийські організували змову і вбили великого князя Сигізмунда
- на українських землях повстання проти Литви, внаслідок якого відновлюються удільні князівства Київське і Волинське
Київське князівство:
- князь: Олелько Володимирович(1441-1454)
- територія: Київщина, Переяславщина, Брацлавщина, Чернігово-Сіверщина
- політика: зміцнення обороноздатності(поновлено прикордонні замки – Любеч, Остер, Канів, Черкаси тощо
- реставрація київських храмів
З 1455 по 1470р – Семен Олелькович, після смерті якого у 1471р Київське князівство ліквідується.
Волинське князівство:
Князь – Свидригайло. Після його смерті у 1452р ліквідовано Волинське князівство
Протести з боку Руських князів:
- 1481 р: нащадки київських князів(Михайло Олелькович, Федір Бєльський, Іван Гольшанський) змовились усунути від влади великого князя литовського Казимира і проголосити великим князем литовським Михайла Олелькович. Але змову викрито
Остання спроба поновити незалежність українських земель з боку князів – повстання Михайла Глинського(1508р). Зазнало поразки
Чернігово-Сіверська земля
XVст. – зміцнення Московської держави. 1498-1500рр – московсько – литовські війни. Частина українських феодалів підтримує московського царя.
1503р – за мирним договором з Москвою Литва втрачає Чернігово-Сіверщину.
В 30х рр. ХVIст. – ці землі остаточно переходять до Московської держави
Утворення Кримського ханства
Утворене: в середині XV ст.
Започаткував державу Хаджі-Гірей(скористався з міжусобиць в Золотій Орді та вийшов з-під влади золотоординського хана)
Територія:
- більша частина земель Криму
- степові райони Північного Причорномор’я.
Столиця – Бахчисарай(„місто-сад”)
Резиденція хана – Бахчисарайський палац (XVI ст., архітектор Фіоравенті)
| Заняття населення | ||||
| ремесла | торгівля | садівництво | городництво | скотарство |
1475р – Туреччина захоплює частину територій Північного Причорномор’я та Криму. Тут утворюється турецька провінція – Кафський еялет(центр – м. Кафа)
Туреччина: будує у стратегічно важливих місцях свої фортеці(найпотужніші – в гирлах рік:
Неприступна твердиня – Терикон (перекриває шлях до Криму)).
1478р – кримський хан Манглі-Гірей визнає себе васалом Туреччини:
- повинен був брати участь у воєнних походах султана
Напади на Україну
Перший великий похід татар на Україну – 1482р. Спалено Київ пограбовано церкви, у полон потрапило багато людей. Відтоді такі походи відбувались майже щорічно, а іноді 2-3 рази в рік. Ясир – полонені, продавалися в рабство. Один із найбільших ринків рабів – в м. Кафа. Галери-каторги. Яничари – султанська гвардія із хлопчиків – полонених.
Українське суспільство в XV-XVIст.
Родова українська знать – шляхта
| князі | пани | середня шляхта | дрібна шляхта |
- князі: понад 50 князівських родів. Мали значний вплив на рівні місцевого врядування. У їхніх володіннях: княже право з власними податками і судом. Мали власне військо. Один із найвидатніших – князь Василь(Костянтин) Острозький
- пани володіли отчинною землею(спадкове володіння)
- дрібна і середня шляхта – представники військових, які перебували на службі у князів
Православна церква
У XVст.
| Православна церква в Московській державі стає автокефальною(незалежною від Константинополя) | В Україні підпорядковується Константинополю |
Після Кревської унії – утиски православної церкви(сплачує податки, обмежуються богослужіння, Великий князь литовський набуває право призначати вище духовенство)
Міста
| приватновласницькі | з магдебурзьким правом(самоврядні) | |
| магістрат(очолює війт) | ||
| бургомістри(помічники війта) | райці(управителі) | Лавники (засідателі судів) |
Першим магдебурзьке право одержує Володимир-Волинський(1324р)
Ремесла: цехова організація(об’єднання ремісників за фахом)
Партачі – позацехові майстри
Селяни: особисто вільні (похожі) і невільні (непохожі)
Лекція № 5
Утворення Запорізької Січі – Люблінська унія, козацькі повстання XVI ст.
Утворення Запорізької Січі.
1489 р – перша згадка про українських козаків в письменних джерелах. (Козак – вільна озброєна людина).
Причини утворення січі:
- необхідність захисту від татарських нападів;
- поширення панщини, закріпачення селян;
Спочатку козаки мешкали на півдні Київщини (райони Канева,Черкас,Чигирина) та на східному Поділлі. З часом просуваються вглиб степів, особливо приваблювали їх багаті на рибу та дичину місця над Дніпровськими порогами (від гирла р.Самари-сучасний Дніпропетровськ - до острова Хортиця) та Великого Лугу – низинні береги, нижче порогів.
Заняття (промисли (уходи):
- з часом землеробство, скотарство, ремесла, садівництво.
Але! В козацьких господарствах не використовувалась праця кріпаків. Постійна загроза татарських нападів спонукала козаків до створення надійної системи укріплень, основу якої становили січі (від засіка – укріплення з дерев).
1556 р на острові Мала Хортиця князем Дмитром Вишневецьким (Байда Вишневецький) заснована Запорізька Січ (своєрідна столиця запорізьких козаків). Звідси – походи у володіння кримського хана і на турецькі фортеці.
Але! Восени 1557 р була зруйнована військами кримського хана. Відроджується і зводиться в різних місцях (всього відомо 8 сіней):
- на о. Томаківка;
- на о. Базавлук;
- на Микитиному Розі;
- на р.Чортомлик;
- на р.Кам’янка;
- в Олешка (Нова Січ);
Запорізька Січ має ознаки держави:
- контролює значні території степової України („Вольності Війська Запорізького”);
- має власні владні органи.
Січова (Військова) рада – вища влада (право голосу має кожен запорожець). Збирається двічі –тричі на рік. Вирішувала найважливіші питання: війни, миру, надсилала посольства, обирала Кіш – козацький уряд.
- Військова старшина – кошовий отаман (гетьман) – вища військово-адміністративна та судова влада;
- Військовий писар – очолює січову канцелярію;
- Військовий суддя;
- Військовий осавул – помічник гетьмана (має власну символіку – клейноди):
o Булава – ознака влади кошового отамана;
o Бунчук – древко, прикрашене кулькою та кінським волоссям;
o Печатка – символ влади судді;
o Корогви – прапори;
o Каламар – символ військового писаря;
o Литаври – відзнаки довбиша.
Люблінська унія
Причини укладення:
- Загроза Литви з боку Московської держави;
- Прагнення польської шляхти одержати нові землі;
- Українські князі не підтримували ідеї унії (боялися втратити свої привілеї), але частина середньої та дрібної шляхти підтримувала унію, розраховуючи одержати такі самі права, які мала шляхта а Польщі.
Дата укладання 1569 рік.
Зміст:
- Створення речі Посполитої – унії Литви та Польщі;
- Очолює Річ Посполиту виборний король, спільний сейм і сенат;
- Спільна грошова система;
- Міжнародні угоди укладалися від імені Речі Посполитої;
- Литовська і польська шляхта отримувала право на володіння маєтками по всій території РП;
- Ліквідувалися митні кордони;
- Литва зберігала автономний устрій (власний герб, печатку, законодавство, армію, адміністрацію);
- Значна частина українських земель опиняються під владою Польщі.
Наслідки для України:
- Запроваджено польський адміністративно – територіальний устрій (6 воєводств):
o Руське - центр у Львові;
o Белзьке - Белізі;
o Подільське - Кам’янець;
o Волинське - Луцьк;
o Брацлавське - Брацлав;
o Київське – Київ.
- Польська мова – державна;
- Закріпачення селян;
- Просування католицької церкви (єзуїти).
Церковне життя в к. XVI – п. XVII ст..Брестська (Берестейська) церковна унія.
Прихильники: єпископи Бриатій Потій та Кирило Терлецький.
Дата проведення: 1596 р. м. Брест.
Противники: єпископи - Гедеон Балабан, Михайло Копистенський, Костянтин Острозький. Православні зібралися в палаці, де зупинився К.Острозький.
Прихильники унії – у церкві св. Миколая.
Рішення собору – про об’єднання православної та католицької церков (утворення греко – католицької церкви:
- підпорядкування папі римському;
- було визнано окремі католицькі догмати;
- церковні обряди, свята, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу – православні;
- мова богослужіння - церковнослов’янська;
Король Сигізмунд ІІІ – визнає церковну унію;
- греко – католицьке духовенство звільнялося від податків;
- уніатська шляхта могла посідати державні посади. Українська православна церква опинилася поза законом. Розгортання боротьби за відновлення прав православної церкви;
- братства (об’єднання православних навколо церкви):
o дбають про зовнішній порядок у храмі;
o допомагають збіднілим членам братства;
o виступають проти національних і релігійних обмежень українців;
o сприяють розвитку освіти (30 братських шкіл);
- братства мали право ставропігії – право підпорядковуватись безпосередньо патріархові;
- братства підтримували запорожці: у 1616 р. до Київського братства вступив гетьман Петро Сагайдачний з усім Військом Запорізьким. Але! Становище православної церкви складне: православні єпископи переходять в уніатство і після смерті митрополита київського, польський уряд оголошує православну церкву неіснуючою. У 1620 р за сприяння війська Запорізького вдається відродити православну церковну ієрархію. Висвячення митрополита - Йова Борецького та кількох єпископів.
Після смерті Борецького - митрополит Петро Могила (з 1632р):
- добивається від короля визнання православної церковної ієрархії;
- здійснює реформу церкви: освіта духівництва;
- дбає про розвиток книгодрукування;
- видає „Требник” – вміщує молитви, що читаються при требах (хрещенні, вінчанні, похованні);
- повернення православній церкві майна та земель;
- реставрація церков (Софіївський собор, Десятинна церква, церква Спаса на Берестові...);
- дбає про розвиток освіти (Києво – Могилянська академія).
Перші козацькі повстання в Україні.
Причини: національні, релігійні, соціальні утиски українського народу.
Характер: національно-визвольний.
Головна рушійна сила: козацтво.
Молдавський похід Івана Підкови.
1577 р. До Івана Підкови прибуває посольство з Молдови з пропозицією посісти трон у Яссах. 29 листопада 1577 р запоріжці вступають в Ясси. Підкова стає молдавським господарем. Але! Для утвердження на молдавському троні необхідна була згода турецького султана. Підкова відряджає в Константинополь велике посольство. Уряди Речі Посполитої та Туреччини не підтримали Підкову в його боротьбі з іншими претендентами на трон. Підкова залишає Молдову. В Україні його арештували і у 1578 р стратили у Львові.
Реєстрове козацтво.
Мета створення: залучення запорожців до державної служби та встановлення контролю над ними, щоб обмежити вплив козаків на українське суспільство та уникнути загострення відносин з Туреччиною та Кримським ханством.
1578 р – козацька реформа Стефана Баторія:
- 600 козаків наймались на службу і вносилися до спеціального списку – реєстру;
- привілеї реєстровців: право землеволодіння, право власної військової та судової влади. Реєстровцям передавалось м.Трахтимирів (поблизу Канева) з монастирем (тут розташовували арсенал та шпиталь для скалічених та хворих козаків):
- реєстровці одержали: королівський прапор, литаври. Король затвердив їх герб (козак з мушкетом і шаблею);
- звільнялися від державних податків і повинностей, крім військової.
Повстання Кшиштофа Косинського 1591 – 1593 рр.
Привід: суперечка за землю між Кшиштофом Косинським та представниками родини Острозьких.
Події: займає Білогородку, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав, Канів, Черкаси, Богуслав. Корсунь.
1593 р: битва біля містечка П’ятка (Житомирщина) між військом князя Острозького і Косинського. Поразка Косинського, козаки повертаються на Запоріжжя.
Травень 1593р: новий наступ Косинського. Вбитий під Черкасами. Козаки підійшли аж до Києва та взяли його в облогу. Лише звістка про зруйнування татарами Січі змусила їх повернутись на Січ.
Результат: масове покозачення населення (запровадження козацького устрою).
Повстання під приводом Северина Наливайка.
Напередодні повстання: загострення відносин між Туреччиною і Річчю Посполитою.
1593 р – розпочалася війна між Туреччино і Австрією, а в 1594 р очікувався похід татарських загонів на з’єднання з турецькою армією. Польський уряд не мав можливості захистити кордони України – було оголошено мобілізацію добровольців. Так виникає загін у 2.5 тисячі добровольців на чолі з Северином Наливайком.
1594-1595 рр. щоб запобігти новим татарським наступам, С.Наливайко здійснює кілька походів до Молдавії. Але! Цими походами користується Польща, на престол Молдавії ставиться їх ставленик, козацькі походи заборонені. Козаки повстають!
1595 р – повстання охоплює Брацлавщину, Волинь.
1596 р – поширюється на більшу частину України та Білорусь.
Повсталі:
- загони Наливайка;
- загони Шаули;
- загони Лободи.
Прагнення повсталих: створення в Україні окремої території, де б уся влада належала козакам.
Каральну експедицію очолює корінний гетьман Станіслав Жолкевський. Його метою було посварити козацьких ватажків і розбити їх загони поодинці. Але козацькі загони об’єдналися.
23 березня 1596 р – битва біля урочища Гострий Камінь (Київщина). Після битви козаки відходять на схід. В урочищі Солониця вони споруджують табір.
25 травня 1596 р – початок облоги табору, яка триває 2 тижні. Лобода мав таємні відносини з поляками. Наливайка та Шаулу видали полякам. Оборона закінчилась розправою над повстанцями. Северина Наливайка страчено у Варшаві.
1596 р – Сигізмунд ІІІ наказав всіх козаків нереєстровців оголосити поза законом. Але, ліквідувати козацтво не вдається, воно перетворюється на велику суспільну силу.
Культура України у XIV – XVI ст..
Освіта: центри освіти - монастирі та церкви; Вищу освіту українці здобувають в європейських університетах, зокрема у Празькому (1347р) та Краківському (1394р).
Юрій Котермак (Юрій із Дрогобича) здобув у Краківському університеті ступінь бакалавра і магістра. Ректор Болонського університету. Автор книги „Прогностик” – праця з астрономії. В кінці XVст. - професор медицини Краківського університету.
Початок українського книгодрукування.
Український першодрукар – Швайпольт Фіоль (друкує у Кракові перші книжки кирилицею).
Архітектура.
У західній Україні XIV – XVI ст. поява замків:
- Мукачівський;
- Одеський;
- Острозький;
- Луцький;
- Кам’янець - Подільський;
- Бучацький (Тернопільщина).
Військова тактика козаків.
- Ніколи не мали сильної кінноти. Найкраща в Європі піхота.
- Тактика: 3 шеренги
- Першими почали рити окопи.
- „Галас” – військова тактика, за якої козаки під час бою
змішувалися з ворожим військами.
- Навчились використовувати „табір” – бойовий порядок,
що застосовувався на марші, в обороні та наступі.
- Розвинена розвідка (сторожова служба та дозори).
- Легкі гармати („гуляй-город”).
- Флот – човен „чайка”.
.
Лекція № 6
Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний. Козацьке повстання першої чверті XVII ст. Початок національно – визвольної війни.
Кінець XVI ст. – козаки розгортають наступ на володіння Туреччини та Кримського ханства, прагнуть перенести воєнні дії на їх територію.
Перша чверть XVIІ ст. – морські походи козаків („Героїчна доба українського козацтва):
- 1606 р.– удар по з турецьких фортецях: Акерман. Кілія, Варна. Султан наказує перетнути Дніпро ланцюгом з брамою посеред річки, на яку націлено гармати.
- 1608 р. – запорожці здобули Перекоп, невдовзі – Ізмаїл, Кілію, Акерман.
- 1616 р. – козаки здобули Кафу.
Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний.
Народився: між 1577 р. – 1578 р. в с.Кульчиці (Львівщина) в сім’Ї дрібного шляхтича.
Навчався: в Острозькій академії та Львівській братській школі.
На Запоріжжі: з кінця 16 ст., брав участь в морських походах, а згодом очолював їх.
Початок гетьманування: 1605 – 1610 рр. Гетьманом обирався кілька разів.
Діяльність: очевидець писав:” Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім”.
- добивався збільшення реєстру;
- проводив військову реформу (створено дисципліновану козацьку армію, кожен козак озброєний вогнепальною зброєю, артилерія);
- збільшено козацький флот (кількість чайок – кілька сотень);
- зміцнити козацтво, зберігаючи зовнішню лояльність до польського короля;
- запорізьке військо у 1617 р. увійшло до Європейської ліги боротьби проти Порті
- продовжує морські походи;
- брав участь у війні Польщі з Московською державою (1618 р., 20-тисячне козацьке військо під Москвою). Участь козаків змусила Москву укласти мирну угоду в с. Деуліно (перемир’я на 14.5 років. Смоленщина і Чернігово–Сіверщина поверталися Речі Посполитій);
- підтримка православної церкви.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 143 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Святослав. | | | Цецорська битва. |