Святослав.

Пропав безвісти.

Ярослав (Новгород).

Виступає проти Святополка, займає київський престол (1019-1054 рр.)

Мстислав.

1023-1025 рр. виступає проти Ярослава. Утворення дуумвірату (спільного правління):

- територія Київської Русі поділена по Дніпру:

на правобережній – Ярослав;

на лівобережній (Чернігів) – Мстислав;

- спільний похід на захід і відвоювання від Польщі Червенських міст. Закладання міста Юріїв;

- смерть Мстислава (1036 р) – Ярослав об’єднує під своєю владою обидві частини Русі.

Правління Ярослава.

- найвищий розквіт Київської Русі;

- остаточно встановлені кордони;

- 1036 р. остаточна перемога над печенігами під Києвом (на честь цієї події на цьому місці збудовано Софійський собор);

- 1034 р. похід на Візантію. Похід невдалий. Але скоро з Візантією встановлено дружні взаємини;

- зміцнення держави:

а) розбудова Києва (взірець – Константинополь). Золоті ворота, Софійський собор.

Київ – окраса сходу, суперник Константинополя;

б) розвиток культури („до книжок виявляв завзяття”). Створено скрипторії – майстерні по переписуванню книг. У 1037-1039 рр створено в Києві перший літописний звід. Бібліотека Ярослава Мудрого. Утворення шкіл (осередки церкви та монастирі);

в) зміцнення християнства: засновано київську митрополію, що підпорядковувалась константинопольському патріарху. 1051 р – обрання першого митрополита з русичів – Іларіона!

У 1051 р – заснування св. Антонієм Печерським Києво - Печерської лаври;

г) впорядкування законів. „Руська правда” – перший писаний збірник руських законів;

д) зовнішня політика. Міждинастичні шлюби (Ярослав Мудрий – тесть Європи). Ярослав одружений з дочкою шведського короля Інгігердою. Сестри – за польським королем та візантійським царевичем.

Три дочки – за норвезьким, французьким (Анна) та угорським королями.

Сини: Ізяслав – одружений з сестрою польського короля, Всеволод – з дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха).

Заповіт Ярослава Мудрого.

Щоб уберегти синів від князівських усобиць ввів новий принцип престолонаслідування, що засновувався на старшинстві:

Ізяслав, старший син – Київ

Святослав – Чернігівщина,

Всеволод – Переяславщина,

Ігор – Володимир-Волинський,

В’ячеслав – Смоленськ.

Щойно звільнявся престол у котрійсь із земель, як відбувалось пересування братів на щабель вище і ближче до Києва. Головний – старший із братів.

Кілька років старші із братів правили мирно (тріумвірат – спів правління Ізяслава, Святослава і Всеволода). У 1061 р. – розгромили орду кочівників торків, що з’явились на кордонах Русі. Але! До кордонів Русі наближаються нові вороги – половці. 1068 р., р. Альта – військо трьох Ярославичів розгромлено половцями. Князі рятуються втечею. Всеволод побоявся залишатися в Переяславі і тікає в Київ. Безпорадність князів приводить до повстання 1068 р. в Києві. Ізяслав тікає з Києва. В Києві – 7 місяців править Всеслав Полоцький (кияни визволили його із в’язниці).

1069 р. – похід Ізяслава на Київ (допомога польського короля Болеслава ІІ). Повернення Ізяслава.

1073 р. – конфлікт між Ярославичами. Святослав і Всеволод виганяють Ізяслава з Києва.

Правління Святослава (1073-1076 рр.) і Всеволода

- Святослав виділив кошти для будівництва Успенського собору в Києво-Печерській лаврі (власноруч закладав першу цеглу в підмурки);

- Святослав помирає під час видалення пухлини з шиї;

- великим князем стає Всеволод;

- 1078 р. – нове царювання Ізяслава. Позбавляє Святославичів усіх володінь. Міжусобна війна, в якій гине Ізяслав.;

- 1078 р. – київським князем стає Всеволод (до 1093 р). Військовими справами під час його правління керує його син – Володимир Мономах;

- після смерті Всеволода, київський трон посідає старший з Ярославичів – Святополк Ізяславич, а Володимир Мономах перебирається в Переяслав, де князює 20 років у постійних походах на половців. Але! Боротьба з половцями вимагала згуртованості. Тому Володимир Мономах ініціює організацію у 1097 р. з’їзду князів у Любичі. В літописі сказано: „Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що між нами вона донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчизну свою”. Схвалено принципи князівської отчизни – князі одержували землі у спадок від батьків (Київ – отчиза нащадків Ізяслава, Переяслав – Всеволодовичам...). Але! Міжусобиці продовжуються.

- 1113 р. – смерть київського князя Святополка Ізяславовича. Повстання в Києві. Запрошення в Київ Володимира Мономаха.

Володимир Мономах (1113-1126 рр.)

- зміцнення великокнязівської влади;

- вдосконалення законодавства: „Устави” – доповнення до „Руської правди”, за якими обмежувалися дії лихварів та землевласників, а покращувалося становище городян та селян;

- заохочувалась торгівля;

- розбудова Києва. Побудовано перший міст через Дніпро;

- зовнішня політика (династичні шлюби);

- вдалі походи проти половців.

Роздробленість Київської Русі (сер. XII – сер. XIII ст.)

Причини роздробленості:

1. розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми;

2. багатоетнічність Київської Русі;

3. натуральний характер господарства (самозабезпечення);

4. розвиток соціальної боротьби;

5. втрачає значення „Із варяг у греки”;

Але! Київська Русь і в цей час – єдина держава з єдиною територією, спільними законами і єдиною церквою.

Феодальна роздробленість – це децентралізація держави, колективний сюзеренітет (верховенство).

Київське князівство.

- 1146 р. по 1240 р. в Києві було 24 князі;

- 1169 р. – Києвом оволодів володимиро – суздальський князь Андрій Боголюбський і страшенно опустошив його: „не було милосердя нікому нізвідки. Церкви горіли, християн убивали, інших брали в полон”.

- 1203 р.: Києвом заволодів галицько-волинський князь Роман Мстиславович.

- Після смерті Романа боротьба за Київ почалась з новою силою.

- Київське князівство поділене на уділи.

Чернігово-Сіверщина:

- Друга половина XI ст. – відокремлення в окреме князівство Чернігівської землі;

- Чернігів – друге за значенням і величиною після Києва місто (вперше згадується в літописах під 907 р);

- Одним із відомих Чернігово - Сіверських князів був Ігор Святославович. У 1185 р. він здійснив похід на половців („Слово о полку Ігоревім”).

Південно – Західна Русь – Україна. Данило Галицький.

- роздроблення Київської Русі прискорило етнічні процеси на території цієї держави;

- У 1187 р. вперше в Київському літописі згадується назва „Україна”. Наступні згадки цієї назви – в 1189, 1213, 1279, 1285 роках. З кінця XII ст. назва „Україна” поступово почала поширюватись на Подніпров’я, Побужжя, Причорномор’я, Подністров’я, Приазов’я та Прикарпаття: саме тут в цей час формувалась українська народність. На цих територіях розвинулась державотворність української народності: окрім земель-князівств Подніпров’я (Київського, Переяславського, Чернігівського, Сіверського) утворилась велика українська держава – Галицько-Волинське князівство, що стало європейським королівством.

Галицько – Волинська держава. Культура Київської Русі

Вдале розташування:

1. родючі орні землі, м’який клімат, численні річки, лісові масиви;
2. поклади болотної залізної руди і гончарної глини;
3. Прикарпаття – соляні промисли;
4. важливі торговельні шляхи:
• з Русі в країни Центральної Європи;
• від Балтійського моря до Чорного (Вісла – Західний Буг – Дністер) з’єднував; Скандинавію із Константинополем;
• велика кількість міст.

Галицька земля:

• відокремлюється від Києва в к. ХІ – на поч. ХІІ ст.
• найбільший розвиток – за Ярослава Осмомисла(1153 – 1187 рр.):

1. підніс міжнародний престиж князівства

2. захищав інтереси у відносинах з іншими державами(фортеці у Карпатах, що обороняли проходи через гори Угорські)

3. похвала князю в „Слову о полку Ігоревім”:

Галицький Осмомисле Ярославе!

Високо сидиш ти

На своїм золотокованім престолі,

Підперши гори Угорські

Своїми залізними військами

Заступивши королеві дорогу,

Зачинивши ворота у Дунай,

Через хмари каміння кидаючи,

Суд по Дунаю радячи.

Але! Галицьке князівство – зразок олігархічного правління(певних місцевих груп) на Русі(великою владою в князівстві користувалися бояри).

Галицько – Волинська держава за Романа Мстиславича

• 1199р – об’єднав Галицьке і Волинське князівство
• вів рішучу боротьбу з боярством і утверджував одноосібну владу(„Не побивши бджіл – не їсти меду”)
• зміцнив західні кордони князівства
• здійснював успішні походи проти половців:

„Кинувся він на поганих, як лев,

Сердитий він був, як рись

І губив їх – як крокодил,

Переходив їх землі – як орел,

А хоробрий був він – як тур..”

• 1203р – Київ відчиняє браму перед Романом. Оскільки Переяславське князівство залежало від Києва, він став володарем майже всієї території України(за винятком Чернігівського князівства)
• Роман – „великий князь”, „царь-самодержець всієї Русі”
• Столиця держави – м. Галич

Але! Втрутився в міжусобну боротьбу за владу в Німеччині, виступив на допомогу володарю Саксонів, і у 1205р по дорозі через Польщу, був атакований поляками і загинув біля м.Замихвоста на Віслі

Після смерті князя Романа

1. бояри змусили його вдову та синів(Данила та Василька покинути Галич)
2. князівство розпадається іде жорстока боротьба за владу – феодальна війна понад 30 років. В боротьбу втручалися Угорщина та Польща
3. з 1219р в Галичині почав правити Мстислав Удатний, що покинув заради цього Новгород. Успішно відбиває напади польських та угорських військ. Перед смертю передає владу угорському королевичу Андрію, що був одружений з його дочкою.

Данило Романович

• спочатку утверджується на Волині, Холм – столиця
• 1238р – зайняв Галич, а в кінці 1239-початок 1240рр – Київ, де залишив свого воєводу Дмитра для захисту міста
• зовнішні вороги:

зі сходу: монголо – татари:

· 1240 – розгромлено Київ

· 1241 – пройшли через Галичину та Волинь, князь відбудовує зруйновані міста і села, закладає м. Львів(1255)

· здійснює поїздку в Золоту Орду для одержання ярлика на князювання

· мав намір об’єднати зусилля західних держав у боротьбі з Ордою(вів переговори з Папою Римським). 1253р – коронований папською короною в м. Дорогочин. Але! Створити анти монгольську коаліцію не вдалося – 1254-1255рр виступ Данила, Василька та Лева Даниловича проти монголів. 1258р – похід монголів на Галицько-Волинську державу – Данило виконує їх вимоги і руйнує укріплення кількох міст

Тевтонський орден:

• 1238р – Данило розгромив хрестоносців під Дорогочином

Угорщина:

• 1245р – Данило розгромив війська угорців біля м. Ярославля (нині – Ярослав) на р.Сян

Зовнішня політика

• Укладання вигідних династичних шлюбів, наприклад, Лев Данилович одружений із дочкою угорського короля.

Внутрішня політика

• Будівництво нових міст
• Сприяння розвитку ремесел та торгівлі
• Заохочення переселенців з інших країн
• Реорганізація війська: важко озброєна кіннота, одягнена у повний лицарський обладунок

Оцінка діяльності у літописі: „Був князь добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і братолюбством він світився

Після смерті Данила Галицького

• На чолі Галицько – Волинської держави – Василько Романович
• Сини Данила одержали:

1. Лев – Галичину зі Львовом і Перемишлем

2. Мстислав – Східну Волинь

3. Шварно – Холмську і Белзьке землі. У 1269р – його землі забирає Лев, об’єднавши всю Галицьку землю

Правління Лева Даниловича(1228/1301) в Галичині

• Не зміг послабити залежність від Орди
• Відвоював у Угорщини частину Закарпаття із Мукачевим

Після смерті Лева – його син Юрій відновив єдність Галицького і Волинського князівства. Розросталися міста і села. З 1303р почала діяти Галицька митрополія. Вів вдалу боротьбу з Ордою. Його правління – „золота доба”.

Після смерті Юрія І – його син Лев ІІ(у Галичині) та Андрій(на Волині). Загинули у 1323р під час битви з монголо-татарами. Їх сестра одружена з мазовецьким князем, їх сина Болеслава, бояри обирають князем(править під іменем Юрій ІІ). У 1340р – його отруєно. Останній галицько-волинський князь.

· Волинь – запрошує на князівство князя Любарта Гедиміновича (Литва)

· Галичина – до влади приходить боярин Дмитро Дедько

!1349р – вторгнення польських військ, захоплення Галичини та Волині(крім Луцької області) – війна між Польщею і Литвою. Тому Галичина – до Польщі, Волинь – до Литви

Соціально-економічний розвиток Київської Русі. Феодальне право Київської Русі

Прошарки:

1. духовенство(утворений в кінці Х ст.)
2. феодали(князі, бояри, дружинники)
3. 3й стан(селяни, купці, ремісники)

„Руська правда”:

· Головне завдання: забезпечити недоторканість феодальної власності

· Зафіксовано юридичну нерівноправність осіб різного соціального стану. Верховний власник землі – князь користувався найбільшими правами. Всі штрафи були диференційованими залежно від соціального стану потерпілих. Особа феодала оцінюється в 16 разів вище, ніж простого селянина – смерда або холопа.

Феодальне землеволодіння:

· земля – належить власнику

· селяни змушені були за користування землею віддавати власникам частину продуктів своєї праці

Селяни
Смерди(особисто вільні) – обслуговували господарство феодала, сплачували натуральні повинності(оброк)	Рядовичі – потрапляли в кабалу за угодою	Закупи – потрапляли в кабалу за борги	Холопи – раби, але використовувались переважно на хатніх роботах.

+Ізгої – особи, що втратили зв’язок із соціальною групою.

Розвиток господарства:

• землеробство і при селищне скотарство – головні галузі
• плуг, рало, соха – основні землеробські знаряддя праці
• знали різні системи землеробства, панівна – трипільна
• ремесла:

1. понад 60 спеціальностей
2. диференціація ремесел(зброярі – мечники і кольчужники)
3. ремесла(центр – міста), але не так диференційовано
4. особливо розвинене залізоробне, ковальське, гончарське ремесла, ювелірне, склоробне, ткацтво, прядіння тощо

• торгівля:

а) внутрішня(залізоробні майстерні поширювали свої вироби в радіусі 10-30 км), в Галицькій землі – сіль; ярмаркова торгівля; гроші: монети, іноземні монети, монети місцевого карбування, срібні злитки, шкурки тварин

б) зовнішня: „із Варяг у греки”(ІХ-ХІІ ст.) – сполучав Чорне і Балтійське моря, Візантію і Скандинавію; по Дністру – на Захід; із Подніпров’я на південний схід до Азовського моря

Вивозили: хутра, мед, віск, шкіру, товари ремісничого в-ва

Привозили: коштовне каміння, прянощі, благородні метали, дорогоцінні тканини

Дуже розвинена торгівля із Візантією

Розвиток культури Київської Русі

Освіта:

• досягла значного розвитку
• були предметом піклування князів:

а) Володимир відкрив у Києві школу для навчання князівських і боярських дітей

б) школи, відкривав Ярослав Мудрий

в) школи „вищі”, для дітей знаті(філософія, риторика, граматика), „нищі” – в основному при монастирях(читання, письмо, церковні співи)

Уже одержували відомості з географії, історії, про тваринний і рослинний світ

г) доказ поширення писемності серед киян – графіті(написи на стінах) у Софійському соборі їх близько 400. тут було виявлено абетку, що вважається однією з найдавніших у східних слов’ян.

д) Ярослав Мудрий: зібрав велику бібліотеку, сам переклав з грецької мови ряд книжок, його син Всеволод знав 5 мов. Освіту одержали дочки Ярослава

+ У Києві було створено при Андріївському монастирі жіночу школу, за підтримки Янки Всеволодівни

Фольклор та література:

• народний епос: билини Київського і Новгородського циклів(Добриня, Ілля Муромець)
• митрополит Іларіон „Слово Іларіона про Закон і Благодать”, Феодосій Печерський – риторичні і полемічні твори
• літописи(„Повість минулих літ”)
• Володимир Мономах: „Повчання дітям”
• „Слово о полку Ігоревім” – про події 1185р, автор невідомий

Архітектура:

• перша християнська храмова споруда – Десятинна церква(багатоярусний хрестово-купольний храм з мозаїчною підлогою, мармуровими різьбленими колонами)
• Софійський собор
• Золоті ворота: народний в’їзд до Києва, споруда складалася з двох ярусів, башт х проїзною брамою і невеликою Благовіщенською церквою
• Успенський собор Печерського монастиря, Видубецький монастир, церква Богородиці Пирогові
• Значні архітектурні споруди були зведені не тільки в Києві, а й в інших містах(Чернігів-Спаський собор)

Живопис:

• Мозаїка та фреска – зразки монументального живопису, використовувалися для оздоблення будинків та церков(фрески Софійського собору, Миколаївського та Золотоверхого)

Знаменита мозаїка „Оранта”, „Непорушна стіна”

• Ікони:

Написані на дерев’яних дошках мінеральними фарбами

• Мініатюра – малюнки, якими ілюструвались рукописні книги

Лекція 4

Дата добавления: 2015-09-02