Тис. до н.е.

доба бронзи (перший штучний метал, суміш міді та олова).

- на Україні знайдено приблизно 10 бронзоливарних майстерень,

- поширюється одомашнений кінь, зростає роль скотарства,

- посилюється товарообмін (численні знахідки скарбів).

Перші знахідки залізних речей на Україні 11-9 ст. до н.е.. Археологи виділяють на Україні ранній залізний вік (з 7 по 4 ст. до н.е.). перші держави – південь.

Кіммерійці:

- Гомер згадує в „Одисеї”,

- Найдавніший народ на Україні, ім’я якого нам відоме за численними джерелами, від греків;

- Давні автори вказують, що Північне Причорномор’я в давнину називалось Кіммерією;

- Панували в Північному Причорномор’ї від кінця 2 тис. до 7 ст. до н.е.;

- Належали до іранської мовної групи;

- Скотарі, поховання супроводжувались зброєю та речами кінської збруї;

- Вироби із заліза (першими);

- Здійснювали військові походи проти Урарту, Асірії, Фрігії. Після розгрому скіфами – осідають біля міста Сінеопа;

- Влада належала царям і рабовласницькій знаті;

В другій половині 7 ст. до н.е. в степи Північного Причорномор’я зі сходу прийшли кочові

племена - Скіфи.

- Належали до ірано мовної групи;

- Зайняли території між Нижнім Дунаєм на південному заході і до Дону на північному сході. Утворилось об’єднання племен, відоме під назвою Велика Скіфія, що проіснувало до 3 ст. до н.е..

- писемне джерело: Геродот виділяє окремі скіфські племена, але сучасні вчені вважають, що власне скіфськими були тільки племена царських скіфів, скіфів - кочівників. Племена скіфів - орачів відносять до предків сучасних слов’ян.

- вже в кінці 5 ст. до н.е. в скіфів сформувались класові рабовласницькі відносини.

На чолі один або кілька царів, влада яких була необмеженою і вважалася божественною за походженням. Цар спирався на раду старійшин та начальників, які очолювали війська.

- центральне місце посідали царські скіфи, що вважали решту населення своїми рабами;

- Звичаї царських скіфів: пити кров першого воїна, звичай побратимства;

- Скіфи - орачі: поселення на високих берегах уздовж річок. Житла – напівземляні та земляні. Землеробство, присадибне скотарство, ремесла;

- 515-512рр. До н.е. – похід в Північне Причорномор’я перського царя Дарія І. Скіфи заманили персів вглиб країни, не даючи їм генеральної битви, перси змушені були тікати за Дунай.

Столиця Великої скіфії - Кам’янське городище на Дніпрі.

- Адміністративні будинки;

- Квартали де проживали майстри - металурги (залізоробне, ковальське, ливарне).

Кургани – переважно у пониззі Дніпра. (Солоха, Куль - Оба, Товста Могила).

Духовна культура:

- Релігія та міфологія;

- Віра в загробний світ;

- Храмів не було. Тільки на честь бога війни споруджували жертовник(10 полонений);

- „Звіриний стиль”(зображення пантер, оленів, вовків, птахів, риб.). (золотий гребінець, Пектораль).

Сармати

3-2 ст. до н.е. - вийшовши з Волзько-Уральського регіону вони витіснили скіфів, відкинувши їх в Крим та за Дунай, зруйнували багато городин скіфів - орачів. Масове переселення сарматів у Причорномор’я – 2 ст. до н.е.

- Сарматська кіннота вважалась непереможною: у залізних панцирах, з піками та довгими мечами, розтинали ворожі лави надвоє, а потім довершували розгром ворога;

- Займались кочовим скотарством (жили в кібітках), ремеслами;

- Велику роль відігравали жінки;

- Рабовласницька держава - Сарматія.

Грецькі міста - держави в Північному Причорномор’ї.

8-7 ст. до н.е. – виникнення грецьких міст-держав.

- Концепції і причини:

а )Торгова: грецька колонізація (торгова експансія);

б) Аграрн а: вимушена еміграція, викликана нестачею землі в колоніях;

в) Класова боротьба (Тіра, Ольвія. Херсонес, Пантікапей, Херсонес заснував вигнанець з Афін).

Основні райони колонізації: територія по обидва боки Керченської протоки, Західний Крим, район Дніпро-Бузького лиману, район Дністровського лиману.

- Колонії мали таку ж політичну організацію, що й метрополії;

- Рабовласницька демократія (рівними правами користувались всі вільні громадяни);

- При владі – аристократи;

- В той же час на Боспорі монархічна форма правління;

- Колонії майже одразу ставали незалежними, але зберігали з метрополіями союзницькі відносини;

- Наймогутніша грецька держава в Північному Причорномор’ї – Боспорське царство, на Керченському півострові (виникли приблизно в 485-480 рр. до н.е.). столиця - м. Пантікапей. в 107 р. до н.е. в Боспорському царстві – повстання під проводом скіфа Савмака;

- В 1 ст. до н.е. – настає другий період в розвитку грецьких міст – держав - час залежності спочатку від понтійського царства, а потім від Риму.

Господарство:

а) сільське господарство:

Міста - держави були оточені сільськими поселеннями. Основа - вирощування зернових культур (ячмінь, просо, пшениця, жито, гречка). Розвиток виноградарства (основа виноробства та виноторгівлі). Вирощували садові та городні культури (яблука, груші, смоківниця, мигдаль, каштан, огірки, кавуни, дині). Тваринництво(бики, буйволи, коні, кози, вівці, свині, віслюки, верблюди, кури, качки, гуси). Рибний промисел.

б) Ремесла:

бронзоливарне, ювелірне, керамічне, склоробне. Обробка чорних металів, ткацтво, вичинка шкіри. Гончарство на основі гончарного кола (амфори, глеки). Ювеліри (бронза, срібло, золото.) Особливо багато виробів виготовлялось для скіфських царів.

в) Торгівля:

- з місцевими племенами і мала обмінний характер,

- основний предмет вивозу - зерно,

- завозили вино, оливкову олію, керамічні вироби, прикраси, мармур.

г) гроші:

мали розвинені монетні системи, що обслуговували в першу чергу потреби торгівлі.

д) Освіта та наука

- розвиток писемності. Діти вільних громадян отримували початкову освіту,

- фізична культура. Гімназії. Змагання з п’ятиборства,

- історія. Історик Сіріск у Херсонесі написав історію міста.

-

е) Мистецтво:

- театр (в Херсонесі приміщення вміщало приблизно 3000 глядачів),

- музика (ліра, флейта, труба),

- скульптура (нею прикрашали храми, будинки, некрополі).

ж) Філософія:

- Смікр – Боспор. Вчення наближене до вчення Сократа.

Лекція № 2

Слов’яни. Київська Русь.

У пп. і середині 1 тис. н.е. на території України - слов’янські племена („анти”, „ венеди”). За Йорданом: анти проживали –„ від Данастра до Данапра, там де Понтійське море утворює луку” (карта № 4).

Суспільний устрій:

- племена, очолювані вождем;

- анти – союз племен, що передує утворенню держави.

Кінець 4 ст. – навала гунів на Європу – великі переселення народів. 375 р. – вони розбили готів в Північному Причорномор’ї. Частина готів визнала зверхність гунів і зберегла свого короля.. Анти - союзники гунів.

5 ст. – гуни досягають найбільшої могутності (за Аттили), але після смерті Аттили гунівська держава занепадає та остаточно припиняє існувати;

6 ст. – авари (кочівники). Прийшли на Україну з території Центральної Азії. Аварський каганат (частина сучасної Угорщини). 602 р. – аварський каган наказав знищити антів.

Нестор Літописець: 7-8 ст. називає на території Сх. Європи 14 східнослов’янських союзів:

- Поляни – середнє Подніпров’я;

- Сіверяни – радимичі - в’ятичі – на схід від полян (західні межі розселення сягають Прикарпаття: тут мешкали білі хорвати р. Західний Буг – вздовж неї тягнуться землі волинян);

- Північна група: кривичі, полочани, новгородські (ільменські) словени.

- Тиверці, Уличі - межиріччя Дністра та Дунаю..

На території України:

- поляни;

- древляни;

- сіверяни;

- тиверці;

- уличі;

- волиняни (дуліби; бужани);

- білі хорвати.

Суспільний лад:

Літописець союзи племен називає княжіннями.

Верховний орган – віче.

Князівська влада - вищий виконавчий орган племінного управління, спочатку – виборна, потім – спадкова.

Дружина – постійна організація професійних воїнів.

Городища – укріплені племінні центри.

Центр державотворення – Середня Наддніпрянщина. Гардеріки – країна укріплень (варяги).

Сусіди східних слов’ян:

- 6 ст.: Прикаспій, Приазов’я:

o Хозарський каганат;

o столиця – м. Ітіль (пониззя Волги);

o частина слов’янських племен сплачувала данину хозарам;

- На півдні (південь Криму) – візантійці;

- Північний захід – вікінги, нормани (Данія, Швеція, Норвегія); з 9 ст. нормани освоїли торговельний шлях „ Із Варяг у Греки”.

- 5 ст. заснування Києва (Кий, Щек, Хорив, Либідь).

Середина 9 ст.: Куявія, Славія, Артанія – великі східнослов’янські утворення.

Куявія – Київська Русь, держава Аскольда (полянський князь, вважають останнім Кийовичем).

Входять:

поляни,

древляни,

дреговичі.

західна частина сіверян.

Славія: ільменські словени, столиця – Ладога.

Київська Русь.

Середина 9 ст. (часи Аскольда) – піднесення;

- Чорне море – „ Руське море”.

- Походи Аскольда на Візантію (860, 866 рр. Дніпро – Чорне море, по берегу до Константинополя), підписання вигідних угод;

- 864р. – боротьба з болгарами,

- 865 р. – з полочанами,

- 869 р. – з кривичами.

За угодою 860 р. – Візантія сплачувала київському князю щорічну данину. А він за це зобов’язувався надавати військову допомогу;

- Хрещення Аскольда. Для запровадження в Русі християнства до Києва направлено архієрея з єпископами.

Славія

- Внаслідок внутрішніх суперечок на трон запрошено норманського конунги Рюрика

(можливо, Рюрик Ютландський),

- Помирає у 879 р., спадкоємець – малолітній Ігор, регент – Олег;

- 882 р. – похід Олега на Київ, об’єднання Русі;

- столиця – Київ (Олег назвав місто „ матір’ю міст руських”);

- 882 – 911 рр. – править державою Олег.

---

Дата добавления: 2015-09-02