Прутський мир (1711)

Сторони: Москва і Туреччина;

Умови: Туреччині > частина українських територій (Азовська фортеця).

Москва не втручається в польські справи; відмовляється від Запоріжжя та Правобережної України.

5 березня 1712 р. – указ султана про передачу Правобережжя під владу Орлика. Але! В 1714р – договір між Польщею та Туреччиною: Правобережжя переходило до Польщі. Пилип Орлик у 1714 р. переїздить з Бендер до Західної Європи.

Гетьманщина після Полтавської битви.

Терор в Україні – переслідування мазепинців та їх родин; примусові канальні роботи; роботи по спорудженню фортифікаційних споруд тощо.

Іван Скоропадський (1708 – 1722 рр.)

Решетилівські статті: Петро І не затверджує, а видає іменний указ:

- Під час походів під московське командування переходить навіть гетьман;

- Воєводи – в українських містах;

- При гетьмані – царський резидент Ізмайлов

Таємні і явні статті Ізмайлову:

- Утримувати разом із гетьманом населення в покорі царю;

- Іноземних послів гетьман приймає разом з Ізмайловим;

- Стежити за гетьманом та урядом (щоб гетьман не звільняв і не призначав на посади, щоб гетьманський уряд повідомляв Москву про всі доходи тощо).

Гетьманська резиденція – Глухів (майже на кордоні з Московською державою).

Підрив економіки Гетьманщини:

- Заборона на вивезення та ввезення товарів з Центральної та Західної Європи – переорієнтація на торгівлю з Росією;

- В обіг – російські мідні гроші (золоті та срібні – в Росії);

- На території України – рос. Армія, що утримувалася населенням.

Наступ на культуру:

- 1709р – наказ про вислання з Києва студентів з Правобережжя;

- Укр. вчені, богослови, педагоги забиралися в Росію;

- З України виводять історичні пам’ятки.

Малоросійська колегія

Квітень 1722 р.: указ Петра І про створення Малоросійської колегії.

Склад: 6 офіцерів російських полків, що розташовувались на Україні;

Керівник: Вельямінов

Повноваження: адміністративне управління Лівобережною Україною; нагляд за діяльністю гетьмана та старшиною; контроль за податками; розквартирування російських військ в Україні; мала право перегляду справ.

Україна виводилася з підпорядкування колегії іноземних справ і підпорядкування сенату.

1722 р. – смерть І.Скоропадського. Наказний гетьман – Павло Полуботок > діяльність спрямована на відновлення козацьких прав (Генеральний суд стає колегіальним – реформа суду)

Але! Новий гетьман не обирається через відсутність згоди царя. Генеральна військова канцелярія і уряд підпорядковувалися Малоросійській колегії, а козацькі війська – генералу Голицину (командував рос. військами в Україні).

Травень 1723 р. – Полуботок з козацькою старшиною викликаний до Петербургу. Старшина готує чолобитні (направлені і передані особисто Петру І) найактивніші автори – заарештовані. 18 грудня 1724 р. в Петропавлівський фортеці помирає П.Полуботок.

Відновлення гетьманства

Причини: готуючись до нової війни з Туреччиною, Росія потребує допомоги козаків. 1727 р.– ліквідовано Малоросійську колегію, дозволено обрати нового гетьмана. 1 жовтня 1727 р. – в Глухові обрано гетьманом 73 – річного Данила Апостола. Але! Договірних статей з ним укладено не було.

Натомість, 1728 р.– гетьман отримує „Рішительні пункти”:

- Гетьман не має права вести дипломатичні переговори з іншими державами;

- Вищу старшину затверджує імператор, молодшу – гетьман;

- Вища судова інстанція – Генеральний суд (3 росіян+3 українці, очолював гетьман, але головний суддя – цар);

- Скасовувалась заборона росіянам купувати землі в Україні.

Діяльність Д.Апостола

Мета: впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини:

- Генеральне слідство про маєтності (в скарбницю повернені землі, що незаконно були захоплені в приватні володіння);

- Сприяв розвитку торгівлі (з Зах. Європою, Кримом);

- Реформа фінансів: бюджет державних видатків;

- Відновлює право гетьмана призначати генеральну старшину та полковників.

Після смерті Д.Апостола вибори нового гетьмана не відбулися. Влада: правління гетьманського уряду (склад: 3 росіян+3 українців, повнота влади – у князя Олексія Шаховського):

- 1735 р. – скорочено реєстр (Лівобережні козаки, які не могли забезпечити себе під час походу, вилучалися з реєстру);

- 1735 – 1739 рр.: російсько – турецька війна (розорення України).

22 лютого 1750 р. – гетьманом обрано Кирила Розумовського.

Лекція № 10

Україна в кінці XVIII – на початку XIX ст. Діяльність гетьмана Кирила Розумовського.

Під владу гетьмана передано: Запорізьку Січ. Лівобережна Україна – знову у віданні Колегії іноземних справ.

Розумовський:

- без погодження з російськими урядовцями роздає землі, призначає полковників;

- столиця – місто Батурин, резиденція в м. Глухів;

- регулярно скликає Старшинську раду;

- без дозволу гетьмана заборонялося російським урядовцям здійснювати арешти українців (крім кримінальних злочинців);

- але! Царський уряд обмежує його діяльність, зокрема, йому було відмовлено в проханні відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Лівобережної України. Контролювалися фінансові справи гетьмана;

- спробував провести судову реформу та встановити спадкове гетьманство;

- планував відкрити 2 університети (один - оновлена КМА, другий – в Батурині); Але! Катерина ІІ (1762 – 1796 рр.) прагне за до повного злиття України і Росії. Гетьмана викликано до Петербургу, вимога – зректися булави. У жовтні 1764 р. Кирило Розумовський складає повноваження.

Для управління Лівобережною Україною та Запоріжжям створено малоросійську колегію на чолі з президентом і генерал – губернатором Петром Рум’янцевим.

Р.

Скасовано козацький устрій на Слобожанщині (Слобідсько – Українська губернія, центр – Харків). Заборонялися вільні переходи селян від пана до пана.

Але! У 1768 – 1774 рр. російсько – турецька війна. Потреба в запорожцях. Війна закінчується підписанням Кючук – Кайнарджійського миру, за яким Крим, зокрема, одержував незалежність від Туреччини (у 1783 р. Крим приєднано до Росії). Потреба у запоріжцях відпала.

4 червня 1775 р. – війська генерала Текелія раптово оточили Січ – столицю де стояла козацька залога, вимога капітуляції. Запорожці складають зброю. Січ зруйновано. Російська армія окупувала запорозькі землі:

1. запорожцям наказано записатися в селяни, або міщани;

2. кошовий отаман Петро Калнишевський (останній кошовий отаман запорізької Січі – на 25 років ув’язнений в Соловецькому монастирі;

3. частина запорожців перейшла за Дунай. Під владу Туреччини, де заклали Задунайську Січ (1775 – 1828 рр.). Під час російсько – турецької війни (1828 – 1829 рр.) частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким переходить на бік росіян, після чого турки знищили Задунайську Січ.

4.Запорожцям на чолі з Гладким було надано землі на північному узбережжі Азовського моря (азовське козацьке військо), пізніше – частина з них переселена на Північний Кавказ, частина – перетворена на кріпаків.

5. під час війни 1787 – 1791 рр. між Росією та Туреччиною, Росія відновлює козацтво („вірне козацтво”, на відміну від „невірних” – тих хто пішов за Дунай). З козаків сформовано Чорноморське військо, яке після Ясського мирного договору (до Росії – все північне Причорномор’я), було поселено на Кубані та започаткувало Кубанське козацтво.

Лівобережна Україна.

- 1781 р. – утворено Малоросійське генерал – губернаторство (3 намісництва, потім губернії: Київська, Чернігівська, Новгород – Сіверська, кожна губернія поділялась на повіти).

- 1783 р. – закріпачення селян.

- „Грамота про вільність дворянства” – українській шляхті й старшині надавалися всі права російського дворянства.

- Створювалися російські адміністративні та судові установи.

Культура в другій половині XVII – n.n. XVIII ст.

Освіта:

- початкові школи: сільські та міські школи утримувалися громадами;

- колегіуми (за зразком КМА): Чернігівський, Харківський, Переяславський. Освіта – всестанова;

- вищий навчальний заклад: КМА, особливого розвитку набуває за І.Мазепи. Зміцнюється за Рафаїла Заборовського (київський митрополит з 1731 р.);

- розвиток книгодрукування, найбільша друкарня при Києво – Печерській лаврі.

Література: збільшується кількість творів українською мовою.

- україномовні поети: Климентій Зиновів. Один з перших фольклористів, Іван Величковський – „Курйозні вірші”;

- полемічна література:

o Лазар Баранович „Нова міра старої віри”,

o Оникій Галятовський „Ключ розуміння”;

o Данило Туптало, митрополит ростовський (канонізований православною церквою) – упорядкування житій святих (Четьї – Мінеї);

Літописи:

- Феодосій Софонович (ректор КМА) – „Хроніка з літописців стародавніх”;

- „Синопсис” – історичний твір, перший підручник з історії.

Козацькі літописи.

- „Літопис Самовидця” – події від 1648 до 1702 рр. Можливий автор – Роман Ракушка – Романовський;

- Григорій Граб’янка, гадяцький полковник, літопис від найдавніших часів до 1709 р.;

- Самійло Величко – канцелярист генеральної канцелярії. Події 1648 – 1660 рр.; 1660 – 1700 рр.

Природничі науки

- Теофан Прокопович – математика, фізика, філософія;

Музика

- При дворі К. Розумовського у Глухові – професійний оркестр та оперний театр.

Архітектура

- 17 – 18 ст. – стиль бароко (козацьке бароко).

Дата добавления: 2015-09-02