З Москвою або Туреччиною.

Українська козацька держава – Гетьманщина.

Органи державної влади:

- вищий законодавчий орган – Генеральна рада (загальна рада). З часом її перестали скликати. Роль Генеральної ради перебирає Старшинська рада (полковники і генеральна старшина);

- повноваження Старшинської ради:

o розглядає питання міжнародної політики (зокрема війни та миру);

o затверджує міські привілеї;

o затверджує смертні вироки;

- Гетьман – виконавча і судова влада:

o Скликає Генеральну і Старшинську ради;

o Видає універсали;

o При ньому діє Генеральний військовий суд;

o Опікується фінансами;

o Є головнокомандувачем збройних сил;

o Керує міжнародною політикою;

- Уряд – генеральна Старшина (генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів);

- Столиця – м. Чигирин ( стояв далеко від Польщі, звідти легше було дістати допомогу татар);

- Воєводства були ліквідовані – у 1649 р., територію Української держави було поділено на 16 полків. Центр – одне з великих міст полкової території. Очолює полковник, обраний на полковій раді або призначений гетьманом: військова, судова, адміністративна влада в межах полку;

- Полки поділяються на сотні. Військово – адміністративна влада – сотники.

Українська армія.

Чисельність – приблизно 100 тисяч чоловік.

Організація – за полково – сотенним територіальним принципом (певна територія виставляла кілька сотень козаків, які об’єднувалися в полк).

Ядро армії – реєстрове і запорозьке козацтво.

Фінансова система – керував Б.Хмельницький. джерела прибутку:

- земля;

- сільськогосподарські промисли (млини, броварні...);

- торгівля;

- податки,

- гроші – польські монети, московські та турецькі гроші, 1649 р. – карбування власної грошової монети.

Судочинство.

- Генеральний суд при Гетьмані – найвища судова установа. У містах з магдебурзьким правом – міські суди;

- Полкові суди;

- Сотенні суди.

Символіка.

Зображення козака з мушкетом і шаблею – герб визволених українських земель.

Зовнішня політика.

Хмельницький добивається дипломатичного визнання Гетьманщини Європейськими державами.

Угоди з Кримським ханством та Туреччиною.

Встановлено відносини з Валахією. Венецією. Швецією.

Зміни в соціально – економічному житті:

- особиста свобода більшості селян та міщан;

- покозачення;

- в містах ліквідовано національно – релігійні перешкоди для занять ремеслами, торгівлею, для участі у самоврядуванні.

Українсько – московський договір 1654 р.

З 1648 р. – обмін посольствами між Гетьманщиною та Московською державою.

1653 р. – Хмельницький дає зрозуміти цареві, якщо той і далі зволікатиме з розв’язанням українського питання, Україна укладе союз з Туреччиною.

11.10.1653 р. – земельний собор Московської держави вирішує підтримати Гетьманщину і почати війну проти Польщі. В Україну відправлено посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Переговори проходили в Переяславі.

Переяславська військова рада 8 січня 1654 р. – рішення про угоду з Москвою. Присяга старшини в Успенському соборі. Московські посли відмовилися приносити присягу від імені царя, захищати Гетьманщину та поважати козацькі права.

Мета союзу:

Для України – рівні права для учасників союзу;

Для Московської держави – Україна – провінція, позбавлена всяких прав, українці – піддані царя.

„Березневі статті”:

- самостійність української адміністрації та суду. Московія мала 5 міст, де мала право тримати війська;

- податки збиралися українським скарбом;

- чисельність козацького війська – 60 тисяч чоловік;

- міщани – підтвердження магдебурзького права;

- українська церква – не підпорядковується московському патріарху;

- Союз України та Московської держави – конфедерація.

Військові дії в 1654 – 1655 рр.

Білорусія та Смоленщина – московські війська. Козаків 20 тисяч на чолі з І. Золотаренком.

Результати: вибили литовське військо з Білорусії. Захопили частину Литви (з Вільно), внаслідок подальшого просування вийшли на береги Балтійського моря, взяли в облогу Ригу.

В південній Білорусії – Золотаренко запроваджує козацький устрій. Незадоволення Москви, яка прагнула приєднати всю Білорусь без права автономії.

Осінь 1654 р. – початок воєнних дій на території України, до травня 1655 р., похід поляків на Брацлавщину. Польща заключає союз з Кримським Ханством, яке не сприймає угоди України з Московською державою. Облога Умані (обороняє І.Богун, на допомогу приходить Хмельницький, облогу знято).

29.01.1655 р. – польсько – татарські війська оточують українсько – московський табір під Охматовим (Черкаська обл..). Кількаденна облога, морози (місце бою – „поле дрожі”, битва Дрижопільська). Битва завершилась перемогою козаків.

Весна 1655 р. – похід Хмельницького через Поділля на Галичину з метою визволення західноукраїнських земель та об’єднання України в етнічних кордонах. 29.09.1655 р. – розгром польської армії під Городком (25 км від Львова). Викуп. Взяття Любліна, повернення на Україну.

22.11.1655 р. – битва під м.Озерна. Угода з Кримським Ханом про невтручання у війну. Але! В цей час війна Швеції проти Польщі. Швеція захоплює майже всю Польщу. Москва налякана успіхами шведів, вступає у сепаратні переговори з Польщею.

24.10.1656 р. – віленське перемир’я:

- війна між Москвою та Польщею припинилася;

- планувалася спільна боротьба проти Швеції;

Хмельницький сприймає віленське перемир’я, як зраду. В 1656 р. укладає угоду з Трансільванією про військовий союз проти Польщі. Переговори зі Швецією.

Грудень 1656 р. – наступ трансильванського князя Ракоці на Польщу, допомога з боку України (полковник Антон Жданович). Здобули: Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін. Але! Капітуляція Ракоці.

Остаточної перемоги над Польщею не одержано. Жданович повертається на Україну.

6 серпня 1657 р. – смерть Б.Хмельницького. ще за життя Хмельницького, Старшинська рада винесла ухвалу про передачу його влади 16 –річному Юрію Хмельницькому. До повноліття Юрія, обрати Гетьманом військового писаря – Івана Виговського.

Політика І.Виговського.

- незалежність України та зміцнення її міжнародного авторитету;

- міжнародна політика:

o договір зі Швецією (політичний союз, що мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України;

o відновлення союзів з Туреччиною та Кримом;

o перемир’я з Польщею;

o направляє посольство до Москви, погоджується на її вимоги;

- внутрішня політика – роздача земель старшині, незадоволення козаків. Цим скористалися Я. Барабаш (хоче заволодіти гетьманською булавою) та Мартин Пушкар (полтавський полковник), за підтримки Москви піднімають повстання. Травень 1658 р. Виговський розгромив заколотників під Полтавою;

- Політика Москви – спонукання Виговського до союзу з Польщею.

6.09.1658 р. – Гадяцький договір між Польщею та Україною.

Умови:

- Україна, Польща і Литва утворили федерацію самостійних держав. об’єднану спільним королем;

- Україна (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) – Велике князівство Руське;

- Україна має власну судову та фінансову системи;

- Військо має 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців;

- Однакові права православної та римо – католицької церков;

- Скасування церковної унії;

- Створення двох університетів (один з них - Києво – Могилянський колегіум зі статусом академії). Але! В життя ця угода не була втілена.

Лекція № 8

Руїна

Період громадянської війни та втрата незалежності.

Московсько – українська війна 1658 – 1659 рр. наслідки гадяцького трактату.

Москва:

Цар Олексій І звернувся до українського народу із закликом до непокори Виговському.

Виговський:

Звернувся до європейських дворів з повідомленням про розрив з Москвою та його причини.

Основні воєнні дії:

весна – літо 1659 р. На Україну йде 100 – тисячна армія. У квітні зупинена козаками біля Конотопу (двомісячна облога Конотопу російськими військами).

Вирішальна битва: 28 червня 1659 р. (Конотопська битва). Виговський домовився про допомогу з кримським ханом, московське військо було розгромлено.

Наслідки: Олексій І наказує послам іти на поступки Україні з метою відновлення договору 1654 р. Але! В Україні після Конотопської битви – нове антиурядове повстання на чолі з

Ю Хмельницьким.

Вересень 1659 р. – військова козацька рада під Германівкою (Київщина). Було прийнято рішення:

- не визнавати Гадяцький договір;

- виступити проти союзу з Польщею;

- недовіра Виговському. Виговський зрікається булави і відправляється додому на Волинь

28. 09.1659 р. Гетьманом обрано Ю. Хмельницького

1. переговори з Московською державою, укладання нерівноправного переяславського договору:

- московські гарнізони з воєводами в Києві, Переяславі, Чернігові, Брацлаві, Умані;

- Україна не може вести самостійну зовнішню політику;

- визнання зверхності московського патріарха київським митрополитом;

- заборона без дозволу царя переобирати гетьмана, оголошувати війну, надавати допомогу іншим державам;

- гетьман втрачає право призначати Генеральну Старшину.

Українська держава втрачала незалежність і перетворювалась на автономію в складі російської імперії.

Чуднівська компанія 1660 р. Слободищенська угода.

2. похід українсько – московських військ на Західну Україну з метою визволення цих земель від Польщі. Окремі воєнні дії московських і українських загонів. План Польщі розгромити українські та московські полки поодинці.

Хід військових дій: російська армія під ударами поляків відступає до міста Чуднів. На допомогу іде Ю. Хмельницький (жовтень 1660 р. прибуває до Слободи – 20 км від Чуднова). Але! Поляки атакують українські полки – 7 жовтня 1660 р. – укладання Слободищенського договору на основі Гадяцького договору. Але!:

- вилучено статтю про Велике князівство Руське;

- гетьман позбавлявся права зовнішньо – політичної діяльності;

- Україна зобов’язувалася надавати воєнну допомогу Польщі; Україна ставала автономною частиною Польщі.

Після Слободищенської угоди - нова громадянська війна. Козаки лівобережжя – за союз з Москвою, правобережжя – з Польщею.

1662 р. – Ю Хмельницький здійснює спробу відновити свою владу на лівобережжі.

12 червня 1662 р. – бій під Переяславом (проти Ю. Хмельницького – претендент на гетьманство Яким Сомко. Підтриманий московськими військами). Поразка Ю.Хмельницького: зречення булави (постриг в ченці, став ігуменом монастиря у Корсуні).

Правобережна Україна. 1663 р. – гетьманом обрано Павла Тетерю (1663-1665 рр.) Діяльність: прагне встановити свою владу на лівобережжі (за підтримки Польщі) – осінь 1663 р. починає похід на Лівобережну Україну. Похід невдалий. 1664 р. – анти гетьманський та анти польські повстання на Правобережній Україні. 1665 р. – Тетеря тікає до Польщі, а згодом до Польщі.

Лівобережна Україна. 1662 р. – Старшинська рада обирає гетьманом Якима Сомка. Але! Москва не визнає законності цього обрання. Претендент Москви – І.Брюховецький, кошовий отаман Запорозької Січі, який погоджувався на поступки Москві. Одночасно: обіцяє покращити становище селян і козацьких низів. 17 – 18 червня 1663 р. – „Чорна Рада” в Ніжині (рада, в якій участь разом з козаками беруть селяни і міщани). Обрання гетьманом Брюховецького (1663 – 1668 рр.). Діяльність Брюховецького: - послаблює Січ (запорожці невеликими загонами розташовувались по всьому лівобережжю); - З міщан збирає податок на власну користь, обмежує самоврядування; - Прагне об’єднати Україну під своєю владою. 1663 – 1665 рр. походи на правобережжя (невдалі); - 1665 р. – укладання Московського договору; - податки на Україні одержували право збирати московські воєводи; - податки йшли повністю в царську скарбницю; - вибори гетьмана лише з дозволу царя, за присутності царського представника; - гетьманський уряд не проводить самостійної зовнішньої політики.

АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667 р..

30.01.1667 р. – в с. Андрусові (біля Смоленська) - перемир’я між Москвою та Польщею. Укладався таємно, з українською стороною не узгоджувався.

Умови:

- воєнні дії припинялися, перемир’я на 13.5 років;

- під владою Москви – лівобережна Україна;

- Москві повернено: Сіверщину, Смоленщину, на 2 роки – Київ;

- За Польщею – землі Білорусії та Правобережної України;

- Запорізька Січ – під контролем Москви та Польщі.

Правобережна Україна 1665 р. – обрання гетьманом Петра Дорошенка (1665 – 1676 рр.). На час обрання на правобережжі знищено до 70% населення: - заохочує заселення південних районів правобережжя; - Захищає інтереси козаків; - створює постійне військо (20 тисяч сердюків. Сердюк – козак найманих піхотних полків); - головна мета: об’єднання всіх українських земель в межах однієї держави. Через це – війна з Польщею. (1666р. рішення старшинської Ради: вигнати поляків з України, укласти союз з Кримом, виступити на лівобережжя з метою об’єднання під владою Петра Дорошенка). - 1668р. – в Чигирині Старшинська Рада приймає рішення про об’єднання гетьманщини під протекторатом Туреччини.     Дорошенко повертається на Правобережжя, на Лівобережжі – наказний гетьман - Дем’ян Многогрішний.     Дорошенко бореться за булаву з П. Суховієм – загроза з боку Польщі та Криму. Березень 1669 р. скликає Старшинську Раду під Корсунем – ухвала про турецький протекторат. Але! Це рішення не популярне: - Рада не присягає Туреччині; - Засудження з боку запорожців; - На правобережжі спір селян та наступи козаків. Запорізька Січ та кілька правобережних полків визнають владу Михайла Ханенко. 1671 р. – у боротьбу втручається Польща, відновлює владу над Брацлавщиною та офіційно затверджує гетьманом правобережжя Михайла Ханенка. 1672 р. – похід на Україну військ Туреччини. На боці Туреччини Дорошенко, на боці Польщі – Ханенко. 18.10.1672 р. – Бучацький мир між Туреччиною та Польщею. Умови: - Туреччині відходить Подільське воєводство з Кам’янець – Подільським; - під владою Дорошенка Брацлавщина і Південна Київщина; - до Польщі відходить Галиччина, Волинь, Північна Київщина. Але! На початку березня 1674 р. – похід московської армії та військ Самойловича проти Дорошенка. Переяслав – Старшинська Рада 10 правобережних полків: - Ханенко відмовляється від булави; - Дорошенка усунено від влади; - Гетьманом обох частин України оголошено Самойловича. На допомогу Дорошенку приходять турецькі війська, правобережжя повернено під владу Дорошенка. Але! Дорошенко втрачає довіру населення, через що вирішує відмовитись від турецького протекторату. 10.10.1675 р. Дорошенко присягає на вірність Москві. Але Москва не приймає присяги. 1676 р. – Дорошенко зрікається булави. Туреччина проголошує гетьманом Юрія Хмельницького. 1677 р. – похід Ю. Хмельницького (турецька армія) на Україну. Відбувається боротьба за владу між Ю.Хмельницьким (Туреччина) і Самойловичем (Москва). Центр протистояння – Чигирин. Чигиринські походи: 1677 р. – козацько – московська залога, відступ турецької армії; 1678 р. – Самойлович втрачає Чигирин. Неможливість утримати Правобережжя. Самойлович видав наказ примусово зігнати населення на Лівобережжя (Середня і Південна Київщина) – Великий згін.

Лівобережна Україна     1668 р. – антимосковське повстання, яке очолює Брюховецький (таким чином хоче зберегти владу). Червень 1668 р. – Опішня (Полтавщина) козаки лівобережжя вбивають Брюховецького. Дорошенка обрано гетьманом обох берегів Дніпра. Але, закріпити владу Дорошенко не зміг. Причини: - на заході – наступ польських військ; - на сході – загроза з боку Москви; - Запорізька Січ – висуває свого претендента на гетьмана – Петра Суховія. 1668 р. – наступ московських військ, Дорошенко не може надіслати допомогу. Д.Многогрішний вступає в переговори з царем. Наслідком цього є – Лівобережна Україна повертається під Московську державу. 1669 р. – Многогрішний обраний гетьманом Лівобережної України. Глухівські статті: - московські воєводи у 5 містах, але без права втручатися в місцеве управління; - гетьман має право утримувати наймане військо – 1 тисячу компанійців; - козацький реєстр – 30 тисяч; - податки збирає лише Українська Старшина; - гетьман позбавлений права вступати в міжнародні відносини. Політика Многогрішного: - захищати державні інтереси України, об’єднати українські землі; - зміцнення гетьманської влади; - послаблення ролі Старшини; - ідея автономії України; Многогрішний був звинувачений Старшиною у зраді. Відправлений до Москви, засланий у Сибір. 1672 р. – гетьманом обрано Івана Самойловича 1672 – 1687 рр. Політика Самойловича: - гетьману заборонялося без указу царя та дозволу Старшинської Ради направляти посольства в інші держави; - заборонялось карати Старшину без ухвали Старшинської Ради; (обмеження прав гетьмана). Самойлович засновує бунчукове товариство – сини козацької Старшини, яких готували до керівних посад (обмеження ролі простих козаків); - зростання старшинського землеволодіння; - прагне закріпити спадковість гетьманської влади (своїм синам надає високі посади та великі маєтки); - у зовнішній політиці орієнтація на Москву. За Самойловича стабілізація на лівобережжі, відродження культурного життя, будівництво соборів. Церков.

Бахчисарайський мирний договір. 1681 р.

Сторони:

Московська держава, Туреччина, Кримське Ханство.

Умови:

До Туреччини – Північна Київщина, Брацлавщина, Поділля.

До Москви - Лівобережна Україна, Київ.

Території між Бугом та Дніпром (Середня і Південна Київщина) протягом 30 років мають залишатися незаселеними.

Але! У 1683 р. Польща відновлює панування майже над всім правобережжям.

„Вічний мир” 1686 р.

Сторони:

Польща і Московська держава.

Умови:

До Москви – Лівобережна Україна. Київ, Запоріжжя, Чернігово – Сіверщина.

До Польщі – Північна Київщина. Волинь. Галиччина.

Нейтральна зона (незаселена) – Брацлавщина, Південна Київщина.

1699 р. – Поділля за Туреччиною, потім приєднання до Польщі.

Кримський похід 1687 р.

Після укладання „Вічного миру” Москва приєднується до анти турецької коаліції – Священної ліги: Австрія, Венеція, Польща.

1687 р.- невдалий московський похід на Крим. Обвинувачення Самойловича в провалі компанії, його арешт, вислання до Сибіру.

1687 р. – обрання гетьманом І. Мазепи.

Лекція № 9

Запорізька Січ, Україна в кінці XVII – п.п. XVIII ст.

Запорізька Січ

- Під час Національно – визвольної війни: за умовами Зборівського та Білоцерківського договорів багато запорожців опинилися за межами реєстру. > Незадоволення запорожців, виступи проти гетьмана та старшини. Перенесення Січі в гирло річки Чортомлик (1652-1709);

- Під час Руїни:

o За Івана Виговського ->допомога Я.Барабашу;

o Допомога у здобутті влади І.Брюховецьким;

o За П.Дорошенка: висувають своїх претендентів на гетьманування (М.Ханенко, П.Суховій);

o Друга половина XVII ст.: походи протии Османської імперії та Кримського ханства – Іван Сірко (60 битв проти Туреччини та Кримського ханства, жодної поразки, 15 раз обирався кошовим отаманом, у 1672 – ув’язнений і відправлений у Сибір, за нього клопочеться польський король; здійснював походи до Криму через Сиваш – першим переправився через Гниле море); йому присвячена картина Рєпіна „Козаки пишуть листа турецькому султану”).

Слобідська Україна

Розташування: на схід від Гетьманщини, на кордоні з Московською державою.

Характеристика: тривалий час знелюднені землі через напади татар;

- З 30х років XVII ст. – переселення з різних частин України, сприяння переселенцям з боку царського уряду;

- Заснування міст: Острогозьк (тисяча козаків під проводом Івана Дзиковського); Суми; Харків; Охтирка; Балаклія; Ізюм. Поселення звільнялося від податків – слободи (Слобідська Україна, Слобожанщина);

- Села: переселенці отримували право займанщини (привласнювалося стільки землі, скільки переселенець міг обробити). Зайнята земля і промисли не обкладалися податками. Але! На поселенців – обов’язок військової служби.

Адміністративно – територіальний устрій:

- 5 козацьких полків (Острогозький, Харківський, Сумський, Ізюмський);

- полки: поділ на сотні

Керівництво
Полковник – обирався довічно, іноді – влада успадковувалась	сотник

! Посади гетьмана та генеральної старшини не існувало. Полковники підпорядковувались бєлгородському воєводі.

Підпорядкування Української православної церкви Московському патріарху

1684 р: обрання митрополитом київським луцького єпископа Гедеона Четвертинського. Висвячений у Москві московським патріархом (1685).

1686 р. – під тиском турецького уряду (вплив Москви) константинопольський патріарх погодився на підпорядкування Української православної церкви московському патріарху.

Україна в к. XVII – у XVII ст.

1687 р. – обрання гетьманом І.Мазепи.

Коломацькі статті: обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду (гетьман: не мав права без згоди царя позбавляти старшину посад, старшина – не мала права скидати гетьмана, гетьманський уряд не мав права підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами; гетьманська столиця – м. Батурин (тут розміщався полк московських стрільців; гетьман зобов’язувався: „щоб Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі.”

Внутрішня і зовнішня політика І.Мазепи.

І.Мазепа: прагнення: за допомогою Москви з’єднати українські землі (Правобережжя – відвоювати від Польщі; землі вздовж Чорного та Азовського морів – від Криму та Туреччини);

- Бере участь у зовнішній політиці Москви (у другому Кримському поході – 1689 р. (війська підійшли до Перекопу, але повернулися назад);

- Політика піднесення козацької старшини. Започатковує: значкові та значні військові товариші. Заохочує молодь зі свого оточення одержувати освіту в КМА та за кордоном;

- Культурно – просвітницька діяльність:

o Розвиток архітектури (збудовано у Києві – новий Богоявленський собор Братського монастиря, Військово – Микільський собор, церкву Всіх Святих у Києво – Печерській лаврі, відбудовано Успенський собор, Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори з дзвіницями);

o Книгодрукування;

o Освіта: опікується КМА (Могилянська – Мазепинська Академія); створення Чернігівського колегіуму;

Правобережна Україна

Кінець XVII ст. – спустошення земель Правобережної України >

1685р. польський уряд надає козацтву „ прадавні привілеї та Вольності ”: козаки одержували право створювати на заселених ними територіях полково – сотенний устрій. Відновлювалися полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський, Фастівський (Білоцерківський). Семен Палій – фастівський полковник („Паліївщина”: Київщина, Брацлавщина, Східна Волинь, Центральне Поділля).

Але! У 1699р. Польща і Туреччина укладають мирний договір, відпадає турецька загроза > сейм приймає рішення про ліквідацію правобережного козацтва: польські війська захоплюють у 1702р. кілька козацьких міст на Правобережжі > починається національно – визвольне повстання на чолі з С.Палієм (1702-1704). Польща просить Московську державу про допомогу.

Весна 1704р: війська Мазепи перейшли Дніпро, зайняли Київщину і Волинь. Палія заарештовано. Об’єднання Лівобережної та Правобережної України (до 1708-1709 рр.).

Північна війна і Україна

1700 – 1721рр. – Північна війна.

Сторони: Швеція і Московська держава;

Причини: прибалтійські землі (Москва прагне здобути вихід через Балтійське море до Західної Європи).

І.Мазепа: козацькі полки беруть участь у воєнних діях на боці Москви. Але! Невдоволення козаків – великі втрати, важкі умови служби, використання як робочої сили на канальних роботах, при будівництві доріг, фортець тощо).

Населення: втрати на організацію походів;

Старшина: чутки про наміри царя ліквідувати козацьке самоврядування.

Мазепа шукає нових союзників
Зв’язки з польським королем Станіславом Лєщинським	1706 р. – встановлення таємних відносин зі шведським королем Карлом XII.

1708р: плани Швеції – похід на Москву через територію Литви і Білорусі та в напрямку на Смоленськ. Але! Похід складається невдало.

Рішення Карла XII: іти на Україну, запастись провіантом, з’єднатись з козаками Мазепи та військом Лєщинського.

І.Мазепа: рішення об’єднатися зі шведами для війни з Москвою!! 29-30 жовтня 1708 р. – українсько – шведський договір:

- Україна (Українське князівство) – вільна незалежна держава під протекторатом Швеції;

- Мазепа – довічний князь України;

- Шведський король – не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил України;

- Шведські війська для стратегічних потреб можуть займати 5 українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

Каральні заходи Московського царя Петра І:

- Звинувачує Мазепу у зраді;

- Зруйнування Батурина;

- Обрання нового гетьмана – Івана Скоропадського.

Запорізька Січ: січова рада вирішує підтримати Мазепу. Запорожці (кошовий отаман – Кость Гордієнко) в Диканьці, близь Полтави, об’єднуються з Мазепою.

Петро І: 14 травня 1709р – руйнування Січі.

Весна 1709р, плани шведів: похід на Москву через Харків і Курськ. Необхідність знешкодження сильної фортеці – Полтави. Облога Полтави невдала.

27 червня 1709р – Полтавська битва, перемога Москви > Карл XII та Мазепа відступають на територію Туреччини (м. Бендери). 22 вересня 1709р – смерть І.Мазепи.

Гетьман Пилип Орлик

Обраний 5 квітня 1710р козацькою радою в Бендерах.

Під час козацької ради (5 квітня 1710 р.) схвалено „Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького” („конституція Пилипа Орлика”) – угода між гетьманом і козацтвом (виступає від імені укр.. народу) про взаємні права і обов’язки.

Зміст: Вступ і 16 статей.

У Вступі пояснення причин розірвання союзу з Москвою; проголошувалася ідея незалежності України.

Державна влада

- Україна – республіка на чолі з обраним гетьманом;

- Законодавчий орган: Генеральна рада (генеральна старшина, полковники, сотники, полкова старшина, козаки, обрані від полків, запорожці). Збирається тричі на рік;

- Гетьманові заборонялися таємні дипломатичні відносини;

- Генеральний суд – незалежний від гетьмана;

- Державна скарбниця – у розпорядженні генерального підскарбія;

- Полковники і сотники – виборні та затверджуються гетьманом.

- Визнавалися права запорожців;

- Державна релігія – православ’я;

- Гетьман зобов’язувався захищати населення від надмірних податків і повинностей.

Антимосковська коаліція і похід П.Орлика на Правобережну Україну

10 травня 1710 р. – договір між Україною і Швецією:

- Підтверджувалися гарантії незалежності України;

- Обов’язок Швеції забезпечити територіальну цілісність України.

1711р: антимосковська коаліція: Швеція, Кримське ханство, Туреччина, уряд Орлика, поляки, що підтримували С.Лєщинського.

31 січня 1711 р.: похід в Правобережну Україну (запорожці – К.Гордієнко, татари, польські загони). Правобережні полки (Крім Білоцерківського) визнали Орлика гетьманом. Заворушення на Лівобережній Україні. Невдала облога Білої Церкви. Але! В кінці квітня – повернення до Бендер.

Весна 1711 р. – контрнаступ московських військ на чолі з Петром І. На Правобережжі каральні заходи, зганяли населення в Лівобережну Україну. Червень 1711 р. – московські війська вступили в Яси. 8 - 9 липня 1711р – вирішальна битва в районі Фальчі. Армія Петра І в оточенні (Прутський похід Петра І)

Дата добавления: 2015-09-02