|
Читайте также: |
- графіка: Олександр та Леонтій Тарасович, Іван Мирський,
- іконопис: Іван Руткович, Йов Кондзелевич;
- розвиток портретного живопису.
Поділи Польщі та Україна
Правобережна Україна на початку 18 ст. – в складі Речі Посполитої.
Становище: після Руїни – заохочення до заселення Правобережжя. Тимчасове звільнення від податків та панщини.
Згодом основою господарства стала фільварково – панщина (панщина від 2 до 6 днів на тиждень).
Переслідування православної церкви, церкви передавалися уніатам, зменшення православних парафій.
Все це привело до виникнення гайдамацького руху (від турецького Hayda гнати, переслідувати).
Гайдамацькі повстання
- 1734 р. – повстання під проводом сотника Верлана (Брацлавщина, Поділля, частина Волині, Галицька земля). Характерний високий рівень організації: в загонах поділ на сотні і десятки, сувора дисципліна. На визволених територіях створені органи самоврядування. Повстання розгромлене.
- Нова хвиля гайдамацького руху середина 18 ст.. Гайдамаки захоплювали міста (Умань, Вінницю. Лютичів, Корсунь). У разі невдач – відходили на територію Запоріжжя, у степи і ліси Лівобережжя, до Молдавії. Придушити гайдамаччину остаточно не вдавалося.
- 1768 р. Коліївщина.!! Коліївщині передують (1768 р.):
o посилення національно – релігійних утисків (шляхтич, що вступав за права православних – ворог), протистояння католицького та православного населення, втручання в конфлікт Російської імперії, в результаті якого між Росією та Польщею виник трактат про зрівняння в правах католиків, православних і протестантів. Утворення барської конфедерації (в м. Бар) – військово – політичного об’єднання польської шляхти та католицького духовенства для протидії поступкам не католикам і для збереження привілеїв шляхти. 10- тисячне військо конфедератів починає похід Правобережжям.
- початок повстання:
o підготовка – з весни 1768 р.;
o ідейний натхненник – ігумен Мотронинського монастиря Мелхіседек Значко –
o Яворський;
o керівник – колишній запорожець Максим Залізняк, який формує гайдамацьке військо;
o похід гайдамаків – травень 1768 р. – захоплюють Жаботин, Черкаси, Смілу, Корсунь... Запровадження на визволених землях козацько – селянського врядування. Плани Залізняка: назвати визволені землі Гетьманщиною, де жителі „... відбуватимуть саму лише козацьку службу”.
o Серйозна перешкода на шляху просування повстанців – м. Умань. Але! Один із полків її власника графа Потоцького на чолі з Іваном Гонтою переходять на бік повстанців. Умань взято, Максима Залізняка проголошено гетьманом, а Івана Гонту – полковником;
o Придушення повстання: в червні 1768 р. за допомоги царських військ. Польський терор на Правобережжі (Гонту страчено). Залізняка разом із сім’єю заслано до Сибіру (втеча із заслання, участь в повстанні Омеляна Пугачова). Але! Коліївщина триває аж до травня 1769 р.
Поділи Польщі
1772 р. – 1-й поділ: землі Галичини - до Австрії. (1775 р. Буковина – до Австрії від Молдавії).
1792 р. – російські війська наступають на Правобережжя.
27.03.1793 р. – маніфест Катерини ІІ: приєднання Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське воєводства) до Росії – другий поділ Польщі.
1795 р. – третій поділ Польщі: до Росії приєднано західні землі Волині та Білорусі.
Остаточний поділ земель України, що проіснував до І світової війни 1914 – 1918 рр.:
Адміністративно – територіальний устрій України в складі Росії:
- 3 генерал – губернаторства (Київське, Малоросійське, Новоросійсько – Бессарабське),
- 9 губерній (Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) плюс землі Чорноморського Кубанського війська.
- Адміністрація призначалась імператором.
Україна в російсько – французькій війні 1812 р.
Червень 1812 р. – наступ армії Наполеона на Російську імперію.
Головний удар: через Білорусію на Москву.
Ставлення Наполеона до національностей – відродження Великого князівства Литовського, відродження Жмудського князівства (на етнічних литовських та латиських землях).
Але! Щодо України – плани перерозподілу українських земель з метою винагороди союзників – Австрії та Туреччини.
На Лівобережжі – автономне утворення під французьким протекторатом, поділене на 3 провінції („наполеоніди”).
Французькі війська на Україні: 30 – тисячний австрійський корпус князя Шварценберга на Волинь, де стояла російська армія генерала Тормасова.
На території Білорусії, Литви та України Наполеоном не було ліквідовано кріпацтво та не було запроваджено норм буржуазного права, що викликало ворожість місцевого населення до французів.
Вищі прошарки українського суспільства поділились на:
Російський уряд – оголошує про формування в Україні козацьких полків (брали участь в битві під Лейпцигом (1813 р.), у взятті Парижа (1814 р.)).
Партизани: Єрмолай Четвертак, Федір Потапов („Самусь” на честь сподвижника С. Палія).
Після війни: українські козацькі полки реорганізовані в військові частини російської армії, частина – переведена на військове поселення.
1815 р. – угода Австрії, Прусії та Росії про створення Священного союзу, мета якого була в охороні монархії та боротьбі проти революційного руху.
Соціально – економічне становище Наддніпрянщини у першій половині ХІХ ст..
Характер господарства: аграрний;
Ста новище селян: кріпаки, яких можна було продавати, міняти, карати тощо.
Категорії кріпаків:
Дл я сільського господарства характерно: низька ефективність праці, перевага ручної праці, слабке використання агро технологій, як наслідок низька врожайність.
Скотарство – в степовій Україні.
Промисловіст ь – посуд, полотно, взуття. 30 – 40 рр. в російській імперії, зокрема на Україні, початок промислового перевороту (від ручної праці – до машинної, від мануфактури – до фабрики).
В Україні, насамперед – підприємства харчової промисловості.
У 18 ст. відкрито поклади кам’яного вугілля на Донеччині та залізної руди (біля Кривого Рогу), розвиток гірничої та металургійної промисловостей, початок формування Донецько – Криворізького промислового району.
Розвиток торгівлі:
- чумацький промисел;
- торги та ярмарки (у 19 ст. приблизно половина всіх ярмарків Російської імперії припадає на Україну);
- один з найбільших – Контрактовий ярмарок у Києві.
Зростання міст:
- на берегах Дніпра, Азовського та Чорного морів, особливо швидко внаслідок ліквідації загрози татарських нападів – Одеса (Хаджибей), Миколаїв, Херсон. Але! Дискримінація щодо економіки України.
- Встановлення різних тарифів на товари (українські були дорожчі від російських);
- Перевага російському капіталу.
Соціальна боротьба в п.п. ХІХ ст..
- Поміщицьке землеволодіння, кріпацтво, відставання в економічному розвитку Російської імперії;
- Царський уряд намагався знайти вихід, але без кардинальних змін:
o 1803 р. – закон про вільних хліборобів (селянам дозволялося викуповуватися на волю);
o дозвіл купувати землю не тільки поміщикам, але й іншим;
o 1814 р. – з ініціативи Аракчеєва запровадження військових поселень, зокрема – на Слобожанщині (існували до 1857 р.); Але! Ситуація докорінно не змінюється – селянські виступи. Один з найбільших виступів – селян Поділля на чолі з Устимом Кармелюком, тривали протягом 25 років, Кармелюк неодноразово тікав з каторги (йому присвячено народну пісню „За Сибіром сонце сходить”)
Російський суспільно – політичний та польський національно – визвольний рух на українських землях у 20 – 30 рр. ХІХ ст..
Декабристи в Україні.
- 1816 р. – виникнення в Петербурзі таємної організації „Союз порятунку (з 1818 р. – „Союз благоденства”). Очолює - Корінна управа, якій підпорядковані – управи в гарнізонних містах (на Україні – Тульчин (П.Пестель) і Полтаві,”.
- 1821 р. – розпад „Союзу благоденства” в Тульчині – „Південне товариство”, у Петербурзі – „Північне товариство;
- програми: скасування самодержавства та кріпацтва.
- Державний лад:
Південне товариство: Північне товариство:
„Руська правда” (Пестель) Конституція (М.Муравйов)
Росія – республіка. Росія – конституційна монархія,
Але! Право за самовизначення Державний устрій – федерація,
Тільки за поляками. Україна – створення Української,
Чорноморської і Бузької держав
З центрами у Харкові, Одесі і
Києві.
- шлях боротьби – державний;
- повстання – 14 грудня 1825 р. в Петербурзі, закінчилося поразкою.
- На Україні – початок січня 1826 р. – повстання Чернігівського полку (Київщина), закінчилося поразкою;
- З „Південним товариством” пов’язане „Товариство об’єднаних слов’ян” (засновники – Андрій і Петро Борисови м. Новоград – Волинський). Мета: боротьба проти самодержавства і кріпацтва. План: визволення слов’янських народів і створення їх федеративного союзу. Але! Україна не називалася серед суб’єктів федерації.
Польське повстання 1830 – 1831 рр.
Початок – листопад 1830 р.
Мета – відродження державності Польщі (в межах 1772 р.).
Гасло – „За нашу і вашу свободу”.
Створено уряд – звертається по допомогу до населення Литви, Білорусії, України.
Ставлення українців до повстання:
- польські поміщики Правобережжя готові підтримати;
- українські селяни не підтримують шляхту.
Царський уряд – придушує повстання, прагне знищити польський вплив на Україні насамперед шляхом русифікації:
- закрито польські школи, навчання переведено на російську мову;
- у Києві відкриття російського університету Св. Володимира (1834 р.).
Лекція № 11
Україна в першій половині ХІХ ст.. Західна Україна.
Український суспільно – політичний рух в кінці 18 –
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Прутський мир (1711) | | | П.п. 19 ст. |