Кінець 80х рр.. XIX ст. – загострення відносин між Австро – Угорщиною та Росією (за вплив на Балканах);
Німеччина – план утворення „Київського королівства” у випадку перемоги над Росією.
Австрія – прагнення встановити контроль над російською частиною України, вимога до поляків іти на поступки українцям.
Поступки:
- визнання галицьких українців окремим народом;
- надання українцям певної кількості місць у Австрійському парламенті, Галицькому сеймі;
- відкриття 3 = х українських гімназій;
- відкриття українських кафедр у Львівському університеті (було відкрито кафедру історії України на чолі з Михайлом Грушевським, до Грушевського у 1848 – 1849 рр. займав посаду Яків Головацький).
1899 р. – українська національна демократична партія (УНДП) – заклик боротися за незалежність України.
1899 р. – українська соціал – демократична партія (УСДП), відмова від диктатури пролетаріату, реформи.
Особливості національно – визвольного руху на Буковині та Закарпатті.
Буковина: „Буковинська трійця” Юрій Федькович, Сидір та Григорій Воробкевичі (українська література на Буковині).
1875р. – відкриття університету в Чернівцях.
Закарпаття – перевага москвофільської течії.
Лекція № 13
Культура (XIX ст.). Україна на початку XX ст. Економічний розвиток. Суспільно – політичний рух.
Освіта
Східна Україна:
- розширення мережі початкової освіти;
- дозвіл займатися освітньою діяльністю, земством;
- викладання – російською мовою, низький відсоток писемних серед українців (~ 13%);
- діяльність недільних шкіл (у 1862 р. – закриті), дозволені через 2 роки;
Середня освіта
| Класичні гімназії !Тільки після закінчення гімназії – вступ до університету. Але! Основна увага – вивченню латинської і грецької мов. Майже не вивчались природничі науки. | Реальні училища Природничо – математичні дисципліни |
- 1887 р. – „циркуляр про кухарчих дітей” – утримуватись від прийому в гімназії дітей прислуги, дрібних крамарів тощо;
- незначна кількість середніх навчальних закладів;
- 1870 р. – відкриття перших жіночих гімназій.
Вища освіта
Університети: Харківський, Київський, Одеський (1862 р.) Навчання платне! 1878 р. – відкриття в Києві жіночих курсів = зародження вищої освіти для жінок.
Спеціальні навчальні заклади для підготовки фахівців: Історико – філологічний інститут (Ніжин) – готує учителів середніх шкіл; 1885 р. – в Харкові відкрито перший в Україні технологічний інститут; 1898 р. – Київський політехнічний інститут. 1899 р. – Вище гірниче училище в Катеринославі.
Західна Україна:
1869 р. – проведення шкільної реформи:
- загальне обов’язкове початкове навчання дітей віком від 6 до 14 років;
- школи передавались у відання держави (з-під церкви);
- в початкових школах дозволялось навчання українською мовою;
- роль „Просвіти”: заснування шкіл, викладання українською мовою, видання українських підручників;
- 1881 р. – „Руське педагогічне товариство” – опікувалося українською школою.
Середня освіта:
Гімназії. Але! Переважно з польською мовою викладання і тільки у Львові та Перемишлі.
Вища освіта:
Львівський університет: у 1894 р. – засновано кафедру історії України (очолив М.Грушевський). 1875 р. – заснування Чернівецького університету. У Львові політехнічний інститут та Академія ветеринарної медицини.
Наука
Природничі науки:
- О.Ляпунов – фізика.
- І.Мечников – Нобелівський лауреат (1908 р.) за відкриття явища фагоцитозу. Разом з Гамалією створює в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію;
- І.Пулюй – дослідження рентгенологічного випромінювання. Знавець стародавніх мов: разом з П.Кулішем та І.Нечуєм – Левицьким перекладає з давньоєврейської мови Псалтир та з грецької Євангеліє.
Гуманітарні науки
М.Костомаров: „Богдан Хмельницький”, „Руїна”. В.Антонович: „Про походження козацтва”. М.Грушевський, Д.Яворницький – „Історія запорозьких козаків” (3 томи), О.Потебня – філологія.
Література, музика, театр
Література:
П.Куліш: „Чорна рада” – перший український історичний роман; М.Вовчок (Марія Віленська) – „Народні оповідання”, „Інститутка”, І.Нечуй – Левицький: „Микола Джеря”, „Кайдашева сім’я”, П.Мирний: „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, Л.Українка, І.Франко.
Драматургія:
М.Старицький – М.Кропивницький, І.Карпенко – Карий, П.Мирний („Лимерівна”). Друга половина XIX ст. століття – аматорські театри. Брати Тобілевичі: І.Карпенко – Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.
1882 р. – заснування першої української професійної трупи – „Товариство українських акторів” (з ініціативи М.Кропивницького).
Галичина: 1864 р. – відкриття у Львові першого професійного театру.
Музика
- Семен Гулак – Артемівський: „Запорожець за Дунаєм” – початок української опери;
- П.Сокальський: опери „Мазепа”, „Майська ніч”, „Богдан Хмельницький”.
- М.Лисенко – початок української музичної фольклористики.
- 1962 р. – етнограф П.Чубинський – „Ще не вмерли України...” На музику поклав М.Вербицький.
Архітектура:
- Олександр Беретті – Володимирський собор (Київ);
- Олексій Бекетов – Харків, Сімферополь.
Скульптура:
Михайло Микешин - пам’ятник Б.Хмельницькому.
Живопис:
- М.Пимоненко – народний побут;
- М.Костанді – побутовий жанр;
- М.Ярошенко – один із натхненників Товариства пересувних художніх виставок живописців Російської імперії.
- А.Куїнджі
- С.Васильківський } пейзажі.
Українські меценати: цукрозаводчики Терещинки, Семеренки Платон і Василь
Наддніпрянська Україна на початку ХХ століття
Економічний розвиток:
| Промисловість | Сільське господарство |
| - Світова економічна криза (надвиробництва) 1900 – 1903 рр.: зниження цін на залізо – чавун – вугілля: охоплює і легку промисловість. - Концентрація виробництва і утворення монополій (об’єднання підприємців певної галузі чи місцевості, які регулювали об’єм виробництва, розподіляли ринки збуту продукції, встановлювали ціни, закривали неприбуткові фабрики і заводи). В Україні – синдикати (угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через об’єднаний орган збуту). Найбільші синдикати „Продамет”, „Продаруд”, „Продвагон”, „Продвугілля”. - З 1909 р. – економічне піднесення: розвиток гірничорудної і металургійної промисловості. Але!! Колоніальний характер промисловості (аграрно – сировинний придаток Російської імперії) | - Залишки феодалізму: поміщиче землеволодіння, безземелля та малоземелля селян, тому гальмування розвитку сільського господарства; - Посилення спеціалізації окремих регіонів України (степова Україна – зернові культури; Правобережжя (частково і Лівобережжя) – технічні; - Розвиток тваринництва; - Посилюється імміграція (уряд дозволяв за Урал, в Сибір, на Далекий Схід); - Створюються сільськогосподарські спілки (кооперативи). Засновник Микола Левитський („батько” кооперативного руху в Наддніпрянській Україні). |
Сусп ільно – політичні рухи
- Робітничий рух: страйки:
o 1900 р. – Харків (економічні і політичні вимоги);
o 1903 р. – загальний страйк робітників південних міст імперії (страйком керує РСДРП);
- Селянські виступи: особливо у 1902 р., коли почався голод.
Течії суспільно – політичного руху:
| Російська | Єврейська | Українська |
| - ліберали. Мета: перетворення імперії в конституційну монархію. Буржуазія, поміщики, інтелігенція. До 1905 р. своєї партії не мали. - соціал – демократи. 1898 р. – створено РСДРГ. У 1903 р. поділ на: 1. меншовики (парламентські методи боротьби, реформи, демократичні права); 2. більшовики (соціалістична революція, диктатура пролетаріату). - Соціалісти – революціонери (есери), революційний терор. Національному питанню особливої уваги не надавали; | Євреї – третя за чисельністю в Україні етнічна група. 1897 р. вільно – загальний єврейський робітничий союз (Бунд) | Характерно: поступовий перехід від культурно – освітньої до політичної діяльності. 1900 р. – М.Міхновський „Самостійна Україна” – завдання боротьби за незалежну українську державу (ідея соборності). Утворення партії: 1. 1900 р. – Харків _ революційна українська партія (РУП) – перша політична партія Наддніпрянщини: - „ ходіння в народ”, - випуск газет, брошур. 2. Українська демократична партія, Відокремлення – Українська радикальна партія (УРП). 3. 1904 р. – з РУПу виходять Мар’ян Меленевський та Олександр Скоропис – Йолтуховський – українська соціал – демократична спілка. 4. 1904 р. – РУП перейменовано в Українську соціал – демократичну робітничу партію (лідер – Микола Порш, автономія України). 1902 р. – Українська народна партія (УНП). Лідер – Микола Міхновський. Мета: політична самостійність України. |
Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.
Причини:
- незадоволення селян (поміщице землеволодіння, малоземелля, тощо);
- у робітників низькі зарплати, відсутність трудового законодавства;
- самодержавство – вимоги конституції,
- національно – революційна боротьба.
Початок: 9 січня 1905 р., „Кривава неділя” в Петербурзі, масові страйки, зокрема, в Україні.
Хід революції в Україні:
- червень 1905 р. –повстання на панцирнику „Потьомкін”, Одеса. Більшість матросів – українців, очільники – Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко. Еміграція в Румунію.
- Розгортання селянського руху;
- Жовтень 1905 р. – загальноросійський політичний страйк в Москві та Петербурзі. Вимоги
- 8 - мигодинного робочого дня, зникнення самодержавства, скликання установчих зборів. Поширення на Україну;
- 17 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи ІІ: введення громадських прав і свобод, особистої недоторканості, свободи слова, совісті, зібрань і спілок. Вибори до державної думи. Активізація чорносотенців.
- Виникають ради робітничих депутатів (перша в Україні – в Катеринославі). Формуються професійні спілки (в Україні приблизно 280);
- Осінь 1905 р. – посилення селянського руху. Створюється Всеросійська селянська спілка.
- Осінь 1905 р. - Повстання на Чорноморському флоті на крейсері „Очаків” (керівник – лейтенант Петро Шмідт). Листопад – виступ саперів в Києві на чолі з Борисом Жаданівським;
- Грудень 1905 р. – збройні повстання в Харкові, на Донбасі (Горлівка, Єнакієве, Луганськ);
- Український національний рух в роки революції:
o Більшість українських партій – відновлення української держави у формі автономії;
o з’являються українські періодичні видання – перша українська газета „Хлібороб” у Лубнах, в Києві – перша щоденна українська газета „Громадська думка”...
- розгортання мережі „Просвіт” (перша – в Катеринославі). Микола Аркас – організовує „Просвіту” в Миколаєві (1907 р. – 35 „Просвіт” в Наддніпрянщині);
- боротьба за українізацію освіти, українські кафедри відкриті в Одеському і Харківському університетах;
- українські громади діють у І та ІІ Державних думах Росії: І Дума – українську громаду очолює Ілля Шраг (проблеми – земельна, освітня, автономії), ІІ Дума - українські парламентарі („Трудова громада”) – питання української автономії, української мови в освіті;
- 3 червня 1907 р. – розгін ІІ Державної думи. Завершення революції.
Земельна реформа Петра Столипіна.
Контрреволюція:
- військові суди;
- смертні страти.
Міністр внутрішніх справ – П.Столипін. реформи:
- головне гальмо сільського господарства – сільська община (селянин не міг продати землю, т. як вона належала общині, община здійснювала перерозподіл землі, селянин не міг залишити село тощо;
Реформа: 9 листопада 1906 р. Обов’язкові земельні общини скасовувалися.
Суть реформи: Селяни мали право вимагати виділення землі одним масивом (відруб) і переселитись туди (хутір). Але! Угіддя (ліс, сіножаті) залишалися у спільному володінні.
Переселенська політика – заохочення переселення селян на Далекий Схід і Сибір.
Особливості в Україні – в Україні тільки 43.6% селянських господарств входили до общин. Але! Селянський банк створював фонд із викупних у поміщиків земель – землі продавалися селянам на виплату на 55.5 р. – в Україні покупка земель більш інтенсивна, ніж в Росії. Значна еміграція.
Національні рухи в 1907 – 1914 рр.
Посилення національного гніту:
- 1908 р. – створення „Клубу російських націоналістів” (Київ). Мета: „вести суспільну і культурну війну проти українського руху.
- Кадети: проти визнання національних прав українців.
- 1909 р. – заборона викладання українською мовою в тих школах, де в період революції воно було введено, учителям заборонялося спілкуватися українською мовою із учнями навіть поза школою.
- Переслідування україномовної преси, не дозволялися українські вистави, вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка, закривались „Просвіти”.
- 1910 р. – Столипінський циркуляр – заборонено реєструвати будь – які „инородческие” товариства й видавництва.
- 1911 р. – „Справа Бейліса”, звинувачення у вбивстві з ритуальною метою російського хлопчика.
Українські партії в період реакції:
- переслідування українських партій;
- 1908 р. – утворення товариства українських поступовців (ТУП) – безпартійна організація. Основана з Української демократичної радикальної партії, входили: українські соціал – демократи та члени Української народної партії.
o Програма: 1. парламентаризм,
2. федеративна перебудова Росії, як засіб забезпечення прав українського населення, 3. національно – територіальна автономія України в складі Російської федерації.
- ІІІ і ІV думи – законопроект про викладання в початкових школах українською мовою (не прийнято).
- Масові протести проти національного гніту: 1912 р. – похорони М.Лисенка, 1014 р. – відзначення 100 – річчя від дня народження Т.Шевченка (заборона), демонстрації, зокрема в Києві.
Західна Україна на початку ХХ століття
Економіка:
- завершення промислового перевороту;
- розвиток нафтового промисловості (Прикарпаття), але в руках іноземного капіталу;
- розвиток деревообробної промисловості;
- будівництво електростанції. Але! Розвиток промисловості однобічний.
- Сільське господарство – 80 – 90% місцевого населення, поміщице землеволодіння, соціальне розшарування селянства (10% - заможні селяни), посилення трудової еміграції (США, Канада, Бразилія, Аргентина).
Національне життя:
- діяльність „Просвіт”, читальні, бібліотеки, розвиток кооперативного руху;
- боротьба за загальне виборче право (ці вимоги ставилися і селянами);
- замах студента Мирослава Січинського на життя намісника Галичини (як відповідь на розправу над українцями в день виборів у 1908 р.);
- в парламенті – вимога надання українським землям політичної автономії в складі Австро – Угорщини;
- боротьба за український університет (1902 р. – 600 українських студентів оголосили бойкот Львівському університету), конфлікт між польськими та українськими студентами (1910 р. – збройні сутички). Окремий університет мав бути збудований до 1916 р.
Створення національних і спортивно – фізкультурних організацій „Сокіл” і „Січ”:
- кінець 90 –х рр.., Львів – „Сокіл”. Діяла організація у багатьох селах. Заслуга в розбудові – Іван Боберський, за якого товариство поширило діяльність на всю Галичину.
- 1900 р. – спортивно – фізкультурна організація „Січ” (під впливом Радикальної партії). Очолюються гуртки „Українським січовим союзом”.
- 1911 р. – Львів, таємний гурток „Пласт” – з метою військового навчання.
- 1912 р. – товариство „Січові стрільці”.
Національний рух на Буковині та в Закарпатті.
- перемога української орієнтації серед буковинської інтелігенції;
- місцеві українські школи та громадські організації – найкращі в західній Україні;
- гімнастичні й пожежні організації поширили свої межі на всю Україну в 1904 – 1914 рр.;
- 1909 р. – Чернівці, створення „Руської ради” („Селянська партія”, голова – Степан Смаль – Стоцький);.
- Закарпаття – національний рух слабкий, перевага „москвофілів”;
- Українська орієнтація – тижневик „Наука” (редактор – Августин Волошин).
Церква:
1900 р. – граф Андрій Шептицький очолює Греко – католицьку церкву.
1913 р. – засновує у Львові Український національний музей.
Лекція № 14
Культура (початок XX ст.). Перша світова війна. Українська революція
Освіта
| Наддніпрянська Україна | Західна Україна |
| Початкова освіта:
|
Наука
З 1907 р. (Київ) – Українське наукове товариство (голова – М.Грушевський).
Історія – значний розвиток:
- М.Грушевський „Історія України” в 10-ти томах;
- Олександр Єфименко: почесний доктор Харківського університету, викладала на вищих жіночих курсах в Петербурзі;
- Дмитро Багалій: професор Харківського університету (історія Слобідської України).
- Федір Вовк: етнографічні та антропологічні експедиції.
Філологія
- Борис Грінченко: „Словар української мови” (4 тома);
- Агатангел Кримський: вивчення стародруків та староукраїнських текстів.
Природознавчі науки.
- Данило Заболотний: препарат від холери (випробував на собі).
- В Києві – одне з перших в Російській імперії створено товариство повітроплавання, член товариства військовий льотчик Петро Нестеров (виконав перший у світі „мертву петлю2, підготував груповий політ літаків: Київ – Ніжин – Київ;
- Левко Мацієвич – запропонував побудувати авіаносець;
- Михайло Курако – основи металургії;
- Леонід Лагутін - геологічна карта Донецького району;
- Сергій Реформатський – металургія, хімічні реакції металоорганічного синтезу;
- Володимир Вернадський – мінералогія;
Література.
Українська преса. („Літературно – науковий вісник”, Київ, Львів.)
- М.Коцюбинський – „Фата Моргана”;
- В.Стефаник;
- В.Винниченко;
- О.Олесь (Кандиба);
- І.Франко;
- Л.Українка.
Архітектура
- Поширення українського стилю (В.Кричевський) – мотиви українського бароко і народного дерев’яного будівництва:
o будинок Полтавського губернського земства (тепер Історико – краєзнавчий музей);
o школа ім.. І.Котляревського (Полтава);
o художня школа в Харкові тощо;
Музика
- Микола Лисенко: „Енеїда”, „Різдвяна ніч”, „Утоплениця”, „Наталка Полтавкв”, „Тарас Бульба”. Засновник вищої музично – драматичної школи у Києві та музичного інституту у Львові;
- Микола Леонтович, Станіслав Людкевич – хорова обробка українських пісень;
- Соломія Крушельницька – одержала високу оцінку критики, найкраща оперна співачка свого часу;
Театр
- Брати Іван, Микола, Панас Тобілевичі;
- Іван Карпенко – Карий,
- Микола Садовський,
- Панас Саксаганський;
- 1906 р., Полтава – М.Садовський створює перший український стаціонарний професійний театр, який у 1907 р. переїхав до Києва;
- Марія Заньковецька.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 88 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Рр. 19 ст. Громадський рух. | | | Церковне життя |