Рр. 19 ст. Громадський рух.

Громади – напівлегальні непартійні об’єднання.

Перша громада – 1859 р., Петербург. 1861 – 1862 рр. – у Петербурзі перший український журнал „Основа” (видавці: Білозерський, Куліш, Костомаров).

1860 р. – студенти та викладачі Київського університету, московська інтелігенція – створення Української громади (очолив В. Антонович). Громади утворюються і в інших містах.

Діяльність:

- організація недільних шкіл для дорослих (перша – в Києві);

- друкування підручників;

- відкриття щоденних шкіл, бібліотек, гімназій, поширення творів українських письменників (Т.Шевченка, М.Вовчок), видання популярних книг;

- Чернігівська громада – щотижневик „Чернігівський листок” (видавець – Л. Глібов).

Але. 1868 р. – виходить Валуєвський циркуляр:

- українською мовою заборонялося друкувати шкільну і релігійну літературу.

Громадський рух припиняється, але відроджується в 70 – х роках 19 ст.

Найбільша з відроджених громад – Київська.

Склад: викладачі Київського університету, викладачі київських гімназій.

Діяльність: 1873 р. – утворення Історичного товариства Нестора Літописця.

- Південно – Західний відділ Російського географічного товариства. Перший голова – Григорій Галаган, діловий керівник – Павло Чубинський. Члени: В.Антонович (історик), М.Зібер (економіст), М.Драгоманов (історик і публіцист), О.Русов (статистика).

Друкований орган – „Київський телеграф”.

1876 р. – „Емський указ”:

- Заборона друкувати українською мовою книжки і навіть тексти до музичних нот, ставити українські театральні вистави і влаштовувати концерти з українськими піснями (заборону ставити українські вистави знято у 1881 р.)

- Додаткове розпорядження до Емського указу: закриття Південно – Західного відділу Російського географічного товариства, звільнення Чубинського та заборона видавати „Київський телеграф”.

Деякі громадівці виїздять за кордон

- М.Драгоманов, у Відні – видання українською мовою пропагандистської та науково – популярної літератури, що таємно переправлялась в Україну; в Женеві – видає журнал „Громада”; працює професором історії Софійського університету. Погляди Драгоманова: перебудова Росії на принципах федерації; захоплюється соціалістичними ідеями

Молоді громади. Братство тарасівців.

70 – 80 - ті рр.. XIX ст..: молоді громади (більш радикальні). Братство тарасівців (1891 – 1893 рр.): створили київські та харківські студенти, письменники (Б.Грінченко, М.Вороний, публіцист М.Міхновський). Діяльність: найбільший успіх – у Харкові (ідея повної державної незалежності України.)

Народницький рух (російські організації в Україні)

Народники:

1. Селянство готове до повалення самодержавства і до перебудови життя на соціалістичних засадах;

2. не підтримували національно – визвольні рухи.

Гуртки в Україні – „чайкові ”

„ Київська комуна”: пропаганда серед робітників.

З 1873 р. – „ходіння в народ.” Але! Вже з 1874 р. – арешти народників.

1876 р. – у Петербурзі – „Земля і воля.” Мета – агітація серед населення з метою підготовки революції.

На Україні - народники не вступили до „Землі і волі”, а об’єдналися в гурток „Південні бунтарі.” Вважали, що хороші умови для повстання на Чигиринщині – 1877р.: „Чигиринська змова” (створення селянської організації та планування збройного повстання). Змову розкрито.

1879р. – „Земля і воля” розпадається:
„Чорний переділ”	„ Народна воля” (політичний терор, 1881р. – вбито царя, один із організаторів замаху на царя – Андрій Желябов)

Західна Україна в кінці XIX століття.

Адміністративно політичний устрій

Австрійська імперія:

- 1867 р. – Конституція (рівноправність громадян);

- перетворення Австрійської імперії в дуальну – Австро – Угорську імперію (конституційна монархія);

Галичина: австрійський намісник (як правило, з польських магнатів); утворення галицького сейму (перевага поляків).

Буковина: буковинський сейм (домінування румунів та німців).

Закарпаття: самоврядування не одержало, частина Угорщини.

Особливості економічного розвитку:

- ринок збуту товарів і джерело сировини;

- збереження поміщичого землеволодіння;

- провідні галузі:

o Лісопильне виробництво;

o Дрогобицько – Бориславський нафтовий район, видобуток солі,

o Видобуток озокериту;

- 60 – 70 рр. – будівництво залізниць;

- кінець XIX ст. – еміграція (до Канади, США, Бразилії тощо);

- зародження кооперативного руху – Василь Нагірний – організація споживчого кооперативу „Народна торгівля”; Євген Олесницький – товариство „Сільських господарств”, його мета – ознайомити селян з новими методами господарювання.

Суспільно - політичне життя. Течії:

Москвофіли: порятунок від пригнічення (Австрійського, Польського, Угорського тощо) – в Російській імперії. Ідея: „Єдиної, неподільної Російської народності від Карпат до Камчатки”; Язичіє (суміш старослов’янської, російської, української мов)

Народовці: - українці – окремий народ, що потребує захисту своїх національних і політичних прав; - діячі: молоді українські письменники, вчителі, юристи (Барвінський, Смаль – Стоцький, Левицький). - 1867р. – у Львові культурно – освітнє товариство „Руська бесіда” (1864р. – при цьому товаристві створено перший український театр); - видавництво української літератури, періодики (з 1880р. щоденна українська газета „Діло”); - 1868р. – відкриття культурно – освітнього товариства „ Просвіта”; - 1873р. – створення літературного товариства ім. Тараса Шевченка, головна мета якого – розвиток української словесності; - з 1892р. – змінюють назву на Наукове товариство ім. Тараса Шевченка. В ньому 3 секції: філологічна, історико – філософська, математично – природничо – медична. На чолі товариства – М.Грушевський (1897 – 1913 рр.).

Друга половина 70х рр.. – у громадському житті Галичини нове покоління діячів. Очолили: студенти Львівського університету Іван Франко та М.Павлик (радикали – захоплення соціалістичними ідеями).

Діяльність: часописи, жовтень 1890 р. – створення першої в Україні політичної партії – Русько – українську радикальну партію (РУРП):

- захист інтересів українських селян Галичини;

- захист національних прав українців;

- демократизація суспільного життя;

- автономія в складі Австро – Угорщини. Але! Частина членів партії – за державну самостійність України. З 1895 р. – в програмі партії – ідея незалежності України.

1895 р. – Юліан Бачинський: „Україна ірредента” – обґрунтування прав українців на самостійну держави.

Дата добавления: 2015-09-02