|
Читайте также: |
Передусім треба визначити, як ми розуміємо поняття “спостережливість психолога”. Адже мета роботи – вдосконалити спостережливість психолога тренуванням спеціальними вправами.
Спостережливість психолога – це здатність спостерігати (бачити і чути) іншу людину і водночас запам’ятовувати, як вона виглядає і що вона говорить. Бачити і чути виділяємо тут курсивом, вкладаючи в ці слова не тільки бачення зовнішніх змін поведінки людини, але і через розумову діяльність на ґрунті науково-психологічного знання, досвіду розуміння глибини, неповторності людської сутності в її розвитку, у її зв’язках з суспільством.
Отже, тренувати спостережливість психологів означає розвиток і вдосконалення в комплексі: пам’яті, уваги, мислення, уяви, спостережувальної синзетивності як сприйняття, професійної компетентності, такту, інтуїції. А такий великий комплекс вочевидь передбачає глобальний підхід у вирішенні завдання тренінгу професійної спостережливості психологів і на кількох заняттях цього практичного курсу не може бути виконаний. Розвиток науково-психологічної синзетивності – це завдання всього періоду навчання психологів в університеті, становлення його як професіонала.
Тому спинимося лише на вправах, що розвивають сенсорно-перцептивну систему, пам’ять, увагу, уяву, мислення, обминаючи вправи на розвиток здатності розуміння станів, властивостей і відносин людей та груп.
Вправа 1. Знайомство учасників тренінгу. Ведучий розповідає про умови
роботи в групі, про мету занять.
Вправа 2. Ведучий має в руках кілька різнокольорових м’ячів. Група
учасників сідає, утворюючи коло.
Інструкція. “Ця вправа складається з двох завдань. Виконуючи їх, ми зможемо продовжити знайомство.”
Завдання 1. “Передавайте, кидайте один одному м’яч, називаючи ім’я
адресата. Робіть це так, щоб кожен з групи був залучений у гру”.
Завдання 2. Гра розпочинається знову, але поступово вводяться нові м’ячі.
Коли перший м’яч перейшов від першого, до другого, до
третього, до четвертого учасників, тоді знову кидають новий
м’яч, який має повторювати шлях попереднього, немовби
наздоганяючи його. Тобто черговість передачі м’ячів
зберігається. У розпал вправи в повітрі літає багато
різнокольорових м’ячів.
Коли вправа завершиться, ведучий може попросити учасників гри пригадати черговість передачі м’ячів. Кому кинув м’яч Ігор, наприклад, і від кого його отримала Оля.
Вправа 3. “Знайомство на дотик”. Учасники вправи заплющують очі або
накладають на очі темні пов’язки. Ведучий розміщує учасників у
пари – один навпроти одного.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Спостерігача | | | Порядку). |