Читайте также:
|
Відома теорія саногенного і патогенного мислення.
Саногенне (оздоровлююче) мислення має такі характерні особливості.
По-перше, це наявність у мислительній діяльності процесу відокремлення суб’єктом самого себе від власних переживань і спостереження за ними. Таке відокремлення “я” від почуттів сприяє ослабленню переживань, звільняє образи від їхньої “емоційної негативної енергії”.
По-друге, у разі саногенного мислення самоспостереження відбувається на фоні глибокого внутрішнього спокою. Тоді самоспостереження відтворює все так, немовби “програє” негативні стресові ситуації на фоні релаксації.
По-третє, саногенне мислення ґрунтується на знаннях структури, “будови” тих психічних станів, які контролюються процесом самоспостереження.
По-четверте, саногенне мислення передбачає оволодіння навиками занурення в стан спокою.
По-п’яте, саногенне мислення неможливе без достатнього рівня зосередженості і концентрації уваги.
Патогенне мислення помножує страждання людини, породжує хвороби та невроз. Оскільки таке мислення являє собою образне уявлення ситуацій, в яких відбувалися певні події в житті людини, воно дає змогу відтворювати їх у голові. Таке негативне підкріплення власних думок збільшує “негативний заряд”, захований в спогадах про неприємне.
Зрозумілим є те, що процес саногенного мислення найтісніше пов’язаний з самоспостереженням.
Цей метод сприяє погашенню негативних емоцій.
Розглянемо будову емоції “образа”.
У житті людини образа відіграє велику роль: вона викликає гнів, злопам’ятство, мстивість, конфлікти в спілкуванні, призводить до самотності та ін.
Як же “збудована” образа?
Виявлено, що найперше – це формування в мисленні людини певних очікувань щодо поведінки іншої людини.
Другий елемент образи – інформація або знання про реальну поведінку іншої людини.
Третій елемент – мислительний акт, коли порівнюється перший і другий елементи на відповідність одне одному. Коли такої відповідності немає, то цей стан “дисбалансу” і створює таку емоцію, що дістала назву образи.
Ще один чинник, який впливає на виникнення образи, – це жорстке запрограмування людини саме на таку, а не на іншу її поведінку. Людина ображена заперечує реальність іншої людини. Заперечує її самостійність, перетворюючи її у власний придаток.
Мета роботи. Ознайомитись з особливостями використання методу
самоспостереження у психологічній практиці.
Завдання роботи. Дослідити методом самоспостереження процес згасання
негативної емоції (образа).
Хід роботи.
Перший етап – процес вироблення релаксації, позитивної установки і зосередженість на власному стані;
Другий етап – вправи по відокремленню “я” від “образ”;
Третій етап – відтворення ситуацій, пов’язаних з емоцією “образа” і роздумування над уявленнями.
Веде заняття і керує сеансом самоспостереження викладач.
Інтерпретація та висновки.
Опис процесу інтроспективного спостереження, своїх розміркувань, своїх переживань та ін., виведення висновків.
Звіт.
Студенти оформляють звіт, аналізуючи самоспостереження як елемент психотерапії, описують процес самоаналізу, результати роботи, роблять висновки.
Контрольні запитання.
1. Мислительні операції і процес інтроспекції.
2. Структура емоції “образа”.
3. Самоспостереження як метод дослідження, як елемент психотерапії.
Література [1; 7; 13; 14; 28].
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Практична робота № 5. Метод самоспостереження | | | Спостереження |