Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Перший етап.

В С Т У П | Психологічного спостереження | Практична робота № 2. Схема психологічного спостереження | Контролю за змінними | Практична робота № 5. Метод самоспостереження | В практичній психології | Спостереження | Інструкція для спостережуваних. | Спостереження | Спостерігача |


Читайте также:
  1. А коня...Знаєте кому я віддав коня? Дівчині на придане.Вона мене поцілувала за це і то був перший поцілунок в моєму житті.
  2. Другий етап.
  3. На перший семестр 2014-2015н.р.
  4. Перший день
  5. Перший етап: формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми
  6. Перший Рюрикович

1. Студенти дістають завдання – написати “поведінковий портрет” товариша із своєї групи. З цією метою використовують відомості нестандартизованого польового спостереження, дані з досвіду особистісного контакту з об’єктом дослідження. Тобто, наскільки можливо, дають повний, точний, детальний опис поведінки товариша, щоб можна було однозначно впізнати цю особу.

Портрет описують у довільній формі, можливі порівняння, літературні звороти (ставлення до навчання цієї особи можна охарактеризувати словами: “гризе граніт науки”, “у цієї особи ніби панує дух військових”, “ласкава, як маленьке кошеня”...). Можна описувати характерні жести і міміку (“постійна усмішка, виражена жестикуляція, переважно руками”), давати узагальнюючі характеристики поведінки (“саме в поведінці виявляє своє ставлення до оточуючих”), розкривати якомога більше рис і сторін поведінки.

Опис не повинен містити вказівки на специфічні риси зовнішності спостережуваного, за якими б він легко впізнавався (“завжди носить чорний одяг”). Не можна вживати в описі портрета слова “він”, “вона”, “досліджуваний (на)”, які вказують на стать особи, треба вживати вирази – “спостережувана особа”, “об’єкт спостереження, дослідження, опису”. Слід уникати слова “піддослідний”.

Варто відмовитись від суджень і оцінок відносно особистості спостережуваної людини, які можуть образити її, погіршити психологічний клімат у колективі (наприклад, “ця людина ігнорує прохання інших про допомогу – очевидно, має велике задоволення, коли її просять, а вона з погордою відмовляє…”).

Поведінковий портрет – це опис поведінки спостережуваної особи, а не розповідь дослідника про власні переживання, як, наприклад: “Був осінній, звичайний день, але не для мене. Здавалося, що земля йде з-під моїх ніг. І тут я відчула - ніби сонце засяяло довкола. Це я побачила спостережувану особу. Вона тільки мовила: “Привіт!” І я зрозуміла, що це за людина!”.

2. Для проведення спостереження кожен студент дістає картку з прізвищем особи, поведінку якої слід описати. Тримають у таємниці те, за ким ведуть спостереження. Спостережувані самі виступають у ролі спостерігачів стосовно інших членів групи (за умови, що група погоджується на таке дослідження).

3. Написані характеристики зачитують, а слухачі намагаються визначити, чий це портрет. Спочатку ці характеристики аналізують студенти, а потім викладачі. Спостереження узгоджуються.


Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Спостереження| Другий етап.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)