Психологічного спостереження

Щоденникову форму фіксації даних психологічного спостереження застосовують, якщо психологи проводять такі спостереження упродовж тривалого часу. Щоденник – це документ психологічного дослідження, він має бути спеціально оформленим.

Титульна сторінка щоденника (перша) не має написів.

На другій сторінці вміщують такі дані: назву щоденника, прізвище та ім’я спостережуваного, дату спостереження (початок і кінець), прізвище та ім’я спостерігача, курс групи психологів (див. додаток 1).

Усі наступні сторінки щоденника поділяють на графи, які заповнює спостерігач. Зміст граф такий:

Дата і час спостере-ження

Фактичні дані спостережень за об’єктом дослідження

Фактичні дані спостережень за фоном. Орієнтувальні зауваження спостерігача

Попередній (частковий) аналіз фактичних спостережень

Записи в щоденнику мають бути повними, найточніше відповідати спостережувальній реальності. У записах необхідно зберігати принцип об’єктивності спостереження, не змішуючи їх з суб’єктивними враженнями та переживаннями.

Попередній частковий аналіз повинен відображати тільки ті явища, що фактично спостерігалися і фіксувалися у щоденнику. Спостерігачі відображають і ситуацію, в якій відбувається спостережувана поведінка. Це дає змогу краще зрозуміти спостережуваного і зробити більш аргументований попередній аналіз, пояснити дані поведінки, зіставити з іншими фактами.

Записи в щоденнику можна робити під час спостереження, а також після

акту дослідження. Зауважимо, однак, що записи з пам’яті бажано робити в тому ж “фоні”, в якому відбувався спостережуваний акт.

На першому занятті студенти (психологи) фіксують дані досліджень у щоденнику, спостерігаючи за стилями спілкування, які будуть моделюватись в аудиторії. Це стилі звинувачування, умиротворення, раціональної і неадекватної поведінки. Визначимо їх.

1. Звинувачувач. Людина, підпорядкована такій моделі поведінки, постійно шукає винних у всьому, що відбувається. Це – диктатор, господар, який зневажливо ставиться до людей, доводячи щоразу свою зверхність.

Звинувачувач максимально різко, жорстко говорить, перериваючи співбесідника. Він не погоджується з іншими, не дає змоги співбесіднику відстоювати свої погляди. Насправді звинувачувач самітній і нещасливий, розуміє, що завищує собі ціну. Водночас, якщо знайдеться піддатлива особа, яку він зможе собі підпорядкувати, то в нього з’являться почуття впевненості.

2. Миротворець. Така особа догоджає, завжди вибачається і ніколи нікому не суперечить. Це “людина-згода”, яка не зважає на тон, яким з нею розмовляють, вона вдячна й за те, що з нею взагалі розмовляють. Вона ніколи нічого не попросить для себе, бо вважає, що порівняно з іншими не має жодної вартості. “Миротворець” іде на жертви, він з усіма погоджується, “солодкий” для всіх, завжди відповідає “так”, незалежно від того, що почуває і думає.

3. Комп’ютер або раціональний – це дуже розсудливий, коректний, зібраний, спокійний, не виявляє жодних почуттів. Голос – монотонний, а мовлення – суперраціональне, “холодне”, вживає максимально довгі слова, створює “надмудрі” речення. За його думкою важко простежити – в результаті після кількох перших фраз його “сентенції” вже не сприймають, а, киваючи головою, роздумують про своє.

4. Неадекватний. Людина, що почуває себе і поводиться відсторонено. Що б людина не робила, не говорила, це виявляється було зроблено чи сказано вже раніше кимсь іншим. Слово, як і думка, перескакують з теми на тему. Вони або не мають змісту, або стосуються зовсім іншої проблеми. А все його єство немов промовляє своїми позами: “Я перебуваю ще десь!” Голос майже весь час м’який, мовлення часто переривається, думка переходить від однієї теми до іншої, увага слабо концентрована і нестійка [23].

Мета роботи. Відпрацюваннящоденникової форми запису даних

спостереження.

Завдання роботи. Ведення щоденника спостереження за стилями

спілкування студентів у грі “Директор викликає Вас у школу.” Виявлення домінуючих моделей спілкування та визначення переваг над іншими стилями.

Хід роботи.

1. Підготовка щоденника спостереження.

2. Підготовка ситуації гри “Директор викликає Вас у школу”.

Гра потребує розподілу ролей між студентами.

А – директор школи;

Б – секретар директора;

В – школяр;

Г – один з батьків школяра, якого викликає в школу директор.

Спочатку А, Б, В і Г отримують комбінації моделей спілкування:

А Б В Г

Звинувачувач Миротворець Комп’ютер Неадекватний

Миротворець Звинувачувач Неадекватний Комп’ютер

Комп’ютер Неадекватний Миротворець Звинувачувач

Неадекватний Комп’ютер Звинувачувач Миротворець

Інші

3. Четверо студентів імпровізують: розігрують сценку із шкільного життя, коли учень (важка для виховання дитина) з батьком приходять до директора школи на прийом.

4.Студенти фіксують дані спостереження в своїх щоденниках, зазначаючи передусім:

Час_____________

Дата спостереження_______________

Директор (виконує роль студ. К.) – “миротворець”.

Секретар (виконує роль студ. С.) – “звинувачувач”.

Школярка (виконує роль студ. С.) – “неадекватна”.

Мати (виконує роль студ. В.) – “комп’ютер”.

5. У цьому дослідженні психологи ведуть спостереження:

- як організовано гру четвіркою “артистів”;

- як вдається студентам та чи інша роль за визначеним стилем спілкування;

- якими засобами демонструють “директор”, “секретар”, “школяр” і “батько” свій стиль поведінки;

- за можливими ситуативними зривами та змінами призначених моделей спілкування та яке враження вони складають;

- за наявністю суперечливості в їхній поведінці;

- за позами, жестами, мімікою, поглядами спостережуваних, дистанцією між ними та ін.;

- за їхнім мовленням;

- за позицією студента (щодо виконання своєї ролі – активна, пасивна, споглядальна чи інша).

Опрацювання даних.

а) дані спостереження фіксують у щоденнику, їх попередньо аналізують;

б) студенти зачитують щоденники спостережень; порівнюють дані, аналізують спостереження, зроблені різними спостерігачами;

в) студенти-спостережувачі аналізують свою участь (самоаналіз) у дослідженні. Висновки щодо цього вносять у звіт.

Звіт.

Студенти звітують про проведені дослідження за таким планом :

а) описують завдання роботи та особливості збору матеріалів за спостережуваними і фіксують дані в щоденнику;

б) результати подають у вигляді щоденника і висновків спостережень;

в) проводять аналіз кількох спостережуваних ситуацій і кількох щоденників-спостережень різних спостерігачів;

г) розглядають розбіжності спостерігачів у попередніх оцінках та їх можливі причини;

д) оцінюють особливості методики нестандартизованого щоденникового спостереження, допущені помилки, можливі способи поліпшення роботи;

е) аналізують звіти спостережуваних “акторів” (слід враховувати, що спостережувані знали мету завдання і хід спостереження).

Інтерпретація та висновки.

У звіті студенти роблять, наприклад, такі висновки:

- яку модель спілкування вживати в конфліктних ситуаціях найлегше і чому;

- які особливості нестандартизованого спостереження за щоденниковою формою фіксації даних;

- який має вплив на результат спостережень факт знання спостережуваними мети досліджень;

- етичні проблеми роботи та можливості зменшення їхнього впливу на спостереження;

- інші.

Контрольні запитання.

1. Нестандартизоване спостереження і його особливості. Мета і завдання використання.

2. Вимоги до щоденникової форми спостереження: її переваги та недоліки. Проблеми узгодження спостерігачів під час зазначеного виду спостереження.

3. Гармонійна модель спілкування, її особливості, переваги і взаємозв’язок з іншими моделями.

4. Етичні проблеми спілкування.

Література [3; 5; 6; 8; 9; 11; 12; 23].

---

Дата добавления: 2015-09-01