Цільове використання земельних ресурсів об’єкту.

Відповідно до ст. 19 п.1 Земельного кодексу України [2], землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

· землі сільськогосподарського призначення;

· землі житлової та громадської забудови;

· землі природо – заповідного та іншого природоохоронного призначення;

· землі оздоровчого призначення;

· землі рекреаційного призначення;

· землі історико – культурного призначення;

· землі лісогосподарського призначення;

· землі водного фонду;

· землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення [2].

Відповідно до ст. 19 п.2 Земельного кодексу України, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у користування або власність громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі [2].

Ст. 22 ЗКУ визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково – дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) [2].

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗКУ). Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно – господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (ст. 39 ЗКУ) [2].

До земель природно – заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки – пам'ятки садово – паркового мистецтва). Правову регламентацію формування, охорони, відтворення, збереження та використання цих земель забезпечують ЗУ «Про природно – заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші [2].

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. Правовий режим цих земель визначається ЗКУ, ЗУ «Про курорти», постановою КМУ від 25.008.2004 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно – заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико – культурного призначення», інші нормативно – правові документи [2].

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Правовий режим використання та охорони цих земель визначається ЗКУ, ЗУ «Про фізичну культуру і спорт», «Про туризм» тощо. Віднесення земель до цієї категорії здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст. 20 ЗКУ) [2].

До земель історико – культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико – культурні заповідники, історико – культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї – садиби. Землі історико – культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності відповідно до Конституції України (ст.ст. 13,14,41), ЗУ «Про місцеве самоврядування» (ст. 16) [2].

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ст. 55 ЗКУ). Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 56 ЗКУ) [2].

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів [2]. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом [2]. Головною ознакою їх правового режиму є забезпечення раціонального екологічно збалансованого використання землі при експлуатації різних несільськогосподарських об’єктів. Особливості правового регулювання використання та охорони земель, що входять до складу цієї категорії, залежать від їх цільового призначення.

На території Новоданилівської сільської ради згідно розподілу земель за категоріями в межах ради є землі таких категорій (рис. 2.4):

Землі сільськогосподарського призначення. Загальна площа їх становить 3206,25 га, з яких ріллі 2946,97 га, багаторічних насаджень – 130,30 га, сіножатей – 13,40 га, пасовищ – 56,70 га, господарських будівель та дворів – 34,50 га, господарських шляхів – 24,38 га. У тому числі за ТОВ «Світанок» закріплено 2607,01га земель, з них: ріллі – 2378,93 га, багаторічних насаджень – 99,1 га, сіножатей – 13,40 га, пасовищ – 56,70 га, господарських будівель та дворів – 34,50 га, господарських шляхів – 23,33 га. За ФГ «Добробут» закріплено 99,30 га земель, з них: ріллі – 67,05 га, багаторічних насаджень – 31,20 га, господарських шляхів – 23,33 га. До земель резервного фонду віднесено 294,70 га ріллі, до земель запасу – 206,29 га ріллі.

Землі житлової та громадської забудови. На території ради до цієї категорії віднесено 405,30 га земель житлової забудови.

Землі історико – культурного призначення. Є в наявності земельний масив площею 0,60 га, який віднесений до археологічного виду об’єктів культурної спадщини місцевого значення (кургани). Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої здійснюють органи, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках – органи, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико – культурного та іншого призначення. Пам'ятки місцевого значення заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Землі лісогосподарського призначення. На території ради до цієї категорії віднесено 59,35 га земель, з них: 45,55 га – полезахисних лісосмуг, інших захисних насаджень – 13,80 га.

До земель водного фонду на території Новоданилівської сільської ради належать 82,97 га земель: під штучними водосховищами – 82,50га, під гідротехнічними спорудами – 0,47 га.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. На території ради розташовано 41,74 га земель, віднесених до цієї категорії, з них земель промисловості – 25,38 га та земель транспорту – 16,36 га.

Рис. 2.4. Секторна діаграма розподілу земель Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області за категоріями.

Дата добавления: 2015-08-17