22 вересня ухвалили «негайно послати місію до Польщі» на чолі з Лівицьким та «негайно об’єднати всі українські національ ні сили для рішучої боротьби проти окупації військами Денікіна території України» 4. 24 вересня в черговій відозві до народу за підписами Петлюри, Петрушевича та членів уряду УНР оголо- сила війну Денікіну, а 8 жовтня — закликала держави Антанти
«примусити генерала Денікіна залишити територію України і дати можливість уряду Української Народної Республіки уста новити лад та спокій на вільній українській землі» 5.
1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 575, 579.
2 Докл. див.: Удовиченко О. І. Україна у війні за державність. — С. 124—133; Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. — С. 322; Історія українського війська. — Т. 2. — С. 560—567.
3 Удовиченко О. Україна у війні за державність. — С. 134. За даними Удови- ченка, протягом зими 1919/1920 рр. від тифу померло щонайменше 25 тис. вояків; пошестю було уражено до 50% мешканців Правобережної України.
4 Директорія... — Т. І. — С. 480, 484, 485, 486, 502, 514, 564, 569, 573, 577.
5 Директорія... — Т. ІІ. — С. 589—590, 592—594.
В міжчассі одні українці відчайдушно змішували кар- ти іншим. 25 жовтня, в той самий день, коли на черговій Державній нараді Петруше- вич виголосив зворушливу промову про «одну волю» двох урядів і «одне командування» обох армій (якщо вірити Ма- зепі, з 1 листопада жоден з на- казів штабу Головного отамана УГА не виконувався), Началь- ний вождь УГА Тарнавський
«цілком таємно від штабу Наддніпрянської армії вислав делегацію до денікінського ко мандування для укладання з ним сепаратного договору» 1.
Мирон Тарнавський
6 листопада в Зятківцях, де розміщувалася штаб-квартира ко- мандувача 4-ї дивізії «білих» Якова Слащова, представники Тар- навського підписали угоду про повний перехід УГА разом з усіма її запасами на бік Добровольчої армії. Умовою переходу була від- мова від застосування УГА проти військ, що залишалися під про- водом Петлюри. Інший важливий пункт договору — припинен- ня діяльності уряду ЗОУНР у зв’язку з «відсутністю території». Осідком адміністрації Петрушевича було визначено Одесу2.
У той самий час Директорія й уряд, які провадили паралель- ні переговори з більшовиками, прийняли їхні умови щодо вій- ськово-політичного союзу, спрямованого проти Денікіна. Текст угоди ще 25 жовтня привіз емісар Москви Платтен. Формула уго- ди — «союз проти Денікіна за деякі землі, зайняті большевика ми» 3. Москва також поінформувала про наказ командувачу своєї 12-ї армії Муралову передати Дієвій армії (але тільки після почат- ку переговорів!) 12 тис. рушниць, 200 тис. набоїв, 12 нових гар- мат і «потрібну кількість кулеметів». «Вже незабаром після від’їзду Пляттена до Москви, — пригадував Мазепа, — наш фронт про
1 Мазепа І. Україна в огні і бурі революції. — С. 118, 133.
2 Докл. див.: Удовиченко О. Україна у війні за державність. — С. 160—164; На гаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. — С. 322.
3 Мазепа І. Творена держава. — С. 59 та ін.
ти большевиків <...> був фактично зліквідований. Внаслідок цьо го, в середині жовтня Січові Стрільці й 1й та 2й корпус Галиць кої армії були перетранспортовані <...> проти Денікіна». У той сам час «провідники Галицької армії продовжували твердо стоя ти на тому, що нас може врятувати тільки союз з Денікіном». Наслідок такої політики був самозрозумілим: відносини між двома проводами загострилися до крайньої межі, Петрушевич знову став бойкотувати засідання Директорії1. 17 листопада він підписав нову угоду з «білими», яка майже дослівно повторю- вала попередню. Після цього диктатор ЗОУНР виїхав до Відня.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Директорія, уряд Мазепи і становище на фронті | | | Уряд Мазепи і гроші |