Міркування автора. Політичні реалії осені 1918 р

Політичні реалії осені 1918 р. були цілком очевидні. Вони полягали в тому, що:

— країни-переможниці у Першій світовій війні одностайно підтримували принцип незалежності Польської держави,

1 http://pl.wikipedia.org/wiki/Rada_Regencyjna

2 http://pl.wikipedia.org/wiki/Polska_Komisja_Likwidacyjna

3 Україна: політична історія... — С. 359.

— «з січня 1918 р. держави Антанти виступили з ідеєю ут­ ворення “санітарного кордону”, який відділив би Європу від російської анархії»,

— «відродження незалежної Польської держави проголошено у листопаді 1918 р. і закріплювалось рішеннями Паризької мирної конференції в січні 1919 р. Країни Антанти вба­ чали роль Польщі у повоєнному світі в якості буферної зони з одного боку проти більшовизму, з іншого — проти Німеччини» 1,

— Велика Британія, Франція та США не мали чіткої позиції у таких стратегічно важливих для майбутньої долі гали- чан-українців моментах, як кордони польської держави, форма її державного устрою, статус нетитульних націй у цій державі,

— польські політичні кола не досягли консенсусу щодо фор- ми державного устрою Речі Посполитої та статусу «націо- нальних меншин» у її складі.

Це об’єктивно відкривало для галицьких українців широкі можливості для політичного маневру. Відкрита й недвозначна політична та організаційна підтримка позиції Пілсудського на противагу позиції Дмовського забезпечувала українському насе- ленню Галичини законодавче закріплення всього об’єму прав та свобод, необхідних для продуктивного і поступового розвитку громади, дозволяла поставити на порядок денний перед Пілсуд- ським та/або західними альянтами питання про повноцінну, ши- року політичну національно-територіальну автономію Східної Галичини та, за необхідності, і Буковини. Такий політичний ма- невр, у свою чергу, унеможливив би наступні десятиліття крива- вого українсько-польського протистояння, в якому переможця бути не могло за визначенням.

Дата добавления: 2015-08-17