Особливості прояви працездатності і стомлення

У спеціальних дослідженнях Г. І. Черняєва, Д. І. тов'ян (1974), X. Рахманова (1982) виявлено, що падіння швидкості в бігу на 200 м відбувається в основному за рахунок зменшення частоти кроків, при цьому довжина кроку у більшості спринтерів істотно не змінюється. Бігуни, у яких частота кроків є провідним компонентом швидкості бігу, стомлюються швидше, що й позначається в значному падінні швидкості в бігу на 100 і особливо на 200 м. У А. Корнелюка різниця між часом пробігання першої та другої половин дистанції становить 1,12 з, в той час як у В. Борзова різниця дорівнює 1,31 с. Така ж різниця і у спортсмена з США С. Вільямса (табл. 31)

Таблиця 31

Динаміка швидкості в бігу на 100 м спринтерів високої кваліфікації

Спортсмен	Результат бігу на 100м,с	Час пробагання першої полови-ни дистанції,с	Час про бігання другої полови-ни дистанції,с	Різниця в ре-зультатах,с	Час про бігання останніх 20 с,м
Корнелюк А. Борзов В. Уильямс С. Силов Ю. Жидких А. Фигерола Є. Бачваров М. Петров П. Карантьов І.	10,28 10,21 10,21 10,41 10,69 10,51 10,30 10,22 10,40	5,70 5,76 5,76 5,76 5,95 5,79 5,70 5,75 5,75	4,58 4,45 4,45 4,64 4,74 4,72 4,60 4,47 5,45	1,12 1,31 1,31 1,12 1,21 1,07 1,10 1,28 1,30	1,85 1,80 1,80 1,86 1,86 1,86 1,85 1,79 1,88

За даними Д. І. Іонова і Г. І. Черняєва (1974), основні особливості бігу на 200 м проявляються на другій половині дистанції, тому значне підвищення результатів на половині дистанції свідчить про більш високий рівень швидкісної витривалості, що дозволяє зберегти відносно високу швидкість на цьому відрізку дистанції. Чим вище результат на 200 м, тим менше втрата швидкості на другій половині дистанції. Так, у спортсменів з результатом у бігу на 200 м - 121,0 з кращий час пробігання другої половини було менше часу пробігання першої половини дистанції на 0,44-0,42 с, а у спортсменів, що мали час гірше 21,0 с, ця різниця коливалася в межах 0,38-0,18 сек.

При цьому чим краще був результат спортсмена на 200 м, тим часом, показане їм на першій половині дистанції, менше відрізнялося від його кращого результату на стометрівці. Динаміка швидкості бігу кожного спортсмена індивідуальна. Одні бігуни досягають успіхів за рахунок хорошої реакції, високою стартовою швидкості, але при цьому, як правило, володіють поганим фінішем. Водночас спринтери з відносно невисокою стартовою швидкістю теж домагаються високих результатів, але вже в основному за рахунок кращої здатності підтримувати максимальну швидкість бігу. У бігу на 200 м ще більшого значення, ніж в короткому спринті, набуває спеціальна витривалість, тобто вміння бігти вільно, не напружено, що забезпечує тривале збереження високої скорості.Степень прояви швидкісної витривалості - провідного якості для бігу на 200 м - у чому залежить від швидкості розслаблення м'язів. У бігу ж на 60 і 100 м швидкість розслаблення м'язів на результат впливає меншою мірою, але істотно зростає роль вибухових якостей і максимальної м'язової сили. Аналіз кореляційного зв'язку підкреслив обумовленість спортивного результата в бігу на 100 або 200м. характерними індивідуальними особливостями спортсменів. Для бігу на 100 м - це добре розвинена реакція і здатність до прискорення, середній або нижче середнього зростання спортсмена і дуже висока частота кроків. Для бігу на 200м. крім хорошої реакції і високою стартовою швидкості ще й висока швидкість бігу і здатність довго її підтримувати, високий зріст, велика довжина бігового кроку, тобто чинники, що сприяють прояву швидкісної витривалості.

Дата добавления: 2015-08-02